Рішення

від 05.08.2020 по справі 360/1912/20

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

05 серпня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1912/20

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Петросян К.Є.,

за участю: секретаря судового засідання - Грищенко М.І.,

представників позивача - ОСОБА_1, Рибаса А.С.,

представника відповідача - Ікешової А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом автогаражного товариства "Автомобіліст" до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

14 травня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов автогаражного товариства Автомобіліст (далі АТ Автомобіліст або позивач) до Головного управління ДПС у Луганській області (далі ГУ ДПС у Луганській області або відповідач) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, в обґрунтування якого зазначено наступне.

ГУ ДФС у Луганській області була проведена фактична перевірка АТ Автомобіліст , за результатами якої складено акт від 22.05.2019 № 0054/12/32/14/06/21824076/288.

14.06.2019 АТ Автомобіліст отримано винесені ГУ ДФС у Луганській області податкові повідомлення-рішення від 07.06.2019:

- № 00000981406 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 1 грн;

- № 00000991406 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 79 260,64 грн.

АТ Автомобіліст оскаржило вказані рішення до ДФС України та рішенням ДФС України про результати розгляду скарги № 40385/6/99-99-11-06-01-25 від 22.08.2019 частково задоволено скаргу АТ Автомобіліст на податкові повідомлення-рішення від 07.06.2019 № 00000981406 та № 00000991406, скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Луганській області від 07.06.2019 № 00000991406 в частині застосованих фінансових санкцій у сумі 539,26 грн.

26.11.2019 АТ Автомобіліст отримано прийняте ГУ ДПС у Луганській області податкове повідомлення-рішення від 09.10.2019 № 00000260505 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 78 721,18 грн.

Підставою для застосування фінансових санкцій у вказаних податкових повідомленнях-рішеннях вказано рішення ДФС України про результати розгляду скарги № 40385/6/99-99-11-06-01-25 від 22.08.2019.

АТ Автомобіліст оскаржило ППР від 09.10.2019 № 00000260505 до ДПС України, рішенням якого від 03.02.2020 № 4148/6/99-00-05/05-06-06 скаргу залишило без розгляду.

Позивач не погоджується із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями з огляду на наступне.

На думку позивача, висновки акта перевірки щодо порушення вимог п.1 ст.3 Закону України №265 в частині здійснення діяльності (проведення розрахункових операцій при наданні послуг) без застосування РРО не відповідають дійсності, оскільки зміст касової книги та пояснення посадових осіб АТ Автомобіліст свідчать про отримання грошових коштів як членських внесків, а не в якості оплати за надані послуги. Тому, на думку позивача, сплата виключно вступних, членських і цільових внесків згідно із Законом №265, не є розрахунковою операцією за товари (послуги), відтак зазначені операції можуть здійснюватися у касі підприємства без застосування РРО.

Крім того, не відповідають дійсності викладені в акті перевірки відомості щодо порушення п. 2.8 Положення № 637 в частині тримання в позаробочий час в касі готівкових коштів понад установлений ліміт каси, оскільки АТ Автомобіліст щороку відповідно до вимог діючого законодавства шляхом видання відповідних наказів встановлюється ліміт каси та додано до позову копії наказів за 2014 - 2018 роки.

Контролюючим органом не взято до уваги відповідні накази, а пояснення посадових осіб АТ Автомобіліст про відсутність таких наказів помилково надано, тому що посадові особи, що здійснювали фактичну перевірку, запевняли, що правильно надавати пояснення саме так, оскільки пред`явлені накази, нібито, складено із порушенням вимог діючого законодавства і не мають враховуватись під час перевірки.

До того ж, на думку позивача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 09.10.2019 № 00000260505 винесено після скасування відповідальності за перевищення встановлених лімітів залишку готівки, яка була передбачена п. 1 Указу Президента Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки № 436/95 від 12.06.1995 (втратив чинність 23.06.2019 на підставі Указу Президента № 418/2019 від 20.06.2019).

Зазначене податкове повідомлення-рішення не містить розрахунку штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), направлений разом з податковим повідомленням-рішенням розрахунок фінансових санкцій за рішенням ДФС України за результатами розгляду скарги не є розрахунком, доданим до рішення. Також, його направлено із порушенням 3-денного строку, визначеного вимогами п.7 Порядку № 1204.

Акт перевірки не містить реквізитів доданих до нього доказів/документів (дата складання, номер, найменування) та кількості аркушів, що свідчить про відсутність на момент складання акта будь-яких додатків до нього.

Фактична перевірка проведена в період дії мораторію, встановленого ст.3 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції.

Також, зазначив, що наказ про проведення перевірки не містить підстав для її проведення, визначених п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України.

Акт фактичної перевірки не містить відомостей про його реєстраційний номер, не розбірливо зазначено посади осіб, що його підписали, що свідчить про порушення податковим органом порядку складання акта.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення не містять граничні строки, передбачені для оскарження, а розрахунки фінансових санкцій складено не за встановленою формою, не містять назви організації, дати складання, реєстраційного індексу документа та посади особи, що його склала, містять фінансову санкцію, не передбачену діючим законодавством для даного виду порушень.

