Ухвала

від 14.08.2020 по справі 504/1804/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1409/20

Номер справи місцевого суду: 504/1804/20 1-кс/504/659/20

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

14.08.2020 року м. Одеса

Суддя-доповідачОдеського апеляційногосуду ОСОБА_2 , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 04.08.2020 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ Лиманського ВП ГУНП в Одеській області,-

встановив:

Ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 04.08.2020 року було відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ Лиманського ВП ГУНП в Одеській області, яка полягає у не розгляді його заяви від 16.06.2020 року у кримінальному провадженні №42020160000000184 від 19.02.2020 року про надання копії повідомлення НАЗК про початок досудового розслідування за участю викривача.

На вказану ухвалу ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, наводить відповідні доводи, у зв`язку з чим просить скасувати ухвалу слідчого судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 04.08.2020 року, постановити нову ухвалу, якою зобов`язати слідчого СВ Лиманського ВП ГУНП в Одеській області розглянути його заяву від 16.06.2020 року.

Розглянувши вказану апеляційну скаргу, суддя-доповідач приходить до висновку про те, що необхідно відмовити у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

В офіційному тлумаченні ч.2 ст. 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України, від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.

Положеннями ч.1 ст.24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання апеляційної скарги на рішення слідчого судді, постановленого за наслідками розгляду скарги учасника кримінального провадження має відбуватись з дотриманням певних умов.

Питання щодо оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування чітко врегульовані нормами чинного кримінального процесуального закону, які є спеціальними по відношенню до загальних.

Відповідно до положень ст.309 КПК України, під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про:

1) відмову у наданні дозволу на затримання;

2) застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні;

3) продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні;

4) застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні;

5) продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні;

6) поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні;

7) продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні;

8) направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову у такому направленні;

9) арешт майна або відмову у ньому;

10) тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність;

11) відсторонення від посади або відмову у ньому;

12) відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування.

2. Під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.

Відповідно до ч. 3 ст. 309 КПК України скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Таким чином, відповідно до положень ст. 309 КПК України, ухвала слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність слідчого СВ Лиманського ВП ГУНП в Одеській області, яка полягає у не розгляді його заяви від 16.06.2020 року про надання копії повідомлення НАЗК про початок досудового розслідування за участю викривача, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Положеннями ст.422 КПК України передбачений порядок перевірки ухвал слідчого судді. Проте, в зазначеній нормі закону не передбачені дії апеляційного суду щодо апеляційних скарг на ухвали слідчого судді, що не підлягають оскарженню.

При цьому, на думку судді-доповідача, в подібних випадках слід керуватися положеннями ч.6 ст.9 КПК України, відповідно до якої у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 КПК України.

Враховуючи те, що в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування ухвали слідчого судді, на яку, згідно із законом, не може бути подана апеляційна скарга, вважаю, що до неї необхідно застосувати загальне правило, передбачене ч.4 ст.399 КПК України, а саме відмовити у відкритті апеляційного провадження, та повернути особі, яка її подала разом із доданими матеріалами.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 24, 309, 370, 392, 399, 419, 422 КПК України, суддя-доповідач,

постановив:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 04.08.2020 року, якою було відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_3 на слідчого СВ Лиманського ВП ГУНП в Одеській області, яка полягає у не розгляді його заяви від 16.06.2020 року.

Копію ухвали надіслати ОСОБА_3 разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Суддя Одеського апеляційного суду: ОСОБА_2