Ухвала

від 12.08.2020 по справі 819/94/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 819/94/16

адміністративне провадження № К/9901/19996/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н.В.,

суддів: Смоковича М.І., Загороднюка А.Г.

перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року у справі № 819/94/16 за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправними дій, визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

УСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просив:

- визнати незаконним та скасувати наказ УМВС України в Тернопільській області №323 о/с від 06 листопада 2015 року в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ;

- поновити капітана міліції ОСОБА_1 на роботі в органах внутрішніх справ на посаді, рівнозначній посаді дільничного інспектора сектору ДІМ МГБ Монастириського РВ УМВС України в Тернопільській області з 07 листопада 2015 року;

- зобов`язати ГУНП в Тернопільській області вирішити питання щодо прийняття ОСОБА_1 на службу до Національної поліції України відповідно до пункту 9 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію";

- стягнути з Монастириського РВ УМВС України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 07 листопада 2015 року по дату поновлення на посаді, в сумі 188394,26 грн;

- стягнути з Монастириського РВ УМВС України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 10000, 00 грн завданої моральної шкоди.

24 вересня 2019 року рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року, відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позову.

На зазначені рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції позивачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 10 серпня 2020 року.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У свою чергу, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема справи у спорах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень суд першої інстанції відніс цю справу до справ незначної складності та вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Предметом розгляду даної справи є протиправність дій відповідачів щодо звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ.

Судами попередніх інстанцій установлено, що наказом УМВС в Тернопільській області від 06 листопада 2015 року №323 о/с згідно з пунктами 10 та 11 розділу XI Закону України "Про Національну поліцію" та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з 06 листопада 2015 року у запас Збройних Сил за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів) капітана міліції ОСОБА_1 , дільничного інспектора міліції СДІМ МГБ Монастириського РВ УМВС України в Тернопільській області, з виплатою компенсації за 30 діб невикористаної чергової відпустки за фактично відпрацьований час у 2015 році.

Законом України Про запобігання корупції визначено вичерпний перелік службових осіб, які займають відповідальне становище, відповідно до якого посада позивача не належить.

Таким чином, аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах а - г пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Отже, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі за позовом ОСОБА_1 , як у справі незначної складності, не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Аналіз правових норм та обставин справи доводить про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 частини п`ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд,

УХВАЛИВ :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року в справі № 819/94/16 за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправними дій, визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Шевцова

Судді М.І. Смокович

А.Г. Загороднюк