На підставі викладеного, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення від 07.06.2019 № 00000981406 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 1 грн;

- податкове повідомлення-рішення від 09.10.2019 № 00000260505 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 78 721,38 грн.

- стягнути з відповідача судові витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 18.05.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження (а.с.65-66).

Ухвалою суду від 23.06.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.135).

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити, надали пояснення, аналогічні пред`явленому позову. Також зазначили, що не є доказами в розумінні ст.72 КАС України рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області у справах про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки ані позивач АТ Автомобіліст , ані відповідач ГУ ДПС у Луганській області не були сторонами у справі про адміністративне правопорушення. Твердження відповідача про отримання позивачем грошових коштів від членів товариства в якості оплати послуг за електричну енергію, вважають безпідставним, оскільки акт перевірки таких відомостей не містить. Частина коштів отримувалась позивачем як відшкодування вже оплаченої постачальнику електричної енергії АТ Автомобіліст вартості спожитої членами товариства електричної енергії, і таке відшкодування не є оплатою товарів і послуг.

Зауважили, що податковим повідомленням-рішенням від 07.06.2019 № 00000991406 до позивача було застосовано штрафну санкцію у розмірі 79260,64 грн за порушення позивачем норм діючого законодавства в частині не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми. В свою чергу, рішенням ДФС України від 22.08.2019 скасовано податкове повідомленням-рішенням від 07.06.2019 № 00000991406 лише в частині суми нарахованої фінансової санкції в сумі 539,26 грн, а в іншій частині залишено без змін. Тому, на думку позивача, застосування податковим повідомленням-рішенням від 09.10.2019 № 00000260505 штрафної санкції за порушення норм з регулювання готівки є зміною підстави для застосування штрафної санкції.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог АТ Автомобіліст заперечував, надав відзив на позовну заяву, суду пояснив наступне (а.с.71-83).

Щодо посилання позивача на положення Законів України від 02.09.2014 № 1669-VII Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , від 05.04.2007 № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності як підставу правового регулювання спірних правовідносин зазначив, що норми наведених законів не відповідають встановленим Податковим кодексом України засадам, а тому їх положення не можуть застосовуватись у межах спірних правовідносин.

З метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), наказом ГУ ДФС у Луганській області від 17.05.2019 № 521 було призначено проведення фактичної перевірки АТ Автомобіліст за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, смт. Сиротине, що узгоджується з приписами п. 80.2 ст. 80 ПК України.

В наказі від 17.05.2019 № 521 Про проведення фактичної перевірки у другому рядку міститься посилання на п.п. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, а, отже, посилання позивача в позові на не зазначення в наказі жодної з підстав, визначених п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України не відповідає дійсності та є необґрунтованим.

Перед початком проведення фактичної перевірки АТ Автомобіліст , голові правління ОСОБА_1 було пред`явлено службові посвідчення та ознайомлено з наказом ГУ ДФС у Луганській області від 17.05.2019 № 521 та направленнями на проведення фактичної перевірки від 17.05.2019 № 403, № 402, № 401. Перевірки здійснено у присутності голови правління АТ Автомобіліст ОСОБА_1 та головного бухгалтера ОСОБА_2

В ході проведення фактичної перевірки було встановлено порушення АТ Автомобіліст вимог:

- п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у частині здійснення діяльності (проведення розрахункових операцій при наданні послуг) без застосування належним чином зареєстрованого, опломбованого та переведеного у фіскальний режим роботи РРО;

- п. 2.8 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 в частині тримання позивачем в позаробочий час в касі готівкових коштів понад установлений ліміт каси;

- п. 53 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148, оскільки позивачем не встановлено ліміт залишку готівки в касі АТ Автомобіліст з 05.01.2018 по 15.05.2019.

Відповідно до касових книг, прибуткових касових ордерів залишок готівкових понадлімітних коштів в касі АТ Автомобіліст за період з 17.05.2016 по 31.12.2016, за 2017 рік та до 05.01.2018 склав 22 895,22 грн.

Відповідно до касових книг, прибуткових касових ордерів залишок готівкових понадлімітних коштів в касі АТ Автомобіліст за період з 05.01.2018 по 15.05.2019 складає 16 735,00 грн.

Згідно наданих письмових пояснень голови правління АТ Автомобіліст ОСОБА_1 , та головного бухгалтера ОСОБА_2 ліміт каси та розрахунок на АТ Автомобіліст на протязі трьох років не встановлювався. Станом на 17.05.2019 ліміт теж не встановлено.

Відтак вважає, що посилання позивача про наявність наказів, якими встановлювався ліміт каси з 2014 - 2018 роки під час перевірки, не відповідають дійсності.

Крім того, АТ Автомобіліст не подавалися заперечення на акт фактичної перевірки та відповідні документи до контролюючого органу.

За результатами проведеної фактичної перевірки та враховуючи вищевикладені порушення АТ Автомобіліст було складено акт від 22.05.2019 №0054/12/32/14/06/21824076/288, який підписаний головою правління ОСОБА_1. без зауважень.

На підставі акта фактичної перевірки ГУ ДФС у Луганській області були винесені податкові повідомлення-рішення від 07.06.2019 № 00000981406, № 00000991406, які були надіслані на адресу позивача листом ГУ ДФС у Луганській області від 07.06.2019 № 5511/10/12-32-14-06-11 та отримано позивачем 14.06.2019.

Посилання позивача на винесення податкового повідомлення-рішення від 09.10.2019 №00000260505 після скасування Указу Президента Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки від 12.06.1995 № 436/95 вважає недоцільним, оскільки ГУ ДФС у Луганській області за результатами проведеної фактичної перевірки були винесені податкові повідомлення-рішення від 07.06.2019 № 00000981406, № 00000991406. Не погодившись із вищевказаними порушенням АТ Автомобіліст подало скаргу до Державної фіскальної служби України, рішенням якого від 22.08.2019 № 40385/6/99-99- 11-06-01-25 скаргу задоволено частково: податкове повідомлення-рішення від 07.06.2019 №00000981406 залишено без змін, та скасоване податкове повідомлення - рішення від 07.06.2019 № 00000991406 в частині застосування фінансових санкцій у сумі 539,26 грн., а в іншій частині залишено без змін.

На підставі вищевказаного рішення ДФС України, ГУ ДПС у Луганській області на заміну податкового повідомлення-рішення від 07.06.2019 № 00000991406 було винесено податкове повідомлення-рішення від 09.10.2019 № 00000260505 на зменшену суму 78 721,38 грн.

При цьому, на час визначення грошових зобов`язань платнику податків податковим повідомлення-рішення від 07.06.2019 №00000991406 Указ Президента України від 12.06.1995 № 436/95 був чинний.

Крім того, згідно даних підсистеми АІС Скарга ІС Податковий блок , рішення ДФС України за результатом розгляду скарги АТ Автомобіліст було направлено на адресу скаржника 22.08.2019 року, проте отримане скаржником лише 21.09.2019. Зазначена дата вручення проставляється відділенням поштового зв`язку на поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення, яке після вручення скарги повертається відправнику, тобто ДФС України.

Згідно регламенту роботи ІС Податковий блок рішення ДФС України надходить для опрацювання до територіального органу ДФС України лише після проставлення ДФС України в АІС Скарга дати вручення рішення про результати розгляду скарги платнику, і лише після цього, стає доступною функція опрацювання такого рішення та відображення в ІКП платника податків наслідків такого оскарження.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження. Отже, після узгодження сум грошових зобов`язань, зазначених в податковому повідомленні-рішенні, ще на протязі 10 робочих днів вони не обліковуються в ІКП, оскільки платнику податків надається час для добровільної сплати сум узгоджених грошових зобов`язань.

Таким чином, вважає, що Головним управлінням ДФС у Луганській області не пропущений строк винесення податкового повідомлення - рішення від 09.10.2019 №00000260505 за результатами прийнятого ДФС України рішення від 22.08.2019 №40385/6/99-99-11-06-01-25 за результатами розгляду скарги платника податків.

Що стосується невідповідності розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення - рішення, вимогам ДСТУ та відсутності у ньому назви організації, дати складання, реєстраційного індексу документа та посади особи, що його склала, зазначив, форма та вимоги до розрахунку штрафної санкції, який додається до податкового повідомлення-рішення та є його невід`ємною частиною, не встановлені спеціальним законодавством, якими є Податковий кодекс України та Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204.

Щодо вимоги про стягнення витрат на правову допомогу зауважив, що позовна заява від 29.04.2020 практично повністю дублює скаргу на податкові повідомлення-рішення від 07.06.2019 №00000981406, № 00000991406, подану AT Автомобіліст до ДФС України від 21.06.2019.

З акта про надання правової допомоги від 29.04.2020 № б/н вбачається, що вартість послуг, які надавалися позивачу, не є підтвердженими в тих розмірах, які зазначено в акті, зокрема у частині надання клієнту усної консультації з процесуальних питань судового розгляду справи.

Також вважає завищеною суму витрат на підготовку документів для подачі до суду (позовна заява з додатками) у розрізі затраченого часу адвоката та з урахуванням наданих на підтвердження копій документів.

На підставі викладеного, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог АТ Автомобіліст у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-74 КАС України, суд дійшов до такого.

Судом встановлено, що громадська організація автогаражне товариство Автомобіліст (АГТ Автомобіліст ), код ЄДРПОУ 21824076, зареєстрована в якості юридичної особи, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, смт.Сиротине, перебуває на обліку в ДПІ у м.Сєвєродонецьку (м.Сєвєродонецьк) ГУ ДПС у Луганській області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.23, 143а-145).

На підставі наказу ГУ ДФС у Луганській області від 17.05.2019 № 521, керуючись вимогами п.п.20.1.1, 20.1.4, 20.1.8, 20.1.9, 20.1.10, п.п.20.1.11, п.п.20.1.13 п.20.1 ст.20 та п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75, п.п. 80.2.3, п.80.2, п.80.4 ст.80 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДФС наказано провести фактичну перевірку за місцем фактичного провадження (здійснення) діяльності АТ Автомобіліст із терміном проведення не більше 10 діб з 17.05.2019. Проведення фактичної перевірки доручено: заступнику начальника відділу фактичних перевірок, контролю готівковими операціями управління аудиту ГУ ДФС у Луганській області - ОСОБА_3.; головному державному ревізору-інспектору відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту ГУ ДФС у Луганській області - ОСОБА_5 та головному державному ревізору-інспектору відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту ГУ ДФС у Луганській області - ОСОБА_4 (а.с.24,85).

