Рішення

від 06.08.2020 по справі 922/1371/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1371/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (08702, Київська обл., м. Обухів, вул. Промислова, 20; ідент. код 36348550)

до 1. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія", (64522, Харківська обл., Сахновщинський район, село Гришівка, ідент. код 30772576)

2. ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1 )

про стягнення 435607,59 грн.

за участю представників:

позивача - Бохан С.О., в режимі відеоконференціїї поза межами суду за довіреністю б/н від 28.12.2019, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 6846/10 від 05.09.2018

першого відповідача - Іванченко А.В., ордер серії ДН № 111614 від 25.06.2020

другого відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості в розмірі 435 607,59 грн., з яких: 51 118,39 грн. різниці ціни товару; 66 412,48 грн. пені; 66 055,95 грн. 28 % річних; 408,95 грн. індексу інфляції та 251 611,82 грн. штрафу. Свої вимоги позивач обґрунтовував неналежним виконанням СТОВ "Надія" взятих на себе зобов`язань за договором поставки № 20/17-ЛЗ від 13.02.2017 р., в забезпечення виконання якого між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № П/20/17-ЛЗ від 13.02.2017 р.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09 червня 2020 року прийнято позов ТОВ "Спектр-Агро" до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/1371/20, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання у справі призначено на 10 год. 00 хв. 07.07.2020.

У судовому засіданні 07.07.2020 р. було постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 05.08.2020 р. о 10:30, в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України.

У судовому засіданні 05.08.2020 р. було постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 06.08.2020 р. об 11:10, в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні 06.08.2020 р. підтримує позовні вимоги у повному обсязі, наголошуючи, що всі розрахунки заборгованості здійснені позивачем вірно та просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на неналежне виконання першим відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки № 20/17-ЛЗ від 13.02.2017 р. в частині перерахування обумовлених у договорі платежів вартості товару в узгоджений сторонами строк. Крім того просить суд судові витрати у повному обсязі покласти на відповідача.

Представник першого відповідача у судовому засіданні та у наданих до суду запереченнях визнає факт прострочення здійснених покупцем платежів, разом з тим наголошує, що на виконання п. 2.4 договору, СТОВ "Надія" було проведено розрахунки з відповідачем в розмірах вказаних в додатках до договору, шляхом перерахування коштів в національній валюті на банківські рахунки позивача; оплата є проведеною, оскільки грошові кошти зараховані у повному обсязі; останній платіж було проведено 16.03.2018 року, а відтак договір поставки та зобов`язання з оплати за цим договором виконані в повному обсязі та припинили свою дію у 2018 році в частині поставки товару та проведення розрахунків за нього, а відтак заперечує проти стягнення курсової різниці за договором поставки у розмірі 51118,39 грн., оскільки ця вимога не відповідає умовам договору поставки та суперечить ч. 2 ст. 14, ч. 3 ст. 632 ЦК України. Перший відповідач наголошує, що чинним законодавством запроваджено заборону одночасного застосування подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме правопорушення. Крім того, перший відповідач зазначає, що позивачем невірно вказано періоди прострочення та зроблено невірний розрахунок пені та штрафу, у зв`язку з чим наведено власний контррозрахунок вказаних нарахувань. Заперечуючи проти нарахування позивачем 28% річних, перший відповідач вказує, що останні є ідентичними пені, а пеня вже нарахована в максимальному розмірі. Поряд з цим, у відзиві першим відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру пені та штрафу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на 80%.

В свою чергу позивач заперечує проти зменшення штрафних санкцій та вказує, що заперечення відповідача спростовуються наданими до матеріалів справи доказами та судовою практикою.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

13.02.2017 між ТОВ "Спектр-Агро" (позивачем, постачальник) та СТОВ "Надія" (відповідачем, покупець) було укладено договір поставки № 20/17-ЛЗ, відповідно до умов якого позивач, як постачальник, зобов`язується передати у власність першого відповідача (покупця) продукцію виробничо-технічного призначення (товар), а покупець зобов`язання прийняти товар і оплатити його вартість, сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом у сумі, визначеній відповідно до умов договору.

