Рішення

від 10.08.2020 по справі 911/1159/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1159/20

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "КАТП-1028" (09109, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Мережна, буд. 10)

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Академічний-3" (09100, Київська обл., м. Біла Церква, пров. Академічний, буд. 3)

про стягнення 13245,70 грн. заборгованості згідно договору про надання послуг з вивезення побутових відходів № 844-17 від 01.01.2017 р.,

секретар судового засідання: Демідова А.А.

Представники сторін:

від позивача: Король О.В. (довіреність № 69 від 09.07.2020 р.); Вакурова І.П. - директор (наказ № 14-к від 28.05.2020 р.);

від відповідача: Гаделія В.Р. (ордер АІ № 1038922 від 13.07.2020 р.).

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "КАТП-1028" (далі - ПрАТ "КАТП-1028", позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Академічний-3" (далі - ОСББ "Академічний-3", відповідач) про стягнення 13245,70 грн. заборгованості згідно договору про надання послуг з вивезення побутових відходів № 844-17 від 01.01.2017 р.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг з вивезення побутових відходів № 844-17 від 01.01.2017 р. в частині оплати за надані послуги, у зв`язку з чим останній просив суд стягнути з відповідача 13245,70 грн. основного боргу і судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.06.2020 р. було відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін, яке було призначено на 13.07.2020 р.

30.06.2020 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив № 48/337 від 25.06.2020 р. (вх. № 13206/20 від 30.06.2020 р.) на позовну заяву, за змістом якого останній просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В обґрунтування вказаної позиції відповідач зазначає, що 01.01.2017 р. між останнім та ПрАТ "КАТП-1028" було укладено договір про надання послуг з вивезення побутових відходів № 844-17, за умовами якого позивач зобов`язується згідно з графіком надавати відповідачеві послуги з вивезення побутових відходів, а саме - перевезення, захоронення та збирання твердих побутових відходів, а ОСББ "Академічний-3", в свою чергу, зобов`язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.

Відповідач, посилаючись на п.п. 4.8, 6.3.8 вказаного договору № 844-17 від 01.01.2017 р., зазначає, що у разі зміни вартості послуг позивач повинен повідомити про це ОСББ "Академічний-3" не пізніше, ніж за 30 календарних днів, із зазначенням причин та відповідних обґрунтувань, а також надавати своєчасну та достовірну інформацію про тарифи на надання послуг, умови оплати, графік вивезення відходів. Проте, як стверджує відповідач, станом на дату подання відзиву, на адресу останнього від позивача не надходило повідомлення про зміну вартості послуг, а зміни до договору не вносились.

Окрім того, відповідач вказує, що посилання позивача на п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", на думку ОСББ "Академічний-3", є помилковим, оскільки вказане положення закону підлягає застосуванню у відносинах з індивідуальним споживачем, в той час як відповідач у даній справі є колективним споживачем.

Поряд з цим, відповідач наголошує, що ПрАТ "КАТП-1028" не мало права нараховувати плату за послуги за іншими тарифами, оскільки ним не було вчинено жодних дій щодо внесення змін до договору, товариство не зверталось до ОСББ "Академічний-3" з повідомленням про зміну вартості послуг, а також не зверталось до суду з метою внесення змін до договору в примусовому порядку, натомість, як вказує відповідач, позивач на власний розсуд в односторонньому порядку нараховував плату за надані послуги у розмірі, що перевищує розмір, обумовлений сторонами у договорі про надання послуг з вивезення побутових відходів № 844-17 від 01.01.2017 р.

08.07.2020 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь № 180 від 06.07.2020 р. (вх. № 13882/20 від 08.07.2020 р.) на відзив, у якій останній просить суд задовольнити позовні вимоги з огляду на те, що ПрАТ "КАТП-1028", за його твердженням, неодноразово направляло на адресу місцезнаходження відповідача повідомлення про зміну тарифів на надання послуг з вивезення твердих побутових відходів, посилаючись на рішення Білоцерківської міської ради від 15.11.2018 р. № 639 "Про встановлення тарифів на послуги з вивезення побутових відходів".

Окрім того, як зазначає позивач, відповідно до умов укладеного між сторонами договору № 844-17 від 01.01.2017 р., за наявності підстав для зміни тарифу на послуги, ПрАТ "КАТП-1028" повинне повідомити про це відповідача в тридцятиденний строк, шляхом надсилання письмового повідомлення, при цьому, підписання додаткової угоди або внесення змін до редакції наявного договору в частині зміни тарифу на послуги сторони не передбачили.