На підставі наказу ГУ ДФС у Луганській області від 17.05.2019 № 521 та п.п.80.2.3 п.80.2 ст.80 ПК України, вищевказаним особам ГУ ДФС у Луганській видано направлення на перевірку від 17.05.2020 № 401, 402, 403 (а.с.86-88).

За результатами проведеної перевірки ГУ ДФС у Луганській області складено акт від 22.05.2019 № 0054/12/32/14/06/21824076/288, яким встановлено порушення АТ Автомобіліст вимог:

- п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у частині здійснення діяльності (проведення розрахункових операцій при наданні послуг) без застосування належним чином зареєстрованого, опломбованого та переведеного у фіскальний режим роботи РРО;

- п. 2.8 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 в частині тримання позивачем в позаробочий час в касі готівкових коштів понад установлений ліміт каси;

- п. 53 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148, оскільки позивачем не встановлено ліміт залишку готівки в касі АТ Автомобіліст з 05.01.2018 по 15.05.2019 (а.с.25-26, 92-93).

На підставі акта фактичної перевірки ГУ ДФС у Луганській області винесені податкові повідомлення-рішення від 07.06.2019:

- № 00000981406, яким до АТ Автомобіліст застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 1,00 грн за порушення п.1, ст.3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахуноквих операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг № 265/95-ВР від 06.07.1995;

- № 00000991406, яким за порушення п.2.8 глави 2 положення Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні , затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320 (із змінами та доповненнями) та п.17 розділу ІІ постанови Про затвердження положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні № 148 від 29.12.2017 до АТ Автомобіліст застосовано штрафні санкції в сумі 79260,64 грн (а.с.27-31).

Не погодившись із прийнятими ГУ ДФС у Луганській області податковими повідомленнями-рішеннями від 07.06.2020 № 00000981406 та № 00000991406, позивач звернувся із скаргою до ДФС України (а.с.32-35).

Рішенням ДФС України про результати розгляду скарги № 40385/6/99-99-11-06-01-25 від 22.08.2019 частково задоволено скаргу АТ Автомобіліст на податкові повідомлення-рішення від 07.06.2019 № 00000981406 та № 00000991406, скасовано ППР ГУ ДФС у Луганській області від 07.06.2019 № 00000991406 в частині застосованих фінансових санкцій у сумі 539,26 грн (37-40).

26.11.2019 АТ Автомобіліст отримано прийняте ГУ ДПС у Луганській області податкове повідомлення-рішення від 09.10.2019 № 00000260505 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 78 721,18 грн (а.с.41-43).

АТ Автомобіліст оскаржило податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Луганській області від 09.10.2019 № 00000260505 до ДПС України, рішенням якого від 03.02.2020 № 4148/6/99-00-05/05-06-06 скаргу залишило без розгляду (а.с.44-49).

Вважаючи протиправними прийняті ГУ ДПС у Луганській області податкові повідомлення-рішення від 07.06.2019 № 00000981406 та від 09.10.2019 № 00000260505, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідачів, суд виходить з такого.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі ПК України).

У відповідності до підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, до функцій контролюючих органів віднесено, зокрема, здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів.

Порядок проведення фактичної перевірки врегульовано статтею 80 ПК України.

Так, за приписами пункту 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (підпункт 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 ПК України).

За приписами пункту 80.5 статті 80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції (пункт 80.7 статті 80 ПК України).

Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу (пункт 80.10 статті 80 ПК України).

У відповідності до вимог пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

З матеріалів справи вбачається, що фактична перевірка АТ Автомобіліст була здійснена посадовими особами ГУ ДФС у Луганській області на підставі наказу ГУ ДФС у Луганській області від 17.05.2019 № 521 та направлень на перевірку від 17.05.2020 № 401, 402, 403 (а.с.86-88).

При цьому, відповідно до наказу від 17.05.2019 № 521, підставою для проведення перевірки зазначено підпункт 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 ПК України. Згідно матеріалів справи, такою підставою для проведення фактичної перевірки слугувала заява громадянина ОСОБА_6 щодо порушення АТ Автомобіліст вимог діючого законодавства, що спростовує доводи позивача про відсутність в наказі на проведення перевірки підстави для її проведення (а.с.117).

Перед початком проведення фактичної перевірки АТ Автомобіліст , голові правління ОСОБА_1 пред`явлено службові посвідчення та ознайомлено з наказом ГУ ДФС у Луганській області від 17.05.2019 № 521 та направленнями на проведення фактичної перевірки від 17.05.2019 № 403, № 402, № 401, про що міститься його підпис у вказаних документах та не заперечувалось особисто ОСОБА_1 в ході судового засідання (а.с.85-88).

