Рішення

від 11.08.2020 по справі 620/537/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2020 року Чернігів Справа № 620/537/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Непочатих В.О.,

при секретарі Скиді В.А.,

за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача Борисинка І.П., представника відповідача Гнипа О.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Семенівського районного суду Чернігівської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування наказів, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Семенівського районного суду Чернігівської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить: визнати протиправним та скасувати наказ керівника апарату Семенівського районного суду Чернігівської області від 21.06.2017 № 7-к; визнати протиправним та скасувати наказ керівника апарату Семенівського районного суду Чернігівської області від 10.01.2020 № 1-к; стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації у Чернігівській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним звільненням з 11.01.2020 по день поновлення на роботі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржувані накази є протиправними, оскільки винесені з порушенням вимог законодавства про працю, а викладені у поданні судді на його звільнення відомості не відповідають дійсності. Зазначає, що має вищу юридичну освіту, до виконання своїх посадових обов`язків ставився сумлінно, не мав зауважень з боку керівництва, про що свідчить відсутність накладених дисциплінарних стягнень, а тому вважає своє звільнення протиправним.

Семенівським районним судом Чернігівської області подано відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що підставою для звільнення позивача з посади було подання судді Гнипа О.І. , у зв`язку з виявленням відсутності підтвердження наявності вищої юридичної освіти у помічника ОСОБА_1 та безвідповідального ставлення помічника до своїх обов`язків та до роботи судді. Зазначає, що трудові правовідносини між сторонами в кінцевому підсумку припинені з 10.01.2020 на основі двох мотивованих подань судді та чинних наказів керівника апарату Семенівського районного суду Чернігівської області № 7-к від 21.06.2017 та № 1-к від 10.01.2020, які є взаємопов`язаними та взаємодоповнюючими і у сукупності своїх відомостей містять обґрунтовані посилання як на підстави їх видання, так і на норми законодавства.

У поданому до суду відзиві на позов Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області заперечило проти задоволення позову, посилаючись на те, що згідно Положення про помічника судді, затвердженого рішенням Ради Суддів України від 18.05.2018 № 21 помічник судді - це працівник патронатної служби у суді, який забезпечує виконання суддею повноважень щодо здійснення правосуддя. Судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді. Вказує, що посада помічника судді є такою, що має бути побудована не просто на відносинах підпорядкування та субординації, а й на відносинах довіри та взаємопорозуміння. Тому суддя має право видати подання про звільнення свого помічника за наявності аргументованих підстав неможливості подальшої співпраці. Також зазначає, що станом на час звільнення позивача, посада помічника судді відносилася до патронатної служби, не належала до державної служби, а тому на спірні правовідносини не поширювалася дія Закону України Про державну службу , у той же час поширювалася дія гарантій, передбачених КЗпП України, серед яких немає умов звільнення помічника, а тому на посаду помічника судді розповсюджуються норми спеціального законодавства, а саме Закону України Про судоустрій та статус суддів .

Вислухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 30.06.2001 ОСОБА_1 , зокрема, з 03.06.2004 призначена на посаду помічника судді, з 01.10.2010 переведена на посаду помічника заступника голови суду, 30.03.2015 переведена на посаду помічника судді Гнипа О.І. на час виконання повноважень судді, з 01.05.2016 відповідно до статті 92 Закону України Про державну службу статус ОСОБА_1 змінено з державного службовця на працівника патронатної служби (т. 1, а.с. 10-14).

09.06.2017 суддя Гнип О.І. звернувся до керівника апарату Семенівського районного суду Чернігівської області з поданням про звільнення позивача з посади помічника судді згідно частин другої та третьої статті 157 Закону України Про судоустрій і статус суддів , пунктів 6, 7, 19, 22 Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції. Підставою для звільнення зазначено, що у зв`язку з отриманням даних про невідповідність кваліфікаційним вимогам через відсутність підтвердження наявності вищої юридичної освіти внаслідок присутності лише диплома про освіту Російської Федерації, стосовно якого немає відомостей про проведення обумовленої державними стандартами освіти в Україні процедури нострифікації, а також безґрунтовного зневажливого ставлення помічника до роботи судді, неможливістю в силу вказаного вище належного надання доручень помічнику судді та їх якісного виконання помічником (т. 1, а.с. 28).

