Рішення

від 29.07.2020 по справі 910/18493/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.07.2020Справа № 910/18493/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О. при секретарі судового засідання Макарчук С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Гастел Груп до Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Берсоль , за участю представника позивача - не з`явився, відповідача - Баранова В.С., довіреність № 150 від 25.10.19, третьої особи - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про визнання недійсним договору поруки № 4Б13301И/П від 17.11.2016 року на підставі ст. ст. 97, 203, 207, 215, 230 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 28.01.2020 року.

29.01.2020 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив суд в позові відмовити, оскільки оспорюваний договір був укладений для фінансування поточної діяльності позивача. В оману відповідач позивача при укладені цього договору не вводив.

07.02.2020 року від позивача до суду надійшло клопотання про витребування доказів, в якому він просив суд витребувати у відповідача належним чином засвідчену копію рішення Правління Національного Банку України від 05.10.2016 № 323/БТ.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

З урахуванням того, що позивачем у відповідності до вимог п.2 ч.2 ст. 81 ГПК України не зазначено обставини, які може підтвердити рішення Правління Національного Банку України від 05.10.2016 року № 323/БТ, або аргументи, які цей доказ може спростувати, в задоволенні клопотання позивача про витребування вказаного доказу судом відмовлено.

17.02.2020 року в судовому засіданні оголошено перерву на 02.03.2020 року.

02.03.2020 року позивачем через канцелярію суду надано клопотання про витребування доказів, в якому він просив суд витребувати у відповідача оригінали договорів, укладених між TOB СТІМЕКС ЛТД (код 34914934) та ПАТ КБ Приватбанк (для огляду),та посвідчені копії, а саме кредитні договори № 4С13398И від 19.06.2013 року, № 4С13400И від 26.06.2013 року, № 4С13634И від 09.10.2013 року та № 4С14327И від 16.10.2014 року з додатками та додатковими угодами, а також витребувати у відповідача наступну інформацію та документи:

- посвідчені копії документів на переказ за вказаними кредитними договорами, у тому числі, але не обмежуючись, копії меморіальних ордерів;

- інформацію по вказаним кредитним договорам про всі нараховані та сплачені кошти (з повернення кредиту, відсотків, пені, неустойки та інше);

- інформацію про наявність або відсутність заборгованості за вказаними кредитними договорами станом на 25.02.2020 року, з зазначенням, яка саме заборгованість наявна (з повернення кредиту, відсотків, пені, неустойки та інше);

- у разі наявності заборгованості за вказаними договорами - надати розрахунок заборгованості станом на 25.02.2020 року;

- інформацію про бухгалтерський облік за вказаними кредитними договорами станом на 25.02.2020 року;

- інформацію, чи наявна за вказаними кредитними договорами заборгованість із сплати винагороди за користування кредитом, розрахована за формулою, визначеною в договорі, у відповідності до курсу гривні відносно долару США;

- у разі наявності за вказаними кредитними договорами заборгованість із сплати винагороди за користування кредитом, розрахованої за формулою, визначеною в договорі, у відповідності до курсу гривні відносно долару США - надати розрахунок заборгованості за кожним вказаним кредитним договором, станом на 25.02.2020 року;

- копію рішення кредитного комітету ПАТ КБ ПРИВАТБАНК від 30.11.2016 року відносно винагороди за користування кредитом, розрахованої за формулою, визначеною в договорі, у відповідності до курсу гривні відносно долару США;

Позивачем у відповідності до вимог п.4 ч.2 ст. 81 ГПК України не зазначено жодних заходів, яких він вжив для отримання цих доказів самостійно та не надано суду доказів вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цих доказів, а тому в задоволенні клопотання позивача про витребування вказаної інформації судом відмовлено.

Судове засідання 18.03.2020 року було знято з розгляду та призначено на 22.04.2020р. у зв`язку з попередженням виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19.

Судове засідання 22.04.2020 року було знято з розгляду без визначення дати наступного судового засідання у зв`язку з попередженням виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2020 року судове засідання призначено на 06.07.2020 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.07.2020 року.

29.07.2020 року представник третьої особи в судове засідання не з`явився.

Третя особа у справі була належним чином повідомлена про розгляд даної справи судом, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Предметом позову є вимога позивача про визнання недійсним договору поруки № 4Б13301И/П від 17.11.2016 року, що укладено між позивачем та відповідачем.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що вказаний договір поруки був укладений внаслідок обману останнього відповідачем, а саме при укладенні спірного договору позивач мав намір отримати прибуток від укладення спірного договору у вигляді отримання права власності на активи, що забезпечували зобов`язання попереднього боржника за кредитними договорами.

Натомість, прибутку (майна) не отримав, що на думку позивача свідчить про те, що його ввели в оману при укладенні договору поруки № 4Б13301И/П від 17.11.2016 року, а тому вважає, що відповідно вказаний договір є недійсним на підставі ст.230 ЦК України.

Судом встановлено, що 17.11.2016 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гастел Груп" (далі - позичальник) укладено кредитний договір № 4Г16121Г (далі - кредитний договір).

Пунктом А.1. кредитного договору визначено вид кредиту, а саме відновлювальна кредитна лінія - кредит, що надається позичальнику частинами або повністю до дати, зазначеної у п. А.3., у межах ліміту цього договору, у тому числі після часткового або повного погашення по кредиту, таким чином, щоб фактична заборгованість за кредитом не перевищувала встановлений ліміт кредитного договору.