Акт фактичної перевірки від 22.05.2019 № 0054/12/32/14/06/21824076/288 підписано від суб`єкта господарювання - головою правління ОСОБА_1 та головним бухгалтером ОСОБА_2 . Пунктом 4.1 акта, ОСОБА_1 підтверджено своїм підписом про відсутність зауважень до акта. Також, додатки до акта перевірки містять підпис голови правління ОСОБА_1 .

Отже, доводи представника позивача щодо відсутності в акті фактичної перевірки посилання на додатки до нього на увагу не заслуговують, оскільки позивач був із ними ознайомлений безпосередньо під час перевірки.

Крім того, згідно правової позиції, викладеної в постановах Верховного Суду від 13.03.2018 року у справі № 804/1113/16 року (К/9901/19326/18), від 30.11.2018 року у справі №808/1641/15 (К/9901/6626/18), від 24.01.2019 року №826/13963/16, якщо платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки, зокрема фактичної, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Посилання позивача щодо проведення фактичної перевірки в період дії мораторію, встановленого статтею 3 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02.09.2014 № 1669-VІІ, суд вважає помилковими, оскільки положення даного закону є несприйнятними як підстава правового регулювання спірних правовідносин, з огляду на системний аналіз статей 1, 5, 7 ПК України, за якими серед загальних засад встановлення податків і зборів пунктом 7.3 статті 7 передбачено, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Стаття 2 ПК України встановлює, що зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Оскільки норми даного закону не відповідають встановленим Податковим кодексом України засадам, їх положення не можуть застосовуватись у межах спірних відносин.

Зазначена позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, яка викладена у судовій постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 805/2210/17-а.

Щодо виявлених в ході фактичної перевірки порушень чинного законодавства з боку АТ Автомобіліст суд зазначає наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі Закон № 265), дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Згідно із статтею 2 Закону № 265 розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону № 265 реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки не застосовуються, при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб`єкта господарювання.

Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України (далі - Положення № 148), яке визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності, фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність, фізичними особами.

Згідно пунктів 8, 9 пункту 3 Положення № 148 каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівки, інших цінностей, касових документів; касова книга - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі.

Як вбачається з акта перевірки, відповідачем встановлено порушення АТ Автомобліст вимог ст.3 Закону № 265 в частині проведення розрахункових операцій без застосування зареєстрованого в установленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій. При цьому, в обґрунтування такого висновку відповідач посилається на ту обставину, що АТ Автомобіліст здійснює діяльність по наданню послуг.

Суд зауважує, що згідно пункту 1.1 Статуту АТ Автомобіліст є добровільним об`єднанням фізичних осіб, створеним для здійснення та захисту прав і свобод людини та громадянина, задоволення суспільних, зокрема, економічних, соціальних, культурних, освітніх та інших інтересів своїх членів та/або інших осіб. Організація є непідприємницьким товариством, основою метою якого не є одержання прибутку (пункт 1.4 Статуту).

Частиною першою статті 24 Закону України Про громадські об`єднання від 22.03.2012 № 4572-VI визначено, що громадське об`єднання зі статусом юридичної особи для виконання своєї статутної мети (цілей) має право володіти, користуватися і розпоряджатися коштами та іншим майном, яке відповідно до закону передане такому громадському об`єднанню його членами (учасниками) або державою, набуте як членські внески, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, набуте в результаті підприємницької діяльності такого об`єднання, підприємницької діяльності створених ним юридичних осіб (товариств, підприємств), а також майном, придбаним за рахунок власних коштів, тимчасово наданим у користування (крім розпорядження) чи на інших підставах, не заборонених законом.

Судом встановлено, що первинний облік готівки в касі підприємства здійснюється позивачем відповідно до касових книг, які були предметом дослідження під час фактичної перевірки, що не заперечується сторонами.

Оглядом касових книг встановлено, що в них відображено операції з приймання готівки та прізвища, від кого її отримано. Згідно квитанцій до прибуткового касового ордеру, підставою прийняття готівки є членські внески членів АТ Автомобіліст (а.с.120-122).

Отже, суд погоджується із твердженням позивача, що сплата членських внесків не є розрахунковою операцією за товари (послуги), а тому відповідно до статті 9 Закону № 265 зазначені операції можуть здійснюватися у касі підприємства без застосування РРО.

Посилання відповідача на той факт, що позивачем отримано грошові кошти від членів товариства в якості оплати послуг з електроенергії, про що зазначено у деяких квитанціях, на увагу не заслуговують, оскільки акт перевірки таких відомостей не містить.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

ГУ ДПС у Луганській області не надано до матеріалів справи жодних доказів на підтвердження надання позивачем послуг з електроенергії. Квитанції щодо прийняття оплати позивачем за електроенергію не можуть слугувати доказом надання цих послуг позивачем, оскільки, як зазначив позивач, вони є підтвердженням відшкодування АТ Автомобіліст вже сплаченої вартості спожитої членами товариства електричної енергії, і таке відшкодування не є оплатою за товар, роботи чи послуги. Опис готівкових коштів (а.с.89), долучений до акта перевірки, на підтвердження отримання позивачем коштів з наданих послуг по охороні гаражів, суд також сприймає критично, оскільки він не підтверджує здійснення розрахункових операцій позивачем та не є первинним документом.

