Рішення

від 11.08.2020 по справі 640/21858/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2020 року м. Київ № 640/21858/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., за участі секретаря судового засідання Алчієвої І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій

у місті Києві

до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради

(Київської міської державної адміністрації) "Київське інвестиційне агентство"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача КП "Житлоінвестбуд-УКБ"

про застосування заходів реагування

за зустрічним позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської

ради (Київської міської державної адміністрації) "Київське інвестиційне агентство"

до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві

про визнання протиправним та скасування акту № 369 та припису від 07.11.2018р. № 335

за участю представників сторін:

від позивача: Морозова А.М., Побілець Ж.О.

від відповідача: Каспрук Л.Д.

від третьої особи: Кокойко М.І., Кобець Т.М.

ВСТАНОВИВ :

Позивач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київське інвестиційне агентство" (далі - Відповідач), в якому просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації території та приміщень Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київське інвестиційне агентство", розташованого за адресою: пров. Платонівський у Солом`янському районі м. Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень на будівництві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.08.2018р. відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за спрощеного позовного провадження.

Позов обґрунтовано тим, що під час проведення перевірки виявлено ряд порушень правил техногенної і пожежної безпеки, зазначених в Акті № 369, які створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, у зв`язку з чим, керуючись ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, позивач зобов`язаний звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації території та приміщень.

Відповідач у відзиві проти позову заперечив, зазначаючи, що КП Київське інвестиційне агентство листом від 29.11.2018р. № 050/30-1320 звернулося до КП Житлоінвестбуд-УКБ як до відповідального суб`єкта господарювання за дотримання нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки на об`єкті перевірки, та направило копії Акту № 369 та Припису № 335 з проханням розглянути зазначені документи та, у разі необхідності, вжити заходів щодо усунення виявлених порушень. КП Житлоінвестбуд-УКБ листом від 04.02.2019р. № 114/530 повідомило КП Київське інвестиційне агентство про усунення виявлених під час перевірки недоліків та способи їх усунення. КП Київське інвестиційне агентство листом від 07.02.2019р. № 050/30-152 повідомило ГУ ДСНС у місті Києві про стан виконання Припису 335 та направило копію листа КП Житлоінвестбуд-УКБ від 04.02.2019р. № 114/530 з додатками на підтвердження факту виконання Припису № 335.

Таким чином, враховуючи той факт, що порушення, виявлені в ході перевірки вже усунуто, то й підстави для задоволення позову відсутні, оскільки відсутні правові підстави для вжиття заходів реагування на яких наполягає позивач.

Крім того, відповідач вказує на те, що позов пред`явлено до неналежного відповідача, оскільки відповідно до трьохстороннього інвестиційного договір № 050-13/і/151 від 31.03.2015, укладеного між Департаментом економіки та інвестицій (Організатор конкурсу), КП Київське інвестиційне агентство (Замовник) та КП Житлоінвестбуд - УКБ Інвестор) відповідальним за дотримання нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки на території будівництва за адресою провулок Платонівський у Голом`янському районі міста Києва є інший суб`єкт господарювання, а саме - Комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків Житлоінвестбуд-УКБ (далі - КП Житлоінвестбуд-УКБ ).

14.02.2019р. від Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київське інвестиційне агентство" надійшла зустрічна позовна заява до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі - ГУ ДСНС у місті Києві) про визнання протиправним та скасування акту № 369, та припису від 07.11.2018р. № 335.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2019р. відкрито провадження за зустрічною позовною заявою, зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним позовом та об`єднано в одне провадження з первісним позовом, на підставі статті 177 КАС України вирішено здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, та призначено справу до розгляду в підготовче засідання на 19.03.2019р.

Зустрічний позов обґрунтовано тим, що ГУ ДСНС у місті Києві складено Акт № 369 та Припис № 335 по відношенню до суб`єкта, який не здійснює господарську діяльність на об`єкті перевірки. КП Київське інвестиційне агентство не отримувало ліцензії на будівництво об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідкам і, відповідно, жодних будівельних робіт на об`єкті будівництва не здійснювало.

Крім того, перед початком перевірки КП Київське інвестиційне агентство повідомило ГУ ДСНС у місті Києві, що відповідальним за дотримання нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки на території будівництва житлового будинку з об`єктами господарського та соціально-побутового призначення та підземним паркінгом є інший суб`єкт господарювання, а саме Комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків Житлоінвестбуд-УКБ відповідно до трьохстороннього інвестиційного договору № 050-13/І/151 від 31.03.2015 року між Департаментом економіки та інвестицій (Організатор конкурсу), КП Київське інвестиційне агентство (Замовник) та КП Житлоінвестбуд - УКБ (Інвестор).

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві у відзиві на зустрічний позов проти зустрічного позову заперечило, зазначаючи, що в приписі встановлено строк виконання порушень 21.11.2018р. Тобто припис № 335 вичерпав строки виконання, а тому його скасування не чинить ніяких наслідків по неможливості застосування заходів реагування.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2019р. залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - КП "Житлоінвестбуд-УКБ".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.07.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

11.08.2020 в судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.08.2020 р. проти позову заперечив.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши обставини справи та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25 березня 2015 року №268 Про затвердження переможця конкурсу із залучення інвестора до будівництва житлового будинку з об`єктами господарського та соціально-побутового призначення та підземним паркінгом (з виділенням частки квартир для потерпілих від діяльності ГІБК Еліта-центр ) на земельній ділянці у пров. Платонівському у Солом`янському районі , переможцем конкурсу із залучення інвестора до будівництва вищезазначеного об`єкту затверджено Комунальне підприємство Житлоінвестбуд-УКБ .

Рішенням Київської міської ради від 26 грудня 2014 року №765/765 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у пров. Платонівському та надання її в постійне користування Комунальному підприємству Київське інвестиційне агентство .

У зв`язку з наведеним, Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальне підприємство Київське інвестиційне агентство та Комунальне підприємство Житлоінвестбуд-УКБ підписали інвестиційний договір від 31 березня 2015 року №050-13/і/151 про будівництво житлового будинку з об`єктами господарського та соціально-побутового призначення та підземним паркінгом (з виділенням частки квартир для потерпілих від діяльності ГІБК Еліта-Центр ) на земельній ділянці у пров. Платонівському у Солом`янському районі м. Києва.

Умовами даного договору передбачено, що Комунальне підприємство Житлоінвестбуд-УКБ виступає інвестором будівництва та зобов`язане здійснити будівництво зазначеного об`єкту.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22 грудня 2016 року №1311 Про затвердження проекту Будівництво житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом (з виділенням частки квартир для потерпілих від діяльності ГІБК Еліта-центр ) у провулку Платонівському у Солом`янському районі м. Києва вищезазначений проект затверджено відповідно до наданого Державним підприємством Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи експертного звіту від 27 вересня 2016 року №00-1235-16/ЦБ (00-0035-16ЦБ).

Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано дозвіл на виконання будівельних робіт від 08 листопада 2016 року №ІУ115163131320 на об`єкті: Будівництво житлового будинку з об`єктами господарського та соціально-побутового призначення та підземним паркінгом (з виділенням частки квартир для потерпілих від діяльності ГІБК Еліта-центр ) на земельній ділянці у пров. Платонівському у Солом`янському районі м. Києва .

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на підставі Наказу № 554 від 14.09.2018р., повідомлення № 21/2392 від 24.04.2018р. та посвідчення № 3279 від 22.10.2018р. Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві у період з 22 жовтня 2018 року по 02 листопада 2018 року було проведено планову перевірку на щодо дотримання законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки КП Київське інвестиційне агентство за адресою: провулок Платонівський у Солом`янському районі міста Києва.

За наслідками перевірки складено Акт № 369 (далі - Акт перевірки), яким встановлено, що об`єкт перевірки - приміщення КП Київське інвестиційне агентство за адресою: провулок Платонівський у Солом`янському районі міста Києва експлуатується з наступними порушеннями:

- ст. 17 Кодексу ЦЗН - не надано примірник розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) відповідно до п. 4.10 національного стандарту України ДСТУ Б А.2.2-7:2010 Розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у складі проектної документації об`єктів ;

- п. 4.1 розділу VІІ ППБУ - не призначено наказом відповідальних за пожежну безпеку осіб від замовника;

- п. 2.33 розділу ІІІ ППБУ - не підтверджено визначення розрахункового часу евакуації людей у разі пожежі відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 Пожарная безопасность. Общие требования ;

- п. 1.6 глави 1 розділу ІV ППБУ - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів у тимчасових, мобільних будинках та спорудах не виконані за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

- п. 1.12 глави 1 розділу ІV ППБУ - електрична проводка у тимчасових, мобільних будинках та спорудах прокладена по горючим конструкціям;

