Ухвала

від 21.08.2020 по справі 908/1014/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

21.08.2020 м.Дніпро Справа № 908/1014/20

Суддя Центрального апеляційного господарського суду Чус О.В. розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" на рішення Господарського суду Запорізької області від 30.06.2020, рішення набрало законної сили - 07.08.2020р., суддя Смірнов О.Г., у справі № 908/1014/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА-ЕЛЕКТРО" (49020, м. Дніпро, мікрорайон Таромське, вул. Берегова, буд. 8)

до відповідача: Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20)

про стягнення 160340,98 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.06.2020 у справі №908/1014/20 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА-ЕЛЕКТРО" до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА-ЕЛЕКТРО" борг за поставлений товар в сумі 147168, 36 коп., пеню в сумі 7358 грн. 42 коп., три відсотка річних в сумі 2814грн. 84 коп., інфляційні витрати в сумі 2959 грн. 54 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 2404грн. 52 коп.

У задоволенні інших частин позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "НІКА-ЕЛЕКТРО" до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, АТ "ДТЕК Дніпроенерго" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на наступне.

Статтею 258 ГПК України встановлено форму та зміст апеляційної скарги.

Згідно п.2 ч.3 ст.258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08 липня 2011 року (з подальшими змінами та доповненнями).

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як вбачається з прохальної частини апеляційної скарги, рішення суду оскаржується в в повному обсязі. Отже, за подання даної апеляційної скарги заявник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 3 606, 00 грн.

При зверненні з апеляційною скаргою на рішення господарського суду докази сплати судового збору в установлених порядку та розмірі скаржником не надані. В апеляційній скарзі заявником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення по справі, яке обґрунтоване тяжким майновим станом скаржника.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

У даному випадку на заявника апеляційної скарги не поширюються приписи ст.8 Закону України "Про судовий збір". Норми вказаної статті не містять посилання на інші підстави, за наявності яких суд може задовольнити клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Скаржником не надано доказів, які підтверджують неможливість сплати судового збору за подання апеляційної скарги, скрутний майновий стан, відсутність коштів та ін. До того ж у разі заявлення вимог про відстрочку сплати судового збору скаржник має підтвердити, що судовий збір буде сплачений до ухвалення відповідного судового рішення.

Отже, особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до прийняття рішення у справі.

Обставини, наведені скаржником, як підстава для відстрочення йому сплати судового збору є необґрунтованими, не підтверджені документально та не є, з урахуванням положень Закону України "Про судовий збір", підставою для відстрочення сплати судового збору в даному випадку.

За таких обставин, апеляційний господарський суд відмовляє у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Скаржником в апеляційній скарзі зазначено, що оскаржуване рішення АТ "Дніпроенерго" тримало 08.07.2020.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 119 ГПК України).

02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, яким розділ X "Прикінцеві положення" ГПК України доповнено пунктом 4 відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", із змінами і доповненнями, та постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641, дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, продовжено з 22.05.2020 до 31.08.2020.

17.07.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-IX яким пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України викладено у новій редакції, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Водночас згідно з пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 731-IX процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

У даному випадку, судове рішення, що оскаржується, підписано у повному обсязі 02.07.2020, відправлено 06.07.2020, відтак, останній день подачі апеляційної скарги - 26.07.2020.

Апеляційна скарга на вказане судове рішення подана до канцелярії Господарського суду Запорізької області 10.08.2020, тобто з пропуском процесуального строку, встановленого для її подання, питання про поновлення пропущеного процесуального строку, апелянт не порушує.

Також, заявником апеляційної скарги не дотримано при зверненні з відповідною скаргою вимог пункту 3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України щодо надання доказів надіслання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до акту Господарського суду Запорізької області від 10.08.2020 по справі виявлено, що в додатку до апеляційної скарги відсутні, документи, що підтверджують надсилання копії скарги іншим учасника справи.

В зв`язку з чим, подана апеляційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 258 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням апелянту строку для усунення вищезазначених недоліків.

Апеляційний суд звертає увагу, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 256, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Акціонерному товариству "ДТЕК Дніпроенерго" у задоволенні клопотання про відстрочку сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" на рішення Господарського суду Запорізької області від 30.06.2020 у справі № 908/1014/20 - залишити без руху.

Повідомити скаржника про можливість усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали, у строк не пізніше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суддя О.В. Чус