Постанова

від 14.08.2020 по справі 420/7349/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/7349/19 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я.В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

Федусика А.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправним наказу, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

06 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ГУ Держгеокадастру в Одеській області, в якій просила:

визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 29.10.2019 року №15-6721/13-19-СГ, яким відмовлено від надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, орієнтованою площею 2,0 Га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, за межами населеного пункту Дмитрівської сільської ради Болградського району Одеської області;

зобов`язати відповідача надати дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, орієнтованою площею 2,0 Га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, за межами населеного пункту Дмитрівської сільської ради Болградського району Одеської області.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що в установленому порядку звернулася до відповідача з клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, орієнтованою площею 2,0 га, що знаходиться поруч із земельною ділянкою, яка має кадастровий номер:5121483000:01:003:0368. В оскаржуваному наказі не міститься категорична відмова від надання земельної ділянки, а зазначена інформація загального характеру не підтримана жодними нормами законодавства України. Відповідачем зазначено, що бажана для відведення земельна ділянка не відноситься до земель сільськогосподарського призначення державної власності та відсутні документи, що підтверджують повноваження представника заявника. При цьому, виключні підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою визначені положеннями ч. 7 ст. 118 ЗК України, серед яких відсутні вищезазначені. Повноваження представника при зверненні до управління Держгеокадастру підтверджувалися наданими та завіреними копіями свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю та ордера. Формальні підстави відмови в наданні дозволу управлінням свідчать про зловживання державним органом своїм обов`язком чим порушуються права позивача гарантовані Конституцією та законами України.

Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи, що позовні вимоги є необґрунтованими. Нормативна можливість та підстави отримання земельної ділянки, а також повноваження органів державної влади, що здійснюють таку передачу, передбачені ст.ст.118,122 ЗК України. Відповідач не розпоряджається бажаною до відведення земельною ділянкою. За інформацією відділу у Болградському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, відповідно до рішення Дмитрівської сільської ради народних депутатів від 26 червня 1995 року № 2-ХХІІ, колективному сільськогосподарському підприємству Світанок видано державний акт на право колективної власності на землю на загальну площу 4589, 8 га, зареєстрований в книзі записів державних актів на право колективної власності 15 лютого 1996 року за № 10. На підставі зазначеного Державного акту Одеським науково-дослідним та проектним інститутом землеустрою розроблена Схема поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП Світанок . Бажана до відведення земельна ділянка відноситься до земель колишньої колективної власності, які надавалися громадянам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель КСП Світанок . З дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні , а саме з 01.01.2019 землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені, вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані.

Позивач надав відповідь на відзив, в якій зазначав, що з наданих ним листів, зокрема, інформації Дмитрівської сільської ради спростовуються доводи управління Держгеокадастру адже вказується, що спірна земельна ділянка не перебуває у комунальній власності громади, земля не розпайовувалася, акт не оформлювався. Крім того, вона відноситься до земель сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Таким чином, очевидними є ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності відповідача та порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ відповідача від 29.10.2019 року №15-6721/13-19-СГ, яким відмовлено від надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, орієнтованою площею 2,0 Га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, за межами населеного пункту Дмитрівської сільської ради Болградського району Одеської області. Зобов`язано ГУ Держгеокадастру в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтовною площею 2 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Дмитрівської сільської ради Болградського району Одеської області, з урахуванням висновків суду. У решті задоволення позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі. Зокрема, апелянт зазначає, що він не розпоряджається землями колективної власності та дана обставина не була з`ясована судом першої інстанції. Крім того, рішення суду в частині зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання позивача є формою втручання в дискреційні повноваження останнього .

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

23 вересня 2019 року ОСОБА_1 , через свого представника, звернулась до ГУ Держгеокадастру в Одеській області з клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, державної власності, орієнтовною площею 2 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Дмитрівської сільської ради Болградського району Одеської області або мотивованої відмови у наданні вказаного дозволу (а.с.12).

До вищевказаного клопотання представником ОСОБА_1 надано: копію паспорта та ідентифікаційного номеру заявника, графічний матеріал на бажану земельну ділянку із позначенням місця її розташування, копію свідоцтва адвоката та ордеру на представництво інтересів заявника(а.с.12-13).

ГУ Держгеокадастру в Одеській області наказом «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» №15-6721/13-19-СГ від 29.10.2019 року відмовило ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Дмитрівської сільської ради Болградського району Одеської області (за межами населених пунктів), орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з таких підстав: згідно із наявними у ГУ Держгеокадастру в Одеській області матеріалами, бажана до відведення земельна ділянка не відноситься до земель сільськогосподарського призначення державної власності, також, відсутні документи, що підтверджують повноваження представника (а.с.14).

