Постанова

від 23.08.2007 по справі 11/73-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/73-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2007 р.                                                           Справа № 11/73-07  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слюсарева Л.В., суддя Івакіна В.О., суддя Фоміна В.О.

при секретарі Криворученко О.І

за участю представників сторін:

прокурора: Малінки В.Є., посв. № 9 від 02.02.2007 р.

позивача - Кулінічевої Н.О., дов. № 08-11/3090/2-06 від 28.12.2006 р. у спр.

відповідача -  Стаднічук Н.Л., дов. № 42 від 16.08.2007 р. у спр.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2184 Х/1-14) на рішення господарського суду Харківської області від 14.05.07 р. у справі № 11/73-07

за позовом прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю "Преса-Харків", м. Харків.

про звільнення та повернення земельної  ділянки,

встановила:

Прокурор м. Харкова звернувся до господарського суду Харківської області  з позовом  в  інтересах держави в  особі Харківської міської ради про зобов"язання  товариства з обмеженою відповідальністю "Преса-Харків" звільнити самовільно зайняту кіоском  земельну ділянку розташовану  за  адресою: м. Харків пр. Правди, 10, привести її у придатний для подальшого використання стан  та  повернути  позивачу.

Рішенням господарського суду Харківської області  від 14.05.2007 р. у  справі №  11/73-07 (суддя Черленяк М.І.)  позов задоволено. Зобов"язано відповідача  звільнити самовільно зайняту кіоском земельну ділянку за  адресою: м. Харків Правди, 10, привести її у придатний для подальшого  використання стан  та  повернути  позивачу.

Відповідач  із зазначеним рішенням господарського суду першої інстанції не  погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в  якій, посилаючись на порушення  місцевим господарським судом  норм  матеріального та  процесуального права, просить рішення  скасувати та  прийняти нове рішення, яким  в  задоволенні  позову  відмовити.

Апеляційну скаргу відповідач обгрунтовує, зокрема, тим, що: відповідачеві в порушення ст. 87 ГПК України не була надіслана ухвала суду про порушення провадження у справі, він не був належним чином повідомлений про місце та час судового засідання, у зв"язку з чим був позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні; суд зробив помилковий висновок про самовільне зайняття відповідачем спірної земельної ділянки, тоді як відповідач звертався до позивача з відповідним клопотанням і рішенням ХХХ сесії Харківської міської ради ІV скликання  від 20.12.2004 року № 224/04  ТОВ "Преса-Харків" було надано спірну земельну ділянку для розміщення малої архітектурної форми з метою здійснення підприємницької діяльності.

20.08.2007 р. через канцелярію суду від відповідача надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких він в обгрунтування апеляційної скарги посилався також на те, що судом першої інстанції порушено правила предметної або територіальної підсудності, оскільки цей спір є адміністративним; у прокурора відсутні повноваження звертатися до суду з позовом в інтересах органу місцевого самоврядування в особі Харківської міської ради; в акті обстеження спірної земельної від 13.02.2007 р. №299/07 наведені недостовірні відомості щодо площі земельної ділянки та щодо присутності представника відповідача при складенні цього акта.

У судовому засіданні апеляційного господарського суду представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, а представник позивача та прокурор проти задоволення апеляційної скарги заперечують з посиланням на те, що: договір оренди спірної земельної ділянки відповідачем укладений не був, тому земельна ділянка зайнята відповідачем самовільно і підлягає звільненню на підставі статті 212 Земельного кодексу України; даний спір не є адміністративним і згідно зі статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства не відноситься до компетенції адміністративних судів; рішення ХХХ сесії Харківської міської ради ІV скликання від 20.12.2004 року № 224/04 на цей час скасовано, прокурор м. Харкова має право на пред"явлення позову в інтересах Харківської міської ради.

Колегія суддів дослідила матеріали справи, проаналізувала доводи апеляційної скарги відповідача та заперечень проти неї позивача і прокурора, перевірила правильність застосування господарським судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права та дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення міського господарського суду -  залишити без змін.

Колегія суддів виходила з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Частиною 2 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документів, що посвідчують право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації

Згідно  зі статтею 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом першої інстанції, відповідач приступив до використання спірної земельної ділянки до виникнення  у нього права на її оренду.

Підтвердженням цього є складений заступником начальника відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель управління земельних відносин Харківської міської ради Волошан А.І. за результатами обстеження спірної земельної ділянки акт від 07.09.2006 року № 1635/06 (арк. справи 4, 5), яким встановлено, що спірну земельну ділянку площею 0,0018 га, яка рішенням ХХХ сесії Харківської міської ради  ІV скликання від 20.12.2004 року № 224/04 надана ТОВ "Преса-Харків" в оренду терміном на 1 рік для  розміщення малої архітектурної форми з метою здійснення підприємницької діяльності, в порушення вимог статті 125 Земельного кодексу України відповідач використовує для експлуатації та обслуговування торговельного кіоску без правовстановлювальних документів.

13.02.2007 року головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель управління земельних відносин Харківської міської ради Легейдою С.М. повторно обстежено спірну земельну ділянку та складено акт № 299/07 (арк. спр. 6), яким підтверджено, що відповідач продовжує використовувати спірну земельну ділянку для комерційної діяльності без правовстановлюваних документів.

