Рішення

від 09.07.2020 по справі 622/299/19

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 622/299/19 р.

2/622/17/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2020 року смт. Золочів

Золочівський районний суд Харківської області у складі:

Головуючого судді Шабас О.С.,

за участю секретаря Бойко І.О., Черкашиної А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично перебуває за адресою АДРЕСА_3 (ДУ Харківський слідчий ізолятор)), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ), треті особи приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Кудряшов Дмитро В 'ячеславович (м. Харків, вул.. Квітки-Основ`яненка, 11, офіс 5), відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Харківській області (м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 16) про зняття арешту з майна і визнання права власності та зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 треті особи приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Кудряшов Дмитро В`ячеславович, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Поляк Дмитро Васильович (м. Харків, вул. Валентинівська, 23) про визнання права власності та зняття арешту з майна , -

ВСТАНОВИВ:

19.03.2019 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідачів, відповідно до якого з урахуванням уточнення від 30.09.2019 року просить: визнати за нею з моменту розірвання шлюбу з ОСОБА_2 , а саме 03 березня 2015 року право особистої приватної власності на тваринницький комплекс в цілому, розташований за адресою: АДРЕСА_5 , в порядку виділу зі складу усього майна подружжя; зняти арешт з майна - тваринницького комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 , накладений постановою приватного виконавця Кудряшова Д.В. від 31.10.2018 року про опис та арешт майна боржника № 57516919; зняти арешт з майна, накладений постановою про арешт майна боржника, серія ЗВП № 50844292 від 30.01.2017 року, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Харківській області Пугач Н.В. на нерухоме майно, а саме 1/2 частину тваринницького комплексу, що знаходиться за адресою АДРЕСА_5 .

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що вона з 17 серпня 2003 року перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , який було розірвано рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 03 березня 2015 року. Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який перебуває повністю на утриманні матері. Під час шлюбу позивачем ОСОБА_1 було придбано тваринницький комплекс, що знаходиться за адресою АДРЕСА_5 , який після розірвання шлюбу за усною домовленістю між подружжям ОСОБА_5 мав дістатися саме їй. Про інше майно, що перебувало у власності ОСОБА_2 , позивачу достеменно невідомо, оскільки він приховував ці відомості від своєї дружини як і документи на підтвердження своїх прав. Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 одноособово користувалася тваринницьким комплексом, проте проти нотаріального закріплення їхньої угоди із ОСОБА_2 про перебування вказаного комплексу у її власності, останній ухилявся. Про існування боргів свого чоловіка перед третіми особами позивач дізналася лише у грудні 2018 року. Так, ОСОБА_2 за договором відступлення прав вимоги за договором позики має заборгованість перед ОСОБА_3 у розмірі 2500000 гривень. При цьому на 1/2 частину тваринницького комплексу було двічі накладено арешт постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Харківській області Пугач Н.В. від 30 січня 2017 року та постановою приватного виконавця Кудряшова Д.В. від 24 жовтня 2018 року, оскільки ухвалою Золочівського районного суду Харківської області від 06.02.2018 року звернуте стягнення на 1/2 частину тваринницького комплексу, яка належить боржнику ОСОБА_2 на підставі ухвали Золочівського районного суду Харківської області від 27.09.2016 року. Вказана 1/2 частина тваринницького комплексу передавалась для реалізації на аукціоні, після чого була передана відповідачу ОСОБА_3 в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 . Однак, постановою Харківського апеляційного суду від 18.04.2019 року було скасовано ухвалу Золочівського районного суду Харківської області від 27.09.2016 року, а тому дії приватного виконавця Кудряшова Д.В., які грунтувалися на положеннях вказаної ухвали є незаконними. Крім того, сам ОСОБА_2 не заперечував проти визнання за позивачем права власності на тваринницький комплекс у цілому. Та згідно відомостей, що містяться у матеріалах справи відповідач ОСОБА_2 має у власності транспортні засоби, що є рухомим майном, на яке може бути звернене стягнення замість тваринницького комплексу, в якому в натурі його частка у спільній сумісній власності не виділялася. В даний час позивач змушена звернутися до суду, оскільки її право не визнається і вона не може розпорядитися своєю власністю у зв`язку з існуванням зазначених арештів на майно.

Ухвалою судді від 27.05.2019 року провадження у справі було відкрито та призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження на 20.06.2019 року.

Ухвалою суду від 17.09.2019 року прийнято до розгляду разом з основним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Кудряшов Дмитро В`ячеславович, відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Харківській області про зняття арешту з майна і визнання права власності (цивільна справа 622/299/19) зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 треті особи приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Кудряшов Дмитро В`ячеславович, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Поляк Дмитро Васильович про визнання права власності та зняття арешту з майна (цивільна справа №622/968/19) об`єднано їх в одне провадження.

У своїй зустрічній позовній заяві ОСОБА_3 просить визнати за нею право власності на 1/2 частину тваринницького комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ; зареєструвати за нею право власності на 1/2 частину тваринницького комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ; зняти арешт на 1/2 частину тваринницького комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , накладений постановою державного виконавця Пугач Н.В. про арешт майна боржника № 50844292 від 30.01.2017 року; зняти арешт на 1/2 частину тваринницького комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , накладений постановою приватного виконавця Кудряшова Д.В. про арешт майна боржника № 57516919 від 24.10.2018 року.

Свої позовні вимоги ОСОБА_3 мотивує тим, що на примусовому виконанні у приватного виконавця Кудряшова Д.В. перебуває виконавче провадження № 57516919 з примусового виконання виконавчого напису № 4588, вчиненого 10.11.2015 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємець І.О., про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 невиплачених в строк на підставі договору позики, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Плехіною А.М. 13.06.2014 року за реєстровим № 636, договору відступлення прав за договором позики, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Ємцем І.О. 21.10.2015 року за реєстровим № 4246, грошових коштів в сумі 1791980,07 грн. В ході виконавчого провадження приватним виконавцем було виявлено та арештовано майно боржника у вигляді 1/2 частини тваринницького комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 . На вказане майно боржника було звернуто стягнення згідно ухвали Золочівського районного суду Харківської області від 06.02.2018 року. Після того, як не відбулися треті електронні торги з продажу 1/2 частини вказаного нерухомого майна, позивач за зустрічним позовом отримала постанову приватного виконавця про передачу їй майна в рахунок погашення боргу, однак при зверненні до приватного нотаріуса Поляка Д.В. з метою реєстрації свого права власності, їй було відмовлено у зв`язку з тим, що в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутній запис про реєстрацію права власності на 1/2 частину тваринницького комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , за ОСОБА_2 , тому реєстрація права власності за ОСОБА_3 є неможливою. А наявність арештів встановлених державним виконавцем Пугач Н.В. та приватним виконавцем Кудряшовим Д.В. унеможливлюють використання вказаного нерухомого майна, у зв`язку з чим вона була вимушена звернутися зі вказаним зустрічним позовом до суду.

Ухвалою суду від 16.01.2020 року закрито підготовче засідання, справу призначено до розгляду по суті.

У судове засідання позивач за первісним позовом не з`явилася, її представник за довіреністю від 03.11.2018 року адвокат Грічаніченко О.О., позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити з мотивів, наведених в уточненій позовній заяві. Проти зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 заперечував у повному обсязі. У відзиві на зустрічну позовну заяву зазначив, що за усною домовленістю між колишнім подружжям Журкану тваринницький комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , після розірвання шлюбу мав бути виділений зі спільної сумісної власності подружжя у власність ОСОБА_1 , проте ОСОБА_2 проти нотаріального закріплення вказаної домовленості ухилявся, а наразі взагалі тримається у Харківському слідчому ізоляторі. За захистом свого порушеного права позивач звернулася із позовом до суду. Про існування боргів колишнього чоловіка перед третіми особами позивач дізналася лише у грудні 2018 року. Так, в рахунок погашення боргу ОСОБА_2 було звернуто стягнення на 1/2 частину вказаного тваринного комплексу. При цьому приватний виконавець Кудряшов Д.В. при вчиненні виконавчих дій керувався ухвалами Золочівського районного суду Харківської області від 27.09.2016 року та 06.02.2018 року, однак постановою Харківського апеляційного суду від 18.04.2019 року було скасовано ухвалу Золочівського районного суду Харківської області від 27.09.2016 року, тому дії приватного виконавця Кудряшова Д.В. є незаконними. Крім того, за зобов`язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому у натурі. При цьому частка ОСОБА_2 зі спільної власності подружжя в натурі не виділялася. Одночасно з цим за ОСОБА_2 числяться транспортні засоби, а тому приватним виконавцем безпідставно було звернуто стягнення на нерухоме майно при наявності рухомого. Крім того, позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання права власності на частину тваринницького комплексу можуть бути вирішені судом тільки після вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на вказане майно в порядку поділу (виділу) майна подружжя.

Відповідач за первісним та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, подала до канцелярії суду письмову заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі, проти позовних вимог ОСОБА_1 заперечувала у повному обсязі, зазначила, що позов останньої поданий зі свідомим приховуванням фактів від суду з метою унеможливлення звернення стягнення на 1/2 частину тваринницького комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , оскільки нею в позовній заяві було згадане лише те майно, яке вже було виявлено в межах виконавчих проваджень щодо ОСОБА_1 та на яке вже було звернуто стягнення. При цьому ОСОБА_1 не надано доказів на існування домовленості з приводу розподілу майна з колишнім чоловіком. А про наявність боргу ОСОБА_2 у розмірі 2500000 гривень позивач дізналася ще у 2014 році, оскільки у самому договорі позики від 30.06.2014 року зазначено про згоду дружини на укладення вказаного договору. Водночас предметом позову є зняття арешту з майна, в той час, коли мотивувальна частина позову фактично зводиться до поділу майна подружжя, а тому ОСОБА_1 невірно обрано спосіб захисту порушеного права. Свою зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 підтримала у повному обсязі, просила задовольнити з мотивів, наведених в останній.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання з`явився, у режимі відеоконференцій з ДУ Харківський слідчий ізолятор , проти позовних вимог ОСОБА_1 не заперечував, підтвердив, що дійсно між ними існувала домовленість про передачу позивачу тваринницького комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 . В свою чергу проти позовних вимог ОСОБА_3 за зустрічним позовом заперечував у повному обсязі, зазначив, що йому не відома ОСОБА_3 , грошовий борг перед тією особою в якої вона нібито придбала право вимоги він насправді погасив, вважав зустрічний позов рейдерською атакою на його бізнес.

Третя особа приватний виконавець Кудряшов Д.В., в судове засідання також не з`явився, у своїх письмових запереченнях проти первісного позову ОСОБА_1 він зазначив, що на підставі заяви стягувача ОСОБА_3 , керуючись положеннями законодавства України, 24.10.2018 року ним було відкрито виконавче провадження № 57516919 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суми боргу у розмірі 1791980,07 грн. В рамках вказаного виконавчого провадженням ним вчинялися виконавчі дії в тому числі було накладено арешт на майно боржника для забезпечення виконання судового рішення. Ухвалою Золочівського районного суду Харківської області від 06.02.2018 року звернуто стягнення на 1/2 частину тваринницького комплексу, яка належить боржнику ОСОБА_2 на підставі ухвали Золочівського районного суду Харківської області від 27.09.2016 року, якою визнано тваринницький комплекс сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що належить їм на праві власності в рівних частках та виділено 1/2 частку ОСОБА_2 із спільного майна подружжя з метою звернення на нього стягнення. В подальшому було призначено суб`єкта оціночної діяльності ДП Сетам для подальшої реалізації арештованого майна з електронних торгів, проте через відсутність допущених учасників торгів, вони не відбулися, а ОСОБА_3 виявила бажання залишити за собою нереалізоване на торгах майно боржника. Після чого приватним виконавцем були 28.01.2019 року винесені постанова та акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, які послугували підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності. Так, його дії були спрямовані на виконання судового рішення та були проведені в межах закону, тому права позивача порушені не були, а тому просив суд позовну заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Треті особи відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Харківській області та приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Поляк Д.В. в судове засідання також не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені своєчасно та належним чином.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно із договором купівлі-продажу тваринницького комплексу від 23.05.2012 року, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Костіною Ю.С., зареєстрованим в реєстрі за № 794, ОСОБА_1 було придбано у власність тваринницький комплекс за адресою: АДРЕСА_5 .