Наказом керівника апарату Семенівського районного суду Чернігівської області від 21.06.2017 № 7-К ОСОБА_1 звільнено з посади помічника судді Семенівського районного суду Чернігівської області на підставі подання судді від 09.06.2017 вх. № 1946/17, відповідно до частин другої та третьої статті 157 Закону України Про судоустрій і статус суддів , пунктів 6, 7, 19, 22 Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції (т. 1, а.с. 27).

Не погоджуючись з винесеним наказом, позивачем було оскаржено його до суду та рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 01.12.2017 визнано незаконним наказ керівника апарату Семенівського районного суду Чернігівської області від 21.06.2017 № 7-к про звільнення ОСОБА_1 та поновлено її на посаді помічника судді Семенівського районного суду Чернігівської області з 22.06.2017.

Постановою Верховного Суду від 18.12.2019 по справі № 744/697/17, рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 26.10.2017 та рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 01.12.2017 скасовано. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Семенівського районного суду Чернігівської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу закрито та роз`яснено право на звернення з відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції.

09.01.2020 суддя Гнип О.І. звернувся до керівника апарату Семенівського районного суду Чернігівської області з поданням в якому, зокрема, посилаючись на постанову Верховного Суду від 18.12.2019 по справі № 744/697/17, просив вважати ОСОБА_1 звільненою з роботи з посади помічника судді Семенівського районного суду Чернігівської області на підставі наказу керівника апарату Семенівського районного суду Чернігівської області від 21.06.2017 № 7-к Про звільнення помічника судді ОСОБА_1 , з урахуванням пункту 9 частини першої статті 36 КЗпП України з дати винесення наказу за цим поданням із зарахуванням їй як роботи на посаді помічника судді Семенівського районного суду Чернігівської області періоду часу з 22.06.2017 по день винесення наказу (т. 1, а.с. 24-25).

Наказом керівника апарату Семенівського районного суду Чернігівської області від 10.01.2020 № 1-к, на підставі подання судді Гнипа О.І. від 09.01.2020 вх. № 6/48/20, на виконання постанови Верховного Суду від 18.12.2019 у цивільній справі № 744/697/17, керуючись приписами частини другої статті 419 Цивільного процесуального кодексу України, частини третьої статті 157 Закону України Про судоустрій і статус суддів , статей 2-1, пункту 9 частини першої статті 36 КЗпП України: скасовано накази керівника апарату Семенівського районною суду Чернігівської області від 04.12.2017 № 9-к Про поновлення на роботі помічника судді ОСОБА_1 та від 13.12.2017 Про внесення змін та доповнень до наказу про поновлення на роботі помічника судді ОСОБА_1. на виконання постанови Верховного Суду від 18.12.2019 у цивільній справі №744/697/17; визнано такими, що були чинними, трудові відносини Семенівського районного суду Чернігівської області та помічника судді Семенівського районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 в період часу з 22.06.2017 по день винесення наказу за цим поданням, засновані на рішенні Апеляційного суду Чернігівської області від 01.12.2017 у цивільній справі № 744/697/17, котре з 18.12.2019 втратило законну силу та подальшому виконанню не підлягає; вважати ОСОБА_1 звільненою з роботи з посади помічника судді Семенівського районного суду Чернігівської області Гнипа О.І. на підставі наказу керівника апарату Семенівського районного суду Чернігівської області від 21.06.2017 № 7-к Про звільнення помічника судді ОСОБА_1 , з урахуванням пункту 9 частини першої статті 36 КЗпП України з 10.01.2020 із зарахуванням їй як роботи на посаді помічника судді Семенівського районного суду Чернігівської області періоду часу з 22.06.2017 по 10.02.2020, включно (т. 1, а.с. 7).

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

За приписами частини першої статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Частиною першою статті 92 Закону України Про державну службу від 10.12.2015 № 889-VІІІ (далі - Закон № 889-VІІІ), який набув чинності 01.05.2016, посаду помічника судді віднесено до посад патронатної служби.

Відповідно до частин другої-четвертої статті 92 Закону № 889-VІІІ працівник патронатної служби призначається на посаду на строк повноважень особи або на час діяльності депутатської фракції (депутатської групи) у Верховній Раді України, працівником патронатної служби якої він призначений.