Згідно з пунктом 1.2 Договору найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю та базис поставки, порядок і термін оплати товару, нарахування відсотків, інші умови, визначено у додатках до договору, який є його невід`ємною частиною.

Ціна договору та порядок розрахунків узгоджені сторонами у розділі 2 договору, в якому передбачено, що ціна договору становить загальну вартість товару, визначену із врахуванням вимог п.п. 2.2-2.3 Договору, що передається за цим договором та сума належних до сплати відсотків за користування товарним кредитом. Ціна товару встановлюється у гривнях і відображається в додатках до договору. Зважаючи на те, що Товар виробляється за кордоном та імпортується на територію України, сторони домовились, що вказані у підписаних сторонами додатках в гривнях ціни на товар та загальна сума договору не є фіксованими і можуть бути відкориговані постачальником в залежності від зміни комерційного курсу гривні до іноземної валюти. Ціна товару заокруглюється до 0,01 грн. Зважаючи на те, що сторони погодились із тим, що ціна товару за цим договором є вільною (може визначатися за згодою сторін), то процедуру коригування ціни товару постачальником у порядку, передбаченому п.п. 2.2.1-2.2.3, Сторони домовились вважати погодженою на увесь час чинності цього договору та не вважати таке коригування односторонньою зміною умов договору, що потребує окремого погодження сторін. Комерційним курсом гривні до іноземної валюти слід вважати міжбанківський валютний курс продажу іноземної валюти до гривні, який щоденно розміщується за адресою на інтернет-сторінці (http://minfin.com.ua/currencv/mb/). Вид та комерційний курс іноземної валюти вказується в Додатках до Договору. (п.п. 2.1.-2.2).

Відповідно до підпунктів 2.2.1.-2.2.3 Договору:

- На дату оплати авансової частини постачальник має право здійснити коригування ціни товару без додаткового узгодження з покупцем за формулою: Ц = Ц(дог) х (К(оп) /К(дог)), де: Ц(дог) - ціна товару на дату складання додатку до Договору; К(оп) - комерційний курс гривні до іноземної валюти на дату, що передує даті оплати; К(дог) - комерційний курс гривні до іноземної валюти на дату, що передує даті складання Додатку до Договору. Якщо на дату, що передує даті оплати, К(оп) /К(дог) менше 1,01, коригування ціни Товару, передбачене даним пунктом Договору, не здійснюється. Обов`язковою передумовою оплати авансової частини є отримання в день оплати покупцем у постачальника рахунку, який є чинним протягом часу, коли К(оп) /К(дог) менше 1,01 (якщо коригування, передбачене п. 2.2.1, не здійснювалося) або коли К(рах) /К(дог) менше 1,01 (якщо коригування, передбачене п. 2.2.1, здійснювалося), де К(рах) - комерційний курс гривні до іноземної валюти на дату, що передує даті складання Рахунку.

- На дату поставки постачальник має право здійснити коригування ціни товару (неоплаченої частини) без додаткового узгодження з покупцем за наступною формулою: Ц = Ц(дог) х (К(пост) /К(дог)), де: Ц(дог) - ціна товару на дату складання додатку до Договору; К(пост) - комерційний курс гривні до іноземної валюти на дату, що передує даті поставки; К(дог) - комерційний курс гривні до іноземної валюти на дату, що передує даті складання Додатку до Договору. Якщо на дату, що передує даті поставки, К(пост) /К(дог) менше 1,01, коригування ціни Товару, передбачене даним пунктом Договору, не здійснюється.