За договором позики від 13.06.2014 року, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Полехіною А.М., зареєстрованим в реєстрі за № 636, ОСОБА_6 надала у борг ОСОБА_2 2500000 грн із строком виплати боргу до 01.06.2015 року. Право вимоги до ОСОБА_2 за вказаним договором ОСОБА_6 відступила ОСОБА_3 відповідно до договору відступлення прав від 21.10.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємцем І.О., зареєстрованим в реєстрі за № 4246.

Заочним рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 03.03.2015 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано. Рішення набрало законної сили 13.03.2015 року.

10.11.2015 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємцем І.О. вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 невиплачених в строк на підставі договору позики, посвідченого Полехіною А.М., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 13.06.2014 року за реєстровим № 646, договору відступленням прав за договором позики, посвідченого Ємцем І.О., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 21.10.2015 року за реєстровим № 4246, грошових коштів у сумі 2500000 гривень, строк повернення яких настав 01.06.2015 року, а також суму витрат по вчиненню виконавчого напису в сумі 1500 гривень. На звороті вказаного виконавчого напису міститься відмітка, що 19.10.2018 року винесено постанову про повернення в/л стягувачу п.1. ч. 1 ст. 37 ЗУ Про виконавче провадження . Залишок боргу по виконавчому напису становить 1791980,07 гривень. Державний виконавець Щедріна В.Р.

Ухвалою Золочівського районного суду Харківської області від 27.09.2016 року визнано тваринницький комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що належить їм на праві власності у рівних частках. Виділено 1/2 частку ОСОБА_2 із спільного майна подружжя, а саме тваринницького комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , з метою звернення на нього стягнення в рамках виконавчого провадження №49325571.

Ухвалою Золочівського районного суду Харківської області від 23 травня 2017 року відмовлено узадоволенні заяви державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Пугач Н.В. про звернення стягнення на майно боржника.

Ухвалою Золочівського районного суду Харківської області від 06 лютого 2018 року заяву державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Пугач Н.В. про звернення стягнення на майно боржника - задоволено; звернуто стягнення на 1/2 частину тваринницького комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , яка належить боржнику ОСОБА_2 на підставі ухвали Золочівського районного суду Харківської області від 27 вересня 2016 року по справі №622/1164/16-ц, та право власності на яке боржником не зареєстровано, з метою стягнення в межах зведеного виконавчого провадження №50844292.

Постановою Харківського апеляційного суду від 18.04.2019 року ухвалу Золочівського районного суду Харківської області від 27 вересня 2016 року скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Золочівського районного суду Харківської області від 30 липня 2019 року відмовлено у задоволенні подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Бойченка В.В., стягувач ОСОБА_3 , боржник ОСОБА_2 , заінтересована особа ОСОБА_1 , про виділення частки майна боржника.

Постановою Харківського апеляційного суду від 03.12.2019 року ухвалу Золочівського районного суду Харківської області від 06 лютого 2018 року - залишено без змін.

З постанови про відкриття виконавчого провадження № 57516919 від 24.10.2018 вбачається, що приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Кудряшовим Д.В. відкрито виконавче провадження за виконавчим написом № 4588, виданим 10.11.2015 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємець І.О.

24.10.2018 р. приватним виконавцем була направлена вимога до Регіонального сервісного центру МВС в Харківській області, щодо зареєстрованих транспортних: засобів за боржником. Згідно відповіді з Регіонального сервісного центру Харківської області на автоматизованому обліку РСЦ МВС України в Харківській області та державного реєстру МВС України за боржником зареєстровані транспортний засіб марки КАМАЗ, модель 5320, 1991 р.в., державний реєстраційний номер НОМЕР_3 . Згідно наданої стягувачем копії постанови №.49325571 від 07.12.2015 р. вказаний ТЗ боржника оголошено у розшук.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно боржнику на праві власності належить земельна ділянка, площею 2 га; кадастровий номер 6322684400:01:001:0505, для ведення особистого селянського господарства, на яку поширюється дія мораторію щодо відчуження.

