Постанова

від 20.11.2020 по справі 908/1014/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2020 року м.Дніпро Справа № 908/1014/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чус О.В. - (доповідача),

судді: Кощеєв І.М., Орєшкіна Е.В.

Розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" на рішення Господарського суду Запорізької області від 30.06.2020, рішення набрало законної сили 07.08.2020р., суддя Смірнов О.Г., у справі № 908/1014/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА-ЕЛЕКТРО" (49020, м. Дніпро, мікрорайон Таромське, вул. Берегова, буд. 8)

до відповідача: Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20)

про стягнення 160340,98 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "НІКА-ЕЛЕКТРО" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою від 16.04.2020 до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" про стягнення боргу за поставлений товар в сумі 147168,36 грн., пені в сумі 7358,42 грн., трьох відсотків річних в сумі 2854,66 грн. та інфляційних витрат в сумі 2959,54 грн. за договором про закупівлю товару № 3196-ДЭ-ЗаТЭС від 17.05.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зобов`язання з оплати поставленого товару з боку відповідача залишились невиконаними належним чином. Оскільки відбулося несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 7358,42 грн. та три проценти річних за період з 25.08.2019 по 16.04.2020 в сумі 2854,66 грн. та інфляційні витрати за період з вересня 2019 по березень 2020 в сумі 2959,54 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.06.2020 у справі №908/1014/20 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА-ЕЛЕКТРО" до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА-ЕЛЕКТРО" борг за поставлений товар в сумі 147168, 36 коп., пеню в сумі 7358 грн. 42 коп., три відсотка річних в сумі 2814грн. 84 коп., інфляційні витрати в сумі 2959 грн. 54 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 2404грн. 52 коп.

У задоволенні інших частин позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "НІКА-ЕЛЕКТРО" до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було неналежно виконано зобов`язання за договором в частині оплати поставленого товару, а тому сума основного боргу підлягає стягненню у повному обсязі разом з нарахованими на цю суму відсотками річних, інфляційними та пенею за порушення виконання грошового зобов`язання.

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погодившись із вказаним рішенням, АТ "ДТЕК Дніпроенерго" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню як незаконне та необгрунтоване, оскільки в матеріалах справи відсутні докази належної поставки Позивачем Товару, як це передбачено п. 2.9 та п. 5.7 Договору від 17.05.2019 №3196-ДЭ-ЗаТЭС. Просить відстрочити сплату судового збору у справі № 908/1014/20 за подання апеляційної скарги до її розгляду по суті; рішення господарського суду Запорізької області від 30.06.2020 р. у даній справі - скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Узагальнені доводи інших учасників справи.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Так, позивач зазначає, що твердження скаржника про те, що в матеріалах справи відсутні докази належної поставки товару за договором № 3196-ДЭ-ЗаТЭС про закупівлю товару від 17.05.2020 року - не відповідає дійсності.

Відповідач (скаржник) під час розгляду даної справи в суді першої інстанції не надавав жодних заперечень, пояснень, доказів на спростування позовних вимог ТОВ НІКА EJIEKTPO .

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.08.2020 апеляційну скаргу залишено без руху, на підставі пункту 2, пункту 3 частини 3 статті 258.

11.09.2020 від скаржника на адресу Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків з долученням відповідних доказів.

Одночасно, скаржником заявлено клопотання про поновлення процесуального строку.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.09.2020 поновлено строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" на рішення Господарського суду Запорізької області від 30.06.2020, у справі № 908/1014/20 для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Учасникам справи роз`яснено право подати відзив на апеляційну скаргу, встановлено строк для його подання, а також право подати клопотання та заяви (за наявності), додаткові докази (за наявності) та обґрунтування щодо неможливості надати їх до суду першої інстанції, заперечення на заяви та клопотання, встановлено строк їх подання.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами

17.05.2019 між Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпроенерго", далі Покупець, та Товариством з обмеженою відповідальністю "НІКА-ЕЛЕКТРО", далі Постачальник, був укладений договір про закупівлю товару № 3196-ДЭ-ЗаТЭС, далі Договір, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується поставити Покупцю товар, зазначений в специфікації, а Покупець прийняти і оплатити такий товар, код згідно УКТ ЗЕД: 8543709000, далі Товар, 2018-2019 року виготовлення, в кількості, комплектності, асортименті та за ціною згідно із специфікацією на загальну суму разом з ПДВ 147168,36 грн.

Пунктом 1.3. Договору сторони визначили, що вантажоодержувач (-чі) Товару: ДТЕК Запорізька ТЕС, 71501, м. Енергодар, Запорізька обл., вул. Промислова, 95.

Згідно із п. 2.2. Договору приймання Товару здійснюється сторонами відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю , затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. № П-6 (зі змінами і доповненнями) і Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю , затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. № П-7 (зі змінами і доповненнями), в частині, що не суперечить умовам Договору.

