Рішення

від 30.07.2020 по справі 580/1071/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2020 року справа № 580/1071/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рідзеля О.А.,

за участю: секретаря судового засідання - Мельникової О.М.,

позивача ОСОБА_1 (особисто),

представника позивача - Топора А.І. (за ордером),

представника відповідачів - Дмитренко В.І. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправними рішень та висновків, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

30.03.2020 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовною заявою до Черкаського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області (далі - відповідач 1), Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області (далі - відповідач 2), в якій просить:

- визнати протиправними рішення та висновки, що викладені у листі Черкаського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області від 28.11.2019 № 16.03-27/1837 та у листі Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області від 23.12.2019 № 01-08/Г-11 Із-123 щодо неможливості оплати листків непрацездатності серії АДФ № 785475, серії АДФ № 736316, серії АДФ № 747994.

- зобов`язати Черкаське міське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області протягом десяти робочих днів після набрання рішенням законної сили здійснити фінансування сум, зазначених у заяві-розрахунку ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14.11.2019 6/7/944 в сумі 13991,04 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що Черкаським обласним військовим комісаріатом з метою оплати листів непрацездатності позивача сформовано заяву-розрахунок від 14.11.2019 № 6/7/944, яку направлено до Черкаського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області.

Відповідач 1 Черкаське міське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області порушив десятиденний строк обробки заяви-розрахунку, оскільки, результатом обробки вказаного документа на оплату став лист від 28.11.2019 №16.03-27-1837, яким повідомлено Черкаський обласний військовий комісаріат про те, що листки непрацездатності, які включені ці заяви-розрахунку від 14.11.2019 №6/7/944 не підлягають оплаті.

Черкаське міське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області вказало, що листки непрацездатності серії АДФ №785475, серії АДФ № 736316, серії АДФ № 747994 видані з порушенням пунктів 2.1 та 4.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13.11.2001 №455, що саме по собі виходить за предмет можливої перевірки при обробці заяви-розрахунку на підставі пункту 8 Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 12, та не може бути підставою для відмови.

Тому просив задовольнити позов.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Черкаський обласний військовий комісаріат.

21.04.2020 третя особа подала суду пояснення на позов, в яких просила відмовити у його задоволенні з огляду на те, що листки непрацездатності видані позивачу з порушенням вимог законодавства, а тому не підлягають оплаті.

28.04.2020 відповідач 2 подав суду відзив на позов, в якому просив відмовити у його задоволенні. Вказав, що листки непрацездатності серії АДФ № 785475, серії АДФ № 736316, серії АДФ № 747994 не підлягають оплаті, оскільки термін лікування після встановлення інвалідності становить більше 5 місяців за останні 12 місяців.

04.05.2020 позивач подав відповідь на відзив, в якому вказав, що відповідач не навів конкретних законодавчих підстав для відмові в оплаті листків непрацездатності.

14.05.2020 відповідач 2 подав суду заперечення з аналогічними відзиву доводами.

Ухвалою суду від 14.05.2020 здійснено перехід із спрощеного позовного провадження до загального позовного провадження, продовжено процесуальний строк підготовчого провадження у справі №580/1071/20 на 30 днів та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 01.07.2020 суд відмовив у задоволенні клопотання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області про закриття провадження у справі.

01.07.2020 суд усною ухвалою, внесеною до протоколу судового засідання, закрив підготовче провадження та призначив судовий розгляд справи по суті.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази та оцінивши заявлені доводи сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Суд встановив, що відповідно до листка непрацездатності Філії №1 Черкаського міського консультативно-діагностичної поліклініки від 30.04.2019 серії АДФ №785475 позивач з 27.04.2019 до 27.05.2019 перебував на амбулаторному лікуванні.

Відповідно до листка непрацездатності КНП Перша Черкаська міська лікарня від 21.06.2019 серії АДФ №736316 позивач з 28.05.2019 до 21.06.2019 перебував на стаціонарному лікуванні.