Згідно відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно боржнику на праві власності належить нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_6 . Виходом за вказаною адресою, приватним виконавцем встановлено, що будь-які елементи будівлі враховуючи, стіни, дах, фундамент - відсутні, на земельній ділянці знаходиться будівельне сміття, про що складено акт приватного виконавця від 31.10.2018 р.

Згідно відповіді Комунального підприємства Архітектурно-інвентаризаційне бюро Золочівського району Харківської області від 01.11.2018 р., на вимогу приватного виконавця, за боржником ОСОБА_2 зареєстрована на праві приватної спільної сумісної власності квартира, що розташована за адресою АДРЕСА_2 .

Постановою приватного виконавця Кудряшова Д.В. від 24.10.2018 року в межах виконавчого провадження №57516919 накладено арешт на 1/2 частину тваринницького комплексу за адресою: АДРЕСА_5 , яка належить боржнику на підставі ухвали Золочівського районного суду Харківської області від 27.09.2016 року у справі № 622/1164/16-ц провадження№ 6/622/18/2016, що належить ОСОБА_2 в межах звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 1971678,08 грн.

Згідно відповідей Державної фіскальної служби України № 1044016543 від 25 жовтня 2018 року, Пенсійного фонду України №1048006711 від 05 лютого 2019 року, №1048021984 від 05 лютого 2019 року, інформація щодо отримання боржником ОСОБА_2 доходів та про останнє місце роботи, а також щодо отримання ним пенсії відсутня.

З повідомлення директора КП Архітектурно-інвентаризаційне бюро Золочівського району Бєлової С.М. від 01.11.2018 року № 323 тваринницький комплекс площею 3984,9 кв.м. розташований за адресою: АДРЕСА_5 , складається з будівлі крупорушки А-1 площею 74,9 кв.м; будівлі складу Б-1 з ганком б площею 350,5 кв.м; будівлі брудеру № 4 В-1 з генератором в площею 1176,7 кв.м; будівлі брудеру № 3 Г-1 з тамбуром г площею 1264,9 кв.м, будівлі брудеру № 5 Д-1 з генераторами д , д1 , площею 1117,9 кв.м. Дата проведення поточної інвентаризації даного об`єкту - 22.03.2012 року.

31.10.2018 року постановою Приватного виконавця Кудряшова Д.В. описано та арештовано 1/2 тваринницького комплексу площею 3984,9 кв.м. розташованого за адресою: АДРЕСА_5 , згідно ухвали Золочівського районного суду Харківської області.

Постановою приватного виконавця Кудряшова Д.В. від 14.11.2018 року призначено суб`єкт оціночної діяльності.

Згідно звіту про оцінку майна, наданого суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_7 , ринкова вартість 1/2 частини тваринницького комплексу площею 3984,9 кв.м. розташованого за адресою: АДРЕСА_5 , станом на 15.11.2018 року становить 461150 гривень.

16.11.2018 року приватний виконавець Кудряшов Д.В. звернувся до ДП Сетам з заявкою на реалізацію арештованого майна 1/2 частина тваринницького комплексу площею 3984,9 кв.м. розташованого за адресою: АДРЕСА_5 .

З протоколів електронних торгів № 374695 від 10.12.2018 року, № 379123 від 02.01.2019 року торги не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів.

Згідно протоколу проведення електронних торгів № 384032 від 23.01.2019 року на підставі відсутності допущених учасників не відбулися треті електрони торги по лоту № 325569 (1/2 частина тваринницького комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 що належить на праві власності боржнику ОСОБА_2 ).

29.01.2019 року до приватного виконавця Кудряшова Д.В. із заявою звернулася ОСОБА_1 , яка просила зупинити виконавче провадження, у зв`язку з апеляційним переглядом ухвали Золочівського районного суду Харківської області від 27.09.2016 року, та їй було відмовлено у задоволенні вказаної заяви.

28.01.2019 року ОСОБА_3 було надано згоду залишити за собою нереалізоване майно.

