Ухвала

від 12.08.2020 по справі 610/911/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 11сс/818/1358/20 Головуючий 1ї інстанції ОСОБА_1

Справа № 610/911/20 Доповідач ОСОБА_2

Категорія : у порядку КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря - ОСОБА_5

прокурора - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в режимі відеоконференції матеріали за апеляційною скаргою прокурора відділу Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді на ухвалу слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 22 червня 2020 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 від 19.06.2020 про арешт майна у кримінальному провадженні №12020220190000314 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 22 червня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 від 19.06.2020 про арешт майна у кримінальному провадженні №12020220190000314 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції прокурор відділу Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Балаклійського районногосуду Харківськоїобласті від22червня 2020року і прийняти нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про арешт майна в межах даного кримінального провадження. В обґрунтування скарги прокурор зазначив, що слідчим суддею не враховано, що вилучене в ході обшуку 18.06.2020 майно відноситься до тимчасово вилученого майна. Для забезпечення його збереження необхідно накласти арешт, який буде відігравати доказову роль у кримінальному провадженні і в подальшому може бути використане для забезпечення відшкодування цивільного позову та для проведення слідчих експериментів, огляду та ряду експертиз. У зв`язку з чим, прокурор просить накласти арешт на вказане в клопотанні слідчого майно.

Вислухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, перевіривши представлені матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи в слідчому управлінні Балаклійського ВПГУ НПв Харківськійобласті проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020220190000314 від 06.04.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.

19.06.2020 слідчий поліції ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна в межах даного кримінального провадження. В обгрунтування клопотання слідчий зазначав, що під час досудового розслідування встановлено, що 06.04.2020 працівниками поліції під час виїзду на місце події в 2 км. Від вул. Савинське Шосе поблизу м. Балаклія Харківської області , поблизу кварталів 74 виділу 1 ДП «Балаклійське лісове господарство» виявлено незаконну порубку хвойних та листових дерев у кількості 258 штук. Під час проведення обшуку 18.06.2020 за суміжною адресою : АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 було виявлено і вилучено відходи дерев`яні для паливних потреб у кількості 367, 38 м.куб., дров`яну деревину промислового використання у кількості 145,6 м.куб., брекети паливні у кількості 129,6 м.куб., пиломатеріали обрізні у кількості 118,72 м.куб., власник яких на даний час не встановлений та лісоматеріали круглі, об`ємом 41,5551 м.куб., власником яких, згідно бирок є ДП «Гадяцьке лісове господарство». Вказана деревина відноситься до породи дерев сосни. Також виявлено трансформатор електричний із кабелями до нього, деревообробну техніку, бензопилу «Machtz» , власник якої ОСОБА_8 , автомобіль «КАМАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 , із механізаторами для перевезення та складання габаритних об`єктів, який належить згідно свідоцтва про реєстрацію технічного засобу ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

Враховуючи наявність у органів досудового розслідування підстав вважати, що вказана деревина, лісоматеріали круглі отримані внаслідок злочинної діяльності, пов`язаної із незаконною вирубкою та незаконним перевезенням деревини, а транспортний засіб є знаряддям вчинення злочину, то задля запобігання можливості його приховування, пошкодження та псування, необхідно накласти арешт на дане майно. Невжиття даного заходу забезпечення кримінального провадження може негативно вплинути на встановлення істини по кримінальному провадженню та встановлення всього кола осіб, причетних до скоєння злочину, оскільки у разі повернення зазначеного майна можуть бути вжиті заходи та вчинені дії направлені на його знищення або переховування, що значно ускладнить або взагалі унеможливить встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання слідчого з тих підстав, що слідчим не доведено необхідності арешту майна, оскільки не додано до клопотання документів, які свідчать про те, що дані речі, на які слідчий просить накласти арешт є речовим доказом у кримінальному провадженні, а саме: не зазначено конкретного переліку і види майна, що належить арештувати, а перерахована лише загальна кількість лісопродукції та деревообробного устаткування, з моменту проведення обшуку вилучене майно не оглянуто та слідів злочинної діяльності не виявлено.

Проте, такий висновок суду першої інстанції не ґрунтується на нормах чинного КПК України.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Аналіз вище зазначеної норми закону свідчить, що Кримінальним процесуальним кодексом України чітко передбачені підстави для застосування такого виду забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

При цьому, ст. 171 КПК України передбачено вимоги щодо змісту клопотання про накладення арешту на майно. Серед всього іншого зазначено, що у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути вказано підстави і мету відповідно до положень ст. 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. Тобто, у клопотанні про арешт майна, слідчий повинен чітко вказати мету зазначену в законі та довести необхідність арешту саме з цією метою.

Даних вимог закону слідчим не дотримано.

Як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваної ухвали, висновки суду щодо відмови у задоволенні клопотання про накладення арешту ґрунтуються на неповноті відомостей стосовно поданого клопотання з підстав не зазначення слідчим конкретного переліку і видів майна, що належить арештувати та відсутності документів на підтвердження даних щодо визнання вказаного в клопотанні слідчого майна речовим доказом у кримінальному провадженні. У зв`язку з чим, колегія суддів не може погодитись з таким рішенням слідчого судді щодо відмови у задоволенні клопотання, оскільки відповідно до вимог ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора менший строк для усунення недоліків.

Отже, вищевказане свідчить про неконкретизованість та неповноту клопотання слідчого, яке за таких обставин підлягає обов`язковому уточненню, шляхом повернення клопотання відповідно до вимог ч. 3 ст. 172 КПК України прокурору для усунення недоліків. Проте, слідчий суддя відмовив у його задоволенні, що не передбачено чинним КПК України.

За такихобставин,колегія суддівприходить довисновку,що апеляційнаскарга прокуроравідділу Лозівськоїмісцевої прокуратуриХарківської області ОСОБА_6 підлягає частковомузадоволенню,а ухваласлідчого суддіБалаклійського районногосуду Харківськоїобласті від22червня 2020року скасуванню, з поверненням зазначеного клопотання прокурору для приведення його у відповідність з вимогами ст. 171 КПК України та усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 392,404,405,407,418,419,423 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора відділу Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 22 червня 2020 року скасувати.

Матеріли клопотання слідчого Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 від 19.06.2020 про арешт майна у кримінальному провадженні №12020220190000314 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України повернути прокурору для усунення недоліків та приведення у відповідність з вимогами ст. 171 КПК України, надавши для цього строк 72 години з моменту отримання повного тексту ухвали.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді