Постанова

від 11.08.2020 по справі 906/590/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2020 року Справа № 906/590/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Гладка Л.А.

за участю представників сторін:

позивача: не з`явився

відповідача: не з`явився

державної виконавчої служби: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Старшого державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ратушної О.В. на ухвалу господарського суду Житомирської області від 14.05.2020 р. у справі №906/590/19 постановлену суддею Тимошенко О.М., повний текст ухвали підписано 15.05.2020 р.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська залізнична магістраль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранбет"

про стягнення 301 847,05 грн.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 14.05.2020 р. у справі №906/590/19 відмовлено у задоволенні подання Старшого державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Ратушної О.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника ТОВ "Гранбет".

Не погоджуючись із ухвалою господарського суду Житомирської області від 14.05.2020 р., старший державний виконавець Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ратушна О.В. звернулась до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить поновити пропущений строк на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Житомирської області від 14.05.2020 р. по справі №906/590/19. Ухвалу господарського суду Житомирської області від 14.05.2020 р. скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення подання Старшого державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Ратушної О.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника ТОВ "Гранбет" ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 від 01.02.2018.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.07.2020 р. поновлено строк на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Житомирської області від 14.05.2020 р. у справі №906/590/19, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Старшого державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ратушної О.В. на ухвалу господарського суду Житомирської області від 14.05.2020 р. у справі №906/590/19 та призначено справу до розгляду.

28.07.2020 р. на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання від Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська залізнична магістраль", в якому позивач просить суд слухати справу без участі представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська залізнична магістраль", доводи апеляційної скарги підтримує та просить скасувати ухвалу господарського суду Житомирської області від 14.05.2020 р.

Представники сторін у судове засідання не прибули та не реалізували процесуальне право на участь в судовому засіданні апеляційної інстанції, причин неявки суду не повідомили. При цьому колегія суддів звертає увагу сторін на те, що в даному випадку враховується правова позиція Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Відтак, колегія суддів визначилась про можливість розгляду скарги в даному судовому засіданні.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 14.05.2020 р. у справі №906/590/19 відмовлено у задоволенні подання Старшого державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Ратушної О.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника ТОВ "Гранбет". Відмовляючи у задоволенні подання, суд першої інстанції прийшов до висновку, що фізична особа, яка не є боржником у виконавчому провадженні, будучи керівником юридичної особи - боржника не може бути судом обмежена у праві виїзду за межі України ні в порядку статті 337 ГПК України, ні в порядку пункту 19 частини 3 статті 18 Закону України Про виконавче провадження , тому подання державного виконавця задоволенню не підлягає.

2.Узагальнені доводи апеляційних скарг та заперечення щодо них інших учасників справи.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, Старший державний виконавець Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ратушна О.В. стверджує про порушення судом першої інстанції при розгляді подання норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим ухвала господарського суду Житомирської області підлягає скасуванню. Доводи апеляційної скарги, головним чином, полягають у наступному.

Державним виконавцем належними засобами доказування доведено факт ухилення боржника від виконання остаточного рішення суду, з огляду на приписи чинного законодавства щодо обов`язковості виконання остаточних судових рішень. Державний виконавець вважає правомірним та обґрунтованим застосування до керівника боржника-юридичної особи такого заходу примусового впливу як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, що узгоджується з положеннями ст. 337 ГПК України, п. 19 ч.3 ст.18 Закону України Про виконавче провадження та п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України .

3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом

Рішенням суду від 28.08.2019, яке набрало законної сили 31.10.2019, ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранбет" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська залізнична магістраль" - 255 000,00грн. боргу, 22 736,92грн. пені, 3 837,75грн. інфляційних, 3 814,52грн. 3 % річних, 4 280,84 грн. судового збору, 13 709,40грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На виконання вказаного рішення видано наказ №906/590/19 від 08.11.2019.

13.12.2019 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60873072, якою зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Копію постанови про відкриття виконавчого провадження №60873072 направлено сторонам виконавчого провадження 13.12.2019, а саме: боржнику рекомендованим листом з повідомленням: 1001423738790, який отримано 16.01.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

13.12.2019 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника.