28.01.2019 року приватним виконавцем винесена постанова про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та передання ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 АДРЕСА_7 , в рахунок часткового погашення боргу в сумі 322 805,00 грн., за виконавчим написом № 4588 вчиненим 10.11.2015 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємцем І.О. нерухоме майно, а саме: 1/2 частина тваринницького комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , що належить на праві власності боржнику, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 .

28.01.2019 р. стягувачу, за фактом винесення вищевказаної постанови видано Акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно.

З інформації про виконавче провадження від 12.08.2019 року завершено виконавче провадження № 51345274 про стягнення з ФГ Ажур+Н на користь ОСОБА_8 пеню за несвоєчасне виконання зобов`язання за договором контрактації сільськогосподарської продукції від 21.08.2014 року у розмірі 8992144,40 грн та судовий збір.

Як вбачається з інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 07.12.2018 року № 148584886 та від 12.08.2019 року № 177118247, нерухоме майно, а саме: тваринницький комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , дійсно належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

З роз`яснення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Попляка Д.В. від 13.08.2019 року вих.№ 440/01-16 видача свідоцтва про право власності на 1/2 частину тваринницького комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , на підставі постанови та акту приватного виконавця Кудряшова Д.В. про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 28.01.2019 року є неможливою, оскільки право власності на 1/2 частину вказаного тваринницького комплексу за ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстровано, нотаріус не може впевнитися про належність майна боржнику.

При вирішенні спору суд виходить з того, що виниклі правовідносини врегульовані наступними нормами:

Згідно зі статтею 60 Сімейного Кодексу України (далі - СК України) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно із частиною четвертою статті 368 Цивільного Кодексу України майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Згідно з частинами першою, другою статті 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

Згідно пунктом 3 частиною першою статті 57 СК України, - особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто.

Відповідно до частини першої статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до положень частини першої статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення

Під час здійснення поділу майна в судовому порядку суд повинен виходити з презумпції рівності часток, а також з вимог статті 71 СК України, відповідно до якої поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі або реалізується через виплату грошової компенсації вартості його частки в разі неподільності майна (частина друга статті 364 ЦК України).

Вирішуючи питання щодо правового режиму такого майна, суди зазвичай встановлюють факти створення (придбання) сторонами майна внаслідок спільної праці, ведення спільного господарства, побуту, виконання взаємних прав та обов`язків, з`ясовують час придбання, джерело набуття (кошти, за які таке майно було набуте), а також мету придбання майна, що дозволяє надати йому правовий статус спільної сумісної власності.

За частиною першою ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях ч. 1, 5, 6ст. 81 ЦПК України.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ч. 1, 2, 3ст. 77 ЦПК України).

Положеннямист. 12 ЦПК Українипередбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року № 1404- VІІІ передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, ци Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року № 1404-VІІІ, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів № 1403-VIII від 02.06.2016 року.

Статтею 18 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих документів - виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ст. 24 Закону України Про виконавче провадження приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України Про виконавче провадження , право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.

Частина перша статті 27 Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів № 1403-УІІІ частина друга статті 24 Закону України Про виконавче провадження № 140 VIII також передбачають право фізичних або юридичних осіб вільно обирати приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначених Законом № 1404-VIII. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або місцезнаходженням майна боржника.

Залежно від вибору стягувача та після пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця у відповідного виконавця виникають передбачені статтею 18 Закону України Про виконавче провадження права й обов`язки здійснювати заходи примусового виконання рішення у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і Законом.

У відповідності до ч. 6 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

У відповідності до ст. 50 Закону України Про виконавче провадження , звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. У разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження , звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Згідно до п. 1 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Згідно до п. 2 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до ч. 6 ст. 61 ЗУ Про виконавче провадження , у разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу та пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.

Відповідно до ч. 9 ст. 61 ЗУ Про виконавче провадження , майно передається стягувану за ціною третіх електронних торгів або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт.

