Рішення

від 06.08.2020 по справі 922/1501/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1501/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління № 460", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносінтез", м. Харків про стягнення коштів за участю представників:

Позивача - Могільовкін Р.Ю. (свідоцтво серія ХВ № 002292 від 12.12.2018 р.);

Відповідача - Забайрачная С.Ю. (посвідчення № 002313 від 08.02.2019 р.)

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління № 460" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносінтез" суму заборгованості по оплаті виконаних робіт в розмірі 877938,55 грн., а також стягнути судові витрати на користь Позивача з Відповідача.

Ухвалою суду від 20.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін та призначенням підготовчого засідання на "11" червня 2020 р. о 10:45.

Ухвалою суду від 11.06.2020 р. було повідомлено про наступне підготовче засідання на 25.06.2020 р. о 10:30. Ухвалою суду від 25.06.2020 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 16.07.2020 р. о 11:15. Ухвалою суду від 16.07.2020 р. було оголошено про наступне судове засідання на 06.08.2020 р. о 10:00.

Представник Позивача в судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник Відповідача у судове засідання з`явився, у відзиві на позовну заяву просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, керуючись принципом Верховенства права суд встановив наступне.

Відповідно до п. 6 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Таким чином, даний спір відноситься до юрисдикції господарських судів України.

23 вересня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажним управлінням № 460" (субпідрядником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техносінтез" (генпідрядником) було укладено Договір субпідряду № 2М/2019-2309 про виконання робіт, відповідно до п. 1.1. якого генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов`язується на свій ризик, а також необхідними матеріалами виконати роботи з "Облаштування Муратівського ГКР. Будівельно-монтажні роботи "Під ключ", побудувати за завданням Генпідрядника відповідно дол проектно-кошторисної документації, умов договору та здати у встановлений строк об`єкт, а генпідрядник зобов`язується прийняти та оплатити закінчений будівництвом та обладнаний об`єкт.

Позивач зазначає, що відповідно до актів приймання-передачі матеріалів в монтаж (№ 1 від 08.11.2019 р., № 2 від 26.11.2019 р., № 3 від 13.12.2019 р., № 4 від 17.12.2019 р.) Позивачем були отримані матеріали для виконання робіт.

Згідно п. 5.6. договору, субпідрядник зобов`язаний щомісячно разом з довідкою про вартість виконаних робіт подавати генпідряднику виконавчу документацію.

Відповідно до поштового відправлення № 6103718764802 на адресу Відповідача з описом вкладення та супровідним листом № 2801-1 від 28.01.2020 р. були направлені довідка про вартість виконаних робіт та витрати за формою КБ-3, акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в, відомість ресурсів додаток Л форма № 5 та розрахунки № 1-2 загальновиробничих витрат по договірній ціні № 1. Дане поштове відправлення було отримано відповідачем 13.02.2020 р.

П. 6.4. договору передбачено, що генпідрядник здійснює оплату за виконані будівельно-монтажні роботи на підставі підписаних актів приймання-передачі виконаних робіт та довідки за формою КБ-3. Генпідрядник підписує акти у разі відсутності зауважень протягом 3 робочих днів з моменту надання документів субпідрядником.

Позивач зазначає, що Відповідач ухиляється від підписання наданих Позивачем документів, не надавши жодних письмових зауважень щодо кількості або якості виконаних Позивачем робіт.

24.03.2020 р. листом № 2403-1 Позивач звернувся до Відповідача з вимогою підписати документи, що підтверджують фактичне виконання робіт та сплатити вартість робіт.

26.09.2019 р. Позивач згідно платіжного доручення № 2 отримав від Відповідача часткову попередню оплату вартості робіт в сумі 700000,00 грн.

Дослідивши доводи сторін, матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані Позивачем докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, керуючись принципом Верховенства права суд встановив наступне.