Водночас, у відповіді № 180 від 06.07.2020 р. (вх. № 13882/20 від 08.07.2020 р.) на відзив позивач додатково надав розрахунок суми боргу, заявленого ПрАТ "КАТП-1028" у даній справі.

13.07.2020 р. до господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 13.07.2020 р. (вх. № 14161/20 від 13.07.2020 р.) про долучення доказів до матеріалів справи, а саме - копій ордера АІ № 1038922 від 13.07.2020 р. та платіжних доручень, що підтверджують понесення ОСББ "Академічний-3" витрат на правову допомогу.

У судовому засіданні 13.07.2020 р. представник позивача підтримувала позовні вимоги у повному обсязі; представник відповідача проти позову заперечував.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.07.2020 р. було відкладено судове засідання з розгляду справи на 10.08.2020 р.

У судовому засіданні 10.08.2020 р. представники позивача просили суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, а також заявив про понесення відповідачем судових витрат на правничу допомогу, докази чого будуть надані у встановленому порядку після ухвалення судового рішення.

У судовому засіданні 10.08.2020 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

01.01.2017 р. між Приватним акціонерним товариством "КАТП-1028" (виконавець) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Академічний-3" (споживач) було укладено договір № 844-17 про надання послуг з вивезення побутових відходів, відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов`язаний згідно з графіком надавати послуги з вивезення побутових відходів, а саме: перевезення, захоронення та збирання твердих відходів. У свою чергу, споживач зобов`язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором (надалі - послуги).

У відповідності з п. 2.1 договору виконавець надає споживачеві послуги з вивезення твердих відходів.

Умовами п. 3.1 договору передбачено, що обсяг надання послуг з вивезення твердих побутових відходів розраховується виконавцем на підставі норм, затверджених органом місцевого самоврядування (рішення Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 27.11.2012 р. № 525).

Загальний обсяг вивезення твердих побутових відходів з 01.01.2017 р. до 31.12.2017 р. складає 502,32 куб.м (п. 3.2 договору).

Пунктом 3.3 договору передбачено, що вартість вивезення 1 куб.м твердих побутових відходів складає 44,10 грн.

Згідно з п. 3.4 договору загальна сума оплати за послуги з вивезення твердих побутових відходів з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р. складає 22152,31 грн.

Відповідно до п. 3.5 договору загальна сума місячної плати за надання послуг складає 1846,03 грн.

Місячний обсяг наданих послуг з вивезення твердих побутових відходів, їх вартість та сума оплати за надані послуги відображається в акті здачі-прийняття робіт (послуг), який підписується споживачем та виконавцем (п. 3.6 договору).

Згідно з п. 4.1 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

У відповідності з п. 4.3 договору виконавець в останній робочий день місяця надає споживачу акт приймання-передачі робіт (послуг) за звітний місяць.

Умовами п. 4.4 договору передбачено, що акт здачі-приймання робіт підписується споживачем та повертається виконавцю до кінця поточного місяця або надається обґрунтована відмова від його підписання.

Пунктом 4.5 договору передбачено, що у випадку, якщо виконавець протягом 3-х робочих днів наступного місяця не отримає ані акт приймання-передачі робіт (послуг), ані обґрунтовану претензію, послуги з вивезення твердих побутових відходів вважаються прийнятими споживачем в повному обсязі.

Послуги оплачуються в безготівковій формі або готівковій формі (п. 4.6 договору).

Згідно з п. 4.8 договору, в разі зміни вартості послуг виконавець повідомляє про це споживачеві не пізніше, ніж за 30 календарних днів, із зазначенням причин та відповідних обґрунтувань.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 договору споживач зобов`язується сплачувати кошти за надані йому послуги з вивезення твердих побутових відходів у термін, встановлений даним договором.

Виконавець зобов`язується надавати своєчасну та достовірну інформацію про тарифи на надання послуг, умови оплати, графік вивезення відходів (пп. 6.3.8 п. 6.3 договору).

Згідно з пп. 7.1.1 договору споживач несе відповідальність згідно із законом і цим договором, зокрема, за несвоєчасне внесення плати за послуги.

Договір діє з 01.01.2017 року до 31.12.2017 року і набирає чинності з дня його укладення (п. 10.1 договору).

