Постанова

від 22.08.2007 по справі 2/220-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/220-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2007 р.                                                                Справа № 2/220-07  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Демченко В.О., судді Такмаков Ю.В., Плужник О.В.,

при секретарі Соколовій Ю.І.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства Аптека № 1 (м. Суми) (вх. № 2315 С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 26.06.07 р. по справі № 2/220-07

за позовом Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради (м. Суми)

до Комунального підприємства Аптека № 1 (м. Суми)

про стягнення 3 196,00 грн., -

встановила:

У квітні 2007 року Комунальне підприємство "Міськводоканал" Сумської міської ради (м. Суми) звернулося до господарського суду Сумської області з позовом до Комунального підприємства Аптека № 1 (м. Суми) про стягнення 2 477,75 грн. боргу за надані послуги по утриманню будинків та прибудинкової території, 321,02 грн. інфляційних збитків, 3 % річних в сумі 88,66 грн., 308,57 грн. пені, а також судових витрат по справі.

          Рішенням господарського суду Сумської області від 26.06.2007 р. по справі № 2/220-07 (суддя Соп'яненко О.Ю.) позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 2 477,75 грн. основного боргу, 321,02 грн. інфляційних збитків, 3 % річних в сумі 88,66 грн., 172,29 грн. пені, 97,92 грн. державного мита та 113,28 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 26.06.2007 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити КП Міськводоканал" Сумської міської ради у задоволенні позовних вимог. На думку заявника апеляційної скарги, оскаржуване рішення прийнято з порушенням та невірним застосуванням норм матеріального і процесуального права; невідповідності висновків, викладених в рішенні суду, обставинам справи; недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

Позивач письмові пояснення або заперечення по апеляційній скарзі не надав.

16 серпня 2007 року на адресу Харківського апеляційного господарського суду від КП Аптека № 1 надійшов лист з проханням розглянути справу без участі представника відповідача, у зв'язку з фінансовими труднощами його прибуття до суду.

Позивач, будучи належним чином повідомлений про місце, день та час розгляду справи, свого представника 21.08.2007 р. у судове засідання не направив, про неможливість прибуття у судове засідання з поважних причин суд не повідомив, у зв'язку з чим, справа за апеляційною скаргою розглядається за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення господарського суду Сумської області від 26.06.2007 р. –без змін, виходячи з наступних підстав.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Сумської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених матеріалами справи обставин спору за яким встановив, що 1 вересня 2004 року між КП Міськводоканал" Сумської міської ради, правонаступником ДКП "Міськводоканал" (виконавець) та Комунальним підприємством Аптека № 1 (орендар) був укладений договір № 1 про відшкодування витрат по утриманню орендованого нерухомого майна та прибудинкової території, відповідно до пункту 1.2. якого позивач зобов'язався  забезпечувати обслуговування будинку та утримання прибудинкової території, а відповідач - брати участь у загальних для всього будинку і прибудинкової території витратах, пов'язаних з їх обслуговуванням і експлуатацію.

Згідно з пунктами 6.1., 6.3. даного договору строк його дії - з 1 вересня 2004 року по 1 грудня 2005 року. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору протягом місяця до закінчення строку його чинності, він вважається щорічно продовжений на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Як стверджує позивач та не спростовується матеріалами справи, він виконав свої зобов'язання належним чином відповідно до умов договору, здійснивши обслуговування, експлуатацію та ремонт будинку, в якому знаходиться КП Аптека № 1 за адресою: м. Суми. вул. Набережна р. Стрілки, буд. 50.

Відповідно до пункту 3.12. вищезазначеного договору орендар зобов'язаний не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітнім місяцем, вносити плату на рахунок виконавця за витрати, пов'язані з обслуговуванням і експлуатацією будинку і прибудинкової території на підставі рахунку, який виконавець надає орендарю щомісяця до 10 числа кожного місяця.

Місцевим господарським судом встановлено, що згідно з умовами спірного договору і розрахунку щомісячна оплата відповідача з 01.09.2004 р. по 01.02.2005 р. складає 61,97 грн.  

Відповідно до пункту 2.3. договору № 1 від 01.09.2004 р. виконавець зобов'язався інформувати орендаря про зміни витрат на обслуговування приміщення та прибудинкової території.

Як свідчать матеріали справи, позивач листом № 22/380 від 05.03.2005 р., отриманим відповідачем 14.03.2005 р., повідомив останнього про зміну вартості обслуговування 1 кв. м. площі для власників або орендарів будинку № 50 по вул. Набережна р. Стрілки, яка склала 0,52 грн. з урахуванням ПДВ за місяць.