На підставі ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів. Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ст. 174 Господарського кодексу України.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. Загальні положення про договір визначені статям 626-637 ЦК України, а порядок укладення, зміна і розірвання договору статями 638-647, 649,651-654 ЦК України. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Приписами статей 526-527 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно із статтею 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, статями 525 - 526 ЦК України передбачається, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як вбачається з п. 3.2. договору, роботи виконуються з матеріалів та устаткування генпідрядника. В п. 3.4. зазначено, що матеріали (устаткування) передаються генпідрядником субпідряднику згідно акту приймання-передачі матеріалів (устаткування) в монтаж без права їх використання в будь-якій іншій господарській діяльності, крім будівництва по цьому договору. Передані матеріали (устаткування) є власністю генпідрядника, після їх використання субпідрядником на будівництві об`єкта повертаються підряднику по акту приймання-передачі використаних (змонтованих) матеріалів (устаткування). Так, Відповідач передав Позивачу матеріали згідно актів приймання-передачі матеріалів в монтаж від 08.11.2019 р. № 1, від 26.11.2019 р. № 2, від 13.12.2019 р. № 3, від 17.12.2019 р. № 4 та отримані Позивачем.

Ціна договору сформована на підставі проектно-кошторисної документації та складає 15541155,95 грн.

П. 6.4. договору передбачено, що генпідрядник здійснює авансовий платіж в сумі 700000,00 грн. для перебазування на об`єкт будівництва та початку будівельно-монтажних робіт. Також передбачено, що генпідрядник здійснює оплату:

- за виконані інженерно-геологічні та інженерно-геодезичні вишукування на підставі актів здачі-приймання виконаних вишукувальних робіт у разі відсутності зауважень з боку генпідрядника;

- за виконані будівельно-монтажні роботи на підставі підписаних актів приймання виконаних робіт (ф. КБ-2в) і довідки про вартість виконаних робіт та витрат (ф. КБ-3), які складаються субпідрядником щомісячно по мірі готовності окремих робіт та надаються генпідряднику на підпис не пізніше 26 числа звітного місяця. Генпідрядник підписує акти, у разі відсутності зауважень протягом 3 робочих днів з моменту їх надання субпідрядником.

ТОВ "Техносінтез" здійснило авансовий платіж в сумі 700000,00 грн. платіжним дорученням № 2 від 26.09.2019 р.

Договором передбачено обов`язок Позивача про щомісячне звітування перед Відповідачем. Згідно п. 2.2. ст. 2 закріплено строк у 150 календарних днів, а це п`ять місяців. та актів приймання-передачі змонтованих устаткувань повинно бути 5 штук та повинні ці акти складатись у строк 30 календарних днів. Але Позивачем надано лише 2 акти.

Також п. 2.1. договору визначено порядок виконання робіт - протгяом 5 календарних днів після отримання авансу на початок будівельно-монтажних робіт та за умови отримання субпідрядником погодженої проектно-кошторисної документації. Отже, Позивач мав розпочати роботу на об`єкті 01.10.2019 р., але вони були розпочаті лише 04.11.2019 р.

Відповідно до п. 5.6. договору, субпідрядник зобов`язаний щомісячно разом з довідкою про вартість виконаних робіт подавати генпідряднику виконавчу документацію а актом приймання-передачі, П. 6.4. договору передбачено, що оплату генпідрядник здійснює за виконані будівельно-монтажні роботи на підставі підписаних актів приймання виконаних робіт та витрат, які складаються субпідрядником щомісячно по мірі готовності окремих робіт та надаються генпідряднику на підпис не пізніше 26 числа звітного місяця.

Згідно п. 6.7. договору, датою виконання робіт є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі виконаних робіт.

Акти прийому-передачі виконаних робіт є первинним бухгалтерським документом в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", в якому зазначено, що первинні документи фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідач своєчасно та в повній мірі виконував свої зобов`язання за договором.

Договір субпідряду між сторонами укладено 23.09.2019 р., матеріали в монтаж отримані позивачем 08.11.2019 р. (згідно акту приймання-передачі матеріалів в монтаж № 1 від 08.11.2019 р.), а відповідні матеріали ТОВ "Техносінтез" отримало лише разом з позовом Позивача. Акти приймання-передачі змонтованих (використаних) матеріалів замовника, акти приймання-передачі виконаних роюіт, довідки про вартість виконаних робіт та витрат, виконавча документація за актом приймання-передачі повинні були передаватись генпідряднику щомісячно починаючи з 26.11.2019 р. та за кожен послідуючий місяць до моменту введення об`єкту в експлуатацію.