За наведених обставин, суд вважає податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Луганській області від 07.06.2019 № 00000981406 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 09.10.2019 № 00000260505 про застосування до АТ Автомобіліст суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 78 721,38 грн, суд зазначає наступне.

Порядок ведення касових операції у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою до 04.01.2018 року, встановлений Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим Постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 № 637 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 40/10320 (далі - Положення № 637).

Відповідно до пункту 2.7 Положення № 637 виходячи з потреби прискорення обігу готівкових коштів і своєчасного їх надходження до кас банків для підприємств, що здійснюють операції з готівкою в національній валюті, установлюються ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) відповідно до вимог глави 5 цього Положення.

Пунктом 2.8 Положення № 637 встановлено, що підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов`язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.

Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням платіжних пристроїв та через пункти приймання готівки) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів.

Відповідно до пункту 2.9 Положення № 637, готівкова виручка (готівка) підприємств (підприємців), у тому числі готівка, одержана з банку, використовується ними для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов`язковими платежами). Підприємства не повинні накопичувати готівкову виручку (готівку) у своїх касах понад установлений ліміт каси для здійснення потрібних витрат до настання строків цих виплат.

Згідно пункту 5.1 Положення № 637 строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках визначаються підприємством і встановлюються за погодженням з відповідним банком (у якому відкрито рахунок підприємства, на який зараховуються кошти) відповідно до таких вимог:

а) для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де є банки, - щодня (у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас.

Відповідно до пункту 5.2 Положення № 637 установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (додаток 8), що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі.

Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства - юридичної особи.

Ліміт каси підприємства встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси, за рішенням керівника підприємства або уповноваженої ним особи (пункт 5.3.Положення № 637).

Пунктом 5.4 Положення № 637 визначено, що кожне підприємство визначає ліміт каси з урахуванням режиму і специфіки його роботи, віддаленості від банку, обсягу касових оборотів (надходжень і видатків) за всіма рахунками, установлених строків здавання готівки, тривалості операційного часу банку, наявності домовленості підприємства з банком на інкасацію тощо.

Для підприємств, які мають строк здавання готівкової виручки (готівки) в банк щодня (у день її надходження до каси) або наступного дня від дня її надходження до каси, - у розмірах, що потрібні для забезпечення їх роботи на початку робочого дня, але не більше розміру середньоденного надходження готівки до каси (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти).

Згідно пункту 5.8 Положення № 637 якщо ліміт каси встановлено з перевищенням граничних розмірів, визначених пунктом 5.4 цієї глави, то він уважається встановленим на рівні зазначених граничних розмірів. У цьому разі сума зазначених перевищень уважається понадлімітною.

Під час перевірки дотримання підприємством ліміту каси визначається наявність самостійно встановленого ліміту каси та відповідність його розрахунку вимогам цього Положення, уточнюються за наказами, розпорядженнями чи іншими розпорядчими документами суми самостійно доведених підприємством (юридичною особою) лімітів кас своїм відокремленим підрозділам (пункт 7.21 Положення № 637).

Для визначення понадлімітних залишків готівки в касі порівнюються записи про фактичні її залишки в касі за касовою книгою з установленим лімітом каси за кожний день незалежно від того, здійснювалися в цей день касові обороти (надходження і витрати готівки) чи ні. Якщо в періоді, що перевіряється, виявлено перевищення ліміту каси, то з`ясовується, протягом якого часу (у днях) і які понадлімітні суми не здавалися в установлені строки до банку і з якої причини, а також загальна сума понадлімітних залишків (пункт 7.23 Положення № 637).

Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 затверджено нове Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України (далі - Положення № 148), яке визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності, фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність, фізичними особами.

Відповідно до пункту 14 Положення № 148, установа/підприємство, що здійснює операції з готівкою в національній валюті, ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) установлює, виходячи з потреби прискорення обігу готівки та своєчасного її надходження до кас банків.

Пунктом 48 Положення № 148 визначено, що установа/підприємство визначає і встановлює за погодженням з банком (у якому відкрито рахунок установи/підприємства, на який зараховуються кошти) строки здавання ним готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках відповідно до таких вимог:

1) для установ/підприємств, розташованих у населених пунктах, де є банки - щодня (у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас).

Згідно із пунктом 50 Положення № 148 установа, підприємство, небанківська фінансова установа на підставі цього Положення та з урахуванням особливостей роботи зобов`язані розробити та затвердити внутрішнім документом порядок розрахунку ліміту каси установи, підприємства, небанківської фінансової установи та їх відокремлених підрозділів. У розрахунку враховується строк здавання установою, підприємством, небанківською фінансовою установою готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Ліміт каси установи, підприємства, небанківські фінансові установи встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси за рішенням керівника установи, підприємства, небанківської фінансової установи або уповноваженої ним особи.

Установа, підприємство, небанківська фінансова установа затверджує внутрішніми документами установлений ліміт каси.

Установи/підприємства мають право тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують самостійно встановлений ними ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує самостійно встановлений ліміт каси, здається до банків для її зарахування на банківські рахунки (пункт 15 Положення № 148).

