Рішення

від 14.08.2020 по справі 917/602/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2020 Справа № 917/602/20

м. Полтава

за позовною заявою Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

до Малого приватного підприємства «Меандр» , вул. Молодогвардійців, 40, м. Кременчук, Полтавська область, 39627

про стягнення 90 171,22 грн.,

Суддя Пушко І.І.

Секретар судового засідання Квіта О.Т.

Представники сторін в судове засідання не викликались, справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку спрощеного провадження відповідно до ст. 247 ГПК України.

Суть справи: Розглядається позовна заява про стягнення 90 171,22 грн. за договором № 17/19 від 21.03.2019 про залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста по об`єкту будівництва: Реконструкція частини приміщень адміністративно-побутової будівлі виробничої бази з добудовою по вул. Молодогвардійців, 40 в м. Кременчуці Полтавської області , з яких 70275,40 грн. основний борг, 19 895,82 грн. пеня.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач не в повному обсязі сплатив пайовий внесок за договором № 17/19 від 21.03.2019, що стало підставою для звернення до суду із вимогами про стягнення основного боргу та пені.

За ухвалою від 21.04.2020 провадження в цій справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (а.с. 44-45). Цією ж ухвалою суд встановив процесуальні строки: відповідачу для подання відзиву на позов - не пізніше 15 днів з дня закінчення дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), встановленого Кабінетом Міністрів України, та для подання заперечень - до 3 днів з дати отримання від позивача відповіді на відзив; позивачу для подання відповіді на відзив - 5 днів з моменту отримання відзиву.

Позивач отримав зазначену ухвалу суду 23.04.2020 (поштове повідомлення про вручення поштової кореспонденції, а.с. 47). Ухвала суду від 21.04.2020 направлялась відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (витяг від 13.04.2020, а.с. 39-43), повернулась до суду 28.04.2020 із відміткою поштового працівника «інші причини невручення» (а.с. 48-51).

01.07.2020 суд повторно направив відповідачу копію ухвали від 21.04.2020, отриману відповідачем 03.07.2020 (поштове повідомлення про вручення поштової кореспонденції, а.с. 53).

Ухвалою від 16.07.2020 суд встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов у відповідності із вимогами ст. 165 ГПК України - не пізніше 20 днів з моменту набрання законної сили Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не надав.

В зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

21.03.2019 між Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради (позивач) та Малим приватним підприємством Меандр (відповідач, Замовник) було укладено договір № 17/19 про залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста по об`єкту будівництва: Реконструкція частини приміщень адміністративно-побутової будівлі виробничої бази з добудовою по вул. Молодогвардійців, 40 в м. Кременчуці Полтавської області із додатком до нього (а.с. 9-10).

Відповідно до умов укладеного Договору, позивач залучає Замовника до участі у комплексному соціально-економічному розвитку інфраструктури міста (п. 1.1 Договору).

За умовами розділу 2 Договору, позивач зобов`язався провести розрахунок розміру пайової участі у комплексному розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кременчука та використати отримані від Замовника кошти на розвиток інфраструктури міста згідно Положення про порядок залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кременчука , а відповідач зобов`язався в місячний термін з моменту укладення договору перерахувати на спеціальний рахунок міського бюджету кошти в сумі 126 775,40 грн. на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.

На виконання укладеного Договору відповідач частково перерахував кошти позивачу на загальну суму 56 500,00 грн., що підтверджується випискою банку (а.с. 17), а саме: 28.03.2019 на суму 14 999,00 грн.; 29.03.2019 на суму 9001,00 грн.; 24.05.2019 на суму 12500,00 грн.; 04.09.2019 на суму 20 000,00 грн.

Таким чином заборгованість відповідача становить 70 275,40 грн. (126 775,40 грн. - 56 500,00 грн.).

З метою позасудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача із вимогами про сплату заборгованості за Договором листами № 01-67/1018 від 24.05.2019, № 01-58/1556 від 04.09.2019, № 01-58/2301 від 17.12.2019 (а.с. 11-12, 14). Відповідач зазначену претензію залишив без реагування, заборгованість не погасив, що стало підставою для звернення позивача із позовом до суду про стягнення 70 275,40 грн.

Також, за порушення строків виконання зобов`язання позивач, із посиланням на п. 3.2 Договору заявив до стягнення з відповідача 19 895,82 грн. пені за період 22.04.2019 - 16.12.2019 року (розрахунок, а.с. 16).

Вирішуючи спір суд виходив із наступного.

Суд при вирішенні спору виходить із того, що спір у справі виник, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо оплати пайових внесків за договором.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини , інші юридичні факти.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 202 ЦК України).

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 ГК України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.ч . 1, 2 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов`язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем договірних зобов`язань з оплати виконаних позивачем робіт.

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати:

1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель та споруд;

2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для житлових будинків.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.

Враховуючи часткову оплату відповідачем пайових внесків за Договором в сумі 56500,00 грн., що підтверджується банківською випискою (а.с. 17), позовні вимоги про стягнення основного боргу на суму 70 275,40 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Умовами п. 2.2.1 Договору визначено, що Замовник зобов`язався в місячний термін з моменту укладення договору перерахувати на спеціальний рахунок міського бюджету кошти в сумі 126 775,40 грн. на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.

Отже, виходячи із дати укладення Договору (21.03.2019), останнім днем виконання грошового зобов`язання є 21.04.2019 (неділя), з урахуванням ч. 5 ст. 254 ЦК України прострочення виконання зобов`язання по оплаті з боку відповідача мало місце з 23.04.2019.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що у випадку порушення строку сплати, передбаченого п. 2.2.1 Замовник сплачує пеню в розмірі 0,1% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення 19 895,82 грн. пені за період 22.04.2019 - 16.12.2019 року.

Розглянувши розрахунок пені, поданий позивачем (а.с. 16), суд встановив, що позивачем неправильно визначений період існування заборгованості, що призвело до завищення розміру пені, заявленої до стягнення. Здійснивши перерахунок пені, суд дійшов висновку про правомірність заявлених вимог в цій частині в сумі 19 793,05 грн. за період 23.04.2019 - 16.12.2019, в іншій частині вимоги щодо стягнення пені відхиляються як завищені щодо розміру.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України).

За наведеного, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 70275,40 грн. основного боргу та 19 793,05 грн. пені за договором № 17/19 від 21.03.2019 про залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста по об`єкту будівництва: Реконструкція частини приміщень адміністративно-побутової будівлі виробничої бази з добудовою по вул. Молодогвардійців, 40 в м. Кременчуці Полтавської області із покладенням судового збору на відповідача в порядку п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з урахуванням часткового задоволення позову, судовий збір за розгляд справи покладається на відповідача в сумі 2099,60 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства «Меандр» (вул. Молодогвардійців, 40, м. Кременчук, Полтавська область, 39627, код ЄДРПОУ 13943312) на користь Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області (площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 04057287) - 70275,40 грн. основний борг, 19 793,05 грн. пеня; 2099,60 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині вимог в задоволенні позову відмовити.

4 . Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Пушко І.І.