Ухвала

від 14.08.2020 по справі 646/2302/19

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/2302/19

№ провадження 1-кс/646/1842/2020

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.08.2020 м. Харків

Слідчий суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Харкові клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про скасування арешту майна у рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019221070000032 від 12.02.2019, -

В С Т А Н О В И В :

12 серпня 2020 року адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , звернулась до суду з клопотанням про скасування арешту майна, а саме: нежитлової будівлі літ. «А-1», загальною площею 498,8 кв.м, що на праві приватної власності на підставі договорів купівлі-продажу № 28 від 14 січня 2014 року та № 31 від 14 січня 2014 року належить ОСОБА_5 , нежитлової будівлі літ. «П-1», загальною площею 47,4 кв.м та літ. «Р-1», загальною площею 389,6 кв.м., що на праві приватної власності на підставі договорів купівлі продажу №2810 від 17 листопада 2016 року та №2814 від 17 листопада 2016 року належить ОСОБА_4 , які розташовані у АДРЕСА_1 .

Клопотання обґрунтовуєтим,що ухвалоюслідчого суддіЧервонозаводського районногосуду м.Харкова від09квітня 2019року задоволеноклопотання слідчогоСВ Основ`янськогоВП ГУНПв Харківськійобласті ОСОБА_6 та накладеноарешт урамках кримінальногопровадження внесеногодо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за№42019221070000032від 12.02.2019року,а самена:нежитлову будівлюліт.«А-1»загальною площею498,8кв.м,що направі приватноївласності напідставі договорівкупівлі-продажу№ 28від 14січня 2014року та№ 31від 14січня 2014року належить ОСОБА_5 ;нежитлову будівлюліт.«П-1»загальною площею47,4кв.мта літ.«Р-1»,загальною площею389,6кв.м.,що направі приватноївласності напідставі договорівкупівлі продажу№2810від 17листопада 2016року та№2814від 17листопада 2016року належить ОСОБА_4 ,що розташованіу АДРЕСА_1 .При цьомуарешт,накладений ухвалоюЧервонозаводського районногосуду м.Харкова від09квітня 2019року,порушує права ОСОБА_5 та ОСОБА_4 як власниківвищезазначеного нерухомогомайна,обмежує можливістьвільного володіння,користування тарозпорядження такиммайном. Крім того, зазначає, що 28 липня 2020 року Харківським апеляційним судом було винесено постанову по справі 646/13416/16-ц, якою відмовлено у задоволенні позовної заяви Харківської міської ради до ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу №2814 від 17 листопада 2016 року та договору № 2810 від 17 листопада 2016 року. Також, зазначає, що впродовж тривалого часу жодні слідчі дії в рамках даного кримінального провадження не проводяться, жодній особі не пред`явлено підозру та справу не скеровано до суду.

Адвокат ОСОБА_3 у судовезасідання нез`явилася,надала досуду заяву, в якій просить розглядати клопотання у її відсутність.

Представник СВ Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив.

Оскільки учасники кримінального провадження у судове засідання не з`явились, відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019221070000032 від 12.02.2019, приходить до такого висновку.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 07 лютого 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості про кримінальне провадження №42019221070000032 за ч.1 ст.197-1 КК України за фактом розміщення автостояночних комплексів, зокрема «Світлофор», «Енергетик» та Харківська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів №3, які використовують земельні ділянки по пр.Гагаріна, пров.Ващенківському, вул.Ньютона у м.Харкові без оформлення правовстановлюючих документів.

Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09 квітня 2019 року за клопотанням слідчого СВ Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 накладено арешт на нежитлову будівлю літ. «А-1», що на праві приватної власності на підставі договорів купівлі-продажу № 28 від 14 січня 2014 року та № 31 від 14 січня 2014 року належить ОСОБА_5 , та розташована по вул.Біологічній у м.Харкові; нежитлові будівлі літ. «П-1» та літ. «Р-1», що на праві приватної власності на підставі договорів купівлі продажу №2810 від 17 листопада 2016 року та № 2814 від 17 листопада 2016 року належать ОСОБА_4 , що розташовані у АДРЕСА_1 .

З ухвали Червонозаводського районного суд м.Харкова вбачається, що арешт накладений з метою збереження речових доказів, оскільки вказані нежитлові будівлі та розташовані під ними земельні ділянки, необхідні для їх обслуговування, є предметами злочину, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, у зв`язку з тим, що як встановлено органом досудового розслідування право використання вказаних земельних ділянок не оформлене, отже вони викорристовуються незаконно.

Постановою слідчого СВ Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 від 23 серпня 2019 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019221070000032 від 07.02.2019 закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України прокурор, слідчий суддя, суд, як і інші органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами. Однією із загальних засад кримінального провадження згідно п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 9 КПК є законність, що передбачає обов`язок суду, слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, інших службових осіб органів державної влади неухильно додержуватися вимог Конституції, цього кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою, вимог інших актів законодавства.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК України 2012 року. За змістом статті 173 цього Кодексу питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження заклопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Отже, у випадках, визначених вказаною статтею, власник або інший володілець майна під час досудового розслідування не позбавлений права звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

Згідно з частиною третьою статті 174 КПК України прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.

Втім, ч. ч. 3,4 ст. 174 КПК України регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.

Натомість у в даному випадку кримінальне провадження №42019221070000032 від 07.02.2019 закрив своєю постановою слідчий, який згідно з приписами КПК України, на відміну від прокурора, не наділений повноваженнями скасовувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування.

Згідно з ч.3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Окремою формою судової діяльності відповідно до норм КПК України є судовий контроль, який реалізує слідчий суддя, за додержанням законів органами досудового розслідування та прокурором. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов`язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини як на стадії досудового розслідування кримінального провадження, так і після його закінчення.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду.

Крім того, чинний КПК України немає заборони ініціювати перед слідчим суддею, коли кримінальне провадження вже закрив слідчий, питання про скасування арешту на майно, накладеного під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді на підставі приписів цього Кодексу.

З огляду на вказане, беручи до уваги відсутність у слідчого повноважень, при закритті кримінального провадження самостійно скасувати арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді, слідчий суддя вважає, що для гарантування прав і свобод осіб, на майно яких ухвалою слідчого судді за нормами КПК України 2012 року накладений арешт у кримінальному провадженні, саме слідчий суддя, здійснюючи судовий контроль, повноважний за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна в порядку, передбаченому частиною другою статті 174 цього Кодексу, вирішити питання про скасування такого арешту після закриття слідчим кримінального провадження.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року в справі № 727/2878/19.

Отже, підсумовуючи викладене, слідчий суддя вважає, що у подальшому застосуванні такого виду забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, відпала потреба, оскільки кримінальне провадження закрито, у зв`язку з встановленням відсутності складу кримінального правопорушення, що у свою чергу спростовує твердження, що вищевказане майно має ознаки речових доказів та трактується на користь власника майна, як підстава для скасування арешту.

Керуючись статтями 3,9, 174, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019221070000032 від 12.02.2019, - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09 квітня 2019 року по справі № 646/2302/19 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019221070000032 від 12.02.2019 на:

- нежитлову будівлю літ. «А-1», що на праві приватної власності на підставі договорів купівлі-продажу № 28 від 14 січня 2014 року та № 31 від 14 січня 2014 року належить ОСОБА_5 та розташована по АДРЕСА_1 ;

- нежитлові будівлі літ. «П-1» та літ. «Р-1», що на праві приватної власності на підставі договорів купівлі продажу №2810 від 17 листопада 2016 року та №2814 від 17 листопада 2016 року належать ОСОБА_4 та розташовані в АДРЕСА_1 .

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя ОСОБА_1