Ухвала

від 14.08.2020 по справі 635/2632/20

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 635/2632/20

Провадження по справі №1-кс/635/1273/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2020 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участі прокурора ОСОБА_2 ,

представника власника майна ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220430000688 від 29 квітня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 240, ч. 1 ст. 364-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області ОСОБА_2 звернувся до Харківського районного суду Харківської області з клопотанням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220430000688 від 29.04.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених 1 ст. 240, ч. 1 ст. 364-1 КК України, про арешт майна, а саме: намивного піску у кількості 85,6 тис. м.куб., шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування ним з визначенням місця зберігання арештованого майна на території приватного акціонерного товариства «Харківське кар`єроуправління» (ЄДРПОУ 1267751), яке здійснює свою виробничу діяльність за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Безлюдівка, вул. Нагірна, 60.

В обґрунтування свого клопотання прокурор зазначив, що в провадженні СВ Харківського ВП ГУ НП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом порушення правил охорони та використання надр.

Згідно ч.1 ст.214 КПК України відомості за даним фактом було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220430000688 від 29.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.240 КК України та розпочато досудове розслідування.

Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні розпочате на підставі заяви ГО «ВПО Опора України» щодо незаконного користування надрами ПрАТ «Харківське кар`єроуправління» на території Безлюдівського родовища.

Під час досудового розслідування встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Харківське кар`єроуправління» (ЄДРПОУ 1267751) здійснює видобуток піску на території Безлюдівської селищної ради на підставі спеціальних дозволів на користування надрами № 4214 від 22.02.2007 та № 6164 від 23.12.2016 (терміном дії 20 років кожний), гірничого відводу № 1 від 05.05.2008 (термін дії до 23.02.2027).

Спеціальний дозвіл на користування надрами №4214 від 22.02.2007 наданий для видобування піску, придатного для виробництва силікатної цегли на ділянці Південно-Східна, Нагор`ївська, Безлюдівського родовища.

Спеціальний дозвіл на користування надрами №6164 від 23.12.2016 наданий для видобування пісків: необводнених (сухих) для дорожнього будівництва, розчинів штукатурних для опоряджувального шару, як компонента в`яжучого для щільних силікатних бетонів, обводнених як дрібний заповнювач для бутонів та для виготовлення будівельних розчинів, на ділянці Південної, Безлюдівсього родовища.

Наказом Держгеонадр від 24.04.2020 №136 зупинено дію спеціальних дозволів на користування надрами №4214 від 22.02.2007 та №6164 від 23.12.2016.

За таких обставин, 30.04.2020 до Державної служби геології та надр України було направлено запит з метою роз`яснення дії спеціальних дозволів та чи може підприємство здійснювати видобуток та реалізацію намитого піску у 2019 році.

У подальшому, 13.05.2020 отримано відповідь Державної служби геології та надр України за №7028/01/07-20 від 12.05.2020, згідно з якою встановлено, що відповідно до пункту 21 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою КМУ від 30.05.2011 №615, після зупинення дії дозволу надрокористувач зобов`язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених дозволом.

Так, відповідно до отриманої інформації Держгеонадр встановлено, що Акт про надання гірничого відводу № 1 від 25.04.2008, виданий Харківською обласною радою на видобування піску Нагор`ївської ділянки Безлюдівського родовища, не засвідчує право ВАТ «Харківське кар`єроуправління» на користування надрами, відповідно до дозволу № 4214, оскільки вказаним дозволом передбачено видобування піску на ділянках Нагор`ївська та Південно-Східна Безлюдвіського родовища на площі 80,7 га.

З огляду на вищевикладене ПрАТ «Харківське кар`єроуправління» зобов`язане зупинити будь-які роботи, пов`язані з користуванням надрами на Безлюдівському родовищі піску до приведення дозвільної та проектної документації у відповідності до вимог статей 17, 18, 19, 24, 51 Кодексу України про надра та статей 19, 24 Гірничого закону України.

Одночасно в листі Держгеонадр зазначено, що спеціальний дозвіл на користування надрами без засвідченого права Акту про надання гірничого відводу, не надає право на видобування корисних копалин і подальшу їх реалізацію.

Згідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_3 , встановлено, що видобуток піску не проводиться, проте підприємство здійснює навантаження та реалізацію намитого піску, видобуток якого мало місце у 2019 році.

У подальшому, ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 14.07.2020 надано дозвіл на проведення огляду території Безлюдівського родовища, яке перебуває у користуванні ПрАТ «Харківське кар`єроуправління».

Під час вказаного огляду 05.08.2020 було зафіксовано, що видобуток піску не здійснюється, будь-які роботи по розробці кар`єру не ведуться. Водночас, під час огляду виявлено намитий пісок у кількості 85,6 тис. м.куб., який складено на карті-намиву.

