Постанова

від 04.12.2020 по справі 917/602/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2020 р. Справа № 917/602/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О., суддя Шевель О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Малого приватного підприємства Меандр (вх. №2501 П) на рішення господарського суду Полтавської області від 14.08.2020 (рішення ухвалено суддею Пушко І.І. у приміщенні господарського суду Полтавської області, повний текст рішення складено 14.08.2020) у справі №917/602/20

за позовом Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, Полтавська область, м. Кременчук,

до Малого приватного підприємства Меандр , Полтавська область, м. Кременчук,

про стягнення 90 171,22 грн.

ВСТАНОВИЛА

Рішенням господарського суду Полтавської області від 14.08.2020 у справі №917/602/20 позов задоволено частково; стягнуто з Малого приватного підприємства Меандр на користь Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області 70275,40 грн. основного боргу, 19793,05 грн. пені; 2099,60 грн. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині вимог в задоволенні позову відмовлено.

Відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати частково рішення господарського суду Полтавської області від 14.08.2020 року по справі №917/602/20 і ухвалити нове, яким стягнути з Малого приватного підприємства Меандр на користь Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області 63275,40 грн. основного боргу, 15059,55 грн. пені; 2099,60 грн. витрат по сплаті судового збору, в іншій частині вимог в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.10.2020 поновлено Малому приватному підприємству Меандр строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Малого приватного підприємства Меандр на рішення господарського суду Полтавської області від 14.08.2020 у справі №917/602/20; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань - 5 днів з дня вручення даної ухвали; попереджено сторони, що апеляційна скарга буде розглядатися за правилами ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України без повідомлення учасників справи.

28.10.2020 від МПП Меандр надійшла заява про зміну апеляційної скарги (вх.№10344), в якій заявник просить скасувати частково рішення господарського суду Полтавської області від 14.08.2020 у справі №917/602/20 і ухвалити нове, яким стягнути з Малого приватного підприємства Меандр на користь Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області 18617,94 грн. основного боргу, 4059,02 грн. пені; в іншій частині вимог в задоволенні позову відмовити. До вказаної заяви були додані нові докази.

02.11.2020 від Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області надійшли письмові пояснення, у яких позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін (вх. №10356).

Розглянувши заяву відповідача про зміну апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.266 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.

Як було встановлено Східним апеляційним господарським судом в ухвалах від 30.09.2020 та 12.10.2020, розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався в спрощеному порядку без повідомлення учасників справи, повне рішення у справі №917/602/20 було складено 14.08.2020, а тому апеляційну скаргу скаржник мав подати на нього в строк по 03.09.2020 включно.

Апеляційна скарга була направлена на адресу суду лише 12.09.2020, тобто з пропуском двадцятиденного строку на апеляційне оскарження рішення суду, передбаченого частиною 1 статті 256 ГПК України.

Підставами для поновлення ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.10.2020 МПП Меандр строку на подання апеляційної скарги стали, зокрема, обставини перебування у період з 02.09.2020 по 11.09.2020 у лікарні представника МПП Меандр Кравченко М.О.

Заява про зміну апеляційної скарги подана відповідачем 28.10.2020, тобто з пропуском встановленого законом строку. При цьому, заявник зазначає, що вважає за можливе та необхідне змінити апеляційну скаргу у зв`язку з поновленням йому строку на подання апеляційної скарги, а також встановленням в ухвалі від 12.10.2020 апеляційним господарським судом 5-денного строку з дня її вручення для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань.

Колегія суддів зазначає, що встановлення судом в ухвалі від 12.10.2020 відповідного процесуального строку було обумовлено положеннями ст. 262 ГПК України. Проте, як було зазначено, для зміни апеляційної скарги законодавцем у ст. 256, 266 ГПК України встановлено спеціальний строк, поважність причин пропуску якого відповідачем не обґрунтована.

Відповідно до ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України, заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про залишення без розгляду заяви відповідача про зміну апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

21.03.2019 між Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради (далі - виконком) та Малим приватним підприємством Меандр (далі - замовник) укладено договір №17/19 про залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста по об`єкту будівництва: Реконструкція частини приміщень адміністративно-побутової будівлі виробничої бази з добудовою по вул. Молодогвардійців, 40 в м. Кременчуці Полтавської області (далі - договір), предметом якого є залучення замовника до участі у комплексному соціально-економічному розвитку інфраструктури міста (п.1.1 договору).

Згідно п. 2.1.1 договору виконком зобов`язується провести розрахунок розміру пайової участі у комплексному розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кременчука, використати отримані від замовника кошти на розвиток інфраструктури міста згідно Положення про порядок залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кременчука . Замовник зобов`язується в місячний термін з моменту укладення договору перерахувати на спеціальний рахунок міського бюджету кошти в сумі 126775,40 грн. на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста (п. 2.2 договору).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що він набирає чинності з дати підписання сторонами та реєстрації в управлінні економіки виконавчого комітету Кременчуцької міської ради та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.5.2 договору).

Відповідно до додатку до договору №17/19 від 21.03.2019 сторонами узгоджено розрахунок розміру пайового внеску у сумі 126775,40 грн.

На виконання укладеного договору відповідач частково перерахував кошти позивачу на загальну суму 56500,00 грн., що підтверджується випискою банку, а саме: 28.03.2019 на суму 14999,00 грн.; 29.03.2019 на суму 9001,00 грн.; 24.05.2019 на суму 12500,00 грн.; 04.09.2019 на суму 20 000,00 грн.

Позивач звертався до відповідача листами №01-67/1018 від 24.05.2019, №01-58/1556 від 04.09.2019, №01-58/2301 від 17.12.2019 із вимогами про сплату заборгованості за договором, які відповідачем було залишено без реагування.

У зв`язку із неналежним виконанням МПП Меандр умов договору, позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача на користь виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області заборгованості у розмірі 90171,22 грн., з яких 70275,40 грн. - сума основного боргу та 19895,82 грн. - пеня.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог щодо сплати пайового внеску на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури. Разом з тим, місцевий господарський суд, виявивши арифметичні помилки в розрахунку пені, та провівши самостійний розрахунок визнав обґрунтованими вимоги позивача лише в розмірі 19793,05 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник, зокрема, зазначає, що судом першої інстанції при встановленні строків для подання відзиву на позов не було враховано обставини продовження процесуальних строків у зв`язку з введенням карантину, пов`язаного із поширенням коронавірусної хвороби, чим було позбавлено заявника можливості надати суду відзив на позовну заяву та докази часткової сплати суми основного боргу у розмірі 7000,00 грн. Окрім того, відповідач просить визнати поважними причини неподання ним вказаних доказів суду також через хворобу та перебування у лікарні єдиного працівника підприємства - директора Кравченко М.О.

Надаючи правову оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З апеляційної скарги вбачається, що відповідач не згоден з рішення суду першої інстанції в частині неврахування оплати 7000,00 грн. та здійсненого розрахунку пені, у зв`язку із чим, колегія суддів переглядає справу у вказаних межах.

До апеляційної скарги заявником додано копію платіжного доручення №372 від 04.06.2020 із призначенням надходження коштів пайової участі, згідно договору №17/19 від 21.03.2019р. як доказ часткової сплати суми основного боргу у розмірі 7000,00 грн. під час розгляду справи у господарському суді Полтавської області.

Відповідно до ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Як було встановлено апеляційним господарським судом, розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Так, ухвалою господарського суду Полтавської області від 21.04.2020 було відкрито провадження у справі та запропоновано відповідачу не пізніше 15 днів з дня закінчення дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), встановленого Кабінетом Міністрів України, надати суду відзив на позов.

Копія вказаної ухвали повернулася на адресу суду без вручення відповідачу з довідкою Укрпошта інші причини, що не дали змогу виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення . Таким чином, відповідач не отримав ухвалу про відкриття провадження у даній справі.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 16.07.2020 відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов у відповідності із вимогами ст. 165 Господарського процесуального кодексу України - не пізніше 20 днів з моменту набрання законної сили Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18.06.2020. Копію цієї ухвали відповідач отримав 21.07.2020.

Проте, як свідчать надані відповідачем копії довідок №640 від 11.09.2020 та №736 від 25.09.2020, виданих Комунальним некомерційним підприємством Центр первинної медико-санітарної допомоги №3 , керівник МПП Меандр ОСОБА_1 знаходився на амбулаторному лікуванні у лікаря загальної практики - сімейного лікаря в умовах денного стаціонару у період з 20.07.2020 по 13.08.2020 та з 02.09.2020 по 11.09.2020.