- п. 1.18 глави 1 розділу ІV ППБУ - у тимчасових, мобільних будинках та спорудах допускається експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою та такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості ізоляцією;

- п. 1.18 глави 1 розділу ІV ППБУ - допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж у тимчасових, мобільних будинках та спорудах;

- п. 1.17 глави 1 розділу ІV ППБУ - у тимчасових, мобільних будинках та спорудах допускається встановлення електророзеток, вимикачів, перемикачів та інших подібних апаратів на горючі основи без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата, по всій його площі, не менше ніж на 0,01 метра;

- п. 1.12 глави 1 розділу ІV ППБУ - у тимчасових, мобільних будинках та спорудах допускається відкрите прокладання незахищених проводів та захищених проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів на відстані від них до горючих основ (конструкцій, деталей) менше 0,01 метра;

- п.2.9 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - для всіх приміщень (тимчасових, мобільних споруд) виробничого, складського призначення не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36.2016;

- п. 1.20 глави 1 розділу ІV ППБУ - не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

- п. 1.1 глави 1 розділу ІV ППБУ - вводи електрокабелів у тимчасові, мобільні будинки та споруди через зовнішні стіни влаштовані не у металевих трубах з зашпаруванням зазору між кабелями та трубою негорючим матеріалом;

- п. 1.12 глави 1 розділу ІV ППБУ - не надано акти проведення прихованих робіт на прокладання проводів у тимчасових, мобільних будинках та спорудах;

- п. 2.1 глави 2 розділу V ППБУ - не проведено випробування на тиск та витрату води з оформленням акту перевірки пожежного гідранту на мережі зовнішнього протипожежного водопроводу;

- п. 4.48 глави 4 розділу VІІ ППБУ - будинок який зводиться не забезпечений первинними засобами пожежогасіння з розрахунку: на 200 м-2 площі підлоги - один вогнегасник (якщо площа поверху менша за 200 м-2 - два вогнегасники на поверх), бочка з водою, ящик з піском;

- п. 4 розділу І, п. 2.23 глави2 розділу ІІІ ППБУ - оцінювання вогнестійкості не проведено розрахунковими або експериментальними методами за стандартами, які відповідають європейським вимогам з проектування, або за методиками, розробленими з урахуванням вимог додатку В ДБН В.1.1-7:2016 або шляхом натурних вогневих випробувань фрагментів будинку або будинку в цілому за ДСТУ Б В.1.1-18 в порушення п. 5.5 ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги ;

- п. 4 розділу І, п. 2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - ширина коридору в житловому будинку менше 1,6 м в порушення п. 2.10. ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення ;

- п. 1.3 глави 1 розділу ІІІ ППБУ - не забезпечено можливість проїзду (від краю проїзду до стін будинку 8-10 метрів, шириною проїзду не менше 3,5 метри) пожежних машин до житлового будинку і доступ пожежників з автодрабин і автопідйомників у будь-яку квартиру чи приміщення в порушення п. 2* додатку 3.1. ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ;

- п. 1.4 глави 1 розділу ІІІ ППБУ - тимчасові споруди на території будівництва розміщуються на відстані менше 10 м під будівлі школи;

- п. 4 розділу І, п. 2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - в підземному гаражі з кожного поверху не передбачено не менше двох розосереджених виїздів в порушення п. 6.47 ДБН В.2.3-15:2007 Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів ;

- п. 4 розділу І, п. 2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - в підземній автостоянці приміщення зазначені в п. б. 1, примітка 2 ДБН В.2.3-15:2007 Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів не відокремлені від приміщень зберігання автомобілів глухими протипожежними перегородками 1-го типу в порушення п. 6.19 ДБН В.2.3-15:2007 Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів .

Наведені порушення щодо вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, на думку позивача, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, які перебувають на будівельному об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі.

07.11.2018р. Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві винесено припис № 335 про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, яким КП Київське інвестиційне агентство було зобов`язано в строк до 28.11.2018р. усунути виявлені в Акті перевірки порушення.

Однак у зв`язку з його невиконанням відповідачем позивач і звернувся до суду з даним позовом.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-V (далі по тексту - Закон №877-V).

Частиною четвертою статті 4 названого Закону №877-V передбачено, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами.

Згідно з абз. 1 ч. 5 ст. 4 Закону №877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відповідно до ч. 10 ст. 4 Закону №877-V посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з`ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.