За умовами п. А.2. кредитного договору встановлено ліміт цього кредитного договору: 3 750 000 000,00 (чотири мільярди п`ятсот п`ятдесят мільйонів) гривень, на наступні цілі: фінансування поточної діяльності підприємства. У разі виникнення заборгованості позичальника перед банком з відшкодування витрат згідно з п. 2.2.13. ліміт цього договору збільшується на відповідну суму заборгованості, на цілі з відшкодування витрат згідно з п. 2.1.5.

Пунктом А.3. кредитного договору встановлено термін повернення кредиту 10 листопада 2025 року.

17.11.2016 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк Приватбанк (далі - кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Гастел Груп (далі - поручитель) було укладено договір поруки № 4Б13301И/П відповідно до предмету якого, поручитель надав поруку перед кредитором за виконання ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БЕРСОЛЬ" (код за ЄДРПОУ 37006914) своїх зобов`язань за:

- кредитним договором віл. 15.05.2013 року №4Б13301И (далі - кредитний договір 1), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору І;

- кредитним договором від 11.11.2013 року №4Б13719И (далі - кредитний договір 2), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до Кредитного договору 2;

- кредитним договором від 13.11.2013 року №4В13735И (далі - кредитний договір 3), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору 3;

- кредитним договором від 20.11.2014 року №4Б14346И (далі - кредитний договір 4), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору 4.

Надалі за текстом: кредитний договір 1,2,3,4 - кредитний договір/кредитці договори

Поряд із тим, відповідно до п.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов`язку боржника за кредитними договорами з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитних договорів.

У пункті 3 договору поруки зазначено, що поручитель з умовами кредитного договору ознайомлений.

Згідно із п.4 договору поруки, у випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники у сумі заборгованості за кредитом та у сумі відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору.

У випадку невиконання боржником п. 1 цього договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням порушеного зобов`язання (п.5 договору поруки).

Поручитель зобов`язаний виконати обов`язок, зазначений в письмовій вимозі кредитора, впродовж 5 календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в п. 5 цього договору (п. 6 договору поруки).

За змістом пункту 7 договору поруки, у випадку порушення поручителем зобов`язання, передбаченого п. 6 цього договору, кредитор та поручитель прийшли до згоди, що кредитор має право в рахунок погашення боргу за кредитним договором здійснювати договірне списання грошових коштів, що належать поручителю і знаходяться на його рахунку у ПАТ КБ "Приватбанк". Договірне списання грошових коштів згідно з умовами цього пункту оформлюється меморіальним ордером, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначається інформація про платіж, номер, дату цього договору.

Згідно з п. 8 договору поруки, до поручителя, що виконав обов`язки боржника за кредитним договором, переходять всі права кредитора за кредитним договором і договору(ам) застави (іпотеки), укладеним в цілях забезпечення виконання зобов`язань боржника перед кредитором за кредитним договором у частині виконаного зобов`язання.

У відповідності до п.9 договору поруки, у випадку невиконання поручителем обов`язку боржника за кредитним договором впродовж 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора, зазначеної в п. 5 цього договору, поручитель сплачує на користь кредитора пеню в розмірі 1 % від суми заборгованості, яка зазначена в зазначеній письмові вимозі, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє поручителя від виконання зобов`язань за цим договором.

Згідно із п.10 договору поруки визначено, що кредитор зобов`язаний у випадку виконання поручителем обов`язку боржника за кредитним договором передати поручителю впродовж 5 (п`яти) робочих днів банку з моменту виконання обов`язків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов`язки боржника за кредитним договором.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до повного виконання зобов`язань за цим договором (п. 11 договору поруки).

Дострокове розірвання цього договору здійснюється за письмовою згодою сторін (п.14 договору поруки).

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин ).

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 ст. 230 Цивільного кодексу України встановлено, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом (ч. 1 ст. 229 Цивільного кодексу України).

Згідно з роз`ясненнями, наведеними у п. 3.10 постанови Пленуму ВГСУ № 11 від 29.05.2013 р. у вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними на підставі статей 230 - 233 ЦК України господарські суди повинні мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем фактів обману, насильства, погрози, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, тяжких обставин і наявності їх безпосереднього зв`язку з волевиявленням другої сторони щодо вчинення правочину.

Під обманом слід розуміти умисне введення в оману представника підприємства, установи, організації або фізичної особи, що вчинила правочин, шляхом: повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності; заперечення наявності обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину; замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину (наприклад, у зв`язку з ненаданням технічної чи іншої документації, в якій описуються властивості речі). При цьому особа, яка діяла під впливом обману, повинна довести не лише факт обману, а й наявність умислу в діях відповідача та істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Суб`єктом введення в оману є сторона правочину, - як безпосередньо, так і через інших осіб за домовленістю.

Проте, позивачем не доведено обставин, які б свідчили про введення відповідачем позивача в оману при вчиненні спірного правочину, не доведено самого факту обману, наявність умислу в діях відповідача та істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману та не надано доказів на їх підтвердження.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином, позивачем не доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання спірного договору недійсним.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем не порушено права позивача, за захистом якого він звернувся до суду, а тому в позові про визнання недійсним договору поруки № 4Б13301И/П від 17.11.2016 року слід відмовити.

Судовий збір відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.

Повне рішення складено 10.08.2020р.

Суддя С.О. Чебикіна