Пунктом 11.1 договору передбачено, що зміна умов договору проводиться у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі, коли не досягнуто такої згоди, спір розв`язується у судовому порядку.

Договір вважається таким, що продовжений, якщо за місяць до закінчення строку його дії одна із сторін не заявила про відмову від договору або про його перегляд (п. 11.2 договору).

Пунктом 1.1 рішення Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 501 від 26.12.2017 р. Про встановлення тарифів на вивезення побутових відходів та встановлення вартості технічного обслуговування ліфтів було встановлено, що з 01.02.2018 р. у м. Біла Церква будуть діяти нові тарифи на послуги з вивезення побутових відходів згідно додатку № 1.

Окрім того, рішенням Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 639 від 15.11.2018 р. Про встановлення тарифів на послуги з вивезення побутових відходів було визначено, що з 01.01.2019 р. будуть діяти нові тарифи на послуги з вивезення побутових відходів згідно додатку, а також визнано таким, що втратив чинність п. 1.1 рішення Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 501 від 26.12.2017 р.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять жодних доказів повідомлення позивачем відповідача в порядку, передбаченому пунктом 4.8 договору, про зміну вартості послуг, а саме - не пізніше, ніж за 30 днів до 01.02.2018 р. та 01.01.2019 р. відповідно.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, а саме - з листа ОСББ "Академічний-3" № 242 від 14.01.2019 р., направленого на адресу ПрАТ "КАТП-1028", останнім було направлено ОСББ "Академічний-3" проект договору з новими тарифами. Проте, у зазначеному вище листі споживач повідомляв виконавця про те, що ОСББ "Академічний-3" прийняло рішення винести питання про надання послуг з вивезення та захоронення побутових відходів на загальні збори і проголосувати за індивідуальні договори по кожній квартирі, у зв`язку з чим два екземпляри проекту договору було повернуто виконавцеві.

ПрАТ "КАТП-1028" було направлено на адресу ОСББ "Академічний-3" лист № 24 від 21.01.2019 р., згідно з яким позивач повідомляв відповідача про те, що винесення на розгляд загальних зборів ОСББ "Академічний-3" питання про надання послуг з вивезення та захоронення побутових відходів за індивідуальними договорами не звільняє від обов`язку підписати договір про надання послуг з вивезення побутових відходів № 844-19 від 23.11.2018 р. З огляду на зазначене, ПрАТ "КАТП-1028" повідомляло про направлення на адресу ОСББ "Академічний-3" повторно для підписання договору про надання послуг з вивезення побутових відходів № 844-19 від 23.11.2018 р. у двох примірниках, один з яких у підписаному вигляді товариство просило повернути на його адресу.

Окрім того, за твердженням позивача, ПрАТ "КАТП-1028" було направлено на адресу ОСББ "Академічний-3" лист № 33 від 30.01.2019 р., відповідно до якого товариство повідомляло об`єднання про підвищення розміру плати за послуги з вивезення побутових відходів згідно рішення Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Про встановлення тарифів на послуги з вивезення побутових відходів № 639 від 15.11.2018 р., у зв`язку з чим ПрАТ "КАТП-1028" пропонувало ОСББ "Академічний-3" погодити ціну шляхом підписання додаткової угоди до договору № 844-18 від 01.02.2018 р. Також ПрАТ "КАТП-1028" було направлено на адресу ОСББ "Академічний-3" попередження № 108 від 12.04.2019 р., за яким позивач повідомляв відповідача про виникнення заборгованості в сумі 7153,15 грн. у зв`язку з неналежним виконанням умов договору № 844-17 від 01.01.2017 р. Поряд з цим, ПрАТ "КАТП-1028" просило ОСББ "Академічний-3" погасити заборгованість протягом 5 днів з моменту отримання даного попередження та укласти новий договір на 2019 рік.