23.09.2019 представник позивача подав до ГУ Держгеокадастру у Одеській області запит про доступ до публічної інформації стосовно земельної ділянки, що знаходиться поруч із земельною ділянкою, яка має кадастровий номер: 5121483000:01:003:0368. У відповідь на даний запит надійшов лист про надання інформації №ПІ-462/0-442/0/63-19 від 30.09.2019 року. В листі повідомлялось, що за інформацією, наданою Відділом у Болградському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області земельна ділянка загальною площею 75,22 га., яка межує з земельними ділянками з кадастровими номерами 5121483000:01:002:0599, 5121483000:01:003:0527 га земельна ділянка загальною площею 43,11 га, яка межує з земельними ділянками з кадастровими номером 5121483000:01:002:0554, 5121483000:01:002:1214, 5121483000:01:002:0609, 5121483000:01:002:0596, розташовані на території Дмитрівської сільської ради Болградського району Одеської області (за межами населених пунктів), відносяться до земель сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням для ведення товарною сільськогосподарського виробництва. Дані земельні ділянки знаходяться в колективній власності КСП Світанок , згідно державного акту на право колективної власності на землю серія ОД від 15.02.1996 р. Відповідно до статті 24 Закону України Про Державний земельний кадастр Державна реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Зазначені земельні ділянки сформовано до 2004 року, кадастрові номери не присвоєно, заяв про Державну реєстрацію даних земельних ділянок до Державного кадастрового реєстратора не надходило, у зв`язку з чим відомості в Державному земельному кадастрі відсутні. Стосовно всіх інших питань зазначених у запиті інформація в Головному управлінні Держгеокадастру в Одеській області відсутня (а.с. 15).

04.11.2019 представник позивача подав адвокатський запит до Дмитрівської сільської ради стосовно зазначеної земельної ділянки.

14.11.2019 Дмитрівська сільська рада у відповідь на адвокатський запит надала інформацію про запитувану земельну ділянку, яка межує з земельними ділянками з кадастровими номерами: 5121483000:01:002:0554, 5121438000:01:002:0596, 5121483000:01:002:1214, 5121483000:01:002:0609, та загальною площею 70 га про те, що відносяться до земель сільськогосподарського призначення за цільовим призначенням пасовища. Дана земельна ділянка не перебуває у комунальної власності громади, земля не розпайовувалась, державний акт не оформлявся.

Стосовно ділянки, яка межує з земельними ділянками з кадастровими номерами 5121483000:01:002:0599, та 5121438000:01:003:0527, та 5121438000:01:003:0368, вона відноситься до земель сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Даною земельною ділянкою розпоряджається Болградська районна державна адміністрація. Дана ділянка загальною площею 23 га кадастрового номера не має, та перебуває в оренді ООО Агрофірма Дмитрівка .

21.11.2019 представник позивача подав адвокатський запит до ТОВ Агрофірма Дмитрівка стосовно ділянки, яка межує з земельними ділянками з кадастровими номерами 5121483000:01:002:0599, 5121438000:01:003:0527, 5121438000:01:003:0368, із запитом, чи перебуває дана земельна ділянка в оренді ТОВ "Агрофірма Дмитрівка", на підставі якого документу, чи є державні акти на дану земельну ділянку.

26.11.2019 ТОВ Агрофірма Дмитрівка надало відповідь, що дана земельна ділянка не перебуває в оренді чи будь-якій іншій формі власності в ТОВ Агрофірма Дмитрівка .

Листом від 13.07.2020 №211 Дмитрівська сільська рада Болградського району Одеської області надала до суду інформацію, що на території села Дмитрівка КСП Світанок ліквідовано у 2000 році. Земельна ділянка, яка межує із земельними ділянками з наступними кадастровими номерами: 5121483000:01:002:0599, 5121483000:01:003:0527, 5121483000:01:003:0368, не знаходиться у комунальній власності територіальної громади, а є державною власністю Болградської РДА (а.с. 105).

Вважаючи відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства протиправною, а своє право на безоплатну приватизацію земель - порушеним, позивач звернулась до суду з даною позовною заявою.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ не містив вмотивованої відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, оскільки невідповідність місця розташування земельної ділянки має бути пояснена вказівкою на конкретні невідповідності закону або іншим нормативно-правових актам, генеральним планам населених пунктів чи іншої містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно територіальних одиниць тощо. Оскаржуваний наказ не містить посилань, що земельна ділянка відноситься до земель колективної власності КСП Світанок . Суд звертав увагу, що під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень він повинен надавати правову оцінку обставинам, що стали підставою для його прийняття і які наведені безпосередньо в такому рішенні, а не тим обставинам, які виявлені в подальшому суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності свого рішення. Крім того, повноваження представника заявника підтверджені копіями свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордером.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З огляду на зазначене перегляд рішення суду першої інстанції здійснюється в частині задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною закону. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України, права і свободи громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження до суду рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових та службових осіб.

Згідно з ч. 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Повноваження ГУ Держгеокадастру в Одеській області у спірних правовідносинах регулюються Земельним кодексом України, Законом України "Про землеустрій", постановою Кабінету Міністрів України "Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру", Положенням про територіальні органи Держгеокадастру, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29 вересня 2016 року № 333.

Нормативно-правовим актом, який регулює земельні відносини з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, є Земельний кодекс України.

Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. б ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, зокрема на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно з ч.1 ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

При цьому, з огляду на зміст пп."в" ч.3 ст.116 ЗК України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Стаття 118 ЗК України встановлює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Зі змісту ч. 6 ст. 118 ЗК України слідує, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні, до якого додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

Приписами абзацу першого ч. 7 ст. 118 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проаналізувавши вищевказані норми судова колегія зазначає, що обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

При цьому ч.7 ст.118 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів;

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі надання відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування відмови особі у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою обов`язковим є зазначення конкретної підстави для такої відмови, що визначені у ч. 7 ст. 118 ЗК України.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого "земельного" питання. У світлі вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов`язковим.

Судова колегія зазначає, що основним питанням, яке постало перед судом першої інстанцій стала перевірка та надання оцінки підстав відмови у наданні позивачу дозволу на розробку проектів землеустрою.

Судом першої інстанцій встановлено, що підставою для відмови відповідачем визначено те, що земельна ділянка, яку бажала отримати у власність ОСОБА_1 , не відноситься до земель сільськогосподарського призначення державної власності, а також відсутні документи, що підтверджують повноваження її представника.

Основоположним доводом ГУ Держгеокадастру в Одеській області, який міститися у відзиві на позовну заяву та апеляційній скарзі є посилання на Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні від 10.07.2018 № 2498-VIII, яким розділ X Перехідні положення Земельного кодексу України доповнено п. 21 наступного змісту: установити, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності .

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України № 2498-VIII він набрав чинності з 1 січня 2019 року.

Також в обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на державний акт щодо право колективної власності на землю серії ОД №10 (а.с. 34-38) та зазначає, що спірна земельна ділянка знаходиться на землях припиненого КСП Світанок .

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені доводи не стали підставою для прийняття оскаржуваного наказу, оскільки останній не містить жодних вмотивованих та визначених ч. 7 ст. 118 ЗК України підстав щодо його прийняття.

Крім того, з наданого відповідачем плану зовнішніх меж земель, переданих у колективну власність КСП Світанок (а.с. 35-38) неможливо чітко ідентифікувати місце розташування спірної земельної ділянки.

За таких умов оскаржуваний наказ прийнято з порушенням визначеної процедури, що свідчить про його необґрунтованість та вірність висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для його скасування.

Судова колегія також погоджується з висновками суду першої інстанції, що за встановлених обставин належним та ефективним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання позивача щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Доводи апелянта, що вимога позивача щодо зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою є втручанням в його дискреційні повноваження висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки судом зобов`язано повторно розглянути клопотання позивача, а не прийняти відповідне рішення.

Стосовно зазначеної в оскаржуваному наказі підстави для відмови щодо відсутності документів на підтвердження повноважень представника, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 №5076-VI адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону України №5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Відповідно до п. 2 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41, ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законами України.

До клопотання позивача його представником адвокатом Ковальчуком О.М. додано копію свідоцтва та ордеру на представництво інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, доданий до клопотання ордер завірений належним чином. Форма ордеру відповідає затвердженій Радою адвокатів України типовій формі ордера.

Таким чином, подані адвокатом документи на підтвердження його повноважень є належним доказом, що підтверджує повноваження представника.

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Судова колегія зазначає, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 11 грудня 2019 року. Тому постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 316,321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: А.Г.Федусик