Ухвала

від 10.08.2020 по справі 757/65641/17-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 757/65641/17-ц

провадження № 61-11217ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Лесик Богданом Богдановичем, на рішення Печерського районного суду міста Києва від 02 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 липня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до кооперативу Глибокий Яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян, про стягнення коштів та за позовом кооперативу Глибокий Яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян, до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про визнання інвестиційного договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

03 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про стягнення з кооперативу Глибокий Яр на його користь грошові кошти в розмірі 516 738,54 грн.

22 березня 2018 року кооператив Глибокий Яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян, звернувся до суду із позовом про визнання недійсним інвестиційного договору, укладеного 11 лютого

2009 року між сторонами.

Вказані позови об`єднано в одне провадження.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 02 жовтня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення, а позов кооперативу Глибокий Яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян, задоволено.

Визнано недійсним інвестиційний договір, укладений 11 лютого 2009 року між кооперативом Глибокий Яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян, та ОСОБА_1 .

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 01 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 02 жовтня 2019 року залишено без змін.

30 липня 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Лесик Б. Б. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Печерського районного суду міста Києва від 02 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 липня 2020 року.

У касаційній скарзі представником ОСОБА_1 - адвокатом Лесик Б. Б. заявлено клопотання про розстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення в справі, з посиланням на складну фінансову ситуацію в країні і важкий фінансовий стан заявника, спричинений введенням на території України карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19.

Згідно із статтею 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, у порядку передбаченому законом, може своєю ухвалою розстрочити сплату судового збору.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі на час звернення з касаційною скаргою.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Заявником не надано до суду касаційної інстанції жодних доказів на підтвердження майнового стану ОСОБА_1 , зокрема, розміру його річного доходу за попередній календарний рік, з урахуванням якого суд може вирішити питання про розстрочення сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, а також доказів відсутності у нього іншого доходу.

Оскільки безпідставне розстрочення сплати судового збору є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , подане адвокатом Лесик Б. Б., про розстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Таким чином, заявнику слід сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.

Із Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що 03 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вимогою майнового характеру (про стягнення грошових коштів в розмірі 516 738,54 грн); 22 березня 2018 року кооператив Глибокий Яр звернувся до суду із вимогою немайнового характеру (про визнання недійсним інвестиційного договору).

Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції, чинній на час звернення ОСОБА_1 до суду з позовом) визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції, чинній на час звернення кооперативу Глибокий Яр до суду з позовом) визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, справляється судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України Про Державний бюджет України на 2017 рік з 01 січня 2017 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 600,00 грн.

Законом України Про Державний бюджет України на 2018 рік з 01 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 762,00 грн.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми.

Таким чином, ураховуючи характер позову та клопотання у скарзі, за подання касаційної скарги заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 12 096,80 грн (((516 738,54 грн х 1 %) х 200 %) + 1 762, 00 грн).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код класифікації доходу бюджету 22030102, Судовий збір (Верховний Суд, 055) .

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір . На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Частиною другою статті 393 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею

392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявникам строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 136, 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 , поданого адвокатом Лесик Богданом Богдановичем, про розстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення в справі.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Лесик Богданом Богдановичем, на рішення Печерського районного суду міста Києва від 02 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 липня 2020 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 10 вересня

2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. Є. Червинська