Відтак, аналізуючи встановлені обставини на предмет дотримання приведених норм, суд виходить з того, що в розумінні положень статті 57 СК України, позивачем за основним позовом, не надано доказів придбання за власні кошти (у особисту власність) в період шлюбу із відповідачем ОСОБА_2 спірного тваринницького комплексу. Договір не містить відповідних застережень, доказів наявності особистих грошових коштів у ОСОБА_1 витрачених на придбання тваринницького комплексу суду не надано. Ані в період шлюбу, ані до моменту арешту майна відповідача ОСОБА_2 , подружжям не вчинялися дії щодо підтвердження придбання тваринницького комплексу у особисту власність ОСОБА_1 , хоча подружжя не було позбавлено такої можливості, в тому числі після розірвання шлюбу. Відповідно вказане майно відповідно до положень статті 61 СК України є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_5 , оскільки придбання майна у спільну сумісну власність презюмується, протилежне має доводитися належними та допустимими доказами.

Факт визнання первісного позову відповідачем ОСОБА_2 не приймається судом, так як протирічить матеріалам справи в частині надання належних та допустимих доказів придбання майна у особисту власність, одночасно сам по собі факт визнання позову не є допустим доказом придбання спірного тваринницького комплексу у особисту власність, так як цей факт має доводитися у інший спосіб. Відтак, суд відмовляє у задоволенні первісного позову, з мотивів не надання належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених вимог.

Щодо зустрічного позову суд виходить з наступного, ОСОБА_3 придбано право вимоги до ОСОБА_2 , в останнього наявна перед позивачем за зустрічним позовом актуальна заборгованість на суму 1 791 980,07 гривень.

Станом на момент ухвалення рішення у справі ухвалою Золочівського районного суду Харківської області від 06 лютого 2018 року заяву державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Пугач Н.В. про звернення стягнення на майно боржника - задоволено; звернуто стягнення на 1/2 частину тваринницького комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , яка належить боржнику ОСОБА_2 на підставі ухвали Золочівського районного суду Харківської області від 27 вересня 2016 року по справі №622/1164/16-ц, та право власності на яке боржником не зареєстровано, з метою стягнення в межах зведеного виконавчого провадження №50844292.

В передбачений наведеним законом спосіб і із дотриманням положень ст.ст.18, 19, 48, 50, 61 ЗУ Про викoнaвче провадження приваним виконавцем тричі проведено електронні торги щодо вказаного майна, які не відбулися через відсутність учасників. 28.01.2019 року стягувачем ОСОБА_3 було надано згоду залишити за собою нереалізоване майно відповідно до положень 61 ЗУ Про викoнaвче провадження , а приватним виконавцем Кудряшовим Д.В. цього ж дня винесено постанову та акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу. Результати торгів та винесена виконавцем постанова не скасовані.

Відтак, в розумінні положень ч. 6, 8, 9 ст. 61 ЗУ Про викoнaвче провадження та п. 29 розділу VIII. Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 р. ОСОБА_3 набула у передбачений законом спосіб у власність спірне майно - водночас позбавлена можливості здійснити його державну реєстрацію, так як частка ОСОБА_2 не зареєстрована у реєстрі, в зв`язку з чим захистити свої права в інший спосіб позивач за зустрічним позовом не має можливості, відтак, її позов підлягає задоволенню, із скасуванням арешту щодо спірного майна, що був правомірно накладений з метою забезпечення виконання.

Керуючись наведеними положеннями матеріального закону та ст.,ст. 12,13,76,81,209,211,247,258,264,265,268,294, 315 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 про зняття арешту з майна і визнання права власності - відмовити.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 про визнання права власності та зняття арешту з майна - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 , право власності на 1/2 частину тваринницького комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 .

Зареєструвати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 , право власності на 1/2 частину тваринницького комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 .

Зняти арешт на 1/2 частину тваринницького комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , накладений постановою державного виконавця Пугач Н.В. про арешт майна боржника № 50844292 від 30.01.2017 року.

Зняти арешт на 1/2 частину тваринницького комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , накладений постановою приватного виконавця Кудряшова Д.В. про арешт майна боржника № 57516919 від 24.10.2018 року.

Рішення може бути оскаржено через суд першої інстанції у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О. С.Шабас