Рішення

від 30.07.2020 по справі 917/677/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2020 Справа № 917/677/20

м.Полтава

за позовною заявою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агростиль", вул. Кіндратенка,25А, м.Гадяч, Гадяцький район, Полтавська область,37300

до 1. Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, вул.Уютна, 23, м.Полтава, Полтавська область,36039

2. Краснолуцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області, с.Красна Лука, Гадяцький район, Полтавська область,37300

про скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, скасування реєстраційного запису в Державному земельному кадастрі про право комунальної власності, зобов"язання скасувати запис.

Суддя Кльопов І.Г.

Секрет судового засідання Павленко С.М.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агростиль" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та Краснолуцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області, в якому просить суд:

1. Скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №35536378 від 13.02.2020 щодо реєстрації за територіальною громадою в особі Краснолуцької сільської ради (код ЄДРПОУ 21051102) право комунальної власності на земельну ділянку площею 16,7212га, кадастровий номер 5320486500:00:001:0121, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна 2033462953204.

2. Скасувати реєстраційний запис в Державному земельному кадастрі про право комунальної власності територіальної громади в особі Краснолуцької сільської ради Гадяцького району земельної ділянки із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 5320486500:00:001:0121 площею 16,7212га, розташовану на території Краснолуцької сільської ради (бувша Римарівська) Гадяцького району.

3. Зобов"язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області скасувати в Державному земельному кадастрі реєстрацію земельної ділянки із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 5320486500:00:001:0121 площею 16,7212га, розташовану на території Краснолуцької сільської ради (бувша Римарівська) Гадяцького району запис про вказану земельну ділянку в поземельній книзі та закрити поземну книгу.

Разом із позовною заявою подано клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення до господарського суду з позовом

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 27.04.2020 року відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Проведення підготовчого засідання призначено на 27.05.2020.

19.05.2020 від відповідача 2 - Краснолуцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач 2 проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позову. Крім того, відповідач 2 просить суд застосувати строк позовної давності.

Ухвалою суду від 27.05.2020 суд закрив підготовче засідання у справі № 917/677/20 та призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 25.06.2020.

177.07.2020 року від відповідача 1 до суду надійшов відзив на позовну заяву разом з клопотання про поновлення строку на подання відзиву. Клопотання про поновлення строку мотивовано положеннями пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 8 статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Так, ухвалою від 27.04.2020 у даній справі відповідачу було встановлено 15-денний строк на подання відзиву.

Однак відзив подано відповідачем 17.07.2020, тобто з пропуском даного строку. При цьому позивач заявив клопотання про поновлення строку на подання відзиву.

Частиною 1 статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" від 20.05.2020 №392 (зі змінами) з 22.05.2020 до 31.08.2020 на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м.Києва, м.Севастополя (далі - регіони) установлено карантин із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211.

Таким чином, з 11.03.2020 і до даного часу на території України діє карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 540-IX від 30.03.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Таким чином, строк на подання відзиву було продовжено на весь час дії карантину.

В подальшому Законом України №731-IX від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України викладено в новій редакції, а саме:

"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Згідно з прикінцевими та перехідними положеннями Закону №731-IX від 18.06.2020 цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 17.07.2020. Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Отже, оскільки строк на подання відзиву було продовжено згідно з положеннями пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України № 540-IX від 30.03.2020 і станом на 20.07.2020 вказані строки не закінчилися відповідно до приписів прикінцевих та перехідних положень Закону України №731-IX від 18.06.2020, а також, враховуючи подання відповідачем клопотання про поновлення строку на подачу відзиву, суд вважає за можливе задовольнити дане клопотання та поновити строк на подання відзиву.

У зв`язку з цим, відзив на позовну заяву, поданий відповідачем долучається судом до матеріалів справи.

Відповідач 1 проти позову заперечує та просить суд застосувати строк позовної давності.