Відповідно до листка непрацездатності Філії №1 Черкаського міського консультативно-діагностичної поліклініки від 21.06.2019 серії АДФ №747994 позивач з 22.06.2019 до 31.07.2019 перебував на амбулаторному лікуванні.

З метою оплати вказаних листів непрацездатності позивача Черкаським обласним військовим комісаріатом сформовано заяву-розрахунок від 14.11.2019 № 6/7/944, яку направлено до Черкаського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області.

Листом від 28.11.2019 №16.03-27-1837 Черкаське міське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області повернуто вказані листки непрацездатності Черкаському ОВК, оскільки вони не підлягають оплаті.

У цьому листі вказано, що листки непрацездатності серії АДФ №785475, серії АДФ № 736316, серії АДФ № 747994 видані з порушенням пунктів 2.1 та 4.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13.11.2001 №455.

Оскільки за наслідками оскарження цього висновку до органів соціального страхування вищого рівня, лиски непрацездатності не були оплачені, позивач звернувся в суд з цим позовом.

Надаючи оцінку вказаним обставинам, суд врахував таке.

У ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Положеннями статті 18 Закону України від 23 вересня 1999 року №1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі Закон №1105-XIV) передбачено, що страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.

Згідно із частиною першою статті 19 Закону №1105-XIV право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом.

Абзацами першим, другим ч.2 ст.22 Закону №1105-XIV закріплено, що допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом соціального страхування України застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Виключний перелік підстав для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності визначені в статті 23 Закону №1105-XIV. Так, допомога по тимчасовій непрацездатності не надається:

1) у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину;

2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров`ю з метою ухилення від роботи чи інших обов`язків або симуляції хвороби;

3) за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;

4) за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;

5) у разі тимчасової непрацездатності у зв`язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або дій, пов`язаних з таким сп`янінням;

6) за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв`язку з навчанням.

Суд врахував, що наявності вказаних підстав для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності відповідачі не встановили. Інших підстав для такої відмови Закон №1105-XIV не містить.

Згідно з положеннями частини першої статті 31 Закону №1105-XIV підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Порядок і умови видачі, продовження та обліку документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, здійснення контролю за правильністю їх видачі визначає Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджену наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13 листопада 2001 року № 455 (далі Інструкція №455).

За приписами п. 1.4.1. Інструкції № 455 право видачі листків непрацездатності надається лікуючим лікарям державних і комунальних закладів охорони здоров`я.

Відповідно до п 2.1. Інструкції № 455 у разі захворювання чи травми на весь період тимчасової непрацездатності до відновлення працездатності або до встановлення групи інвалідності медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) видається листок непрацездатності, що обраховується в календарних днях.

Згідно з п. 1 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 3 листопада 2004 року №532/274/136-ос/1406, (далі - Інструкція № 532) листок непрацездатності (далі - ЛН) - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв`язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів.

Лицьовий бік бланка ЛН заповнюється лікуючим лікарем або молодшим медичним працівником з медичною освітою. Зворотний бік бланка ЛН заповнюється за місцем роботи застрахованої особи. Записи в ЛН здійснюються розбірливим почерком, без помарок, синім, фіолетовим або чорним чорнилом.

Положеннями п. 2.2. Інструкції № 532 визначено, що паспортна частина ЛН (прізвище непрацездатного, ім`я та по батькові, вік) заповнюється за даними документів, місце роботи - зі слів непрацездатного.

Відповідно до п. 3.1. Інструкції № 532 підкреслюється слово "первинний" або "продовження" із зазначенням номера та серії попереднього ЛН у разі його продовження. Чітко вказуються: назва і місцезнаходження закладу охорони здоров`я (повністю), що підтверджуються штампом та печаткою закладу охорони здоров`я "Для листків непрацездатності"; дата видачі ЛН (цифрою вказується число, після чого літерами - назва місяця, цифрою вказується рік), прізвище, ім`я, по батькові непрацездатного (повністю); число повних років (цифрами); стать підкреслюється; місце роботи: назва і місцезнаходження підприємства, установи, організації (повністю).