- На дату платежу за поставлений товар та/або на дату звернення до суду (у разі звернення із позовом до суду при повній або частковій несплаті) постачальник має право здійснити коригування ціни товару (відстроченого платежу) без додаткового узгодження з покупцем. У цьому випадку ціна Товару підлягає розрахунку за наступною формулою: Ц (оп) = Ц(пост) х (К(оп) /К(пост)), де: Ц(пост) - ціна постачання розрахована з врахуванням підпунктів 2.2.1.-2.2.2; К(оп) - комерційний курс гривні до іноземної валюти на дату, що передує даті оплати та/або на дату звернення до суду. На вирахувану різницю ціни товару постачальник складає рахунок та надсилає його на адресу покупця, що вказана в тексті цього договору. Покупець зобов`язується оплатити різницю ціни товару, вказану в рахунку, не пізніше п`яти банківських днів з дня надіслання рахунку на адресу покупця. Різниця ціни товару оподатковується податком на додану вартість згідно Податкового кодексу України. Ставка ПДВ залежить від товару, ціна на який коригується. Після оплати різниці ціни товару покупцем, постачальник складає протокол зміни ціни товару про нарахування різниці ціни товару та податкову накладну датою надходження оплати і надсилає його на адресу покупця, що вказана в тексті цього договору. Покупець зобов`язується підписати вказаний протокол та повернути його протягом 1 робочого дня з дати отримання. У разі, якщо підписаний протокол не повертається постачальнику, він вважається схваленим та підписаним покупцем.

Згідно з пунктом 2.4 Договору покупець проводить розрахунки з постачальником на умовах внесення оплати вартості (ціни) товару, визначеної із врахуванням вимог п.п. 2.2-2.3, у вигляді авансової частини та відстроченого платежу, в розмірах, вказаних в Додатках до Договору, шляхом перерахування коштів в національній валюті на банківський рахунок постачальника. Оплата вважається проведеною після зарахування коштів на рахунок постачальника, вказаного в тексті цього Договору.

Разом із тим у пункті 2.6 Договору передбачено, що за користування товарним кредитом покупець сплачує на користь постачальника відсотки, розмір яких передбачений додатком до договору. Строк користування товарним кредитом починається із дня, наступного за днем отримання товару покупцем та закінчується днем, в якій згідно з договором підлягає сплаті сума (або її частина) відстроченого платежу (пункт 2.7 договору).

Згідно з пунктом 5.1 договору, господарські зобов`язання сторін цього Договору, які виникли на його основі, існують протягом одного року із дня його підписання уповноваженими представниками Сторін, крім обов`язків покупця по виконанню грошових зобов`язань за договором та відповідальності, які припиняються лише їх належним виконанням, а в частині проведення розрахунків за товар, по штрафним санкціям - до повного їх виконання.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у випадках порушення умов даного договору, постачальник має право притягти покупця до відповідальності за несвоєчасне виконання будь-яких грошових зобов`язань за договором. За порушення даних умов Договору покупець: А) сплачує за кожен день прострочення на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми боргу, за кожен день такого прострочення; Б) у випадку прострочення оплати більше ніж на 5 банківських днів, сплачує штраф в розмірі 20 % від несплаченої суми, яка склалася на наступний день після прострочення виконання грошового зобов`язання; В) сплачує на користь постачальника 28 (двадцять вісім) відсотків річних від простроченої суми та індекс інфляції за весь час прострочення (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

Керуючись ст. 259 Цивільного кодексу України сторони дійшли згоди про збільшення строку позовної давності по всім зобов`язанням (сплаті заборгованості, пені, штрафу, відсотків та індексу інфляції), що виникли на підставі цього Договору до 3 років. Сторони домовилися, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов`язань припиняється через три роки від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України). (пункт 7.3 спірного договору).

Додатками до Договору сторонами було визначено товар, який покупець купує на умовах товарного кредиту, графік його оплати, валюту придбання товару (а.с.12-25).

Як зазначає позивач, в порядку та на умовах п. 2.4 договору поставки, а також графи Графік оплати Товару Покупцем відповідного Додатку до Договору поставки, позивач поставив товар на загальну суму 3 539 532,00 грн., а перший відповідач зобов`язувався здійснити оплату за товар, поставлений відповідно до видаткових накладних:

- № 1316 від 28.02.2017 р. на суму 1 202 867,99 грн.;

- № 2919 від 20.03.2017 р. на суму 88 179,96 грн.;

- № 4275 від 28.03.2017 р. на суму 120 886,93 грн.;

