У х в а л а
10 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 138/1966/18
провадження № 61- 8569 ск 20
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницькоїї області від 16 січня 2020 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 07 травня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Серебрійського навчально-реабілітаційного центру Могилів-Подільського району Вінницької обласної Ради про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
В с т а н о в и в:
25 травня 20 20 року ОСОБА_1 надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 16 січня 2020 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 07 травня 2020 року .
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницькоїї області від 16 січня 2020 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 07 травня 2020 року, і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М. від 10 червня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків строк до 10 липня 2020 року, але який не міг перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали та закінчення строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID -19), а саме, для надання належним чином оформленої за змістом касаційної скарги та доказів оплати судового збору в частині оскарження відмови у задоволенні немайнової вимоги позивача (визнання незаконним звільнення) в сумі 1 409,60 грн, а також доказів оплати судового збору в частині оскарження відмови в задоволенні майнової вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу згідно оспорюваної суми.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 установлено з 12 березня 2020 року до 3 квітня 2020 року на усій території України карантин, а 25 березня 2020 року Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ) на території України запроваджено режим надзвичайної ситуації та продовжено карантин до 24 квітня 2020 року, а в подальшому відповідними рішеннями КМУ запроваджено та продовжено адаптивний карантин до 31 серпня 2020 року.
У пункті 3 розділу ХII Прикінцеві положення ЦПК України (в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30 березня 2020 року, яка діяла з 02 квітня 2020 року по 16 липня 2020 року включно) зазначено, зокрема, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID -19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
У пункті 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) , який набрав чинності 17 липня 2020 року, зазначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно допункту 3 розділу XII Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 10 червня 2020 року, ОСОБА_1 надіслала квитанцію від 30 червня 2020 року та касаційну скаргу в новій редакції. Однак, в установлений судом та законом строк (до 06 серпня 2020 року включно), заявник не надала до суду докази оплати судового збору в частині оскарження відмови в задоволенні майнової вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу згідно оспорюваної суми.
Отже, ОСОБА_1 не виконала належним чином ухвалу Верховного Суду від 10 червня 2020 року.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому розмірі, або документи, які підтверджують право ОСОБА_1 на пільги при оплаті судового збору.
У пункті 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір визначено, що від оплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Разом із цим, позивачем у даній справі, крім інших позовних вимог, заявлено також вимоги про визнання незаконним звільнення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, які не входять до переліку позовних вимог, визначених Законом України Про судовий збір , при пред`явленні яких судовий збір не сплачується.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року, в справі № 12-301гс18 дійшла висновку, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір , згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Відповідно до положень частини другої статті 416 ЦПК України та частини першої статті 417 ЦПК України висновок Великої Палати Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися норма матеріального права, є обов`язковим для застосування судами.
Отже, при поданні касаційної скарги ОСОБА_1 необхідно оплатити судовий збір у встановленому розмірі щодо відповідних немайнової та майнової вимог.
Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір , в редакції, чинній станом на дату подання позовної заяви у даній справі).
У разі подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт перший пункту першого частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір , в редакції, чинній станом на дату подання позовної заяви у даній справі).
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року становив 1 762,00 грн.
Частиною третьою статті 6 Закону України Про судовий збір визначено, що у разі подання позовної заяви одночасно майнового та немайнового характеру, судовий збір сплачується за ставками щодо вимог майнового та немайнового характеру.
Згідно зі статтею 4 Закону України Про судовий збір за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
У відповідності до змісту касаційної скарги, позивач оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими відмовлено у задоволенні немайнової вимоги (визнання незаконним звільнення ), а тому заявник має надати докази оплати судового збору за подання касаційної скарги, в сумі 1 409,60 грн (1 762,00*0,4*200%).
Як вбачається із матеріалів касаційної скарги, заявником надано квитанцію від 30 червня 2020 року про сплату судового збору в сумі 1 409,60 грн.
Однак, згідно касаційної скарги, ОСОБА_1 також оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо відмови у задоволенні її майнової вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. А тому відповідно, при поданні даної касаційної скарги, заявник має також надати докази оплати судового збору щодо даної майнової вимоги, з урахуванням розміру оспорюваної суми та згідно вищезазначених вимог Закону України Про судовий збір .
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN ): UA 288999980313151207000026007 .
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір . На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати оригінал документа, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. За змістом частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог цього Кодексу щодо форми і змісту, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною другою статті 127 ЦПК України становлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
На підставі наведеного, керуючись статтями 127, 185, 392, 393 ЦПК України,
У х в а л и в:
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, встановлений ухвалою Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М. від 10 червня 2020 року, до 11 вересня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Ігнатенко
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 10.08.2020 |
Оприлюднено | 12.08.2020 |
Номер документу | 90905916 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Ігнатенко Вадим Миколайович
Цивільне
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області
Цибульський О. Є.
Цивільне
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області
Цибульський О. Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні