Рішення

від 11.08.2020 по справі 909/247/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.08.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/247/20

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О. В.

секретар судового засідання Михайлюк А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати - Флора"

вул. Січка,6, м. Івано-Франківськ,76018

до відповідача: Обслуговуючого кооперативу " Перехід IV"

вул. Угорницька,12В, м. Івано-Франківськ,76018

вул. Галицька, 201 м. Івано-Франківськ, 76000

вул. Ів.Франка ,21, село Новиця, Калуський район,Івано-Франківська обл., 77360 - Мацишин Дарія Василівна (керівник)

про стягнення заборгованості в сумі 330 537 грн 25 коп, розірвання договору оренди земельної ділянки та передачу земельної ділянки

учасники судового процесу:

від позивача: Недільський Петро Євгенович ;

від відповідача: представник не з"явився

ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпати - Флора" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу " Перехід IV", в якому просить:

- стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Перехід IV" заборгованість по орендній платі в розмірі 292610 грн 00 коп., пеню за несвоєчасне внесення орендної плати в розмірі 30572 грн 18 коп. та 3% річних від простроченої суми в розмірі 7355 грн 07 коп.;

- розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений 14 квітня 2017 року, укладений між ТОВ "Карпати - Флора" і Обслуговуючим кооперативом "Перехід IV", зареєстрований за №172;

- передати земельну ділянку загальною площею 0,6375 га., що розташована за адресою - вул. Галицька, 201, м. Івано-Франківськ, кадастровий номер 2610100000:01:005:0027 від Обслуговуючого кооперативу "Перехід IV" (код ЄДРПОУ 40218305) Товариству з обмеженою відповідальністю "Карпати - Флора" (код ЄДРПОУ 31790322) в стані, придатному для її цільового використання.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 30.03.2020, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 29.04.2020; встановив сторонам строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.

У зв"язку з нез"явленням у судове засідання 29.04.2020 представника відповідача, суд постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 28.05.2020, про що повідомив сторони відповідними ухвалами.

28.05.2020 до Господарського суду Івано-Франківської області від відповідача надійшло клопотання від 28.05.2020 (вх.№6571/20) про відкладення розгляду справи на іншу дату та надання можливості ознайомитися з матеріалами справи, а також з повідомленням про зміну адреси підприємства відповідача на Галицька,201, м.Івано-Франківськ.

В підготовчому засіданні 28.05.2020 суд задовольнив клопотання відповідача та постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 30.06.2020.

29.05.2020 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання від 28.05.2020 (вх.№6624/20) про ознайомлення та зняття копії з матеріалів справи №909/247/20, з якими представник відповідача 01.06.2020 ознайомився та зняв фотокопії, про що свідчить його підпис на вказаному клопотанні.

26.06.2020 до відділу документального забезпечення, канцелярії Господарського суду Івано-Франківської області від відповідача надійшло клопотання від 26.06.2020 (вх.№7844/20) про відкладення розгляду справи на іншу дату до завершення карантину (31 липня 2020 р.).

В підготовче засідання 30.06.2020 представник відповідача не з`явився, хоча відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 30.06.2020, суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 11.08.2020.

30.07.2020 від відповідача надійшло клопотання (вх.№9522/20) про відкладення розгляду справи, у зв"язку з епідеміологічною ситуацією в країні та призначення судового засідання після закінчення карантину.

Представник позивача заперечив проти відкладення розгляду справи з мотивів затягування відповідачем судового процесу.

За результатами розгляду клопотання про відкладення розгляду справи та призначення судового засідання після закінчення карантину, суд відмовив в його задоволенні, оскільки посилання на карантин не є вагомою підставою для відкладення розгляду справи. При цьому, судом враховано поетапне пом`якшення урядом карантинних заходів, а також те, що присутність учасників справи в судовому засіданні не визнавалася судом обов"язковою, відповідач не скористався правом на подання заяви про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Жодних інших підстав для відкладення розгляду справи відповідач не навів.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що внаслідок неналежного виконання орендарем взятих на себе договірних зобов"язань по договору оренди земельної ділянки щодо своєчасного та в повному розмірі внесення орендної плати за період з травня 2019 року по 05.03.2020 виникла заборгованість з орендних платежів на суму 29 2610 грн. За несвоєчасне виконання грошових зобов"язань на суму боргу нараховано 3% річних в сумі 7355 грн та пеню в сумі 30 572 грн.