Частина перша статті 67 Кодексу цивільного захисту України передбачає, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежо-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

На підставі п. 22 ст. 67 Кодексу Цивільного захисту України державним інспектором проведено фотозйомку, як допоміжний засіб документування правопорушень у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Копії фотографій наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно п. 1, 2 ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

За змістом ч.2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до ч.5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

З огляду на викладене, одразу слід зазначити, що заявлений предмет позову - зупинення експлуатації приміщень - цілком відповідає наведеним положенням ст. 70 Кодексу цивільного захисту України та ч. 5 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Разом з тим, згідно зі ст. 69 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема, з питань пожежної безпеки у разі, поміж іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та з питань техногенної безпеки.

Таким чином, ст.ст. 69 та 70 Кодексу цивільного захисту України передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Так, у відповідності до п. 26 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Як убачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Суд звертає увагу сторін, що поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем порушені вимоги законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, що підтверджується вищезазначеним Актом перевірки, та не спростовано відповідачем в процесі розгляду справи.

Згідно з ч.7 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

З аналізу наведених правових норм слід дійти висновку, що метою ухвалення судового рішення про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємства є усунення суб`єктом господарювання виявлених під час перевірки порушень вимог пожежної безпеки. Зупинення діяльності підприємства є виправданим виключно з метою усунення загрози життю та здоров`ю людей.

У контексті спірних правовідносин загрозу життю та здоров`ю людей створюють такі порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, які можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають небезпечні чинники (пункт 32 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України).

Саме такі порушення вимагають вжиття заходів реагування адміністративним судом у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

Суд зазначає, що у даному випадку виявлені позивачем порушення установлених законодавством вимог пожежної безпеки, створюють безпосередній ризик виникнення і розвитку пожеж, а отже, створюють небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей.

Стосовно посилання відповідача на те, що виявлені під час перевірки порушення ним усунуто, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1 та 4 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Разом з тим, як вбачається з характеру порушень, встановлених Актом перевірки № 369 вони є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища.

Тобто, виявленні порушення можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі.

Відповідно до положень статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

На переконання суду, у даному випадку у спірних правовідносинах суд не наділений повноваженнями органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які в свою чергу є дискреційними, а тому не може надавати оцінку якості виконаних та усунутих порушень відповідачем.

В силу приписів ст. 6 Закону № 877, перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю) здійснюється на підставі письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням, що в свою чергу є підставою для здійснення позапланової перевірки.

Однак, матеріали справи не містять висновку відповідача про усунення позивачем зафіксованих в акті перевірки порушень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що навіть якщо відповідачем і здійснювалися якісь дії, направлені на виправлення зауважень та приведення стану пожежної й техногенної безпеки у відповідність до спеціальних норм, що, можливо, зменшило ризик на підприємстві, однак це не означає, що вже не існує загрози життю та/або здоров`ю людей, які працюють, перебувають на підприємстві.

За таких обставин, суд не може взяти на себе відповідальність, повіривши фактично "на слово" відповідача, поставити під ризик за життя та/або здоров`я людей.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального та процесуального права у подібних правовідносинах викладений у постановах Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018 у справі № 826/17490/16, від 20.06.2018 у справі № 826/7477/16, від 14.12.2016 у справі № 826/9216/16.

Окрім того, суд звертає увагу на позицію Верховного Суду , викладену у постановах від 11 грудня 2019 року (справа №826/10795/16) від 30 червня 2020 року (справа №826/7141/16), який зауважив, що …відповідач згідно частини першої статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності повинен був звернутися з письмовою заявою до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням та для перевірки усунення порушень вимог законодавства виявлених під час планової перевірки.

Проте матеріали справи не містять доказів звернення відповідача з відповідними заявами до позивача, в яких би зазначалось про усунення порушень, вказаних в приписі, і проханням провести позапланову перевірку з метою встановлення факту відсутності таких порушень. .

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як зазначалось вище, матеріали справи не містять висновку позивача, що відповідач усунув зафіксовані в акті перевірки порушення, а тому суд приходить до висновку, що доводи відповідача про відсутність порушень не підтверджені належними доказами. Крім того, під час розгляду справи відповідач не заперечував проти того, що ним не усунуті всі порушення, зазначені в приписі.

Наданий відповідачем лист КП Житлоінвестбуд-УКБ від 04.02.2019 р. за № 114/530 (том І, а.с.132) про усунення порушень, адресований КП Київське інвестиційне агентство , не може бути взятий судом до уваги, оскільки він адресований не позивачу, як контролюючому органу, а відповідачу, як замовнику, і відповідно не містить прохання позивача провести позапланову перевірку з метою встановлення факту відсутності таких порушень.

Лист КП Київське інвестиційне агентство від 07.02.2019 року № 050/30-152 про усунення порушень, адресований ГУ ДСНС у м. Києві (том І, а.с. 144), також не може бути взятий судом до уваги, оскільки не містить прохання відповідача провести позаплановий захід стосовно виконання припису № 335 від 07.11.2018р.

Окрім того, як встановлено судом, Солом`янським РУ ГУ ДСНС у м. Києві було двічі вчинено спроби перевірити виконання відповідачем вимог припису від 07.11.2018 № 335, однак перевірку провести не виявилось можливим внаслідок відсутності під час проведення заходу державного нагляду керівника суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи, про що складено акти про неможливість здійснення заходу державного нагляду (контролю) від 02.09.2019 р. № 822 та від 27.08.2019 року № 692 ( том ІІ, а.с. 26-30).

Беручи до уваги вищенаведене та правові позиції Верховного Суду, що в силу припису ч. 5 ст. 242 КАС України є обов`язковими при застосуванні норм Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності до спірних правовідносин суд приходить до висновку, що КП Житлоінвестбуд-УКБ не надав належного документа та не вчинив необхідних дій з метою підтвердження усунення виявлених порушень, а саме: всупереч вимогам законодавства до суду не подано доказів звернення відповідача з відповідними заявами до позивача, в яких би зазначалось про усунення порушень, вказаних в приписі, і проханням провести позапланову перевірку з метою встановлення факту відсутності таких порушень.

Стосовно заперечень відповідача в частині того, що позов пред`явлений до неналежного відповідача, суд зазначає наступне.

Як вже було зазначено вище, 31.03.2015 року між Департаментом економіки та інвестицій (Організатор конкурсу), КП Київське інвестиційне агентство (Замовник) та КП Житлоінвестбуд - УКБ (Інвестор) було укладено трьохсторонній інвестиційний договір № 050-13/і/151 про будівництво житлового будинку з об`єктами господарського та соціально-побутового призначення та підземним паркінгом (з виділенням частки квартир для потерпілих від діяльності ГІБК "Еліта-центр") на земельній ділянці на пров. Платонівському у Солом`янському р-ні м. Києва (далі - Інвестиційний договір).

Згідно п. 5.2. Інвестиційного договору Замовник передав, а Інвестор прийняв частину прав та обов`язків замовника будівництва, у тому числі стосовно отримання дозволу на виконання будівельних робіт, інших дозвільних та погоджувальних документів, необхідних для будівництва Об`єкта інвестування, забезпечення взаємодії при вирішенні питань, пов`язаних з будівництвом, Об`єкта інвестування з органами державної влади та місцевого самоврядування; забезпечення техніки безпеки на Об`єкті інвестування під час його Будівництва.

Відповідно до п. 5.3. Інвестиційного договору інші права та обов`язки замовника будівництва здійснюються Замовником самостійно. За згодою сторін обсяг прав та обов`язків замовника будівництва, що визначений пунктом 5.2 Договору, може бути змінений (доповнений, уточнений або зменшений) шляхом укладання окремого договору між замовником і інвестором.

На думку відповідача, вказані положення договору повністю перекладають обов`язок з дотримання пожежної безпеки на об`єкті будівництва на КП Житлоінвестбуд - УКБ .

Суд зазначає, що охорона праці у будівництві - це заходи, що здійснюються з метою захисту здоров`я працівників (будівельників) від нещасних випадків на будівництві.

Так, згідно ст. 1 Закону України Про охорону праці охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Натомість, відповідно до ст. 2 Кодексу цивільного захисту України засоби протипожежного захисту - технічні засоби, призначені для запобігання, виявлення, локалізації та ліквідації пожеж, захисту людей, матеріальних цінностей та довкілля від впливу небезпечних факторів пожежі.

Пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Пожежна охорона - вид діяльності, який полягає у запобіганні виникненню пожеж і захисті життя та здоров`я населення, матеріальних цінностей, навколишнього природного середовища від впливу небезпечних чинників пожежі;

Таким чином, охорона праці та пожежна безпека за змістом та правовим регулюванням є різними поняттями. Натомість, у інвестиційному договорі № 050-13/і/151 від 31.03.2015 відсутні положення щодо передачі КП Житлоінвестбуд - УКБ прав та обов`язків з дотримання пожежної безпеки.

Покладення договором на КП Житлоінвестбуд - УКБ обов`язку з отримання дозволу на виконання будівельних робіт, інших дозвільних та погоджувальних документів, необхідних для будівництва, забезпечення взаємодії при вирішенні питань, пов`язаних з будівництвом, інвестування з органами державної влади та місцевого самоврядування, забезпечення організації та ведення будівництва також не свідчить про звільнення відповідача, як замовника будівництва, від обов`язку із забезпечення дотримання на об`єкті правил пожежної безпеки.

Натомість, у відповідності до пункту 5.3. Інвестиційного договору інші права та обов`язки замовника будівництва здійснюються Замовником самостійно .

Як повідомив в судовому засіданні представник відповідача, будь-яких додаткових угод між замовником і інвестором щодо передачі інвестору решти прав та обов`язків не укладалось.

Закон України від 17 лютого 2011 року № 3038-VІ Про регулювання містобудівної діяльності (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 3038-VІ) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності.

За пунктом 4 частини першої статті 1 цього Закону під замовником розуміється фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2018 року (справа №464/2858/17), аналіз наведених вище норм права дає підстави вважати, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється щодо суб`єктів містобудування, якими, зокрема є замовники.

Частиною 5 статті 55 Кодексу цивільного захисту України визначено, що обов`язок із забезпечення пожежної безпеки під час проектування та забудови населених пунктів, будівництва будівель і споруд покладається на органи архітектури, замовників , забудовників, проектні та будівельні організації.

З викладеного вище слідує, що відповідач, як замовник будівництва, несе обов`язок із забезпечення пожежної безпеки під час будівництва житлового будинку на земельній ділянці на пров. Платонівському у Солом`янському р-ні м. Києва. У зв`язку з чим суд вважає доречними доводи позивача відносно того, що відповідач намагається уникнути відповідальності, перекладаючи обов`язок усунення порушень правил пожежної безпеки на третіх осіб.

Під час розгляду справи відповідач послався також на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.12.2019 у справі № 640/20105/19, вказуючи при цьому на встановлення факту відсутності порушень вимог пожежної безпеки.

Судом встановлено, що відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.12.2019 у справі № 640/20105/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2020, позов Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків Житлоінвестбуд-УКБ до Державної архітектурно-будівельної інспекції України задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 02 жовтня 2019 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт на об`єкті Будівництво житлового будинку з об`єктами господарського та соціально-побутового призначення та підземним паркінгом (з виділенням частки квартир для потерпілих від діяльності ГІБК Еліта-Центр ) на земельній ділянці у пров. Платонівському у Солом`янському районі міста Києва .

Досліджуючи зміст вказаного судового рішення судом встановлено, що воно стосуються іншого припису - від 02.10.2019, складеного на підставі акту перевірки від 02.10.2019, хоча і одного і того ж об`єкту будівництва на земельній ділянці у пров. Платонівському у Солом`янському районі міста Києва.

Водночас, задовольняючи позов суд дійшов висновку, що проектом передбачено влаштування проїзду шириною не менше 3,5 м навколо будинку. Зменшена відстань від будинку до проїзду прийнята проектом виходячи з особливості місця розташування будинку та враховуючи те, що відстань від будинку до проїзду зазначена в ДБН як правило, а не як обов`язкова умова. Доступ пожежників з автопідйомника у будь-яку квартиру або приміщення забезпечено у повному обсязі, що підтверджується схемою застосування пожежного підіймача Biomo Skylift F 112 НLА, яка увійшла до складу проекту, що отримав позитивний висновок комплексної будівельної експертизи №00-1235/ЦБ "00-0035-16/ЦБ" від 27.09.2016 року. Отже рішення суб`єктів містобудування щодо такого розташування пожежного об`їзду не суперечить пункту 2 додатку 3.1 ДБН 360-92**, а тому не може розцінюватись відповідачем як порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, на переконання суду, вимога в частині влаштування проїзду шириною не менше 3,5 м навколо будинку на об`єкті будівництва на земельній ділянці у пров. Платонівському у Солом`янському районі міста Києва була розглянута судом і іншій справі № 640/20105/19.

Між тим, у даній справі Актом перевірки № 369 були встановленні й інші істотні порушення щодо дотримання вимог пожежної безпеки, зокрема, п. 1.6 глави 1 розділу ІV ППБУ - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів у тимчасових, мобільних будинках та спорудах не виконані за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів; п. 1.12 глави 1 розділу ІV ППБУ - електрична проводка у тимчасових, мобільних будинках та спорудах прокладена по горючим конструкціям; п. 1.18 глави 1 розділу ІV ППБУ - у тимчасових, мобільних будинках та спорудах допускається експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою та такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості ізоляцією; п. 1.18 глави 1 розділу ІV ППБУ - допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж у тимчасових, мобільних будинках та спорудах; п. 1.17 глави 1 розділу ІV ППБУ - у тимчасових, мобільних будинках та спорудах допускається встановлення електророзеток, вимикачів, перемикачів та інших подібних апаратів на горючі основи без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата, по всій його площі, не менше ніж на 0,01 метра; п. 1.12 глави 1 розділу ІV ППБУ - у тимчасових, мобільних будинках та спорудах допускається відкрите прокладання незахищених проводів та захищених проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів на відстані від них до горючих основ (конструкцій, деталей) менше 0,01 метра; п. 1.1 глави 1 розділу ІV ППБУ - вводи електрокабелів у тимчасові, мобільні будинки та споруди через зовнішні стіни влаштовані не у металевих трубах з зашпаруванням зазору між кабелями та трубою негорючим матеріалом; п. 1.12 глави 1 розділу ІV ППБУ - не надано акти проведення прихованих робіт на прокладання проводів у тимчасових, мобільних будинках та спорудах; п. 2.1 глави 2 розділу V ППБУ - не проведено випробування на тиск та витрату води з оформленням акту перевірки пожежного гідранту на мережі зовнішнього протипожежного водопроводу; п. 4.48 глави 4 розділу VІІ ППБУ - будинок який зводиться не забезпечений первинними засобами пожежогасіння з розрахунку: на 200 м-2 площі підлоги - один вогнегасник (якщо площа поверху менша за 200 м-2 - два вогнегасники на поверх), бочка з водою, ящик з піском; п.4 розділу І, п. 2.23 глави2 розділу ІІІ ППБУ - ширина коридору в житловому будинку менше 1,6 м в порушення п. 2.10. ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення ; п. 1.4 глави 1 розділу ІІІ ППБУ - тимчасові споруди на території будівництва розміщуються на відстані менше 10 м під будівлі школи; п.4 розділу І, п. 2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - в підземному гаражі з кожного поверху не передбачено не менше двох розосереджених виїздів в порушення п. 6.47 ДБН В.2.3-15:2007 Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів ; п.4 розділу І, п. 2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - в підземній автостоянці приміщення зазначені в п. б. 1, примітка 2 ДБН В.2.3-15:2007 Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів не відокремлені від приміщень зберігання автомобілів глухими протипожежними перегородками 1-го типу в порушення п. 6.19 ДБН В.2.3-15:2007 Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів .

Наведені порушення щодо вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, на думку суду, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, які перебувають на будівництві, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі.

За таких обставин суд вбачає підстави для задоволення позову Головного управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації території та приміщень КП "Київське інвестиційне агентство", розташованого за адресою: пров. Платонівський у Солом`янському районі м. Києва шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень на будівництві до усунення виявлених порушень.

Щодо зустрічної позовної заяви КП "Київське інвестиційне агентство" про визнання протиправним та скасування акту № 369 та припису від 07.11.2018р. № 335 суд зазначає наступне.

Акт перевірки та викладені в ньому факти та висновки не є рішеннями суб`єкта владних повноважень, що породжують для позивача певні правові наслідки. Акт перевірки є виключно носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом під час проведення перевірки порушення суб`єктами господарювання вимог законодавства про працю, обов`язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо вчинення ним дій та рішень, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтувати ними власну позицію щодо наявності певних порушень, допущених платником податку.

У цьому випадку акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що, в свою чергу, відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Дії службової особи щодо включення до акта певних висновків не можуть бути предметом розгляду у суді. Заперечення, зауваження до акта перевірки (за їх наявності) та висновки на них є невід`ємною частиною акта. Це свідчить про те, що дії, пов`язані з включенням до акта висновків, є обов`язковими, тоді як самі висновки такими не є.

Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.04.2018 року у справі №2а/0470/10405/11, від 10.05.2018 року у справі №811/119/13-а, від 31.08.2018 року у справі №826/11213/15.

Враховуючи викладене, суд вважає, що акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, діяльність яких перевірялася, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, суд дійшов до висновку про необхідність закриття провадження у справі в частині позовних вимог про скасування акту перевірки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві № 369.