Згідно розрахунку експлуатаційних витрат для власників і орендарів нежитлових приміщень, які знаходяться на обслуговуванні в будинку № 50 по вул. Набережна р. Стрілки, який є невід'ємною частиною договору, оплата відповідача за місяць з 01.02.2005 р. складала 134,27 грн., а з 01.11.2005 р. –80,49 грн. у зв'язку зі зменшенням орендованої площі.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Господарським судом Сумської області правомірно встановлено, що в порушення умов укладеного договору відповідач за надані послуги розрахувався не в повному обсязі, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість у розмірі 2477,75 грн., що повністю підтверджується матеріалами справи, зокрема, рахунками позивача і підлягає стягненню з відповідача.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 2477,75 грн. обґрунтовані, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням зазначеної норми місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 88,66 грн. 3% річних та 321,02 грн. інфляційних обґрунтовані, підтверджуються відповідним розрахунком, відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до загальних засад відповідальності учасників господарських відносин, сторони у пункті 5.2 спірного договору передбачили відповідальність за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань, шляхом застосування до правопорушника санкцій у вигляді сплати пені, що відповідає вимогам розділу V Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР. У зв'язку з чим колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив їх частково в сумі 172,29 грн. за період з 21.04.2006 р. по 20.10.2006 р., оскільки позивачем не враховано, що відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі статтею 43 цього ж Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з вищенаведеного вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання, передбачені договором № 1 від 01.09.2004 р. і у повній відповідності з чинним законодавством матеріально обґрунтував та довів правомірність своїх позовних вимог до відповідача.  

Відповідач же ні під час вирішення спору у господарському суді Харківської області, ні під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного документального доказу обґрунтованості та правомірності як своїх заперечень проти позову, так і висловлених в апеляційній скарзі тверджень про відсутність у нього боргу перед позивачем.

Разом з тим, посилання відповідача в апеляційній скарзі про невідповідність договору № 1 від 01.09.2004 р. вимогам статті 26 Закону "Про житлово-комунальні послуги" та статті 180 Господарського кодексу України, у зв'язку з чим останній вважається неукладеним, на думку колегії суддів, є безпідставним, оскільки спірний  договір був укладений на підставі досягнення згоди між позивачем і відповідачем по справі, містить всі необхідні реквізити та не суперечить вимогам чинного законодавства, тобто підстав вважати його неукладеним немає.

Крім того, твердження заявника апеляційної скарги на укладення між сторонами в травні 2006 року нового договору б/н б/д на участь у витратах надавача послуг по утриманню будинку та прибудинкової території,  є також безпідставними, оскільки як встановив суд першої інстанції, позивачем був направлений відповідачу договір № 176 від 01.06.2006 р. про участь у витратах надавача послуг по утриманню будинку та прибудинкової території, який відповідач із супровідним листом № 36 від 16.04.2006 р. повернув із протоколом розбіжностей.

Відповідно до частини 5 статті 181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом 20 днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів до врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишилися неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

В свою чергу, КП "Міськводоканал" Сумської міської ради 03.08.2006 р. листом № 22/7843 направив відповідачу протокол узгодження розбіжностей до договору від 01.06.2006 р., який КП Аптекою № 1 був залишений без розгляду.

Відповідно до частини 8 статті 181 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Таким чином, посилання відповідача на те, що договір № 176 від 01.06.2006 р. набрав чинності і вступив в законну силу в редакції відповідача на підставі частини 7 статті 181 Господарського кодексу України, є неправомірним, оскільки зазначеною частиною статті 181 цього Кодексу регулюється порядок укладення договорів, заснованих на державному замовленні або укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або стороною, яка в установленому порядку визнана монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, зважаючи на те, що відповідач порушив істотні умови договору № 1 від 01.09.2004 р., доказів сплати боргу не надав, колегія суддів приходить до висновку, що господарський суд Сумської області, з урахуванням матеріалів справи, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги КП "Міськводоканал" Сумської міської ради в частині стягнення з відповідача 2 477,75 грн. основного боргу, 321,02 грн. інфляційних збитків, 3 % річних в сумі 88,66 грн., 172,29 грн. пені.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 29.12.1976 р. "Про судове рішення" рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

На думку колегії суддів, рішення місцевого суду відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга КП Аптека № 1 позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Сумської області від 26.06.2007 р. по справі № 2/220-07 прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

Керуючись статтями 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Аптека № 1 (м. Суми) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 26 червня 2007 року по справі № 2/220-07 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                                   Демченко В.О.  

Суддя                                                                              Такмаков Ю.В.  

                  Суддя                                                                              Плужник О.В.