У подальшому, за твердженням останнього, ПрАТ "КАТП-1028" було направлено на адресу ОСББ "Академічний-3", лист № 31 від 19.02.2020 р., згідно з яким товариство повідомляло ОСББ про те, що станом на 01.01.2020 р. ПрАТ "КАТП-1028" недоотримало коштів у сумі 13245,70 грн. за послуги з поводження з побутовими відходами. Дана розбіжність виникла в результаті того, що ОСББ "Академічний-3", починаючи з січня 2019 року проводило оплату за послуги поводження з побутовими відходами за тарифами, встановленими рішенням Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 501 від 26.12.2017 р., яке втратило чинність після прийняття нового рішення Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 639 від 15.11.2018 р. Про встановлення тарифів на послуги з вивезення побутових відходів . Також позивач у даному листі повідомляв відповідача про те, що, не зважаючи на неодноразові звернення ПрАТ "КАТП-1028" про необхідність оплати наданих послуг та погашення заборгованості, ОСББ "Академічний-3" не було вчинено жодних дій, у зв`язку з чим позивач просив відповідача розглянути і підписати договір про розстрочення для погашення заборгованості.

Однак відповідач новий договір чи додатковий договір до договору № 844-17 від 01.01.2017 р. з позивачем не підписав, отримані послуги за новими тарифами не оплатив.

Суд вважає за необхідне відзначити, що жодних доказів направлення позивачем відповідачу наведених вище листів до матеріалів справи не надано.

За доводами позивача, спір у даній справі виник внаслідок виникнення різниці у сумах тарифів на вивезення твердих побутових відходів, затверджених Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради, а саме - рішеннями № 501 від 26.12.2017 р. та № 639 від 15.11.2018 р., і тарифів, за якими відповідач здійснював оплату наданих послуг, яку позивач і просить суд стягнути з відповідача в примусовому порядку.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Укладений між сторонами договір за своєю природою є договором про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України. Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме - майново-господарських зобов`язань згідно зі ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, а згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Поряд з цим, правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, регулюються спеціальними нормами Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (далі - Закон).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 цього ж Закону обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Таким чином, за переліченими нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

При цьому, слід зауважити, що факт відсутності укладеного зі споживачем договору сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 р. у справі № 6-2951цс15, постанові Великої палати Верховного Суду від 20.09.2018 р. у справі № 751/3840/15-ц, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суді від 11.04.2018 р. у справі № 904/2238/17 та від 16.10.2018 р. у справі № 904/7377/17.

Згідно з ч. 2 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець зобов`язаний, зокрема, без додаткової оплати надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості та іншу інформацію, передбачену законодавством.

Поряд з цим, слід зазначити, що наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 390 від 30.07.2012 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.08.2012 р. за № 1380/21692, було затверджено Порядок доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад.

Пунктом 2.1 Порядку передбачено, що суб`єкти господарювання здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим встановлювати тарифи, а п. 2.2 Порядку передбачено, що протягом 5 робочих днів з дня подання відповідних розрахунків (в тому числі здійснених за результатами коригування встановлених тарифів) до органу, уповноваженого встановлювати тарифи, суб`єкти господарювання інформують споживачів про намір здійснити зміну тарифів за визначеними цим Порядком способами доводять до відома споживачів інформацію, передбачену цим Порядком.

Згідно з п. 2.5 Порядку суб`єктами господарювання, що надають послуги з вивезення побутових відходів, до відома споживачів доводиться така інформація: загальний розмір планованого тарифу для кожного виду побутових відходів, поданого до органу, уповноваженого встановлювати тарифи, та його структура (плановані витрати за елементами, прибуток, податок на додану вартість); періодичність надання послуги; обґрунтування причин зміни тарифу (зазначення розміру діючого тарифу та відсотка відшкодування затвердженим тарифом собівартості, планового економічно обґрунтованого тарифу, дати, коли тариф востаннє переглядався, причин перегляду тарифу, зазначення відсотка зростання основних складових тарифу (заробітної плати, електроенергії, паливо-мастильних матеріалів), визначення відсотка підвищення тарифу тощо). Зазначена інформація доводиться до відома споживачів шляхом розміщення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування в мережі Інтернет (за наявності), у друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (перевага надається друкованим засобам масової інформації органу місцевого самоврядування), веб-сайті суб`єкта господарювання (за наявності) та, за необхідності, на інформаційних стендах біля адміністративних будинків органів місцевого самоврядування, балансоутримувачів багатоквартирних будинків. Суб`єкт господарювання може обрати один із вищеперелічених способів доведення інформації (крім розміщення на інформаційних стендах біля адміністративних будинків органів місцевого самоврядування, балансоутримувачів багатоквартирних будинків) як основний для розміщення всього масиву необхідної інформації, визначеної цим Порядком. За допомогою інших способів, передбачених в абзаці п`ятому цього пункту, суб`єкт господарювання повідомляє споживачів про намір зміни тарифів на послуги з вивезення побутових відходів та обов`язково вказує на джерело розміщення всієї необхідної інформації, з якою без перешкод може ознайомитися споживач. Суб`єкт господарювання додатково може також доводити до відома споживачів інформацію про намір зміни тарифів за допомогою радіо, телебачення та способу, визначеного статутом територіальної громади. Вибір та використання додаткових способів доведення до споживачів інформації про намір зміни тарифів здійснюються за бажанням суб`єкта господарювання.