На підставі викладеного вище, колегія суддів вважає наведені відповідачем в апеляційній скарзі причини неподання до суду першої інстанції докази часткової сплати суми основного боргу поважними, а тому приймає їх до розгляду.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 627, 629 Цивільного кодексу України).

Враховуючи, що відповідачем за договором №17/19 від 21.03.2019 на рахунок позивача було перераховано кошти на загальну суму 63500,00 грн., колегія суддів дійшла висновку, що до стягнення підлягає сума основного боргу у розмірі 63275,40 грн.

Разом із тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Так, господарський суд закриває провадження у справі з підстав відсутності предмета спору, якщо наявними в матеріалах справи доказами підтверджується відсутність предмета спору, зокрема, у випадку припинення його існування, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення суми основного боргу у сумі 7000,00 грн. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Окрім того, судова колегія звертає увагу, що в письмових поясненнях, наданих суду апеляційної інстанції, позивач підтверджує сплату відповідачем 7000грн., а також врахування цього платежу при пред`явленні наказу про примусове виконання рішення у справі №917/602/20 до виконання. Таким чином, позивач під час розгляду справи був обізнаний (або принаймні мав бути обізнаний) про обставини часткового погашення заборгованості відповідачем, проте, також не повідомив про них суд, що призвело до необґрунтованого стягнення з відповідача на його користь 7000грн.

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу, що за даних обставин справи не вважає, що прийняття помилкового рішення в частині стягнення 7000грн. з відповідача було пов`язано з порушенням судом першої інстанції норм процесуального права або неправильним застосуванням норм матеріального права, оскільки таке сталося внаслідок дій (бездіяльності) обох сторін.

Щодо посилань відповідача на невірний розрахунок пені, колегія суддів зазначає таке.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (стаття 218 Господарського кодексу України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

За приписами статей 611, 612 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3.2 договору визначено, що за порушення строку сплати, передбаченого п. 2.2.1 замовник сплачує пеню у розмірі 0,1% від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день простроченої сплати.

Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені за період з 22.04.2019 по 16.12.2019.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, дійшов висновку, що позивачем було невірно визначено період нарахування пені, оскільки датою укладення договору є 21.03.2019, а останнім днем виконання грошового зобов`язання є 21.04.2019 (неділя), внаслідок чого, на підставі положень ч. 5 ст. 254 ЦК України прострочення виконання зобов`язання по оплаті з боку відповідача мало місце з 23.04.2019. Отже, правильним періодом нарахування пені судом було визначено - з 23.04.2019 по 16.12.2019. Враховуючи, що станом на день звернення до суду сума основного боргу складала 70275,40 грн., позивачем штрафні санкції було розраховано з урахуванням суми основного боргу саме на день звернення до суду.

Проте, у свою чергу, відповідачем було здійснено перерахування частини суми основного боргу у розмірі 7000грн. лише 04.06.2020, тобто після відкриття провадження у справі.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги в частині перерахунку пені.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За положеннями ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно частини 1 статті 278 Господарського процесуального кодексу України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при неповному з`ясуванні обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та зміну рішення господарського суду Полтавської області від 14.08.2020 у справі №917/602/20.

Керуючись статтями 231, 269, 270, 278, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства Меандр задовольнити частково.

Рішення господарського суду Полтавської області від 14.08.2020 у справі №917/602/20 змінити, виклавши пункт 2 його резолютивної частини в такій редакції:

2. Стягнути з Малого приватного підприємства Меандр (вул. Молодогвардійців, 40, м. Кременчук, Полтавська область, 39627, код ЄДРПОУ 13943312) на користь Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області (площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 04057287) - 63275,40 грн. основний борг, 19793,05 грн. пеня; 2099,60 грн. витрат по сплаті судового збору.

Закрити провадження у справі №917/602/20 в частині стягнення з Малого приватного підприємства Меандр на користь Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області 7000,00 грн. основного боргу. .

В іншій частині рішення господарського суду Полтавської області від 14.08.2020 у справі №917/602/20 залишити без змін.

Стягнути з Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області (площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 04057287) на користь Малого приватного підприємства Меандр (вул. Молодогвардійців, 40, м. Кременчук, Полтавська область, 39627, код ЄДРПОУ 13943312) 244,99 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідні накази.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 04.12.2020.

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя В.О. Фоміна

Суддя О.В. Шевель