Що стосується вимоги про скасування припису від 07.11.2018р. № 335, то в зустрічній позовній заяві КП "Київське інвестиційне агентство" посилається на те, що перед початком перевірки, представником КП Київське інвестиційне агентство було роз`яснено особам, які прибули для здійснення перевірки, що відповідальним за дотримання нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної пожежної безпеки на території будівництва житлового будинку за адресою: провулок Платонівський у Солом`янському районі міста Києва є інший суб`єкт господарювання, а саме - КП Житлоінвестбуд-УКБ на підставі інвестиційного договору № 050-13/І/151 від 31.03.2015р. Отже, саме КП Житлоінвестбуд-УКБ є відповідальним суб`єктом господарювання за дотримання нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. Також КП Київське інвестиційне агентство не отримувало ліцензії на будівництво об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідкам і, відповідно, жодних будівельних робіт на об`єкті будівництва не здійснювало. Крім того, припис від 07.11.2018р. № 335 надійшов в одному примірнику через засоби поштового зв`язку, що є порушенням ч.9 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності . Ніхто не намагався вручити КП Київське інвестиційне агентство зазначений припис власноруч, застереження про те, що КП Київське інвестиційне агентство відмовилося від отримання зазначеного припису відсутні.

На момент виникнення спірних правовідносин процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної з будівництвом об`єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності, визначав Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок №553).

Згідно із пунктом 16 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Пунктом 17 Порядку № 533 передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Згідно із пунктом 18 Порядку № 553 акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Пунктом 21 Порядку № 553 визначено, якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис . У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Виходячи із системного аналізу наведених правових положень, можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Як зазначалось вище, за результатами проведення планової перевірки у період з 23.10.2018 по 02.11.2018 представниками органу державного нагляду (контролю) складено акт від 02.11.2018 № 369, згідно якого при перевірці зафіксовано порушення правил пожежної безпеки.

У зв`язку із відмовою відповідача від підписання та отримання акту перевірки, про що зроблено відповідний запис у акті, він був направлений відповідачу поштою та отриманий ним, що відповідачем не заперечується.

Направлений позивачу акт перевірки містить підписи посадових осіб, які проводили перевірку. При цьому норми Порядку № 533 не містять положень щодо обов`язкової наявності відмітки про відмову суб`єкта містобудування від отримання акта у примірнику, який надається (надсилається) суб`єкту містобудування.

Судом також встановлено, що припис від 07.11.2018 № 335 був направлений відповідачу поштою, про що свідчить копія фіскального чека ПАТ Укрпошта (том І, а.с. 193) та отриманий ним.

Положеннями Порядку № 553 не передбачено проставлення у приписі відмітки про відмову суб`єкта містобудування від його отримання, тому доводи відповідача в цій частині суд вважає безпідставними. Таким чином, суд вважає, що оскаржуваний Припис № 335 є правомірним, оскільки його складено із дотриманням передбаченої законодавством процедури.

Крім того, наведені вище у даному рішенні обставини свідчать про наявність порушень норм і правил пожежної безпеки та те, що КП "Київське інвестиційне агентство" не дотримані вимоги законодавства у сфері пожежної безпеки, які створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, дії державних інспекторів по проведенню перевірки та складання за результатами Акту № 369 та припису № 335 від 07.11.2018р. є правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Окремі процедурні порушення, допущені контролюючим органом при оформленні результатів перевірки, за відсутності порушень правил проведення перевірки, не можуть бути обставиною, яка звільняє суб`єкта містобудування від відповідальності за невиконання законодавства у сфері містобудівної діяльності.

За наведених обставин суд відмовляє в задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування припису від 07.11.2018р. № 335 Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи відсутність таких заходів у позивача, судовий збір на його користь стягненню з відповідача не підлягає.

Керуючись статтями 77, 139, 238, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві задовольнити повністю.

2. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації території та приміщень Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київське інвестиційне агентство" (код ЄДРПОУ 21655857), розташованого за адресою: пров. Платонівський у Солом`янському районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень на будівництві.

3. Покласти на Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві обов`язок щодо забезпечення виконання даного рішення.

4. У задоволенні зустрічного позову Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київське інвестиційне агентство" до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві про визнання протиправним та скасування припису від 07.11.2018р. № 335 - відмовити повністю.

5. Закрити провадження у справі в частині зустрічних позовних вимог Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київське інвестиційне агентство" до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві про визнання протиправним та скасування Акту перевірки № 369.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя О.В. Патратій

Дата складання повного тексту рішення - 18.08.2020 року