Також, представник позивача вказує на те, що систематична несплата відповідачем орендної плати за землю, у відповідності до положень Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі", умов укладеного між сторонами договору, є підставою для дострокового розірвання укладеного між сторонами договору оренди землі.

Відповідач не скористався передбаченим Господарським процесуальним кодексом України правом на участь представника у судовому засіданні, хоча, у відповідності до ст.ст.120, 242 Господарського процесуального кодексу України, належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи, підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Стаття 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасника справи.

Відзиву на позов у встановлений судом строк відповідач суду не надав.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ч. 1ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Враховуючи вимоги чинного законодавства щодо розумності строків розгляду справи, вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору, тривалості розгляду спору, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи і забезпечення його явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, а також беручи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, суд дійшов висновку розглядати справу за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВЖ № 0161768 від 10.09.2008, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, ТОВ "Карпати-Флора" на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,6375 га, кадастровий номер 2610100000:01:005:0027 за адресою вул.Галицька, 201, м. Івано-Франківськ (а.с.13).

14.04.2017 між ТОВ "Карпати-Флора" (орендодавець) та Обслуговуючим кооперативом "Перехід ІV" (орендар) укладено нотаріально посвідчений договір оренди земельної ділянки, згідно п.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування (оренду) земельну ділянку для ведення комерційної діяльності, кадастровий номер 2610100000:01:005:0027 за адресою вул.Галицька, 201, м. Івано-Франківськ (а.с. 14- 16).

В оренду передається земельна ділянка площею 0,6375 га (п.2 договору).

Земельна ділянка, яка передається в оренду, немає недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню та інших особливостей, які можуть вплинути на орендні відносини (п.5 договору).

Згідно п.6 договору, договір укладено строком на п"ять років.

У п.7 договору сторонами погоджено, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 4 грн 59 коп. за 1 кв.м. земельної ділянки, що становить 29 261 грн 25 коп. в місяць за всю орендовану площу земельної ділянки. Розмір орендної плати підлягає щомісячному уточненню відповідно до п.8 цього договору. При складанні розрахунку орендної плати враховується коефіцієнт індексації грошової оцінки земель, що встановлюється згідно з чинним законодавством.

Оплата здійснюється пропорційно зміні курсу долара США до української гривні, встановленого НБУ на день оплати порівняно з курсом на день підписання даного договору, але не менше суми у гривнях , що існувала на день підписання даного договору. Офіційний курс НБУ долара США до української гривні на день підписання Договору складає 26,8642 грн за один долар США. Орендар сплачує орендну плату в національній валюті в еквіваленті 0,170859 умовних одиниць за 1 кв.м. і відповідно 1089,23 умовних одиниць за всю орендовану площу по курсу НБУ на день оплати (п.8 договору).

Перша орендна плата нараховується та сплачується з 10 липня 2017 року. Надалі орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно до п"ятого числа звітного місяця (п.9 договору).

Пунктом 11 договору визначено, що за прострочення терміну сплати орендної плати або внесення орендної плати не в повному обсязі орендар сплачує пеню 10% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до п.15 договору земельна ділянка повинна бути передана в оренду згідно акту прийому передачі після державної реєстрації цього договору.

В п.23.3 договору визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Орендар зобов"язаний своєчасно вносити орендну плату (п.26.3 договору).

Розірвання договору в односторонньому порядку з ініціативи Орендодавця допускається у випадку невиконання Орендарем своїх обов"язків щодо сплати розміру орендної плати не більш як за один місяць (п.30 договору).

У разі припинення або розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку, з ініціативи Орендодавця, Орендар зобов"язаний повернути Орендодавцеві земельну ділянку не пізніше ніж через 5 календарних днів з моменту припинення або розірвання даного договору на підставі акта приймання передачі (п.31 договору).

Згідно підписаного сторонами акту приймання-передачі земельної ділянки від 14.04.2017, Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування (оренду) земельну ділянку загальною площею 0,6375 га для ведення комерційної діяльності, кадастровий номер 2610100000:01:005:0027, яка розташована за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Галицька,201 (а.с.20).

У відповідності до заключної виписки АТ КБ "Приватбанк" по рахунку ТОВ "Карпат-Флора" з 01.05.2017 по 10.03.2020, обслуговуючий кооператив "Перехід ІV" перерахував в період з 08.09.2017 по 17.05.2019 ТОВ "Карпат-Флора" 638 231 грн орендної плати, в тому числі 17.05.2019 здійснив останню оплату по орендній платі в розмірі 29 700 грн з призначенням платежу за квітень 2019 року.

03.01.2020 позивачем на адресу відповідача направлено претензію №3 від 10.12.2019 вих.№7 з повідомленням про необхідність сплати боргу по орендних платежах та ініціювання розірвання договору оренди і зобов"язання звільнити земельну ділянку.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

За приписами ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до приписів ст.792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України "Про оренду землі" передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону України "Про оренду землі"). Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України "Про оренду землі").

Статтями 24, 25 Закону України "Про оренду землі" передбачені права та обов`язки орендодавця та орендаря, зокрема, орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Приписами ст.21 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу Кодексу, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 Цивільного кодексу України).

Строк внесення орендної плати визначено у п.9 договору оренди від 14.04.2017 - щомісячно до п"ятого числа звітного місяця.

Разом з тим, прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь (постанови Верховного суду від 08.10.2018 у справі № 927/490/18, від 25.04.2018 у справі №803/350/17, № 815/4720/16, від 13.06.2018 у справі № 815/1298/17).

Таким чином, в даному випадку, виходячи з умов договору (п. 9 договору) кінцевою датою оплати орендної плати є 5 число звітного місяця, а відповідно, відповідач повинен був внести платіж по орендній платі за травень 2019 року у строк (враховуючи вихідні дні) до 06.05.2019.

У виписці АТ КБ "Приватбанк" по рахунку позивача за період з 17.05.2019 до 05.03.2020 відсутні відомості про оплату відповідачем орендної плати з травня 2019 по березень 2020 року.

Відповідач жодних доказів в спростування існування заборгованості за вказаний період суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, позовна вимога про стягнення з відповідача 292 610 грн орендної плати за період з травня 2019 по березень 2020 року обґрунтована і належить до задоволення.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання зобов"язання нарахував відповідачу три проценти річних за період з 05.05.2019 по 05.03.2020 в розмірі 7355 грн 07 коп. з усієї суми заборгованості (292610 грн).

За встановлених судом обставин щодо строку внесення відповідачем орендної плати за травень 2019 року до 06.05.2019, прострочення виконання такого грошового зобов`язання у відповідача настало 07.05.2019.

Судом здійснено перерахунок трьох процентів річних в системі "Законодавство" з 07.05.2019 з урахуванням кожного з періодів виникнення заборгованості, згідно якого до стягнення належить 4005 грн 17 коп.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Сторонами у п.11 договору визначено, що за прострочення терміну сплати орендної плати або внесення орендної плати не в повному обсязі орендар сплачує пеню 10% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

У відповідності до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно поданого в матеріали справи розрахунку, позивачем нараховано на суму боргу пеню на суму боргу в розмірі 30572 грн 18 коп. за період з 05.09.2019 по 05.03.2020.

Розрахунок пені позивачем проведено з дотриманням приписів ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України та ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", тобто розрахунок проведено згідно вимог закону в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Як встановлено судом, право нарахування пені в позивача виникло з 07.05.2019.

Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства, оскільки договором інше не встановлено, позивач вправі нарахувати відповідачу пеню за прострочення виконання зобов`язання за період шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Враховуючи, що позивач заявив вимогу про стягнення пені з 05.09.2020, а суд не вправі виходити за межі заявлених вимог, суд здійснив перерахунок пені за прострочення виконання зобов"язання по орендній платі виходячи з періоду зазначеного позивачем в межах шестимісячного строку виникнення кожного з періодів прострочення грошового зобов"язання.

Згідно розрахунку суду в системі "Законодавство" пеня становить 24396 грн 60 коп., в т.ч.: прострочення за травень з суми 29261 грн - з 05.09.2019 по 05.11.2019 = 1646 грн 63 коп.; за червень з суми 29261 грн - з 05.09.2019 по 05.12.2019 = 2367 грн 34 коп.; за липень з суми 29261 грн - з 05.09.2019 по 05.01.2020 = 3060 грн 48 коп.; за серпень з суми 29261 грн - з 05.09.2019 по 05.02.2020 = 3705 грн 67 коп.; за вересень з суми 29261 грн - з 06.09.2019 по 05.03.2020 = 4188 грн 48 коп.; за жовтень з суми 29261 грн - з 08.10.2019 по 05.03.2020 = 3341 грн 91 коп.; за листопад з суми 29261 грн - з 06.11.2019 по 05.03.2020 = 2593 грн 95 коп.; за грудень з суми 29261 грн - з 06.12.2019 по 05.03.2020 = 1848 грн 40 коп.; за січень з суми 29261 грн - з 07.01.2020 по 05.03.2020 = 1133 грн 67 коп.; за лютий з суми 29261 грн - з 06.02.2020 по 05.03.2020 = 510 грн 07 коп.

Отже, позовні вимоги про стягнення трьох процентів річних та пені слід задовольнити частково.

Позовні вимоги про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки належить до задоволенню виходячи з такого.

Підстави припинення договору оренди землі шляхом розірвання встановлені ст. 32 Закону України "Про оренду землі", зокрема, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 24 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст.629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідач з травня 2019 по березень 2020 року не сплачував позивачу орендну плату згідно договору оренди земельної ділянки від 14.04.2017, у зв"язку з чим виникла заборгованість у розмірі 292610 грн.

Пунктом д ч. 1 ст.141 Земельного кодексу України визначено, що систематична несплата земельного податку або орендної плати є підставою припинення права користування земельною ділянкою.

Частиною 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24, 25 вказаного Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення Цивільного кодексу України, при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Разом з тим, ст.611 Цивільного кодексу України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Така ж правова позиція відображена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17.

Також, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п.30 договору, сторони погодили, що розірвання договору в односторонньому порядку з ініціативи Орендодавця допускається у випадку невиконання Орендарем своїх обов"язків щодо сплати розміру орендної плати не більш як за один місяць.

Судом встановлено, що відповідачем порушено умови Договору оренди земельної ділянки від 14.04.2017 та вимоги законодавства в частині внесення орендних платежів за користування земельною ділянкою в розмірах та в строки, передбачені договором, що є істотним порушенням умов укладеного між договору.

Відповідачем зазначений факт жодним чином не спростований. Належних та допустимих доказів сплати орендної плати у строки та розмірі, встановленому в Договорі, суду не надано.

Згідно п.31 договору, у разі припинення або розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку, з ініціативи Орендодавця, Орендар зобов"язаний повернути Орендодавцеві земельну ділянку не пізніше ніж через 5 календарних днів з моменту припинення або розірвання даного договору на підставі акта приймання передачі.

Відповідно до ст. 34 Закону України Про оренду землі у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, доводи, викладені у позовній заяві, не спростував, доказів належного виконання договірних зобов`язань щодо внесення орендної плати у встановлених договором порядку та розмірі суду не надав.

За наведених вище підстав, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги в частині розірвання договору оренди землі та передачі земельної ділянки, підлягають задоволенню.

Судові витрати, у відповідності до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись 74, 76-80, 126, 129, 165, 232, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Перехід IV" (вул. Угорницька,12 В, м. Івано-Франківськ,76018; вул. Галицька, 201 м. Івано-Франківськ, 76000, код 40218305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати - Флора" (вул. Січка, 6, м. Івано-Франківськ,76018, код 31790322) заборгованість по орендній платі в розмірі 292610 (двісті дев"яносто дві тисячі шістсот десять гривень), пеню за несвоєчасне внесення орендної плати в розмірі 24396 (двадцять чотири тисячі триста дев"яносто шість гривень) 60 коп., 3% річних в розмірі 4005 (чотири тисячі п"ять гривень) 17 коп. та 9019 (дев"ять тисяч дев"ятнадцять гривень) 28 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений 14.04.2017 між ТОВ "Карпати - Флора" (вул. Січка, 6, м. Івано-Франківськ, 76018, код 31790322) і Обслуговуючим кооперативом "Перехід IV" (вул. Угорницька,12В, м. Івано-Франківськ,76018; вул. Галицька, 201 м. Івано-Франківськ, 76000, код 40218305), зареєстрований за №172.

Зобов"язати обслуговуючий кооператив " Перехід IV" (вул. Угорницька,12В, м. Івано-Франківськ,76018; вул. Галицька, 201 м. Івано-Франківськ, 76000, код 40218305) передати земельну ділянку загальною площею 0,6375 га., що розташована за адресою - вул. Галицька, 201, м. Івано-Франківськ , кадастровий номер 2610100000:01:005:0027 ТОВ "Карпати - Флора" (вул. Січка,6, м. Івано-Франківськ,76018, код 31790322) в стані, придатному для її цільового використання.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції в порядку розділу 4 ГПК України.

Повне рішення складено 20.08.2020

Суддя О.В. Рочняк