- № 4511 від 29.03.2017 р. на суму 43 731,12 грн.;

- № 4513 від 29.03.2017 р. на суму 45 049,28 грн.;

- № 4516 від 29.03.2017 р. на суму 38 410,56 грн.;

- № 5103 від 31.03.2017 р. на суму 777 206,16 грн.;

- № 5961 від 05.04.2017 р. на суму 335 376,00 грн.;

- № 5963 від 05.04.2017 р. на суму 155 371,42 грн.;

- № 8800 від 20.04.2017 р. на суму 199 287,36 грн.;

- № 10100 від 28.04.2017 р. на суму 162 791,46 грн.;

- № 10102 від 28.04.2017 р. на суму 112 841,10 грн.;

- № 10103 від 28.04.2017 р. на суму 23 293,20 грн.;

- № 14776 від 30.05.2017 на суму 2 906,58 грн.;

- № 15176 від 31.05.2017 р. на суму 3 199,92 грн.;

-№ 15355 від 31.05.2017 р. на суму 228 132,96 грн..

Натомість, за твердженнями позивача, СТОВ "Надія" в порушення умов договору поставки, а також ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, прострочив оплату товару та оплатив його вартість з порушенням вказаних в Додатках до договору поставки строків, а саме:

24.04.2017 р. сплатив суму 800 000,00 грн.;

04.10.2017 р. сплатив суму 285 293,28 грн.;

12.10.2017 р. сплатив суму 997 298,00 грн.;

13.10.2017 р. сплатив суму 250 000,00 грн.;

25.10.2017 р. сплатив суму 600 000,00 грн.;

31.01.2018 р. сплатив суму 198 782,79 грн.;

20.02.2018 р. сплатив суму 200 000,00 грн.;

16.03.2018 р. сплатив суму 208 157,93 грн.

Факти щодо дат поставки товару, кінцевих строків оплати товару, обумовлених у додатках до договору, та здійснення частини оплат з простроченням не заперечується першим відповідачем.

Позивач підтверджує, що станом на дату подачі позовної заяви заборгованість першого відповідача перед позивачем згідно накладних за поставлений товар відсутня, проте обставини щодо порушенням строків оплати за поставлений товар стали підставою для звернення позивача до суду з позовом по даній справі, а саме у зв`язку з простроченням першим відповідачем своїх зобов`язань позивачем нараховано (окремо по кожному періоду прострочення) до стягнення з відповідача з посиланням на умови п. 7.2. договору та приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України, 66 412,48 грн. пені; 66 055,95 грн. 28 % річних; 408,95 грн. індексу інфляції та 251 611,82 грн. штрафу.

Крім того, у зв`язку із тим, що сума основної заборгованості за договором відповідачем остаточно була сплачена з простроченням, позивач в порядку п. 2.2.3 договору здійснив нарахування курсової різниці (вирахуваної гривневої різниці ціни договору) у розмірі 51118,39 грн.

Позивач склав рахунки на вирахувану різницю ціни товару (а.с.58-62) та надіслав їх 03.03.2020 р. на адресу першого відповідача-1.

Першим відповідачем було відмовлено у задоволенні вимоги позивача щодо сплати виставлених рахунків, з посиланням на ту обставину що покупцем оплата за договором № 20/17-ЛЗ від 13.02.2017 р. у повному обсязі була здійснена ще у березні 2018 року (т.1 а.с.64-65).Наведене і стало причиною звернення позивача до господарського суду із позовом у цій справі.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Сторонами у договорі купівлі-продажу порядок розрахунків за договором визначено у п. 1.2., розділі 2 договору та додатках до договору (т.1, а.с. 12-25), якими встановлено, що товар купується на умовах товарного кредиту та встановлено графік оплати товару з визначенням остаточного строку оплати (01.09.2017, 15.09.2017 та 15.10.2017).

