Ухвала

від 19.01.2021 по справі 915/1741/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

19 січня 2021 року Справа № 915/1741/19

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ткаченко О.В.,

секретар судового засідання Сулейманова С.М.

представники сторін в судове засідання не з`явились,

розглянувши матеріали

заяви фізичної особи-підприємця Гордійчука В.П. про розстрочення виконання рішення суду у справі №915/1741/19

за позовом : Приватного акціонерного товариства ЖЛК-Україна ,

(09109, Київська обл., м.Біла Церква, вул. Сквирське шосе, 176, код ЄДРПОУ 00445794),

до відповідача : Фізичної особи-підприємця Гордійчук Валентина Петровича

( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ),

про : стягнення 400821,42 грн., -

16.07.2019р. Приватне акціонерне товариство ЖЛК-Україна звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Гордійчука Валентина Петровича збитків в сумі 400821,42 грн. та 6012,32 грн. судового збору.

Рішенням суду від 27.02.2020р., залишеним без змін Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.07.2020р., позовні вимоги були задоволені в повному обсязі.

06.04.2020р. на виконання вказаного рішення суду був виданий відповідний наказ.

20.07.2019р. за вх. №8805/20 від Фізичної особи-підприємця Гордійчука В.П. до суду надійшла заява про розстрочення виконання рішення суду, в якій заявник просить розстрочити виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.02.2020р. у справі №915/1741/19 на 12 місяців зі сплатою боргу рівними частинами щомісяця в сумі 23206,74 грн.

За результатом розгляду, ухвалою суду від 12.08.2020р. заяву ФОП Гордійчука В.П. було задоволено частково, розстрочено виконання рішення суду від 27.08.2020р. на шість місяців зі сплатою суми боргу впродовж перших п`яти місяців згідно із наданим заявником графіком та сплатою решти суми у шостому місяці.

30.12.2020р. за вх. №16681/20 від Фізичної особи-підприємця Гордійчука В.П. до суду надійшла заява про розстрочення виконання рішення суду, в якій заявник просить розстрочити виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.02.2020р. у справі №915/1741/19 на 7 місяців зі сплатою боргу рівними частинами щомісяця в сумі 23206,74 грн.

Ухвалою суду від 31.12.2020р. розгляд заяви призначений на 19.01.2021р.

Станом на час розгляду справи, від позивача заперечень щодо заяви відповідача не надходило.

11.01.2021р. відповідач (заявник) надав суду заяву про розгляд заяви без його участі та клопотання про долучення документів, до якого додані докази сплати відповідачем обумовленої суми у грудні 2020 року.

Представники сторін в судове засідання не з`явились.

Розглянувши в судовому засіданні подану заяву про розстрочення виконання рішення суду та письмові докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги заявника, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Савіцький проти України (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 р. суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Відповідно до ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК, ця стаття не вимагає. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Рішенням Суду у справі Глоба проти України №15729/07 від 05.07.2012 р. суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.

Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для розстрочення або відстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами, встановленими цим Кодексом.

Тобто, можливість розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому рішення про розстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника.

Відповідно до ч.ч.3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач у заяві зазначив, що ним сумлінно виконуються умови ухвали суду від 12.08.2020р. та сплачуються кошти в розмірах, обумовлених у графіку погашення боргу, а також додатково відповідач самостійно сплачує основну грошову винагороду приватному виконавцю, на виконанні у якого перебуває наказ суду від 06.04.2020р. у даній справі, на підтвердження чого відповідач надав суду копії платіжних документів (а.с.135-140).

З наданих документів вбачається, що відповідачем за період з серпня 2020 року по листопад 2020 року сплачено 92826,96 грн. заборгованості.

Залишок боргу складав 185653,92 грн.

У грудні 2020 року відповідачем було сплачено 25527,41 грн., що підтверджується наданою копією квитанції №0.0.1962855299.1 від 31.12.2020р. (а.с.166).

За таких обставин залишок непогашеного боргу за рішенням суду від 27.02.2020р. складає 162447,18 грн.

Вказану суму визначено до сплати ухвалою суду від 12.08.2020р. у січні 2021 року.