30.07.2020. від представника позивача (через електронну пошту без ЕЦП, вх. № 8089) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання представника позивача не містить електронного цифрового підпису, тому, в силу приписів частини 8 статті 42 ГПК України, Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" не є офіційним документом.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив

Розпорядженням Гадяцької районної державної адміністрації № 196 від 22.02.2017 "Про надання дозволу СТОВ "АГРОСТИЛЬ" на замовлення виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення земельних ділянок (невитребуваних паїв) на території Сарівської, Веприцької, Плішивецької, Петрівсько-Роменської, Римарівської, Великобудищанської сільських рад" надано дозвіл СТОВ "АГРОСТИЛЬ" на замовлення виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж 14 земельних ділянок (невитребувані земельні частки (паї) в натурі (на місцевості) згідно, переліку, що додається (додаток 1), орієнтовною площею 34,4979 умовних кадастрових гектарів, які розташовані на території Римарівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області.

Додатком № 1 до Розпорядження голови райдержадміністрації № 196 від 22.02.2017 визначено перелік невитребуваних земельних часток (паїв) на території Римарівської сільської ради Гадяцького району на які СТОВ "АГРОСТИЛЬ" надано дозвіл на замовлення виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж в натурі (на місцевості), а саме: ОСОБА_1 , номер паю 196 , площа паю (умовні кадастрові га) 0,959; ОСОБА_2 , номер паю 394, площа паю (умовні кадастрові га) 2.1728; ОСОБА_3 , номер паю 156, площа паю (умовні кадастрові га) 2,5813; ОСОБА_3 , номер паю 157, площа паю (умовні кадастрові га) 2,5813; ОСОБА_4 , номер паю 170 , площа паю (умовні кадастрові га) 2,5812; ОСОБА_4 , номер паю 172 , площа паю (умовні кадастрові га) 1,7208; ОСОБА_5 , номер паю 347, площа паю (умовні кадастрові га) 2,5927; ОСОБА_6 , номер паю 633, площа паю (умовні кадастрові га) 2,5888; номер паю 757, площа паю (умовні кадастрові га) 2,58; номер паю 758, площа паю (умовні кадастрові га) 2,58; номер паю 759, площа паю (умовні кадастрові га) 2,58; номер паю 760, площа паю (умовні кадастрові га) 2,63; номер паю 761, площа паю (умовні кадастрові га) 3,04; номер паю 762, площа паю (умовні кадастрові га) 3,21.

Розпорядженням в.о. голови Гадяцької РДА № 183 від 30.09.2019 внесено зміни до розпорядження № 196 від 22.02,2017, а саме пункт З розпорядження (строк дії дозволу - 6 місяців) виключено.

Розпорядженням Гадяцької районної державної адміністрації № 405 від 06.04.2017 "Про передачу СТОВ "АГРОСТИЛЬ" в оренду невитребуваних земельних часток (паїв), площею 26,6494 га на території Римарівської сільської ради Гадяцького району" пунктом 1 затверджено технічні документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) невитребуваних земельних часток (паїв) СТОВ "АГРОСТИЛЬ" загальною площею 26,6494 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які відносяться до категорії земель сільськогосподарського призначення (угіддя-рілля) на території Римарівської сільської ради Гадяцького району, дозвіл на розроблення якої надано розпорядженням голови Гадяцької РДА № 196 від 22.02.2017. Пунктом 2 вказаного розпорядження передано СТОВ "АГРОСТИЛЬ" в оренду 10 земельних ділянок (невитребувані земельні частки (паї)) згідно переліку (додається) загальною площею 26,6494, які розташовані на території Римарівської сільської ради Гадяцького району. Пуктом 3 встановлений термін оренди до 31.12.2023 року.

На підставі вказаного розпорядження Гадяцькою РДА та СТОВ "АГРОСТИЛЬ" 06.04.2017 укладено 6 договорів оренди земельної частки (паю) загальною площею 16,7213 га.

Між Гадяцькою РДА та СТОВ "АГРОСТИЛЬ" 06.04.2017 укладені акти передачі-приймання вищевказаних земельних часток (невитребуваних паїв).

Розпорядження Гадяцької РДА № 135 від 16.02.2018 внесено зміни до розпорядження № 405 від 06.04.2017, а саме до пункту 3: встановити термін оренди до 31.12.2065 року.