За загальним правилом, згідно із приписами ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Доказів своєчасного здійснення покупцем всіх платежів у строки визначені сторонами у додатках до договору до суду не надано, при цьому у судовому засіданні та матеріалами справи підтверджено той факт, що покупець визнає, що частина оплат за отриманий товар була здійснена після обумовлених сторонами кінцевих строків оплат.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи вищевикладене, не надання відповідачем доказів здійснення своєчасної оплати товару (партій товару) у строки визначені сторонами у договорі з урахуванням строків оплати встановлених в додатках до договору, або обґрунтованих заперечень щодо факту прострочення, перший відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати ТОВ "Спектр-Агро" за договором поставки № 20/17-ЛЗ від 13 лютого 2017 р. товар наступним чином:

- за видатковою накладною № 2919 від 20.03.2017 р. сума прострочення 88 179,96 грн. з 16.10.17 (кінцевий строк оплати 15.10.17) по 31.01.18 (фактична оплата);

- за видатковою накладною № 4275 від 28.03.2017 р. сума прострочення 120 886,93 грн. з 16.09.17 (кінцевий строк оплати 15.09.17) по 04.10.17 (фактична оплата);

- за видатковою накладною № 5961 від 05.04.2017 р. сума прострочення 174880,12 грн. з 16.10.17 (кінцевий строк оплати 15.10.17) по 31.01.18 (фактична часткова оплата), сума прострочення 64277,29 грн. з 01.02.18 по 16.03.18 (фактична повна оплата);

- за видатковою накладною № 10102 від 28.04.2017 р. сума прострочення 112 841,10 грн. з 16.10.17 (кінцевий строк оплати 15.10.17) по 16.03.18 (фактична оплата);

- за видатковою накладною № 14776 від 30.05.2017 сума прострочення 2906,58 грн. з 16.10.17 (кінцевий строк оплати 15.10.17) по 16.03.18 (фактична оплата);

- за видатковою накладною № 15355 від 31.05.2017 р. сума прострочення 228 132,96 грн. з 16.10.17 (кінцевий строк оплати 15.10.17) по 20.02.18 (фактична часткова оплата), сума прострочення у розмірі 28 132,96 грн. з 21.02.18 по 16.03.18 (фактична повна оплата).

Таким чином судом враховано, що матеріалами справи підтверджено здійснення фактичної оплати отриманого першим відповідачем товару з порушенням строку такої оплати за загальний період з 15.09.2017 по 16.03.2018 р. Та остаточно оплату за отриманий товар було здійснено 16.03.2018 року. Загальний розмір прострочених оплат за розрахунками суду дорівнює 727827,65 грн.

За приписами статей 13, 74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріали справи містять докази виконання позивачем взятих на себе зобов`язань за договором та не містять доказів в підтвердження своєчасної оплати відповідачем вартості товару у строки узгоджені сторонами у договорі, при цьому учасниками справи не зазначено про існування таких доказів.

В частині заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідачів, у зв`язку із неналежним виконанням першим відповідачем зобов`язань щодо своєчасності здійснення обумовлених у договорі оплат, пені у розмірі 66412,48, штрафу у розмірі 251611,82 грн, 28% річних у розмірі 66055,95 грн. та інфляційних збитків у розмірі 408,95 грн., нарахованих за період прострочення, суд керується наступним.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга ст. 549 Цивільного кодексу України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя ст. 549 Цивільного кодексу України)

Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень щодо передбачення умовами договору одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст.627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Умовами договору поставки № 20/17-ЛЗ від 13.02.2017 року, а саме в п. 7.2. сторони дійшли згоди про те, що у випадках порушення умов даного договору, постачальник має право притягти покупця до відповідальності за несвоєчасне виконання будь-яких грошових зобов`язань за договором. За порушення даних умов договору покупець:

А) сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми боргу, за кожен день прострочення виконання грошового зобов`язання;

Б) у випадку прострочення оплати більше ніж на 5 банківських днів, сплачує штраф в розмірі 20 % від несплаченої суми, яка склалася на наступний день після прострочення виконання грошового зобов`язання:

В) сплачує на користь постачальника 28 (двадцять вісім) відсотків річних від простроченої суми та індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

