Ухвала

від 21.08.2019 по справі 308/9530/19

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/9530/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2019 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі слідчого ОСОБА_3 розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 42019070000000153 старшогослідчого відділурозслідування злочиніву сферіслужбової тагосподарської діяльностіСУ ГУНПв Закарпатськійобласті старшоголейтенанта поліції ОСОБА_3 погодженого прокуроромвідділу прокуратуриЗакарпатської областімолодшого радникаюстиції ОСОБА_4 про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий відділу розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності СУ ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 за погодженням із прокурором відділу прокуратури Закарпатської області молодшого радника юстиції ОСОБА_4 звернувся до слідчого суддіз клопотанням про накладення арешту на майно.

В обгрунтування вимог клопотанняслідчий посилається на те, щодосудовим розслідуванням встановлено, 29.05.2019 до прокуратури Закарпатської області надійшла заява про злочин від ОСОБА_5 1959 року народження, мешканця м. Ужгород за фактом зловживання владою та службовим становищем посадовими особами Ужгородської міської ради при прийнятті рішень у сфері земельних відносин.

Крім цього, встановлено, що родина ОСОБА_5 з 1958 року використовує земельну ділянку по АДРЕСА_1 , дані доводи підтверджуються викопіюванням з генерального плану та іншими документами, які додані до заяви про злочин, що безспосередьо підтверджує постійне користування вказаною земельною ділянкою.

Однак, 13 грудня 2018 року рішенням Ужгородської міської ради №1349 частину земельної ділянки по АДРЕСА_1 , яка перебувала у постійному користуванні ОСОБА_5 було виділено громадянину ОСОБА_6 площею 0,0600 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та передано у власність (кадастровий номер земельної ділянки 2110100000:31:001:0344), що порушило права заявника на користування земельною ділянкою.

Таким чином достовірно встановлено, що при передачі земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:31:001:0344 у приватну власність, порушено вимоги законодавства та вчинено кримінальний злочин.

25.06.2019 земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:31:001:0344 у кримінальному провадженні визнана речовим доказом на тій підставі, що по своїй суті є матеріальним об`єктом, який буде використано як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також є предметом, який був об`єктом кримінально протиправних дій та імовірно набута кримінально протиправним шляхом.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №171496003 від 24.06.2019 земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:31:001:0344 перебуває у приватній власності ОСОБА_6 , реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1 .

Приймаючи до уваги викладене та з метою збереження речового доказу у незмінному правовому статусі, як земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, а також не обтяжену заборонами та іпотеками у власності однієї особи, а саме ОСОБА_6 , у зв`язку із чим слідчим ставить питання про необхідність накласти арешт на майно у вигляді заборони на відчуження та користування земельною ділянкою, що є речовим доказом у кримінальному провадженні з кадастровим номером 2110100000:31:001:0344 площею 0,0662 га по АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_6 , реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1 .

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав та мотивів викладених у клопотанні.

Власник майна гр. ОСОБА_6 в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить повідомлення слідчого. Згідно ч.1 ст. 172 КПК України неприбуття власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Заслухавши думкуслідчого про доцільність накладення арешту на майно, перевірившидокази, якимиобґрунтовується клопотання,слідчий суддя приходитьдо наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке 29.05.2019 року внесені до ЄРДР за № 42019070000000153, попередня правова кваліфікація ч.2 ст. 364 КК України, а саме щодо незаконного, внаслідок зловживання владою та службовим становище, прийняття рішень посадовими особами Ужгородської міської ради у сфері земельних відносин.

Згідно державного акту на право приватної власності на землю , ОСОБА_5 на підставі рішення виконкому Ужгородської міської ради № 161 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,10 га розташовану на території АДРЕСА_1 .

Згідно державного акту на право приватної власності на землю , ОСОБА_7 на підставі рішення виконкому Ужгородської міської ради № 47 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,10 га розташовану на території АДРЕСА_1 .

Постановою старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності СУ ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 від 25.06.2019 року в порядку ст.ст. 98, 100, 110 КК України: у матеріалах досудового розслідування № 42019070000000153 в якості речового доказу визнано об`єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , земельна ділянка за кадастровим номером 2110100000:31:001:0344.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №171496003 від 24.06.2019 земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:31:001:0344 перебуває у приватній власності ОСОБА_6 , реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1 .

Згідноп.7ч.2ст.131КПКУкраїнизаходомзабезпеченнякримінального провадженняє арештмайна.Відповіднодо ч.5ст.132КПКУкраїни, підчас розглядупитанняпро застосування заходівзабезпечення кримінального провадженнясторони кримінального провадження повинні подати слідчому суддідоказиобставин,наяківонипосилаються.

Відповідно дост. 131 КПК Українизаходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.1 ст.100КПКУкраїни речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160 - 166, 170-174 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Таким чином арешт може бути накладено на майно у вигляді речей, документів ( в тому числі цінних паперів , грошей (у будь якій валюті готівкою або безготівковому вигляді), на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, корпоративні права.

Згідно положень ч.2 ст.170КПКУкраїни арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якоїфізичної або юридичної особиза наявностідостатніх підставвважати,що воновідповідає критеріям,зазначеним у статті98 цього Кодексу(ч. 2, ч. 3 ст.170КПК України) .

Відповідно до ч. 1 ст.98КПКУкраїни речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання проарешт майнаслідчий суддя,судповиненвраховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні(якщо арештмайнанакладаєтьсяу випадку, передбаченому пунктом 1частинидругоїстатті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінальногоправопорушення або суспільно небезпечногодіяння,щопідпадаєпід ознаки діяння,передбаченого закономУкраїни про кримінальнувідповідальність(якщо арешт майнанакладаєтьсяу випадках, передбачених пунктами 3, 4частинидругої статті 170 цього Кодексу);3-1) можливість спеціальної конфіскації майна(якщо арештмайна накладається увипадку,передбаченомупунктом 2 частини другоїстатті170 цього Кодексу);4) розміршкоди, завданої кримінальним правопорушенням,неправомірноївигоди,яка отримана юридичною особою(якщо арешт майна накладається у випадку,передбаченомупунктом4частини другої статті170 цього Кодексу); 5)розумність та співрозмірність обмеженняправавласності завданнямкримінального провадження;6)наслідки арешту майна дляпідозрюваного,обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно ч.10 ст.170КПКУкраїни арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або убезготівковійформі,в томучислікоштита цінності, що знаходяться на банківськихрахунках чи на зберіганніу банках абоіншихфінансових установах, видатковіоперації, цінні папери, майнові,корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 11 ст.170КПКУкраїни визначено, що заборона або обмеження користування,розпорядженнямайном можуть бути застосовані лише у разі,коли існують обставини, якіпідтверджують,щоїх незастосуванняпризведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати,знищення, використання, перетворення,пересування, передачі майна.

Слідчийсуддя,судвідмовляютьузадоволенніклопотанняпроарештмайна,якщо особа, щойого подала,недоведенеобхідністьтакогоарешту,атакожнаявністьризиків, передбачених абзацом другим частинипершої статті170цьогоКодексу (ч.1ст.173КПК України).

На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність такого арешту майна з метою збереження речових доказів та наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України, а тому клопотання підлягає до задоволення.

Метою накладенняарештунацемайно,слідчимсуддеює забезпечення кримінального провадження у частині збереження речових доказів.

Одночасно,слідчий суддя вважає,що слідчимдотримановимогст.ст. 170,171 КПК України і в клопотанніслідчогонаявне обґрунтуваннянеобхідності арешту, та конкретизовано підставитамета накладення арешту.

Незастосування арешту майна може призвести до зміни цільового призначення земельної ділянки та можливого продажу , які можуть перешкодитикримінальному провадженню, атомунаявні правові підстави дляарештумайна шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування .

Затакихобставинслідчийсуддяприрозгляді даногоклопотаннявбачаєпотенційну загрозу ташкоду длякримінальногопровадженнявразівідмовиунакладенніарешту .

Крімтого,матеріалипровадженнясвідчать,щонаданомуетапікримінальногопровадженняпотребидосудовогорозслідуваннявиправдовуютьтакевтручанняуправата інтереси власника майназметою попередженнянастання наслідків,які можуть перешкодити кримінальному провадженню,томупідстав сумніватисявспіврозмірності обмеженняправа власності завданням кримінального провадження слідчий суддяневбачає.

Слідчим доведено, що земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:31:001:0344 площею 0,0662 га по АДРЕСА_1 , маєзначення речовогодоказу укримінальномупроваджені № 42019070000000153,а відтакз метоюзбереження речовогодоказу унезмінному правовомустатусі,як земельнуділянку длябудівництва таобслуговування житловогобудинку,господарських будівельта споруд,а такожне обтяженузаборонами таіпотеками увласності однієїособи,а саме ОСОБА_6 існує необхідність у накладенні арешту на вказану земельну ділянку а тому слідчий суддя вважає, клопотання слідчого обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Розяснити,щозгідност.174КПКУкраїни,підозрюваний,обвинувачений,їх захисник, законний представник, інший власникабоволоділецьмайна, якінебули присутні при розгляді питанняпро арештмайна,маютьправо заявитиклопотанняпро скасуванняарешту майна повністюабочастково.

Керуючись ст.ст. 170-173,309,395КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 42019070000000153 старшогослідчого відділурозслідування злочиніву сферіслужбової тагосподарської діяльностіСУ ГУНПв Закарпатськійобласті погодженогопрокурором відділупрокуратури Закарпатськоїобласті молодшогорадника юстиції ОСОБА_4 про арештмайна задоволити.

Накласти арешт на майно шляхом заборони відчуження та користування земельною ділянкою, що є речовим доказом у кримінальному провадженні з кадастровим номером 2110100000:31:001:0344 площею 0,0662 га по АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_6 , реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1 .

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено і проголошено 23 серпня 2019 року о 17 год.05 хв.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1