На виконання вимог постанови про арешт майна боржника державним виконавцем внесено відповідний запис про обтяження до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером обтяження: 34891448 від 26.12.2019 та до Державного реєстру обтяжень рухомого майна за реєстраційним номером обтяження: 27360395 від 26.12.2019.

Також, 26.02.2019 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника та в порядку статті 62 Закону України Про банки і банківську діяльність підготовлено вимогу на отримання інформації, яка містить банківську таємницю. Копії постанови про арешт коштів боржника та вимогу на отримання інформації, яка містить банківську таємницю, направлено сторонам виконавчого провадження та до банківських установ, а саме: АТ КБ ПРИВАТБАНК , АТ ТАСКОМБАНК .

Згідно з повідомленнями АТ КБ ПРИВАТБАНК , АТ ТАСКОМБАНК на рахунках боржника грошових коштів не обліковується.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань керівником боржника - юридичної особи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 .

За обліками ЄІАС УМП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 від 01.02.2018.

21.02.2020 державним виконавцем підготовлено виклик, яким зобов`язано керівника боржника - юридичної особи ОСОБА_1 з`явитись на прийом до державного виконавця 27.02.2020, а також зобов`язано останнього надати: пояснення керівника або іншої уповноваженої особи за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомити про заходи, що вживаються з метою його виконання; достовірні відомості про кошти у гривнях та іноземній валюті, інші цінності (дорогоцінні метали, ювелірні вироби тощо), у тому числі про кошти на рахунках і вкладах у банках та інших фінансових установах, про рахунки в цінних паперах у депозитарних установах, що знаходяться на території України та за її межами, з зазначенням назви відповідної установи та її адреси, на підтвердження чого надати копії відповідних договорів або інших документів; достовірні відомості про наявність готівка в національній та іноземній валюті, що перебуває в касах або інших сховищах; достовірні відомості про майно, у тому числі про майно, що перебуває у спільній власності (місцезнаходження, технічна характеристика тощо) з наданням копій підтверджуючих документів про відповідне право; достовірні відомості про майно, що перебуває в заставі/іпотеці або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні від інших осіб (місцезнаходження майна, його характеристика тощо) з наданням копій підтверджуючих договорів та додатків до них; достовірні відомості про майно, обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу; достовірні відомості про майнові права, на які може бути звернено стягнення, зокрема частки у статутному капіталі юридичних осіб, в тому числі майнові права, що є предметом застави/іпотеки, з наданням копій підтверджуючих документів.

27.02.2020 державним виконавцем складено акт про неявку керівника боржника - юридичної особи ОСОБА_1 .

02.03.2020 державним виконавцем повторно підготовлено виклик, яким зобов`язано керівника боржника - юридичної особи ОСОБА_1 з`явитись на прийом до державного виконавця на 10.03.2020.

10.03.2020 державним виконавцем повторно складено акт про неявку керівника боржника - юридичної особи ОСОБА_1.

Враховуючи вище вказане, Старший державний виконавець Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Ратушна О.В. звернулася до господарського суду Житомирської області з поданням про тимчасове обмеження керівника боржника у праві виїзду за межі України.

Подання мотивовано тим, що державним виконавцем вжито передбачені Законом України Про виконавче провадження заходи на примусове виконання рішення, однак рішення не виконане, керівник боржника на виклик державного виконавця не з`являється, пояснень не надає, вимоги державного виконавця не виконує.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 14.05.2020 р. у справі №906/590/19 відмовлено у задоволенні подання Старшого державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Ратушної О.В.

4.Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин.

Стаття 33 Конституції України встановлює, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України", громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов`язання до виконання зобов`язань або розв`язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження (далі-Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

За приписами ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Стаття 11 ГПК України встановлює, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 236 ГПК України унормовує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

За приписами ст.337 Господарського процесуального кодексу України: тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення (ч. 1); тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею (ч. 2); суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення (ч. 3).