Враховуючи встановлену у договорі відповідальність за неналежне виконання умов договору у вигляді стягнення штрафу, приймаючи до уваги прострочення здійснення оплат на строк більше 5 календарних днів, перевіривши зроблений позивачем розрахунок штрафу, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення штрафу є обґрунтованою в сумі 145565,53 грн., оскільки загальна сума прострочених платежів дорівнює 727827,65 грн., 20 % від цієї суми становить саме 145565,53 грн., а відтак обґрунтовано заявленою до стягнення судом визнається сума штрафу у вищезазначеному розмірі, в іншій частині нарахування штрафу є безпідставним.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням встановлених судом дат настання строку виконання зобов`язання з оплати по кожній з видаткових накладних, в яких наявне прострочення за спірним договором поставки, та, відповідно, виникнення моменту прострочення оплати (з наступного дня після настання строку оплати) вартості поставленого товару, з урахуванням оплат здійснених першим відповідачем (про що зазначено вище), судом визначено щодо протягом всього часу існування правовідносин між сторонами за спірним договором поставки окремо по кожному факту поставки та за загальний період прострочення з 16.09.2017 по 16.03.2018 р. відповідачем здійснювались з простроченням оплат, а розмір пені нарахований судом за цей період дорівнює 63299,47 грн.

Поряд з цим, судом встановлено, що в якості забезпечення виконання зобов`язань за договором поставки між гр. ОСОБА_1 (поручитель, директор СТОВ "Надія"), ТОВ "Спектр-Агро" (кредитор) та СТОВ "Надія" (боржник) було укладено договір поруки № П/20/17-ЛЗ від 13 лютого 2017 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно ч. 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до умов договору поруки № П/20/17-ЛЗ від 13 лютого 2017 р., другий відповідач, як поручитель, зобов`язався перед позивачем, як кредитором, солідарно відповідати за виконання першим відповідачем зобов`язань за договором поставки № 20/17-ЛЗ від 13 лютого 2017 р., зокрема за сплату боржником процентів, за відшкодування збитків, за сплату неустойки (штрафу, пені).

За таких підстав, вимоги позивача в частині стягнення з відповідачів солідарно 63299,47 грн. пені та 145565,53 грн. штрафу визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, в іншій частині правові підстави для стягнення пені та штрафу у суду відсутні.

Крім того, у зв`язку із неналежним виконанням першим відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати отриманого товару, позивач, на підставі ст. 625 ЦК України, просить суд стягнути солідарно з відповідачів 28% річних у розмірі 66055,95 грн. та 408,95 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Підпунктом В п. 7.2 договору поставки визначено, що у разі невиконання покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого товару, він сплачує на користь постачальника 28 (двадцять вісім) відсотків річних від простроченої суми та індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання

При здійсненні перевірки судом правильності нарахування позивачем відсотків річних встановлено, що розрахунок 28% річних, з урахуванням періодів прострочення встановлених вище, виконаний позивачем арифметично невірно. За розрахунком, здійсненим судом, арифметично правильним та нормативно обґрунтованим є розмір відсотків 28% річних у сумі 62141,13 грн., розрахованих за допомогою програми "Законодавство". У зазначеній сумі позовні вимоги щодо стягнення відсотків річних підлягають задоволенню. В частині стягнення 3914,82 грн. відсотків річних слід відмовити, як безпідставно заявлених.

В свою чергу, перевіривши наданий позивачем розрахунки інфляційних втрат, суд дійшов висновку про його правильність, а тому вимога позивача про стягнення 408,95 грн. інфляційних втрат, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідачів 51 118,39 грн. різниці ціни товару з урахуванням курсової різниці, суд керується наступним.

Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Згідно ст. 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Таким чином, чинне законодавство дозволяє коригування розміру платежу, якщо він прив`язаний сторонами за договором до курсу іноземної валюти.

Водночас відповідно до положень статті 6 та статті 627 ЦК України, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Дійсно умовами договору поставки сторонами узгоджено право позивача (постачальника) здійснити коригування ціни товару без додаткового узгодження з покупцем.