Разом з цим, 12.08.2020 до Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області надійшов лист Держгеонадр за № 10607/01/07-20 від 15.07.2020 зі змісту якого вбачається, що ПрАТ «Харківське кар`єроуправління» через наявність порушень вимог чинного законодавства на цей час не має законного права на видобування корисних копалин і подальшу їх реалізацію. Крім того, підприємство не мало такого права і у 2019 році, оскільки у підприємства відсутні Акти про надання гірничих відводів, які мали б засвідчувати право на користування надрами за спеціальними дозволами на користування надрами № 4214 від 22.02.2007 та № 6164 від 23.12.2016.

Прокурор вважає,що видобутікорисні копалини,а саме:намитий пісокмає важливедоказове значенняу вказаномукримінальному провадженні,що свідчитьпро необхідністьнакладення нанього арештуз метоюзабезпечення збереженняречового доказу,відповідно дост.98КПК України.

Прокурор ОСОБА_2 у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених в клопотанні.

Представник володільця майна ОСОБА_6 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, зазначив, що видобуток піску підприємством не проводиться, підприємство здійснює навантаження та реалізацію намитого піску, видобуток якого мало місце у 2019 році.

Представник володільця майна адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні просила в задоволенні клопотання відмовити, посилаючись на те, що предметом злочину, передбаченому ст. 240 КК України, є корисні копалини в їх природному стані. Корисні копалини, які вилучені із надр, стають об`єктом права власності, товаром. Намивний пісок, на який прокурор просить накласти арешт, видобутий ще в 2019 році, а отже не відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, приходить до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що було зареєстровано відомості про кримінальне провадження № 12020220430000688 від 29.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.240 КК України, за фактом порушення невстановленою особою за адресою: Харківська область, Харківський район, сел.Безлюдівка, вул.Нагірна, правил охорони та використання надр, та за фактом наявності у діях посадових осіб ПрАТ «Харківське кар`єроуправління» ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364-1 КК України.

Як встановлено у судовому засіданні Приватне акціонерне товариство «Харківське кар`єроуправління» (ЄДРПОУ 1267751) здійснює видобуток піску на території Безлюдівської селищної ради на підставі спеціальних дозволів на користування надрами № 4214 від 22.02.2007 та № 6164 від 23.12.2016 (терміном дії 20 років кожний), гірничого відводу № 1 від 05.05.2008 (термін дії до 23.02.2027).

Наказом Державної служби геології та надр № 136 від 24.04.2020 було зупинено дію спеціальних дозволів № 4214 від 22.02.2007 та №6164 від 23.12.2016 АТ «Харківське кар`єроуправління» на користування надрами.

Після зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами ПАТ «Харківське кар`єроуправління» припинило видобування піску.

Зі змісту протоколу огляду від 05 серпня 2020 року та матеріалів доданих до клопотання, вбачається, що під час проведення огляду Безлюдівського родовища на території ПАТ «Харківське кар`єроуправління» встановлено, що підприємством видобування піску не здійснюється, на картах намиву знаходиться 85,6 тис. м. куб намивного піску.

Зазначений пісок видобутий ще в 2019 році, що підтверджено в судовому засіданні прокурором .

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення,слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля ( рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар ( рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти ( рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 3ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст.98 КПК України.

Відповідно дост. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Прокурором у клопотанні про накладення арешту на майно зазначено, що арешт на майно необхідно накласти з метою збереження речових доказів.

Водночас, прокурором не доведено існування правових підстав для накладення арешту на майно, передбачених ч. 2ст. 170 КПК України, про які вказано у його клопотанні, оскільки ним не надано доказів, що зазначене у клопотанні майно, а саме: намивний пісок, відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України, посилання на положення ст.98 КПК України є формальним.

Отже, слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні відсутні правові підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, на які посилається прокурор в клопотанні про арешт майна, оскільки прокурором не надано доказів на підтвердження вказаних обставин, а за наявних матеріалів дане твердження є таким, що ґрунтується на припущеннях.

Слідчий суддя звертає увагу, що прокурор в клопотанні в порушення ст.173 КПК України, не довів розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для власників майна.

Обмеження права власності на пісок шляхом накладання арешту є непропорційним втручанням в право на мирне володіння майном, що беззаперечно становить порушення ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції.

На підставі вищевикладених обставин, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно за недоведеності необхідності такого арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власників майна, третіх осіб, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 98, 131-132, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенніклопотання прокурораХарківської місцевоїпрокуратури №6Харківської області ОСОБА_2 про арештмайна укримінальному провадженні,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12020220430000688від 29травня 2020року заознаками кримінальнихправопорушень,передбачених ч.1ст.240,ч.1ст.364-1КК України,-відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час її постановлення, в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1