Рішення

від 12.08.2020 по справі 440/3343/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 серпня 2020 року м. ПолтаваСправа №440/3343/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Пуленко М.І.,

та представників сторін:

від позивача - Прус А.В.,

від відповідача - Бондаренко Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Торговий дім "Неаполь" до управління Укртрансбезпеки у Полтавській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне підприємство "Фантом" про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

Приватне підприємства "Торговий дім "Неаполь" (надалі - позивач, ПП "ТД "Неаполь") звернулось до суду з позовом до управління Укртрансбезпеки у Полтавській області, у якому позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову від 26.05.2020 №186616 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на безпідставність застосування до суб`єкта господарювання адміністративно-господарського штрафу на підставі статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", адже позивач у спірних відносинах не є автомобільним перевізником, тобто суб`єктом відповідальності за названою нормою закону. За твердженням позивача, належний йому на праві власності автомобіль переданий у користування ПП "Фантом" та саме водій даного підприємства перебував за кермом автомобіля на момент проведення рейдової перевірки.

2. Позиція відповідача.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позов представник відповідача просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 69-74/. Свою позицію мотивувала посиланням на те, що спірна постанова відповідає вимогам чинного законодавства, є правомірною та обґрунтованою. Зазначила, що при проведенні рейдової перевірки водієм автотранспортного засобу не надавався договір оренди, жодні заперечення та/або зауваження з предмета перевірки.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову шляхом призупинення дії спірної постанови до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі. .

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 2.07.2020 провадження у справі за даним позовом відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників.

У судовому засіданні 28.07.2020 судом оголошено перерву задля надання учасниками справи додаткових письмових доказів.

У судовому засіданні 12.08.2020 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 12.08.2020 проти позову заперечувала, наполягала на відмові у задоволенні позовних вимог.

Обставини справи

22.04.2020, на підставі направлення на рейдову перевірку від 17.04.2020 №026419 /а.с. 79/, посадовими особами управління Укртрансбезпеки в Одеській області проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки DAF LAMBERET д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ПП "ТД "Неаполь", на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом.

За результатами перевірки складено акт від 22.04.2020 №219189, у якому зафіксовано порушення вимог статей 30, 34, 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" в частині надання послуг з перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень, встановлених пунктом 2.4.1 Правил дорожнього руду України /а.с. 76/.

Так, під час перевірки здійснено габаритно-ваговий контроль, за результатами якого виявлено факт перевищення нормативно допустимого навантаження на другу вісь, про що складено акт від 22.04.2020 №042358 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідку від 22.04.2020 №039527 про результати здійснення габаритно-вагового контролю /а.с. 87, 88/.

У акт перевірки внесено запис про те, що водій з актом перевірки ознайомився, однак від підпису та надання письмових пояснень відмовився /а.с. 76/.

Листом від 15.05.2020 вих.№38739/33/24-20 управління Укртрансбезпеки у Полтавській області повідомило позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що призначена до розгляду на 26.05.2020 /а.с. 77/.

26.05.2020, за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, заступником начальника управління Укртрансбезпеки у Полтавській області прийнято постанову №186616 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою на позивача накладено штраф на підставі абзацу шістнадцятого частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" у розмірі 34000,00 грн /а.с. 75/.

Не погодившись із зазначеною постановою, позивач оскаржив її до суду.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" від 5.04.2001 №2344-ІІІ (надалі - Закон №2344-ІІІ), який регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

За змістом статті 1 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

У силу статті 34 Закону №2344-III, автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Частиною четвертою статті 48 Закону №2344-III (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Статтею 60 Закону №2344-III встановлена відповідальність автомобільних перевізників у вигляді адміністративно-господарських штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною другою статті 29 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (надалі - Порядок №879).

Відповідно до пункту 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

За визначенням, наведеним у підпункті 2 пункту 2 Порядку №879, вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

А підпунктом 4 цього пункту визначено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Оцінка судом обставин справи

За змістом частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд враховує, що обов`язок доведення правомірності оспорюваного рішення, в силу вимог частини другої статті 77 КАС України, покладено на відповідача.

Таким чином, висновок про правомірність рішення суб`єкта владних повноважень може бути зроблений судом виключно у разі надання відповідачем належних, допустимих, достовірних доказів, які у своїй сукупності свідчитимуть про вчинення позивачем порушення вимог чинного законодавства, за яке до нього застосовані заходи відповідальності.

У спірних відносинах до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф на підставі статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за здійснення перевезення вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Суд враховує, що суб`єктом відповідальності за статтею 60 названого Закону є автомобільний перевізник. У свою чергу, автомобільним перевізником, в силу статті 1 цього Закону, є, зокрема, юридична особа, яка здійснює на комерційній основі перевезення вантажів транспортними засобами.

Акт перевірки від 22.04.2020 №219189, як доказ вчинення позивачем правопорушення, містить відомості про те, що у ході проведення рейдової перевірки співробітниками управління Укртрансбезпеки в Одеській області було зупинено транспортний засіб марки DAF LAMBERET, д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував водій ОСОБА_1 .

Залученою до матеріалів справи копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 підтверджено, що зазначений автомобіль належить ПП "ТД "Неаполь" /а.с. 90/, тобто останнє є власником транспортного засобу.

Разом з цим, позивачем до матеріалів справи надано копії договорів від 1.01.2020 №№ 1/2, 1/3 оренди транспортних засобів, за умовами яких позивач передав у тимчасове володіння та користування Приватному підприємству "Фантом" транспортні засоби: спеціальний вантажний сідловий тягач марки DAF XF 95.480, д.н.з. НОМЕР_1 та вантажний напівпричіп бортовий марки LAMBERET LVFS-3, д.н.з. НОМЕР_3 /а.с. 24, 26/.

Факт передачі транспортних засобів орендарю підтверджений копіями актів приймання-передачі від 1.01.2020 /а.с. 25, 27/.

У контексті спірних відносин варто також зауважити, що на вимогу суду позивачем надано звітність за формою 1-ДФ за 2-й квартал 2020 року та копію картки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 /а.с. 118-125/, зі змісту яких суд встановив, що на момент проведення рейдової перевірки водій ОСОБА_1 був працевлаштований на ПП "Фантом".

Окрім того, суд враховує, що під час проведення рейдової перевірки водієм ОСОБА_1 було надано співробітникам управління Укртрансбезпеки в Одеській області копію товарно-транспортної накладної від 21.04.2020 №00001400 /а.с. 89/, в якій у графі "Автомобільний перевізник" зазначено ПП "Фантом".

Зазначена копія товарно-транспортної накладної надана представником відповідача разом з відзивом на позов, на підставі чого суд констатує, що вона була в наявності у відповідача на момент прийняття спірної постанови. Проте правова оцінка згаданій товарно-транспортній накладній відповідачем у ході розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт ПП "ТД "Неаполь" не надана.

Натомість позивачем до матеріалів справи надані копії договору перевезення від 25.07.2017 №7, укладеного ПП "Фантом", як перевізником, з ПАТ "Фірма "Полтавпиво" /а.с. 30-35/ та листа ПАТ "Фірма "Полтавпиво" від 17.06.2020 №10/615 /а.с. 37/, дослідивши які у судовому засіданні суд встановив, що 22.04.2020 на підставі видаткової та товарно-транспортної накладних від 21.04.2020 ПП "Фантом" здійснювало перевезення 22 піддонів з розташованими на них безалкогольними напоями у скляній пляшці (вага вантажу брутто 20,08 тон).

Наведене вище є підставою для висновку, що автомобільним перевізником у спірних відносинах було ПП "Фантом". Ці обставини достеменно були відомі відповідачу на момент прийняття спірного рішення, адже водієм ОСОБА_1 під час рейдової перевірки надано співробітникам управління Укртрансбезпеки в Одеській області копію товарно-транспортної накладної від 21.04.2020 №00001400, що передана відповідачу разом з іншими матеріалами перевірки.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про те, що ПП "ТД "Неаполь" не є суб`єктом відповідальності за порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", адже у спірних відносинах не являється автомобільним перевізником.

На цій підставі суд не надає правову оцінку доводам відповідача про перевищення транспортним засобом вагово-габаритних параметрів.

Щодо посилань відповідача на не надання водієм транспортного засобу тимчасового реєстраційного талона, суд зауважує, що наведене порушення не відображене в акті перевірки від 22.04.2020 №219189 та не було підставою для притягнення позивача до відповідальності шляхом накладення адміністративно-господарського штрафу.

На цій підставі суд також відхиляє посилання представника відповідача на висновки Верховного Суду, викладені у пункті 30 постанови від 20.12.2018 у справі №804/8740/16, адже зазначена постанова прийнята судом касаційної інстанції за інших фактичних обставин спору. Зокрема, у зазначеній справі предметом спору була саме правомірність застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу з огляду на відсутність у водія на момент проведення перевірки тимчасового реєстраційного талона.

З урахуванням наведеного, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів належними і достатніми доказами правомірність спірної постанови, з урахуванням чого суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн, що підтверджено квитанцією від 19.06.2020 №19-7427693/С /а.с. 50/. Вказану суму судового збору зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України, що підтверджено випискою /а..с. 52/.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням наведеного, зважаючи на задоволення позовних вимог сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, та з огляду на відсутність в управління Укртрансбезпеки у Полтавській області, як у структурного підрозділу Укртансбезпеки, статусу юридичної особи, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

Підстави для розподілу судових витрат позивача в частині сплаченого судового збору у розмірі 630,70 грн за подання заяви про забезпечення позову відсутні, адже у задоволенні цієї заяви судом відмовлено.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного підприємства "Торговий дім "Неаполь" до управління Укртрансбезпеки у Полтавській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне підприємство "Фантом" про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову управління Укртрансбезпеки у Полтавській області від 26 травня 2020 року №186616 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845; пр-т Перемоги, 14, м. Київ, 03135) на користь Приватного підприємства "Торговий дім "Неаполь" (код ЄДРПОУ 35723621; пров. Ломаний, 6, кв. 55, м. Полтава, Полтавська область, 36022) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні).

Рішення набирає законної сили відповідно до положень статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, визначені статтями 293, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 14 серпня 2020 року.

Суддя О.О. Кукоба