Способи доведення до відома споживачів інформації не обмежуються тими, що передбачені цим Порядком (п. 2.6 Порядку).

У відповідності з п. 2.7 Порядку інформація повинна бути повною, змістовною та достовірною.

У подальшому наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 130 від 05.06.2018 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 р. за № 753/32205, було затверджено Порядок інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності та визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 390 від 30.07.2012 р. Про затвердження Порядку доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад .

Згідно з п. 1 нового Порядку виконавці комунальних послуг здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) комунальних послуг і подають їх для встановлення тарифів органам, уповноваженим встановлювати тарифи.

Відповідно до п. 4 нового Порядку виконавцями комунальних послуг, що надають послуги з поводження з побутовими відходами, до відома споживачів доводиться така інформація: загальний розмір планованого тарифу на послуги з поводження з побутовими відходами для кінцевого споживача, поданого до органу, уповноваженого встановлювати тарифи, та його структура (плановані витрати за елементами, прибуток, податок на додану вартість), розмір планованих тарифів окремо за кожною послугою з поводження з побутовими відходами (вивезення, перероблення та захоронення побутових відходів) та видами побутових відходів (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі) та їх структура; періодичність надання послуги, графік вивезення побутових відходів; обґрунтування причин зміни тарифу (зазначення розміру діючого тарифу та відсотка відшкодування затвердженим тарифом собівартості, планованого економічно обґрунтованого тарифу, дати, коли тариф востаннє переглядався, причин перегляду тарифу із визначенням форми (способу) його зміни, відсотка зміни основних складових тарифу (заробітної плати, електроенергії, паливно-мастильних матеріалів), визначення відсотка зміни тарифу тощо); обґрунтування необхідності встановлення тарифу (у випадку, якщо тариф встановлюється вперше); інша додаткова інформація, визначена виконавцем комунальних послуг (за необхідності); адреса, за якою приймаються зауваження і пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань (місцезнаходження виконавця комунальної послуги та органу, уповноваженого встановлювати тарифи), а також строк приймання таких зауважень і пропозицій.

Інформація, зазначена у пунктах 3, 4 цього розділу, доводиться до відома споживачів шляхом розміщення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування в мережі Інтернет (за наявності), у друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (перевага надається друкованим засобам масової інформації органу місцевого самоврядування), веб-сайті виконавця комунальних послуг (за наявності), на інформаційних стендах в абонентських відділах виконавців комунальних послуг та на інформаційних стендах біля адміністративних будинків органів місцевого самоврядування в населених пунктах, де споживачі отримують відповідні послуги. Виконавець комунальних послуг може обрати один із вищеперелічених способів доведення інформації (крім розміщення на інформаційних стендах в абонентських відділах виконавців комунальних послуг та на інформаційних стендах біля адміністративних будинків органів місцевого самоврядування) як основний для розміщення всього масиву необхідної інформації, визначеної цим Порядком. За допомогою інших способів, передбачених в абзаці першому цього пункту, а також шляхом обов`язкового розміщення інформаційного повідомлення у платіжному документі, що застосовується для оплати спожитих послуг, виконавець комунальних послуг повідомляє споживачів про намір зміни тарифів (або встановлення нових тарифів) на комунальні послуги та обов`язково зазначає джерело розміщення всієї необхідної інформації, з якою без перешкод може ознайомитися споживач. Виконавець комунальних послуг за власним бажанням може додатково також допомогою радіо, телебачення та способу, визначеного статутом територіальної громади (п. 5 нового Порядку).

Пунктами 5, 6 нового Порядку передбачено, що способи доведення до відома споживачів інформації не обмежуються передбаченими цим Порядком. Інформація має бути достовірною, точною, повною.

Слід зазначити, що матеріали даної справи не містять доказів доведення до відома споживача виконавцем інформації про намір змінити тарифи.

