Ухвала

від 20.08.2020 по справі 530/225/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

2 0 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 530/225/19

провадження № 61-5067ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 13 листопада 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Зіньківської районної ради Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Відділ освіти Зіньківської районної державної адміністрації, про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила: визнати незаконним та скасувати рішення вісімнадцятої сесії сьомого скликання Зіньківської районної ради Полтавської області від 27 червня 2017 року щодо звільнення її з посади завідувача Комунальної установи Зіньківський районний методичний кабінет Зіньківської районної ради Полтавської області (далі - КУ Зіньківський районний методичний кабінет ) за пунктом 6 статті 36 Кодексу законів про працю України; визнати незаконним та скасувати рішення дев`ятнадцятої сесії сьомого скликання Зіньківської районної ради від 30 серпня 2017 року Про внесення змін до рішення вісімнадцятої сесії сьомого скликання Зіньківської районної ради від 27 червня 2017 року ; поновити її на посаді завідувача КУ Зіньківський районний методичний кабінет з 10 липня 2017 року по 20 лютого 2018 року; поновити її на посаді Директора Комунальної установи Зіньківський районний методичний центр Зіньківської районної ради Полтавської області (далі - КУ Зіньківський районний методичний центр ) з 20 лютого 2018 року; стягнути із Зіньківської районної ради на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 122 049,20 грн; рішення суду в частині поновлення на посаді директора КУ Зіньківський районний методичний центр та в частині стягнення із Зіньківської районної ради на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 7 712,82 грн допустити до негайного виконання.

Рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 13 листопада 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 13 листопада 2019 року - без змін.

11 березня 2020 року, тобто з пропуском встановленого законом строку на касаційне оскарження, ОСОБА_1 подала засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 13 листопада 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 20 березня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме - заявнику необхідно було направити до суду касаційної інстанції заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій навести підстави для поновлення цього строку та надати належні і допустимі докази на їх підтвердження, а також сплатити судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в розмірі 2 440,98 грн. Заявнику також було роз`яснено про наслідки невиконання вимог ухвали суду.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, за ідентифікатором поштового відділення 0306304235928, заявник отримала вказану ухвалу 31 березня 2020 року.

10 квітня 2020 року на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 20 березня 2020 року ОСОБА_1 подала засобами поштового зв`язку супровідний лист із доданими до нього клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, копією конверта Полтавського апеляційного суду, яким заявнику направлялася оскаржувана постанова апеляційного суду, а також копією конверта Верховного Суду, яким заявнику направлялася ухвала цього суду про залишення касаційної скарги без руху.

Заявлене ОСОБА_1 клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 13 листопада 2019 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року мотивоване тим, що вона отримала оскаржувану постанову апеляційного суду лише 14 лютого 2020 року, а тому має право на поновлення пропущеного строку. На підтвердження вказаних обставин заявник надала копію конверта Полтавського апеляційного суду за ідентифікатором поштового відправлення 3600114834430, яким їй направлялася копія оскаржуваної постанови цього суду.

Клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 13 листопада 2019 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року і надана заявником копія конверта Полтавського апеляційного суду свідчать про поважність причин пропуску цього строку та наявність підстав для його поновлення.

Разом з тим у супровідному листі заявник зазначила, що вона не погоджується з вимогою ухвали Верховного Суду щодо необхідності сплати судового збору за подання касаційної скарги, посилаючись на те, що за своєю правовою природою середній заробіток не є чимось відокремленим від заробітної плати, а є лише статистикою, яка формує заробітну плату за певний період часу. Відтак, позовна вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не підлягає оплаті судовим збором.

Наведені доводи є безпідставними, оскільки пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір , згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України Про оплату праці середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав працівників від незаконного звільнення з роботи, і не входить до структури заробітної плати, оскільки середній заробіток не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою.

Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16, провадження № 12-301гс18.

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху та її повернення в разі неусунення недоліків), про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Частинами п`ятою і шостою статті 393 ЦПК України передбачено, що питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення касаційної скарги постановляється ухвала.

02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби ( COVID-19) . Відповідно до підпункту 3 пункту 12 цього Закону у Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436): розділ ХІІ Прикінцеві положення доповнено пунктом 3 такого змісту: 3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину .

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS -CoV-2 установлено з 12 березня до 03 квітня 2020 року на усій території України карантин.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2020 року № 255 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 установлено з 12 березня 2020 року до 24 квітня 2020 року на всій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року № 291 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 цифри і слово 24 квітня замінено цифрами і словом 11 травня .

Постановою Кабінету Міністрів України від 04 травня 2020 року № 343 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 цифри і слово 11 травня замінено цифрами і словом 22 травня .

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 року до 22 червня 2020 року на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 .

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 500 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів цифри і слово 22 червня замінено цифрами і словом 31 липня .

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 01 серпня до 31 серпня 2020 року на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та від 20 травня 2020 року № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 .

17 липня 2020 року набув чинності Закон України від 18 червня 2020 року № 731-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) . Згідно з пунктом 2 цього Закону пункт 3 розділу XII Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) викладено в такій редакції: 3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином . Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30 березня 2020 року № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

20-денний строк з часу набрання чинності Законом України від 18 червня 2020 року № 731-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) закінчився 06 серпня 2020 року.

Станом на 20 серпня 2020 року до Верховного Суду від учасників справи не надходило заяв про поновлення процесуального строку, встановленого для усунення недоліків касаційної скарги.

Отримавши ухвалу Верховного Суду від 20 березня 2020 року про залишення касаційної скарги без руху, заявник у відведений судом строк не виконала вимог цієї ухвали, не сплатила судового збору за подання касаційної скарги, недоліків касаційної скарги не усунула, що перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження. Тому касаційна скарга підлягає поверненню.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 390, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 13 листопада 2019 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 13 листопада 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Зіньківської районної ради Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Відділ освіти Зіньківської районної державної адміністрації, про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. А. Стрільчук