Позивач в позові зазначає, що ним було направлено на адресу Відповідача наступну документацію: довідку про вартість виконаних робіт та витрати за іормою КБ-3, акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в, відомість ресурсів додаток Л, форма № 5 та розрахунки № 1-2 загальновиробничих витрат по договірній ціні та в якості доказів помилається на направлення на адресу Відповідача засобами поштового зв`язку АТ "Укрпошта" поштових відправлень № 6103718764802 від 29.01.2020 р. та № 6103718911457 від 06.04.2020 р. на підтвердження отримання ТОВ "Техносінтез" листів від Позивача. Але Відповідач будь-яких листів не отримувало.

Відповідно до п.п. 4.3.7., 4.3.8. договору, генпідрядник має право контролювати відповідість обсягу вартості виконаних робіт проектам, кошторисам, будівельним нормам і правилам. Контролювати відповідність матеріалів, устаткування і конструкцій державним стандартам и ТУ. При розрахунках за обсяги виконаних робіт оплачувати фактичну вартість матеріалів, підтверджену первинними документами (рахунки, накладні), фактичні витрати на відрядження по трудомісткості, яка не повинна перевищувати нормативну, та перевезення працівників при умові підтвердження всіх вказаних витрат відповідними розрахунками та бухгалтерськими документами, при цьому вартість готельних послуг підтверджується з генпідрядником.

Перевищення вартості робіт та витрат за даним актом складає 1058188,90 грн. з урахуванням ПДВ 176364,82 грн. Також Позивачем не надано акт виконаних робіт на суму сплаченого Відповідачем авансу.

Також суд звертає увагу на те, що засобами телефонного зв`язку уповноважені особи ТОВ "Техносінтез" неодноразово намагались домовитись про зустріч з представниками субпідрядника на об`єкті будівництва для підписання згідно з договором субпідряду необхідної документації по виконаним роботам та обговорення недоліків, проте Позивачем ці пропозиції були проігноровані.

Згідно листування засобами електронної пошти вбачається, що Відповідач на офіційну електронну адресу Позивача направляв лист № 10/02-2020, у відповідь на лист Позивача, в якому просив виконати спільне рішення робочої наради від 14.01.2020 р. стосовно оформлення актів виконаних робіт з додатками відповідних журналів виконавчої документації, але воно було проігнороване.

11.03.2020 р. Відповідач на адресу Позивача направив лист-вимогу б/н від 11.03.2020 р. з пропозицією виїзду уповноважених осіб сторін договору на обєкт будівництва для підписання актів приймання-передачі виконаних робіт (ф.КБ-2в), довідок про вартість виконаних робіт та витрат (ф. КБ-3), актів приймання-передачв змонтованих (використаних) матеріалів замовника та виконавчої документації по виконаним роботам, але даний лист був залишений проігнорованим.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Ст. 838 ЦК України передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред`являти один одному вимоги, пов`язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ст. 846 ЦК України, Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно ст. 843, 654 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до ст. 890 УК України, Підрядник зобов`язаний: 1) виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором; 2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; 3) передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт; 4) не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим особам; 5) гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації.

За ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до ст. 857 ЦК України, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Як вбачається з акту № 1 на підставі договірної ціни основного договору підряду на виконання спеціальних видів робіт "під ключ", який укладений між ТОВ "Техносінтез" та ГПУ "Шебелинкаазвидобування" приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 р., Позивачем не доведено документально суму витрат 87848,30 грн. (що складається з 5610,06 грн. витрат по перевезенню працівників будівельних організацій автомобільним транспортом та 82238,24 грн. витрат, пов`язаних з відрядженням працівників будівельної організації на об`єкт будівництва), що разом з ПДВ складає 105417,96 грн. Всього виконано робіт на суму 519749,65 грн. Отже, позовні вимоги підлягають стягненню в сумі 414331,69 грн.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 525, 526, 610, 612, 625, 629, 692 ЦК України, ст. ст. 193, 216, 224-229, 231 Господарського кодексу України, ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносінтез" (61125, м. Харків, в`їзд Ващенківський, 16, код ЄДРПОУ 31952521) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажного управління № 460" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126/1,оф. 505, код ЄДРПОУ 42316673) суму заборгованості по оплаті виконаних робіт в розмірі 414331,69 грн., а також суму судового збору у розмірі 6215,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено "17" серпня 2020 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Суддя І.П. Жигалкін