Окрім того, як зазначалося вище, позивач і у передбаченому договором порядку про зміну тарифів на послуги з вивезення твердих побутових відходів відповідача не повідомляв.

Доказів протилежного матеріали справи не містять.

При цьому, відповідач продовжував оплачувати надані позивачем послуги, виходячи з вартості, визначеної в п. 3.5 договору, а саме - 1846,03 грн. на місяць.

Наведена обставина позивачем не заперечувалась. Натомість, позивач вказував, що заявлена до стягнення у даній справі сума заборгованості є різницею між вартістю послуг, сплаченою відповідачем за тарифом, зазначеним у договорі, та тарифами, що у подальшому (з 01.02.2018 р. та з 01.01.2019 р.) збільшувалися згідно з рішенням Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради.

Слід зазначити, що частинами 1, 2 статті 632 ЦК України обумовлено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Аналогічні норми щодо внесення змін в договір лише за згодою сторін та можливості зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, передбачені ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України.

При цьому, статтею 654 Цивільного кодексу України унормовано, що зміна договору вчиняються в такій самій формі, що й договір, який змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Суд констатує, що сторонами у справі зміни до договору в частині вартості послуг не вносилися.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача, заявлені у даній справі, задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Як зазначалося в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 21.04.2020 р. у справі № 910/7968/19, оскільки факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг не звільняє відповідача від оплати послуг у повному обсязі, необхідним є доведення факту надання та споживання таких послуг у спірний період. При цьому, позивачем повинно бути доведено за допомогою належних, допустимих та достатніх доказів факт надання послуг, їх обсяг, вартість, а також настання у відповідача строку виконання грошового зобов`язання з оплати таких послуг.

Згідно з ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вказувалось вище, позивачем належними та допустимими доказами не доведено обставин ані інформування відповідача про зміну тарифів у порядку, передбаченому законом, ані повідомлення відповідача про зміну тарифів у порядку, передбаченому договором.

При цьому, до матеріалів справи також не було надано актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих за спірний період послуг), які за умовами договору мали надаватися виконавцем замовнику, та доказів такого надання, що також унеможливлює зробити висновок про доведення до відповідача нових тарифів і, відповідно, нової вартості послуг за кожний місяць спірного періоду.

Також матеріали справи не містять і проектів нового договору надання послуг, які були відхилені відповідачем та в яких мала би зазначатися нова вартість послуг.

Відтак, суд констатує, що окрім зробленого позивачем розрахунку розміру заборгованості, матеріали справи не містять жодного документального доказу на підтвердження вартості послуг, що надавалися відповідачу, визначеної за новими тарифами. При цьому, вказаний розрахунок не містить ані обсягів наданих послуг, ані розмірів застосованих тарифів.

Поряд з цим, позивач при здійсненні розрахунку заборгованості посилається на дати та номери якихось документів, які до справи не надані.

Крім того, з вказаного розрахунку вбачається, що заборгованість відповідача виникла з 28.02.2018 р., однак належних та допустимих доказів виникнення заборгованості за надані послуги в цей період та саме в таких сумах позивачем надано не було. При цьому, за змістом розрахунку 28.02.2018 р. позивачем до сплати відповідачу було визначено 2242,86 грн., тоді як 31.03.2018 р. до сплати позивачем було визначено суму 2337,16 грн., 28.02.2019 р. позивачем до сплати визначено суму 2522,97 грн., а 31.03.2019 р. - 2522,98 грн. Проте, безпосередньо розрахунку зазначених сум, які вочевидь є різними, матеріали справи не містять.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем факту виникнення у відповідача обов`язку з оплати наданих позивачем послуг за новими тарифами саме у зазначених позивачем сумах.

Відтак, підстави для задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "КАТП-1028" про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Академічний-3" 13245,70 грн. заборгованості згідно договору про надання послуг з вивезення побутових відходів № 844-17 від 01.01.2017 р. є відсутніми.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України , Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи документів та доводів учасників процесу була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно відсутності підстав для задоволення позову не спростовує.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "КАТП-1028" (09109, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Мережна, буд. 10) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Академічний-3" (09100, Київська обл., м. Біла Церква, пров. Академічний, буд. 3) про стягнення 13245,70 грн. заборгованості згідно договору про надання послуг з вивезення побутових відходів № 844-17 від 01.01.2017 р. відмовити повністю.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 20.08.2020 р.

Суддя В.М. Бабкіна