За приписами п. 9 Інструкції № 532 у графі "Діагноз первинний" позначається термін вагітності на час звернення, у графі "Діагноз заключний" - орієнтовний термін пологів, у графі "Причина непрацездатності:" - "вагітність та пологи"; у графі "Режим:" - "амбулаторний та стаціонарний"; у графі "Звільнення від роботи" одним рядком записується сумарна тривалість відпустки з відміткою дати відкриття ЛН, у графі "Стати до роботи" - дата закінчення відпустки. ЛН затверджується підписом лікуючого лікаря, завідувача жіночої консультації, для іногородніх жінок - додатково керівником закладу охорони здоров`я. ЛН завіряється печаткою закладу охорони здоров`я. Додаткові дні післяпологової відпустки при патологічних пологах і багатоплідній вагітності оформлюються окремим (додатковим) бланком ЛН.

Нормами п.8.1. Інструкції №455 передбачено, що контроль за виконанням цієї Інструкції закладами охорони здоров`я усіх відомств здійснюють у межах своєї компетенції Міністерство охорони здоров`я України, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, профспілки та їх об`єднання.

При цьому, за порушення порядку видачі та заповнення документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян не передбачено відповідальності пацієнтів, оскільки відповідальними особами за таке заповнення визначено саме лікарів (п. 8.3 Інструкції № 455).

Суд врахував висновки Верховного Суду у постанові від 17 липня 2020 року у справі №812/1267/17 відповідно до яких саме лікарі несуть відповідальність згідно із законодавством України за порушення порядку видачі та заповнення документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, тоді як вичерпні підстави для відмови у наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності передбачені статтею 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до ч. 5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки відповідач не довів, а суд не встановив наявності визначених ст.23 Закону №1105-XIV підстав для відмови позивачу в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності, а відповідач, як застраховане особа, не несе відповідальності за оформлення та видачу листків непрацездатності, зважаючи, що сам факт настання страхового випадку по досліджуваним листкам непрацездатності не ставиться під сумнів відповідачами, суд дійшов висновку про протиправність спірної відмови, у фінансуванні заяви-розрахунку ІНФОРМАЦІЯ_2 №6/7/944 від 14.11.2019, викладеної у листі Черкаського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області № 16.03-27-1837 від 28.11.2019.

Стосовно посилання відповідачів на п.4.1. Інструкції №455, суд врахував таке.

Вказаної нормою передбачено, що направлення хворого для огляду до МСЕК здійснюють ЛКК лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання або лікування при наявності стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у тому разі, коли хворий був звільнений від роботи протягом чотирьох місяців безперервно з дня настання тимчасової непрацездатності чи протягом п`яти місяців у зв`язку з одним і тим самим захворюванням або його ускладненнями за останні дванадцять місяців, а при захворюванні на туберкульоз - протягом десяти місяців з дня настання непрацездатності.

Отже, ця норма передбачає направлення хворого на МСЕК при наявності стійкого чи необоротного характеру захворювання.

Як установлено судом відповідно до посвідчення від 04.09.2018 серії НОМЕР_1 позивачу установлено інвалідність 1 групи.

Тому направлення його для огляду до МСЕК на підставі наведеної норми суд вважає безпідставним, а посилання відповідачів на цю норму у спірній відмові є необґрунтованим.

Щодо вимоги зобов`язати Черкаське міське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області протягом десяти робочих днів після набрання рішенням законної сили здійснити фінансування сум, зазначених у заяві-розрахунку ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14.11.2019 6/7/944 в сумі 13991,04 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

На підставі абз.2 ч.4 ст.245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

На підставі ч.2 ст.22 Закону №1105-XIV допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством. Оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Допомога по тимчасовій непрацездатності відповідно до пунктів 1-4 ч.1 ст.24 Закону №1105-XIV виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах:

50 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж до трьох років;

60 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж від трьох до п`яти років;

70 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж від п`яти до восьми років;

100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років.

Згідно вказаних вище листків непрацездатності тимчасова непрацездатність позивача тривала більше п`яти днів, а отже з шостого дня обов`язок виплати відповідних коштів покладений на Фонд соціального страхування України, робочим органом якого є Управління і основним завдання цього Управління є надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг відповідно до вказаного Закону (підпункт 2.1.2 пункту 2.1 Розділу 2 Статуту Фонду соціального страхування України, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 8 лютого 2017 року №12).

Отже, належним суб`єктом оплати листків непрацездатності є Черкаське міське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області, яке має розглянути подані документи та прийняти відповідне рішення з такого питання.

Позовна вимога здійснити фінансування сум, зазначених у заяві-розрахунку ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14.11.2019 6/7/944 в сумі 13991,04грн. стосується втручання у дискреційні повноваження відповідача. Суд не може підміняти державний орган та здійснювати його функцію щодо обрахунку та встановлення страхового стажу та обрахунку розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності у вказаному позивачем розмірі, оскільки відповідач таких дій на час вчинення спору не вчиняв.

Тому для забезпечення виконання завдання адміністративного суду, вказаного у ст.2 КАС України, суд дійшов висновку, що належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Черкаське міське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області вирішити питання щодо фінансування заяви-розрахунку ІНФОРМАЦІЯ_2 № 6/7/944 від 14.11.2019, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Вирішуючи питання розподілу згідно з вимогами ст.139 КАС України судових витрат, суд врахував таке.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розрахунком судових витрат на правничу допомогу від 14.07.2020, ордером від 30.04.2020 №165372, договором від 21.04.2020 б/н підтверджується залучення позивачем для вирішення його спору судом професійної правничої допомоги адвоката Топора А.І., який має на момент судового вирішення спору свідоцтво адвоката від 02.01.2020 серії НОМЕР_2 . Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.132 КАС України такі витрати належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з вимогами ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч.6-7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд врахував відсутність від відповідача клопотань в порядку вказаних ч.ч.6-7 ст.134 КАС України.

Квитанціями до прибуткового касового ордера від 06.05.2020 №12, від 04.06.2020 №22, від 01.07.2020 №25, від 14.07.2020 №27 підтверджується сплата позивачем адвокату коштів в сумі 2000,00грн.

Вищевказаний договір про надання правової допомоги, укладений позивачем з адвокатом Топором А.І., стосується надання позивачу юридичних послуг. Оплата послуг адвоката здійснюється на умовах попередньої оплати на вказану суму.

Відповідно до опису наданих послуг до наведеного договору позивачу надані послуги на загальну суму 2000,00грн. зі складання та подачі до суду позовної заяви, клопотань, участі у судових засіданнях.

Отже, понесення позивачем витрат на правничу допомогу в сумі 2000,00грн. в межах цієї справи суду підтверджене та доведене.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому на користь позивача підлягають стягненню підтверджені належними доказами судові витрати зі сплати послуг професійної правничої допомоги за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі.

Зважаючи, що позивач звільнений від сплати судового збору і не надав доказів його сплати, відсутні підстави для його розподілу.

Керуючись ст. 6, 9, 14, 139, 241-246, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправною відмову у фінансуванні заяви-розрахунку ІНФОРМАЦІЯ_2 № 6/7/944 від 14.11.2019, викладену у листі Черкаського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області № 16.03-27-1837 від 28.11.2019.

3. Зобов`язати Черкаське міське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області вирішити питання щодо фінансування заяви-розрахунку ІНФОРМАЦІЯ_2 № 6/7/944 від 14.11.2019, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Черкаського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 (дві тисячі) гривень 00 коп.

6. Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );

2) відповідач 1 - Черкаське міське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області (18001, м. Черкаси, вул. О. Дашковича, буд. 4, код ЄДРПОУ 41420261);

3) відповідач 2 - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області (18001, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, буд. 18, код ЄДРПОУ 41321284);

4) третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Рішення складено у повному обсязі 10.08.2020.

Суддя О.А. Рідзель