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Розглянувши наявні матеріали справи та положення чинного законодавства суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування або зміни ухвали господарського суду Житомирської області, при цьому врахувавши наступне.

Аналіз Закону України "Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України" дає підстави для висновку про те, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим, з метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника судовим рішенням, може полягати як в активних діях (нез`явлення на виклики державного виконавця, приховування майна, доходів, тощо), так і в пасивних діях (невжиття будь-яких заходів для виконання обов`язку сплатити кошти).

Відповідно до ст.28 Закону України Про виконавче провадження копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Виконавець посилається на те, що не подання боржником декларації про доходи і майно, неявка керівника на вимогу приватного виконавця, невчинення боржником дій з добровільного погашення присудженої до стягнення суми, свідчать про ухилення боржника від виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

Надаючи оцінку наведеному, колегія суддів апеляційної інстанції враховує, що поняття "ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти, як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо). (Згідно роз`яснень Верховного Суд України в листі від 01.02.2013 "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України")

З огляду на викладене вище, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що неявка боржника або його керівника на виклики приватного виконавця та ненадання відомостей про доходи товариства є беззаперечним фактом свідомого ухилення від виконання судового рішення у цій справі.

Водночас, судова колегія вважає за доцільне наголосити, що свобода пересування гарантована положеннями статті 33 Конституції України, відповідно до яких кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Одночасно з цим, свобода пересування гарантована статтею 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, яка передбачає, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. При цьому, на здійснення цього права не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

У рішення по справі Гочев проти Болгарії від 26.11.2009 Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у частині 3 статті 2 Протоколу №4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування).

Також статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України, крім наведених положень статті 33 Конституції України, ці правовідносини регулюються статтею 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Це право віднесено у Цивільному кодексі України до особистих немайнових прав фізичної особи, а саме - до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи. Відповідно до частини 3 статей 269, 313 Цивільного кодексу України особисті немайнові права тісно пов`язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитись від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.

Отже, обмеження цього права можливо лише у випадках, встановлених законом. Подання державного виконавця обгрунтовується посиланням на положення статей 18,19 Закону України Про виконавче провадження та докази, які свідчать про ухилення керівника юридичної особи- боржника від виконання вимог державного виконавця, спрямованих на виконання судового рішення.

Натомість, слід врахувати і наступне.

За змістом ч.1 ст.337 ГПК України господарським судом, як виключний захід забезпечення виконання судового рішення, може бути застосоване тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України щодо фізичної особи - боржника. Вжиття такого заходу до керівника боржника - юридичної особи нормами ГПК України не передбачено, а відтак не є таким, що передбачено законом.

Відповідачем у справі №906/590/19 та боржником за наказом, виданим на його виконання, є юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранбет". Тобто особою, яка бере участь у спірних правовідносинах, є саме юридична особа - самостійний суб`єкт цивільних відносин, який відповідно до ст.80 ЦК України наділяється цивільною дієздатністю та правоздатністю. Керівник юридичної особи є органом управління, через який юридична особа здійснює реалізацію цивільних прав та обов`язків (ст.92 ЦК України).

За таких обставин вжиття виключного заходу забезпечення виконання рішення, в порядку ст.337 ГПК України до керівника боржника - юридичної особи, не може бути застосоване.

Враховуючи вищевикладене, подання приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон керівника боржника судом першої інстанції правомірно залишено без задоволення.

6. Висновки за результатами апеляційного розгляду.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що в апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість ухвали суду першої інстанції.

Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відтак, застосовуючи наведену практику Європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши в ухвалі суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування ухвали, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування ухвали суду.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни ухвали, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу господарського суду - без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.

Керуючись ст. ст. 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Старшого державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ратушної О.В. на ухвалу господарського суду Житомирської області від 14.05.2020 р. у справі №906/590/19 - залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Житомирської області - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Матеріали оскарження ухвали господарського суду Житомирської області від 14.05.2020 р. у справі №906/590/19 повернути господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "14" серпня 2020 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.