Ці акти обстеження земельної ділянки є належними доказами у справі, оскільки складені посадовцями відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель управління земельних відносин Харківської міської ради - органу, створеного міською радою відповідно до статей 12, 189 Земельного кодексу України та статті 12 Закону України "Про охорону земель" для здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель комунальної власності і посадові особи цього управління при обстеженні земельної ділянки та складанні акту обстеження діяли у відповідності  з Положенням про відділ самоврядного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого рішенням ХХІІ сесії Харківської міської ради ІV скликання від 23.06.2004 року.

Окрім того, слід зазначити, що доказами самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки є також постанови Харківського міського управління земельних ресурсів від 31.10.2006 року № 389 та від 11.01.2007 року № 4 (арк. спр 8,9), якими на генерального директора ТОВ "Преса-Харків" Ваганова В.Ю. за порушення статей 125, 126 Земельного кодексу України - використання земельних ділянок, у тому числі спірної для малої архітектурної форми - експлуатації кіосків по продажу друкованої продукції без документів, що посвідчують право власності чи право користування земельними ділянками, накладено адміністративне стягнення - штраф у розмірі 255 грн.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі  на те, що йому не була надіслана ухвала про порушення провадження у справі, і він не був належним чином повідомлений про місце та час судового засідання, спростовується матеріалами справи.

Згідно з наданою до місцевого господарського суду суду 24.04.2007 року прокурором Малінкою В.Є. довідкою головного управляння статистики у Харківській області від 12.04.2007 року № 3757/12-07 (арк. спр. 33) ТОВ "Преса-Харків" зареєстровано як юридична особа 15.04.2004 року за юридичною адресою 61001, м. Харків, вул. Кірова 38. Останні реєстраційні зміни проведено 20.12.2004 року. Надіслана господарським судом першої інстанції на юридичну адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення копія ухвали про порушення провадження у справі від 02.04.2007 року повернулось на адресу суду у зв"язку з відсутністю адресата за юридичною адресою, свідченням чого є наявні в матеріалах справи (арк. спр 21-24) повернута поштою з відповідною довідкою копія ухвали, конверт та бланк поштового повідомлення.

Факт зміни місцезнаходження без зміни юридичної адреси підтвердив сам відповідач зазначенням в апеляційній скарзі (арк. справи 52) двох адрес: 1) м. Харків, вул. Кірова, 38 та 2) адреси для надіслання поштової  кореспонденції: 61022, м. Харків, майдан Свободи, 8, кімн. 302.

А отже, оскільки Господарським процесуальним кодексом України на господарський суд не покладено обов‘язок з‘ясування адрес фактичного місцезнаходження сторін у справі та надсилання сторонам копій процесуальних документів за цими адресами, судова колегія вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Що ж до посилання відповідача на надання йому спірної земельної ділянки в оренду на підставі рішення Харківської міської ради, то ці посилання є необґрунтованими.

Як правильно зазначено в оскаржуваному рішенні, відповідно до частини 1 статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки, а відповідно до частини 2 статті 124 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

          Однак договір оренди спірної земельної ділянки, який згідно з пунктом 4.1  рішення Харківської міської ради від 20.12.2004р. № 224/04 відповідач був зобов‘язаний оформити в трьохмісячний строк, він не оформив і в установленому законом порядку не зареєстрував. Тому право на оренду спірної земельної ділянки у відповідача не виникло. Окрім того, як установлено  апеляційним господарським судом, рішення Харківської міської ради від 20.12.2004р. № 224/04 в частині надання спірної земельної ділянки відповідачеві скасовано рішенням ХІV сесії Харківської міської ради від 04.07.2007р.   № 126/07.

          Викладена відповідачем в доповненнях до апеляційної скарги думка, що даний спір є адміністративним, не узгоджується зі статею 17 Кодексу адміністративного судочинства, якою визначено чіткий перелік адміністративних справ, що відносяться до компетенції адміністративних судів, оскільки предметом спору у даній справі є право користування спірною земельною ділянкою, тобто між сторонами є спір про право, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Що ж до відсутності у прокурора м. Харкова повноважень на предьявлення даного позову в інтересах держави в особі Харківської міської ради, то це ствердження не грунтується  на приписах Закону.

Як вже вказувалося, згідно з частиною 1 статті 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до статті 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування  земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями  в межах  населених пунктів, крім земель переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні міські ради, а за межами  населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

А отже,  прокурором у позовній заяві правильно зазначений орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції.

Частина 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує прокурора самостійно визначати, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовувати необхідність їх захисту, а також визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

За змістом пункту 2 статі 121 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України, обсягу наданих прокурору статтею 29 Господарського процесуального кодексу України прав, представництво прокуратурою інтересів держави у господарському суді є одним із видів представництва в суді, яке за своєю правовою природою є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки. Але представництво прокурором інтересів держави в суді відрізняється від інших видів представництва рядом специфічних ознак: складом представників та колом суб'єктів, інтереси яких вони представляють, обсягом повноважень, формами їх реалізації.

З огляду на це, обґрунтовуючи у позовній заяві необхідність захисту інтересів держави та зазначаючи орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, прокурор, а вирішуючи питання про порушення справи за позовними заявами прокурора і суд, повинні враховувати, що закріплені нормами Конституції України та іншими правовими актами інтереси держави є відмінними від інтересів інших учасників суспільних відносин.

Таким чином, місцевий господарський  суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю з‘ясував обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування цього рішення відсутні.

          Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 44, 49, 87, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області  від 14.05.2007 р. у  справі №  11/73-07

         Головуючий суддя                                                                   Слюсарева Л.В.  

                                 Суддя                                                                    Івакіна В.О.  

                                 Суддя                                                                    Фоміна В.О.