Разом з тим, у договорі сторонами визначено порядок та строк реалізації такого права, а саме таке право надано позивачу станом на дату оплати авансової частини (п. 2.2.1), на дату поставки (п. 2.2.2), на дату платежу за поставлений товар та/або на дату звернення до суду, у разі звернення із позовом до суду при повній або частковій несплаті заборгованості (п. 2.2.3).

Жодного доказу на підтвердження того, що позивачем своєчасно було реалізовано право на здійснення коригування ціни товару до матеріалів справи не надано, зокрема не надано доказів того, що позивачем, як постачальником, в порядку приписів п. 2.2.3 договору було складено та направлено рахунки та вимогу про оплату різниці ціни товару саме НА ДАТУ ПЛАТЕЖУ ЗА ПОСТАВЛЕНИЙ ТОВАР (останній платіж був 16.03.2018 р.), або доказів того, що таке право було реалізовано під час існування простроченої заборгованості та позивач звертався із позовом до суду про стягнення основного боргу за поставлений товар.

Таким чином, Господарський суд, проаналізувавши зміст наведених умов Договору, визнає, що позивачем не було реалізоване узгоджене у договору право на коригування ціни товару.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, станом на 16.03.2018 року покупцем було у повному обсязі сплачено вартість товару визначену сторонами у договорі, натомість постачальником не було реалізовано право на коригування ціни товару, що не протирічить умовам договору, а відтак в порядку приписів ст. 599 ЦК України, відбулося припинення зобов`язання належним виконанням.

За таких обставин, доводи ТОВ ,,СПЕКТР-АГРО" відносно надання йому п.п.1.2, 2.1, 2.2, 2.3 Договору права у 2020 році, тобто зі спливом більше двох років від припинення зобов`язання, здійснювати дооцінювання вартість товару (остання оплата за який здійснена у березні 2018 року) на день платежу в зв`язку зі зміною курсу гривні до іноземної валюти являються безпідставними.

За таких обставин, у позові про стягнення 51118,391 грн. різниці ціни товару (курсової різниці) слід відмовити.

Стосовно викладеного у відзиві відповідача прохання зменшити розмір належної до сплати пені господарський суд зазначає таке.

Так, у ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України вказується, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Такі положення законодавства передбачають право суду зменшити розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій з огляду на обставин, які мають істотне значення, аналізу конкретної ситуації, яка дозволяє їх зменшення, як-то майновий стан зобов`язаної особи, суттєвість втрат/шкоди для управленої сторони тощо.

Правові позиції сторін та пояснення їх представників свідчить про те, що підписання оспорюваного правочину відбувалося добровільно, за взаємною згодою сторін.

Відомостей і фактів, які б дозволяли вести мову про те, що належному виконанню відповідачем обов`язків за договором перешкоджали об`єктивні незалежні від нього причини суду повідомлені не були.

Оскільки сторони не надали суду документів, які б дозволили проаналізувати обставини, визначені наведеними положеннями законодавства та з`ясувати майновий стан відповідача, причини пропущення строків оплати, визначити чи становить, що обов`язок сплати договірну неустойку є надмірним тягарем для нього, суд не вбачає за можливе зменшити розмір розрахованої судом пені та штрафу.

З огляду на викладене, господарський суд у задоволенні клопотання відповідача, заявленого з посиланням на приписи ст. 551 ЦК України, відмовляє.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги у даній справ задоволено у частково, тому судовий збір у покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 4065,09 грн. та підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1-5, 10, 11, 12, 41-46, 73-80, 86, 123, 126, 129, 165, 196, 201, 208-210, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія", (64522, Харківська обл., Сахновщинський район, село Гришівка, ідент. код 30772576) та ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (08702, Київська обл., м. Обухів, вул. Промислова, 20; ідент. код 36348550) 63299,47 грн. пені, 145565,53 грн. штрафу, 62141,13 грн. - 28% річних, а також 4065,09 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог у позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення та з урахуванням п.17.5 розділу ХІ "Перехідних положень" ГПК України та п. 4 розділ Х "Прикінцеві положення" ГПК України.

Повне рішення складено "11" серпня 2020 р.

Суддя М.І. Шатерніков