Ухвала

від 12.08.2020 по справі 915/1741/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

12 серпня 2020 року Справа № 915/1741/19

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ткаченко О.В.,

секретар судового засідання Сулейманова С.М.

представники сторін в судове засідання не з`явились,

розглянувши матеріали

заяви фізичної особи-підприємця Гордійчука В.П. про розстрочення виконання рішення суду у справі №915/1741/19

за позовом : Приватного акціонерного товариства ЖЛК-Україна ,

(09109, Київська обл., м.Біла Церква, вул. Сквирське шосе, 176, код ЄДРПОУ 00445794),

до відповідача : Фізичної особи-підприємця Гордійчук Валентина Петровича

( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ),

про : стягнення 400821,42 грн., -

встановив:

16.07.2019р. Приватне акціонерне товариство ЖЛК-Україна звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Гордійчука Валентина Петровича збитків в сумі 400821,42 грн. та 6012,32 грн. судового збору.

Рішенням суду від 27.02.2020р., залишеним без змін Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.07.2020р., позовні вимоги були задоволені в повному обсязі.

06.04.2020р. на виконання вказаного рішення суду був виданий відповідний наказ.

20.07.2019р. за вх. №8805/20 від Фізичної особи-підприємця Гордійчука В.П. до суду надійшла заява про розстрочення виконання рішення суду, в якій заявник просить розстрочити виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.02.2020р. у справі №915/1741/19 на 12 місяців зі сплатою боргу рівними частинами щомісяця в сумі 23206,74 грн.

Ухвалою суду від 03.08.2020р. розгляд заяви про розстрочення виконання рішення суду був призначений на 12.08.2020р.

04.08.2020р. від позивача до суду надійшли заперечення проти заяви про розстрочення виконання рішення суду, в яких позивач проти заяви заперечує, зазначаючи, що у відповідача у наявності є декілька транспортних засобів, які він використовує у своїй господарській діяльності, а також, що відповідач не надав доказів інших шляхів для виконання рішення (позика, кредит, продаж транспортного засобу тощо), тому вказана заява подана без врахування майнових інтересів позивача.

Представники сторін в судове засідання не з`явились.

Розглянувши в судовому засіданні подану заяву про розстрочення виконання рішення суду та письмові докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги заявника, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Савіцький проти України (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 р. суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Відповідно до ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК, ця стаття не вимагає. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Рішенням Суду у справі Глоба проти України №15729/07 від 05.07.2012 р. суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.

Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для розстрочення або відстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами, встановленими цим Кодексом.

Тобто, можливість розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому рішення про розстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника.

Відповідно до ч.ч.3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як свідчать надані відповідачем докази, він знаходиться у скрутному матеріальному становищі, оскільки у зв`язку із складною епідемічною ситуацією у світі та введенням на території України карантину з 12.03.2020р., господарська діяльність відповідача значно зменшилась у зв`язку із припиненням здійснення господарської діяльності підприємств-контрагентів відповідача, чиї вантажі він перевозив, на підтвердження чого відповідач надав копії банківських виписок за період з 01.01.2020р. по 03.07.2020р. та з 01.01.2020р. по 14.07.2020р.

В подальшому, приватним виконавцем при здійсненні примусового виконання рішення суду у даній справі, було винесено постанову про арешт та розшук майна відповідача від 13.05.2020р., відповідно до якої були заарештовані транспортні засоби, належні відповідачу на праві власності та які є єдиним джерелом його прибутку.

В ході примусового виконання рішення суду у даній справі з відповідача приватним виконавцем було стягнуто 28352,86 грн. про що свідчить надана суду копія меморіального ордеру №К0522NGOT5 від 22.05.2020р.

Окрім цього, відповідачем самостійно було сплачено позивачу кошти в сумі 100000,0 грн. в рахунок погашення існуючого боргу, що підтверджується копією квитанції ПАТ КБ ПриватБанк №0.0.1758825327.1 від 06.07.2020р.

Таким чином залишок боргу складає 278480,88 грн.

Відповідачем також зазначено, що ще умовою, яка істотно ускладнює виконання рішення є стан його здоров`я, оскільки у грудні 2017 року він переніс гострий інфаркт заднє-бокової стінки лівого шлуночку серця та з 2018 по теперішній час стан його здоров`я погіршується, він проходив та проходить лікування та обстеження у медичних закладах та наразі у травні 2020 року у ДУ Міністерства охорони здоров`я України Інститут серця МОЗ України поставили діагноз Гіпертрофічна кардіоміопатія, обструктивна форма (максимальний градієнт тиску 128 мм рт.ст.). Недостатність мітрального клапана І-ІІ ст. СН О - І ст. . За результатами медичного обстеження відповідачу було рекомендовано хірургічне лікування методом алкогольної абляції, вартість якої складає орієнтовно 100 000,0 грн., однак повна вартість операції відповідачу буде відома лише після її проведення.

За таких обставин, у відповідача існує потреба у хірургічній операції, що також погіршить його матеріальне становище.

Заперечення позивача щодо необґрунтованості заяви про розстрочення виконання рішення суду судом не приймаються, оскільки надані відповідачем докази підтверджують зниження обсягів його господарської діяльності з березня 2020 року, а також необхідність здійснення лікування, яке коштує значні для відповідача кошти.

Господарський суд дослідивши усі обставини та надавши їм оцінку, врахувавши матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини боржника у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, з огляду на те, що виконання судового рішення одночасно і в повному обсязі може бути ускладнено та матиме негативні наслідки для фінансово-господарського стану боржника, зважаючи на те, що боржник не уникає від виконання рішення суду, а навпаки шукає способи погашення заборгованості перед позивачем, здійснив часткове погашення заборгованості самостійно, суд дійшов висновку про можливість надання розстрочення виконання рішення суду.

В той же час суд не може погодитись з строком, на який заявник просить розстрочити виконання рішення суду від 27.02.2020р., оскільки в даному випадку він є великим, що з урахуванням наявності кризових явищ в економіці держави може завдати шкоди майновим інтересам позивача. Тому, суд вважає встановити більш стислий графік погашення заборгованості перед стягувачем.

За таких обставин, заява ФОП Гордійчука В.П. про розстрочку виконання рішення суду від 27.02.2020р. підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 234, 331 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Фізичної особи-підприємця Гордійчука Валентина Петровича про розстрочення виконання рішення суду у справі №915/1741/19 - задовольнити частково.

2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.02.2020р. у справі №915/1741/19 в частині сплати залишку заборгованості в розмірі 278480,88 грн. на 6 місяців за наступним графіком:

- до 31 серпня 2020 року - 23206,74 грн.;

- до 30 вересня 2020 року - 23206,74 грн.;

- до 31 жовтня 2020 року - 23206,74 грн.;

- до 30 листопада 2020 року - 23206,74 грн.;

- до 31 грудня 2020 року - 23206,74 грн.

- до 31 січня 2021 року - 162447,18 грн.

3. В іншій частині заяви про розстрочення виконання рішення суду у справі №915/1741/19 відмовити.

4. Ухвала є виконавчим документом, який може бути пред`явлено до виконання протягом 3- х років.

Стягувачем за даною ухвалою є позивач - Приватне акціонерне товариство ЖЛК-Україна (09109, Київська обл., м.Біла Церква, вул. Сквирське шосе, 176, код ЄДРПОУ 00445794)

Боржником за даною ухвалою є відповідач - Фізична особа-підприємець Гордійчук Валентин Петрович ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1

Ухвала суду, набирає законної сили у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена у відповідності до п.24 ч.1 ст.255 ГПК України.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст ухвали складено та підписано 17.08.2020р.

Суддя О.В. Ткаченко