Ухвала

від 18.02.2021 по справі 622/299/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 622/299/19

провадження № 61-19335ск20

Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Золочівського районного суду Харківської області від 09 липня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Кудряшов Дмитро В`ячеславович, відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про зняття арешту з майна і визнання права власності та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Кудряшов Дмитро В`ячеславович, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Поляк Дмитро Васильович про визнання права власності та зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

23 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Золочівського районного суду Харківської області від 09 липня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року у вказаній цивільній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 1 5 січня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали, із зазначенням наслідків невиконання вимог ухвали.

Так, заявнику необхідно було вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), обґрунтувати неправильне застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права і надати уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості учасників справи.

У лютому 2021 року від ОСОБА_1 надійшла уточнена касаційна скарга на рішення Золочівського районного суду Харківської області від 09 липня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Тлумачення вказаних норм ЦПК України свідчить, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково вказуватися у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (пункт 1 частини другою статті 389 ЦПК України), однак при цьому заявник не зазначає який саме висновок Верховного Суду не враховано апеляційним судом.

Разом із цим, ОСОБА_1 в касаційній скарзі вказує на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другою статті 389 ЦПК України).

Крім цього, заявник вказує на необхідність відступлення від висновку Верховного Суду у справі № 337/474/14-ц від 11 листопада 2019 року, застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другою статті 389 ЦПК України).

Наведені підстави касаційного оскарження, зокрема передбачені пунктами 1 та 3 частини другою статті 389 ЦПК України, які викладені ОСОБА_1 в уточненій касаційній скарзі є взаємовиключними.

Ураховуючи наведене, особі, яка подає касаційну скаргу, необхідно уточнити підставу, на якій подається касаційна скарга і надати уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості учасників справи.

Заявник має самостійно визначити конкретну підставу (або підстави, якщо вони не є взаємовиключними) касаційного оскарження передбачену пунктами 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України та чітко вказати її в своїй касаційній скарзі.

Належне виконання вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, має важливе значення, оскільки касаційний перегляд здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК України); підстави відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України); в окремих випадках встановлення відсутності підстав касаційного оскарження, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, може бути підставою для закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК України).

Наведені обставини свідчать про необхідність продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання уточненої касаційної скарги із зазначенням в ній підстави (підстав) касаційного оскарження судових рішень передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України та надання суду копій уточненої касаційної скарги, відповідно до кількості учасників справи.

Керуючись статтями 127, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків до 10березня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Коротенко