16.02.2018 Гадяцькою РДА та СТОВ "АГРОСТИЛЬ" укладено додаткові угоди до договорів оренди земельної частки (паю) №19/758/2017, №19/759/2017, №19/760/2017, №19/761/2017, №19/762/2017, №19/757/2017від 06.04.2017, якими визначено строки дії договорів до 31.12.2065 року.

Пунктом 5 рішення Краснолуцької сільської ради Гадяцького району від 09.01.2019 розпочата процедура реорганізації Римарівської сільської ради Гадяцького району ( код СДРПОУ 21051272) шляхом приєднання до Краснолуцької сільської ради. Пункто 6 вказаного рішення визначено, що Краснолуцька сільська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Римарівської сільської ради.

Як зазначає позивач у позові, з метою внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 5320486500:00:001:0132, 5320486500:00:001:01333, 5320486500:00:001:0134, 5320486500:00:001:0135, 5320486500:00:001:0136, 5320486500:00:001:0137, 22.01.2020 СТОВ "АГРОСТИЛЬ" звернулося до Державного кадастрового реєстратора Відділу у Гадяцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.

Державним кадастровим реєстратором Відділу у Гадяцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області 22.01.2020 прийнято рішення № РВ-53018 3991 2020, РВ - 53018 3944 2020, РВ - 53018 3947 2020, РВ - 53018 3960 2020, РВ - 53018 3968 2020, РВ - 53018 3979 2020 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з наступних підстав:

- електронний документ не відповідає установленим вимогам, про що зазначено у протоколах проведення перевірки електронного документа № 530094 295 2020, № 530094 284 2020, № 530094 288 2020, № 530094 290 2020, № 530094 292 2020;

- розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини: перетин з ділянкою кадастровий номер 5320486500:00:001:0121, площа співпадає на 99,9988 %.

Таким чином, СТОВ "АГРОСТИЛЬ" 22.01.2020 стало відомо про існування земельної ділянки кадастровий номер 5320486500:00:001:0121, площею 16,7212 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Краснолуцької сільської ради Гадяцького району (бувша Римарівська сільська рада) та яка складається із земельних ділянок, які перебувають в оренді товариства на підставі договорів, укладених з Гадяцькою РДА. Так, ГУ Держземагенства у Полтавській області (правонаступником якого являється ГУ Держгеокадастру у Полтавській області) 16.07.2014 за результатами розгляду заяви ОСОБА_7 прийнято наказ № 1757-СГ, яким надано дозвіл ОСОБА_7 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, орієнтовною площею 16,72 га земель сільськогосподарського призначення державної власності із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташованої на території Римарівської сільської ради Гадяцького району.

На підставі вказаного наказу на замовлення ОСОБА_7 у 2014 році виготовлено проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 5320486500:00:001:0121, площею 16,72 га.

На підставі вказаного проекту Відділом Держземагенства у Галицькому районі ГУ Держземагенства у Полтавській області до Державного земельного кадастру внесено відомості про вказану земельну ділянку: присвоєно кадастровий номер 5320486500:00:001:0121, цільове призначення - для ведення фермерського господарства та форму власності - державну. Згідно листа Відділу у Галицькому районі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області № 140/103-20 від 25.03.2020 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 5320486500:00:001:0121 не затверджений згідно вимог чинного законодавства. Згідно листа Відділу у Гадяцькому районі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області № 90/103-20 від 18.02.2020 земельна ділянка кадастровий номер 5320486500:00:001:0121, площею 16, 7212 га, згідно державного акту на право колективної власності на землю КСП "Україна" серії ПЛ № 23 від 26.04.1996, зареєстрованого в Книзі записів державних актів № 1, відноситься до земель колективної власності.