Як свідчать надані відповідачем докази, він знаходиться у скрутному матеріальному становищі, зокрема, оскільки приватним виконавцем Баришніковим А.Д. було винесено постанови про арешт майна боржника, якою був накладений арешт на все майно, що належить боржнику та про розшук майна боржника, якою було оголошено в розшук транспортні засоби, що належать боржнику, які фактично є єдиним джерелом доходу відповідача.

Відповідачем було оскаржено в адміністративному порядку постанову приватного виконавця про оголошення транспортних засобів боржника у розшук та рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.08.2020р. вказану постанову було скасовано.

На виконання вказаного рішення приватним виконавцем Баришніковим А.Д. було винесено постанову про припинення розшуку транспортних засобів відповідача.

Лише після скасування вказаної постанови відповідач отримав змогу вести підприємницьку діяльність, яка полягає у перевезенні вантажів.

Окрім цього, однією із умов, що ускладнюють виконання рішення суду у даній справі є погіршення стану здоров`я відповідача.

Як зазначалось відповідачем, він у грудні 2017 року він переніс гострий інфаркт заднє-бокової стінки лівого шлуночку серця та з 2018 по теперішній час стан його здоров`я погіршується, він проходив та проходить лікування та обстеження у медичних закладах та наразі у травні 2020 року у ДУ Міністерства охорони здоров`я України Інститут серця МОЗ України поставили діагноз Гіпертрофічна кардіоміопатія, обструктивна форма (максимальний градієнт тиску 128 мм рт.ст.). Недостатність мітрального клапана І-ІІ ст. СН О - І ст. . За результатами медичного обстеження відповідачу було рекомендовано хірургічне лікування методом алкогольної абляції, вартість якої складає орієнтовно 100 000,0 грн., однак повна вартість операції відповідачу буде відома лише після її проведення.

Відповідач зазначає, що операція запланована на січень 2021 року.

Вказані обставини також негативним чином вплинуть на матеріальне становище відповідача та не дозволять виконати рішення суду у даній справі, сплативши решту заборгованості одним платежем.

Господарський суд дослідивши усі обставини та надавши їм оцінку, врахувавши матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини боржника у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, з огляду на те, що виконання судового рішення одночасно і в повному обсязі може бути ускладнено та матиме негативні наслідки для фінансово-господарського стану боржника, зважаючи на те, що боржник не уникає від виконання рішення суду, а навпаки шукає способи погашення заборгованості перед позивачем, належним чином виконав умови ухвали суду від 12.08.2020р., сплативши заборгованість згідно із встановленим судом графіком, дійшов висновку про можливість надання розстрочення виконання рішення суду.

Відповідач у заяві від 28.12.2020р. просить суд розстрочити виконання рішення суду на 7 місяців починаючи з січня 2021 року по липень2021 року включно.

Однак, судом прийнято до уваги, що фактично на січень 2021 року розстрочка виконання рішення суд була надана, тому повторно надавати розстрочку на січень 2021 року не потрібно. В даному випадку підлягає зменшенню сума щомісячної сплати з урахуванням розстрочення залишку боргу на 6 місяців після січня 2021 року.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Фізичної особи-підприємця Гордійчука Валентина Петровича про розстрочення виконання рішення суду у справі №915/1741/19 - задовольнити.

2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.02.2020р. у справі №915/1741/19 в частині сплати залишку заборгованості в розмірі 162447,18 грн. на 6 місяців (зі сплатою у січні 2021 року 23206,74 грн.) за наступним графіком:

- до 28 лютого 2021 року - 23206,74 грн.;

- до 31 березня 2021 року - 23206,74 грн.;

- до 30 квітня 2021 року - 23206,74 грн.;

- до 31 травня 2021 року - 23206,74 грн.;

- до 30 червня 2021 року - 23206,74 грн.;

- до 30 липня 2021 року - 23206,74 грн.

3. Ухвала є виконавчим документом, який може бути пред`явлено до виконання протягом 3-х років.

Стягувачем за даною ухвалою є позивач - Приватне акціонерне товариство ЖЛК-Україна (09109, Київська обл., м.Біла Церква, вул. Сквирське шосе, 176, код ЄДРПОУ 00445794).

Боржником за даною ухвалою є відповідач - Фізична особа-підприємець Гордійчук Валентин Петрович ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .

Повний текст ухвали складений та підписаний суддею 20.01.2021р.

Ухвала суду, набирає законної сили у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена у відповідності до п.24 ч.1 ст.255 ГПК України.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.В. Ткаченко