Ухвала

від 18.08.2020 по справі 826/1880/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 826/1880/16

адміністративне провадження № К/9901/19361/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С.М.,

суддів: Стародуба О.П., Шарапи В.М.,

перевіривши касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2020 у справі № 826/1880/16 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит Валендюка Владислава Сергійовича, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Публічне акціонерне товариство Банк Фінанси та Кредит , Товариство з обмеженою відповідальністю ВКФ Екран-Сервіс , про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У 2016 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулвся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Фінанси та Кредит (далі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ПАТ Банк Фінанси та Кредит , ТОВ "ВКФ "ЕКРАН-СЕРВІС", в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов`язати відповідача подати додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити відшкодування коштів за вкладами в ПАТ Банк Фінанси та Кредит за рахунок включення до їх числа таких вкладників, а саме: позивача за вкладом в ПАТ Банк Фінанси та Кредит по рахунку № НОМЕР_1 із визначенням суми, що підлягає відшкодуванню у розмірі 199 988,00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.05.2019 позов задоволено.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2020 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача на підставі частини 2 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

05.08.2020 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2020 і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, з огляду на таке.

За приписами статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Одним з принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо дотримання процесуальних строків.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту такої скарги, в тому числі процесуальних строків подачі апеляційної скарги.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, колегія суддів зазначає, що у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Крім того, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia) суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

Отже з огляду на встановлені обставини, неоскарження відповідачем рішення суду першої інстанції у строк, встановлений процесуальним законом, порушує принцип належного урядування що є недопустимим.

Водночас, у справі "Пономарьов проти України" (Заява № 3236/03) Європейський суд з прав людини зазначив наступне: "…Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду…

Частиною третьою статті 3 КАС України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За приписами частини другої статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки..

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 2 Закону України від 23.02.2012 у №4452-VІ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

За змістом статті 3 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права.

Отже, Уповноважена особа в даному випадку виконує делеговані Фондом повноваження щодо забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку, тобто виконує владні управлінські функції, як суб`єкт владних повноважень.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу засобами поштового зв`язку 17.06.2020 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.05.2019.

Отже, відповідачем подано апеляційну скаргу після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, оскільки згідно з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, повний текст рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.05.2019 оприлюднено 03.06.2019, однак апеляційну скаргу надіслано засобами поштового зв`язку 17.06.2020.

Водночас судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідача був повідомлений про розгляд справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі, передбачених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.

Отже, враховуючи те, що скаржником подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції подано після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення ,суд апеляційної інстанції дійшовши висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі частини другої статті 299 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права не викликають сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою необхідно відмовити.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частини другої статті 333 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2020 у справі № 826/1880/16 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит Валендюка Владислава Сергійовича, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Публічне акціонерне товариство Банк Фінанси та Кредит , Товариство з обмеженою відповідальністю ВКФ Екран-Сервіс , про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: С.М. Чиркін

Судді: О.П. Стародуб

В.М. Шарапа