Крім того, згідно листа Краснолуцької сільської ради № 02-31/71-2 від 23.12.2019, виконавчий комітет сільської ради не заперечує щодо внесення СТОВ "АГРОСТИЛЬ" відомостей до Державного земельного кадастру. Додатком до вказаного листа є список паїв на території Краснолуцької сільської ради, які знаходяться у користуванні СТОВ "АГРОСТИЛЬ"

Позивач зазначає, що управління Держземагенства при вирішення питання надання дозволу ОСОБА_7 на виготовлено проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та прийнятті наказу № 1757-СГ від 16.07.2014, повинно було перевірити достовірність віднесення земельної ділянки до державного фонду та наявності повноваження щодо розпорядження нею та повинно було відмовити у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою мотивуючи свою відмову тим, що запитувана земельна ділянка не відноситься до державної власності.

В порушення вищевикладеного ГУ Держземагенства у Полтавській області (правонаступником якого являється ГУ Держгеокадастру у Полтавській області) без належних на те правових підстав, поза межами повноважень наданих у сфері земельних відносин прийнято наказ № 1757-СГ від 16.07.2014, яким надано дозвіл ОСОБА_7 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, орієнтовновною площею 16,72 га земель сільськогосподарського призначення державної власності із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташованої на території Римарівської сільської ради Гадяцького району. Наказ ГУ Держземагенства у Полтавській області № 1757-СГ від 16.07.2014 є незаконним, оскільки вказана земельна ділянка відноситься до земель колективної власності - невитребувані паї колишнього КСП "Україна" (згідно державного акту на право колективної власності на землю серії ПЛ № 2.3 від 26.04.1996), то передача ГУ Держгеокадастру у Полтавській області вказаної земельної ділянки із державної у комунальну власність (згідно наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 22.01.2020 № 2247-сг та додатку № 1 до акту приймання-передачі від 29.01.2020) Краснолуцькій сільській об`єднаній територіальний громаді в особі Краснолуцької сільської ради є незаконною.

В даній справі позивач звернувся до господарського суду з позовом, у якому просить визнати протиправним і скасувати запис запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №35536378 від 13.02.2020 щодо реєстрації за територіальною громадою в особі Краснолуцької сільської ради (код ЄДРПОУ 21051102) право комунальної власності на земельну ділянку площею 16,7212га, кадастровий номер 5320486500:00:001:0121, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна 2033462953204; скасувати реєстраційний запис в Державному земельному кадастрі про право комунальної власності територіальної громади в особі Краснолуцької сільської ради Гадяцького району земельної ділянки із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 5320486500:00:001:0121 площею 16,7212га, розташовану на території Краснолуцької сільської ради (бувша Римарівська) Гадяцького району та зобов"язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області скасувати в Державному земельному кадастрі реєстрацію земельної ділянки із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 5320486500:00:001:0121 площею 16,7212га, розташовану на території Краснолуцької сільської ради (бувша Римарівська) Гадяцького району запис про вказану земельну ділянку в поземельній книзі та закрити поземну книгу.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" в редакції, яка діяла на момент передачі Гадяцькою РДА в оренду СТОВ "АГРОСТИЛЬ", нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації могли передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні від 10 липня 2018 року № 2498-VIII, що набрав чинності з 01.01.2019 року, внесено зміни до Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , якими визначено, що таке нерозподілена земельна ділянка та невитребувана земельна частка (пай) та порядок їх використання. Слова районні державні адміністрації виключено зі ст. 3,4,5,7 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , тобто районні державні адміністрації не є розпорядниками вказаної категорії земель з 01.01.2019 року.

Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст.2 Земельного кодексу України суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

За приписами статті 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з п.п.16,17 Перехідних положень Земельного кодексу України (чинного з 01.01.2002) громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Закон України Про оренду землі (ст.2) визначає оренду землі як засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької діяльності. Відповідно до Перехідних положень цього закону передбачено, що громадяни - власники сертифікатів на право на земельну частку (пай) до виділення їм у натурі (на місцевості) земельних ділянок мають право укладати договори оренди земель сільськогосподарського призначення, місце розташування яких визначається з урахуванням вимог раціональної організації території і компактності землекористування, відповідно до цих сертифікатів з дотриманням вимог цього Закону.

Поряд з цим, Указом Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 08.08.1995 №720/95 було передбачено порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям.