Відповідно до пункту 17 Положення № 148 суб`єкти господарювання використовують готівкову виручку (готівку), у тому числі готівку, одержану з банку, для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов`язковими платежами).

Суб`єкти господарювання не мають права накопичувати готівкову виручку (готівку) у своїх касах понад установлений ліміт каси для здійснення витрат до настання строків цих виплат. Відповідно до п.58 Положення № 148, контролюючий орган під час проведення перевірки визначає наявність самостійно встановленого ліміту каси та його відповідність самостійно здійсненим розрахункам.

З акта перевірки вбачається, що до перевірки позивачем не було надано наказів щодо встановлення ліміту залишку готівки в касі з 17.05.2016 по 31.12.2016, 2017 рік та до 05.01.2018.

Відповідно до касових книг, прибуткових касових ордерів залишок готівкових понадлімітних коштів в касі АТ Автомобіліст за період з 17.05.2016 по 31.12.2016, за 2017 рік та до 05.01.2018 склав 22 895,22 грн (додаток 1 до акта перевірки (а.с.94-95).

Відповідно до касових книг, прибуткових касових ордерів залишок готівкових понадлімітних коштів в касі АТ Автомобіліст за період з 05.01.2018 по 15.05.2019 складає 16 735,00 грн (додаток 2 до акта перевірки) (а.с.96-97).

Згідно наданих письмових пояснень голови правління АТ Автомобіліст ОСОБА_1 , та старшого бухгалтера ОСОБА_2 , копії яких також перебувають в матеріалах справи, ліміт каси та розрахунок на АТ Автомобіліст на протязі трьох років не встановлювався. Станом на 17.05.2019 ліміт теж не встановлено (а.с.90-91).

Суд зауважує, що виявлені в ході проведеної перевірки порушення АТ Автомобіліст пункту 2.8 Положення № 637 та пункту 17 Положення № 148, жодним чином не спростовані позивачем в ході розгляду справи.

Позивач в обґрунтування відсутності вищезазначених порушень посилається на накази від: 28.12.2013 № 15, 29.12.2014 № 17, від 30.12.2015 № 8, від 29.12.2016 № 8, від 29.12.2017 № 7, 28.12.2018 №10, які були долучені ним до матеріалів позовної заяви та зазначає про їх чинність та не прийняття їх до уваги контролюючим органом під час перевірки.

Крім того, позивач зауважує, що зазначені накази на момент проведення перевірки були надані співробітникам ГУ ДПС у Луганській області, однак не прийняті ними до уваги, а пояснення про їх відсутність надані посадовими особами АТ Автомобіліст помилково, за рекомендацією осіб, шо здійснювали фактичну перевірку.

Разом з тим, суд вважає, що надані позивачем накази про встановлення ліміту залишку готівки в касі не є належними та допустимими доказами, які спростовують виявлені в ході перевірки порушення, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов`язані з ним. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно пункту 44.7 статті 44 ПК України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу (пункт 86.7 статті 86 ПК України).

Суд звертає увагу, що акт фактичної перевірки від 22.05.2019 № 0054/12/32/14/06/21824076/288 підписано головою правління АТ Автомобіліст ОСОБА_1 та головним бухгалтером ОСОБА_2 без зауважень.

Правом подання заперечень на акт перевірки та додаткових документів, а саме наказів на встановлення лімітів, позивач не скористався.

Крім того, позивачем двічі оскаржувалось прийняті податкові повідомлення-рішення до ДПС України, однак жодна скарга АТ Автомобіліст не містить в собі посилання на наявність відповідних наказів як на підставу спростування виявлених порушень (а.с.32-35, 44-48).

Також, слід зауважити, що в ході розгляду справи судом були досліджені оригінали наказів АТ Автомобіліст від: 28.12.2013 № 15, 29.12.2014 № 17, від 30.12.2015 № 8, від 29.12.2016 № 8, від 29.12.2017 № 7, 28.12.2018 №10, та встановлено відсутність журналу реєстрації наказів. Накази не підшиті, не пронумеровані, у відповідному журналі їх реєстрація не здійснена, що ставить під сумнів їх існування на час проведення перевірки. Відтак, дані накази не можуть слугувати беззаперечним доказом спростування виявлених в ході перевірки порушень.

Посилання позивача на помилковість наданих посадовими особами АТ Автомобіліст пояснень щодо не встановлення ліміту готівки в касі та зазначення про це в поясненнях за рекомендацією осіб, шо здійснювали фактичну перевірку, суд оцінює критично.

Так, в ході розгляду справи судом допитані в якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які безпосередньо проводили фактичну перевірку АТ Автомобіліст , та якими підтверджено відсутність будь-яких наказів щодо встановлення ліміту готівки на момент проведення перевірки та спростовано факт надання позивачем цих наказів до перевірки. Крім того, зауважили, що пояснення посадові особи АТ Автомобіліст надавали самостійно, перевірка була проведена без зауважень від суб`єкта господарювання, про що зазначено в самому акті перевірки.

Суд вважає необґрунтованими доводи представника позивача про те, що податкове повідомлення-рішення від 09.10.2019 №00000260505 було винесено після скасування Указу Президента Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки від 12.06.1995 № 436/95 з огляду на таке.

ГУ ДФС у Луганській області за результатами проведеної фактичної перевірки були винесені податкові повідомлення-рішення від 07.06.2019 № 00000981406, № 00000991406, які оскаржені АТ Автомобіліст до ДФС України.

Рішенням ДФС України про результати розгляду скарги від 22.08.2019 № 40385/6/99-99- 11-06-01-25, скаргу позивача задоволено частково: податкове повідомлення-рішення від 07.06.2019 №00000981406 залишено без змін, та скасовано податкове повідомлення - рішення від 07.06.2019 № 00000991406 в частині застосування фінансових санкцій у сумі 539,26 грн, в іншій частині залишено без змін.

На підставі вищевказаного рішення ДФС України, ГУ ДПС у Луганській області на заміну податкового повідомлення-рішення від 07.06.2019 № 00000991406 було винесено податкове повідомлення-рішення від 09.10.2019 № 00000260505 на зменшену суму 78721,38 грн.

Указом Президента України від 20.06.2019 № 418/2019 Про визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Указ Президента України від 12.06.1995 № 436/95 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки .

Проте, на час визначення грошових зобов`язань платнику податків податковим повідомлення-рішення від 07.06.2019 №00000991406 Указ Президента України від 12.06.1995 № 436/95 був чинний.

Відповідно до п. 5 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 (далі - Порядок № 1204) якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов`язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня, в тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації підрозділів правової роботи щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, в тому числі за порушення норм іншого законодавства.

Таким чином, винесення податковим повідомленням-рішенням від 09.10.2019 №00000260505 про застосування штрафних санкцій до АТ Автомобіліст за порушення норм п. 2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та п. 17 Постанови Про затвердження положення про ведення касових операцій у національній валюті в України від 29.12.2017 № 148, є лише результатом узгодження в адміністративному порядку сум, визначених в податковому повідомленні-рішенні від 07.06.2019 № 00000991406 за результатами порушення, встановленого в межах дії Указу Президента від 12.06.1995 № 436/95.

Доводи представника позивача щодо зміни податковим органом при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 09.10.2019 № 00000260505 підстави застосування штрафної санкції на увагу також не заслуговують з огляду на наступне.

В розрахунку фінансових санкцій до податкового повідомлення-рішення від 07.06.2019 № 00000991406, яке було скасовано на суму 539,26 грн рішенням ДФС України про результати розгляду скарги позивача від 22.08.2019 № 40385/6/99-99-11-06-01-25, зазначено про порушення АТ Автомобіліст абзацу 3 статті 1 Указу Президента № 436/95 від 12.06.1995 - а саме неповне та/або несвоєчасне оприбуткування у касах готівки та передбачена санкція - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми (а.с.31).

Натомість свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні вказану обставину пояснила технічною опискою, оскільки порушення щодо несвоєчасного оприбуткування у касі АТ Автомобіліст готівки, перевіркою встановлено не було. При цьому, зауважила, що розрахунок здійснено відповідно до виявленого порушення, а саме за перевищення встановленого ліміту задишку готівки в касі - у двократному розмірі суми виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Отже, при винесенні податкового повідомлення-рішення від 09.10.2019 № 00000260505 відповідачем виправлено технічну помилку, а не змінено підставу її прийняття, як хибно вважає представник позивача. До того ж суд звертає увагу, що податкове повідомлення-рішення від 07.06.2019 № 00000991406 не є предметом спору у даній справі та вважається відкликаним в силу статті 60 ПК України.

Щодо інших аргументів позивача в обґрунтування позовних вимог, як то: порушення відповідачем строків направлення податкового повідомлення-рішення від 09.10.2019 № 00000260505, не зазначення реквізитів доказів доданих до акта перевірки документів, не зазначення у податкових повідомленнях-рішеннях граничних строків для оскарження, складання розрахунків не за встановленою формою, суд зазначає, що у відповідності до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, за практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Оскільки матеріалами справи підтверджено виявлені за результатами фактичної перевірки порушення позивачем вимог пункту 2.8 Положення № 637 та пункту 17 Положення № 148 щодо понадлімітного накопичення готівкової виручки у касі підприємства, які, в свою чергу, не спростовані позивачем в ході розгляду справи, суд вважає, що вищенаведені аргументи позивача є надмірним формалізмом та, що самі по собі не впливають на законність прийнятого за наслідками перевірки рішення.

Таким чином, підстави для скасування податкового повідомлення-рішення 09.10.2019 № 00000260505 відсутні.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог АТ Автомобіліст .

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача судових витрат по сплаті судового збору в сумі 2102,00 грн та професійної правничої допомоги у розмірі 15000,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).

Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог АТ Автомобіліст на суму 1,00 грн, враховуючи пропорційність розміру задоволених позовних вимог, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору та професійної правничої допомоги поверненню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги автогаражного товариства "Автомобіліст" до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.06.2019 №00000981406 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 1 грн (одна гривня).

У задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено та підписано 10 серпня 2020 року.

Суддя К.Є. Петросян