Трудові відносини з працівником патронатної служби припиняються в день припинення повноважень особи або припинення діяльності депутатської фракції (депутатської групи) у Верховній Раді України, працівником патронатної служби якої він призначений. Акт про звільнення приймається керівником державної служби.

Працівник патронатної служби може бути достроково звільнений з посади за ініціативою особи або голови депутатської фракції (депутатської групи) у Верховній Раді України, працівником патронатної служби якої він призначений, або керівника патронатної служби.

На працівників патронатної служби поширюється дія законодавства про працю, крім статей 39 1, 41 - 43 1, 49 2 та частини третьої статті 184 КЗпП України. Особливості патронатної служби в судах, органах та установах системи правосуддя визначаються законодавством про судоустрій і статус суддів.

В силу вимог статті 157 Закону України Про судоустрій і статус суддів кожний суддя має помічника (помічників), статус і умови діяльності якого (яких) визначаються цим Законом та Положенням про помічника (помічників) судді, затвердженим Радою суддів України. Помічником судді може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту і вільно володіє державною мовою. Помічники суддів Верховного Суду повинні також мати стаж професійної діяльності у сфері права не менше трьох років. Судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді. Помічники суддів з питань підготовки справ до розгляду підзвітні лише відповідному судді.

Пунктом 7 Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції, затвердженого рішенням Ради суддів України від 25.03.2011 № 14 (в редакції на час прийняття наказу від 21.06.2017 № 7-к) визначено, що судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді.

Аналогічні норми закріплені в пункті 7 Положення про помічника судді, затвердженого рішення Ради суддів України 18.05.2018 № 21, яким визначено, що судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді.

Згідно абзацу четвертого пункту 2 Положення про помічника судді, затвердженого рішення Ради суддів України 18.05.2018 № 21, помічник судді - це працівник патронатної служби у суді, який забезпечує виконання суддею повноважень щодо здійснення правосуддя.

Слід відмітити, що незалежність судді і авторитет суду залежать від злагодженої взаємодії між суддею і його помічником, передумовою якої є високі професійні і морально-етичні якості помічника.

Отже, з аналізу викладених норм слідує, що прийняття особи на посаду помічника судді має свою специфіку, зокрема, суддя самостійно здійснює добір помічника, який призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді. Такий порядок існує з метою якісного здійснення правосуддя, оскільки гарантує довіру судді до помічника, а тому встановивши невиконання помічником своїх обов`язків, в тому числі і втратою довіри, суддя має право внести подання керівнику апарату відповідного суду про його звільнення.

Як вже зазначено, після віднесення посад помічників до патронатної служби однією з законодавчо визначених підстав звільнення з посади помічника є подання судді.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що питання про звільнення особи, яка займала посаду помічника судді, вирішувалося на підставі спеціальних нормативно-правових актів, а тому оскаржувані накази керівника апарату Семенівського районного суду Чернігівської області від 21.06.2017 № 7-к та від 10.01.2020 № 1-к є правомірними та не підлягають скасуванню.

Щодо аргументів позивача про відсутність в оскаржуваному наказі від 21.06.2017 № 7-к посилань на відповідну статтю КЗпП України, яка регулює підстави припинення трудового договору, суд зазначає, що припинення трудового договору можливо на підставах передбачених іншими законами (пункт 9 частини першої статті 36 КЗпП України), в даному випадку це стаття 157 Закону України Про судоустрій і статус суддів та Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції, про що було зроблено відповідні посилання в наказі.

Також суд не бере до уваги твердження позивача, що за пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП України не можливо звільняти працівника за відсутністю відповідної освіти, враховуючи обізнаність роботодавця про даний факт на момент прийняття позивача на роботу, оскільки ця норма не підлягає застосуванню у даних правовідносинах, як така, що не слугувала підставою для звільнення позивача.

Позовна вимога в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, також не підлягає задоволенню, оскільки є похідною від попередньої, у задоволенні яких судом було відмовлено.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Семенівського районного суду Чернігівської області (вул. Центральна, буд. 6, м. Семенівка, Семенівський район, Чернігівська область, 15400, код ЄДРПОУ 02894421), Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області (вул. Кирпоноса, буд. 16, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 26295412) про визнання протиправними та скасування наказів, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13.08.2020.

Суддя В.О. Непочатих