Як визначено у пунктах 1, 6 наведеного Указу паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). У разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку

Указом Президента України від 03.12.1999 №1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" з метою забезпечення реалізації державної аграрної політики, прискорення реформування та розвитку аграрного сектора економіки на засадах приватної власності, Кабінету Міністрів України доручено здійснити організаційні заходи щодо запровадження спрощеного порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю) та майнового паю органами місцевого самоврядування та виділення єдиним масивом земельних ділянок групі власників земельних часток (паїв), яка звернулася із заявами про відведення земельних ділянок в натурі, з метою спільного використання або надання в оренду цих ділянок, запроваджено, зокрема, обов`язкове укладання підприємствами, які використовують землю для сільськогосподарських потреб, договорів оренди земельної частки (паю), майнового паю з власниками цих часток, а також спрощений порядок реєстрації договорів оренди земельної частки (паю) та майнового паю органами місцевого самоврядування.

На виконання Указу Президента України від 03.12.1999 № 1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" наказом Держкомзему України від 17.01.2000 № 5 затверджено Типовий договір оренди земельної частки (паю), сторонами якого є виключно власник (ки) земельної (-их) частки (-ок) (паю) (-їв) як орендодавці та юридичні особи, які використовують землю для сільськогосподарських потреб як орендарі.

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками визначено положеннями Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", статтею 3 якого передбачено, що підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації. Відповідно до Закону у разі подання заяв про виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада чи районна державна адміністрація приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку (стаття 11 Закону).

Тобто, в подальшому, для осіб, які здійснюють оформлення державного акту на право приватної власності, необхідно відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку. Однак вказаний обов`язок визначений лише для власників земельних часток.

Враховуючи положення пункту 3 Указу Президента України від 08.08.1995 №720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям та вимоги до форми сертифіката на право на земельну частку (пай), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1995 № 801 "Про затвердження форми сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)", встановлення розмірів земельної частки (паю) передбачається в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

Виходячи з наведених положень Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", Указу Президента України від 08.08.1995 № 720 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", нерозподілена (не витребувана) земельна ділянка - це земельна ділянка, що була запроектована в складі єдиного земельного масиву без визначення меж в натурі (на місцевості), проте не була розподілена на зборах власників земельних часток (паїв) через неявку на збори осіб - власників права на земельну частку (пай) чи їх спадкоємців. Статус невитребуваних нерозподілені земельні ділянки набувають вже після проведення зборів стосовно розподілу земельних ділянок.

Водночас земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (ст.79 Земельного кодексу України). На відміну від земельної ділянки, земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначений в умовних кадастрових гектарах. Місцезнаходження та межі такої земельної частки (паю) не визначені.

Отже, земельні ділянки державної або комунальної власності та земельні частки (паї) є різними об`єктами земельних відносин і мають різний правовий режим; у випадку оренди земельної частки (паю) встановлюються орендні відносини щодо права на земельну частку (пай), не визначену в натурі земельну ділянку, посвідчену сертифікатом. Орендні відносини повинні оформлюватися договором, як у випадку оренди земельної частки (паю), так і у випадку оренди земельної ділянки.

За умовами п. 12 постанови Кабінету Міністрів України Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) № 122 від 04.02.2004 нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.

Відповідно до ст.13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

З викладеного вбачається, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки не є землями державної чи комунальної власності, а перебувають лише у розпорядженні відповідних рад та адміністрацій, а відтак надання таких ділянок у користування здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування відповідно до наданих їм повноважень до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

Відтак, законодавством передбачена можливість раціонального використання земельних часток до оформлення їхніми власниками правовстановлюючих документів з можливістю надходження коштів до бюджету.

При цьому оренда нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок не є сталою і не може забезпечити постійну площу орендованої земельної ділянки, оскільки земельні ділянки надаються на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

Водночас спеціальним законодавством не визначено спеціального порядку передачі невитребуваних земельних ділянок (паїв) відповідним державним адміністраціям, з яким пов`язане виникнення права на розпорядження ними згідно статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Згідно Технічної документації по складанню державних актів на право приватної власності на землю власникам земельних часток (паїв) в межах Римарівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області виготовленої ПП Земельно-кадастровий центр у 2002 році, земельні ділянки колективної форми власності № 757, 758, 759,760, 761, 762 були віднесені до резервних паїв, на них не видавалися сертифікати на земельні частки (паї) та Державні акти на право приватної власності на землю. Вказані земельні ділянки не відносяться до не витребуваних земельних часток (паїв) (Лист Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 13.05.2020 №18-16-0-22-192/103-20)

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, зокрема, додатку до Розпорядження голови райдержадміністрації від 06.04.2017 №405 право на земельні частки пай № 757, 758, 759,760, 761, 762 не належало жодному члену КСП Україна , а отже, земельні ділянки не підлягали розподілу.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України Про місцеві державні адміністрації визначено повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій. Статтею 13 вищевказаного закону встановлено, і до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і Законами України, належить, окрім іншого, вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Відповідно до ст. 21 Закону України Про місцеві державні адміністрації місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

До повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; участь у розробленні та забезпечення виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель; координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону ст. 17 ЗК України.

Статтею 122 ЗК України визначено, що районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення народного господарства; б) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва.

Відповідно до ст. 13 Закон України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

Отже, до повноважень районних держадміністрацій входило розпорядження земельними ділянками у випадках чітко визначених ст. ст. 17, 122 ЗК України та ст. 13 Закон України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) . Питання розпорядження земельними ділянками в інших випадках не відноситься до повноваження райдержадміністрації.

Отже, Гадяцька РДА не мала законних підстав відносити спірні шість земельні ділянки до невитребуваних земельних часток (паїв), а тому і не могла законно розпорядитися ними.

Згідно ч.3 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 123. ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

- надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

- формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

За ч. 6 ст. 7-1 ЗК України Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Так, згідно даних Державного земельного кадастру земельна ділянка площею 16,7217 га кадастровий номер 5320486500:00:001:0121, що знаходиться на території Краснолуцької (колишньої Римарівської) сільської ради Гадяцького району Полтавської області, сформована та зареєстрована в національній кадастровій карті 04.12.2014 року, цільове призначення - для ведення фермерського господарства.

Пунктом 21 Перехідних положень Земельного кодексу України установлено, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Згідно листа Головного управління статистики у Полтавській області № 03.3-21/230-19 від 04.04.2019 КСП Україна реорганізовано у СТОВ Україна , яке на даний час ліквідовано, тобто правонаступники відсутні.

Отже, в силу Пункту 21 Краснолуцька сільська рада являється власником і розпорядником земельної ділянки площею 16,7212га, кадастровий номер 5320486500:00:001:0121 з цільовим визначенням для ведення фермерського господарства.

Оскільки, судом встановлено, що сільська рада є власником і розпорядником спірної земельної ділянки, вимоги позивача є безпідставними та не підлягають задоволенню

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Такої ж позиції дотримується також Верховний суд України у своїй постанові від 20.05.2014 у справі № 64/366-10.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституція України закріпила рівність суб`єктів права власності перед законом, гарантії права власності та обов`язків власників, положення про те, що сама власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству (статті 13, 41 Конституції України). Із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі.

Відповідно до пункту "г" частини 3 статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

За приписами частини 3 статті 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

У відповідності до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судом не розглядається клопотання позивача про поновлення пропущеного строку для звернення до суду з позовом, а також клопотання відповідачів про застосування позовної давності до спірних правовідносин, оскільки в задоволенні позову судом відмовлено по суті, тобто не встановлено факту порушення прав позивача, а відповідно підстав для здійснення судового захисту за поданим позовом.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати за розгляд позовної заяви покладаються на позивача.

Керуючись 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Набрання рішенням законної сили, строк на апеляційне оскарження та порядок подачі апеляційної скарги визначені статтями 241, 256, 257 ГПК України з урахуванням положень пункту 4 розділу Х Прикінцеві положення ГПК України.

Повне рішення складено 10.08.2020

Суддя Кльопов І.Г.