Відповідно до п. 3.1., 3.2. Договору ціна на Товар, що поставляється, вказується в специфікації (п. 1.1. Договору) є незмінною протягом строку дії цього Договору крім випадків, встановлених діючим законодавством України. Сума цього Договору становить 147168,36 грн. (сто сорок сім тисяч сто шістдесят вісім гривень 36 коп.), у тому числі ПДВ 20% 24528,06 грн. (двадцять чотири тисячі п`ятсот двадцять вісім гривень 06 коп.).

Умовами п. 4.1., 4.5. 4.7. Договору сторони погодили, що розрахунки проводяться шляхом оплати Покупцем поставленого Покупцю Товару на 60 (шістдесятий) календарний день з дати поставки відповідного Товару на підставі отриманого Покупцем рахунку та за умови надання Постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 5 цього Договору. Сторони дійшли згоди датою оплати Товару вважати дату списання грошових коштів із поточного банківського рахунку Покупця. Покупець при перерахуванні грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, в призначенні платежу платіжного доручення в обов`язковому порядку вказує реквізити цього Договору (номер, дата укладення), а також період (місяць, рік) за який здійснюється оплата. У разі не вказівки в призначенні платежу платіжного доручення періоду (місяць, рік) за який здійснюється оплата, то здійснена за таким платіжним дорученням оплата за Товар за цим Договором зараховується в хронологічному порядку відповідно до дати виникнення зобов`язань з оплати. Якщо останній день строку для оплати, що встановлений цим Договором, припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення такого строку є перший за ним робочий день.

Згідно із п. 5.1., 5.2. 5.6. Договору строк поставки товару: - впродовж 20 календарних днів після відправлення письмової заявки Покупцем. Заявка направляється Покупцем за допомогою технічних засобів зв`язку (факсом та/ або електронним листом) Постачальнику по реквізитам, вказаним у п. 12.13. цього Договору. Поставка Товару буде виконуватися на умовах DDP згідно з Правилами ІНКОТЕРМС у редакції 2010 р. у місце призначення поставки Товару: ДТЕК Запорізька ТЕС, 71501, м. Енергодар Запорізької обл., вул. Промислова, 95. Поставка Товару здійснюється автомобільним транспортом. Транспортні послуги по поставці Товару входять в ціну Товару. Товар вважається поставленим Покупцю з дати підписання сторонами видаткових накладних (дата поставки Товару). Право власності на Товар, усі ризики втрати або пошкодження Товару, переходять від Постачальника до Покупця з дати поставки Товару.

Відповідно до п. 5.7., 5.9., 5.10., 5.12. Договору при поставці товару Постачальник надає Покупцю одночасно з Товаром, що поставляється рахунок, видаткову накладну на Товар, що поставляється, товарно-транспортну накладну\ експрес-накладну транспортної компанії, сертифікат відповідності або сертифікат якості/паспорт, або лист про не обов`язкову сертифікацію. Вказані товаросупроводжувальні документи надаються Постачальником у повній мірі, у належному стані, оформлені відповідно до вимог чинного законодавства України та такими, що відповідають технічним та якісним характеристикам Товару, що поставляється за цим Договором. Якщо вказані документи складені із порушенням вимог, встановлених чинним законодавством України та/або умовами цього Договору, якщо найменування та/або номенклатура Товару, зазначені в таких документах, не відповідають найменуванню та/або номенклатурі поставленого Товару, Покупець має право відмовитися від прийняття Товару без надання мотивованих пояснень. Документи, окрім податкових накладних, Постачальник зобов`язується надати Покупцю разом з поставленим Товаром. Крім того, одночасно з Товаром, що поставляється Постачальником по цьому Договору, Постачальник (який не є виробником Товару) повинен надати на вимогу Покупця копії документів, які підтверджують походження Товару (довіреності або витяг з книги наданих довіреностей на отриманий Товар, товарно-транспортні накладні, шляхові листи вантажних автомобілів), які були надані Постачальнику, у свою чергу, при придбанні Товару у своїх контрагентів. Зобов`язання Постачальника вважаються виконаними з моменту передачі Товару в розпорядження Покупця в місці призначення поставки, що вказане у п. 5.2. цього Договору, в асортименті, кількості, у строки, з якісними характеристиками, узгодженими сторонами у специфікації (п. 1.1. цього Договору) з обов`язковим підписанням документів, зазначених в пункті 5.5. Договору та наданням всіх документів, передбачених п. 5.7. цього Договору. Зобов`язання Покупця вважаються виконаними з моменту прийняття і оплати поставленого Товару (дата списання грошових коштів з рахунку Покупця).

Пунктом 6.1. Договору передбачені обов`язки Покупця, а саме:

- своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений Товар;

- приймати поставлений Товар згідно з умовами цього Договору.

Згідно із п. 11.1. Договору цей договір може бути скріплений печатками сторін, набирає чинності з дня його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2019 року, а в частині проведення розрахунків до повного виконання сторонами своїх грошових зобов`язань.

Пунктом 12.13. Договору сторони дійшли згоди, що особи відповідальні за укладення/супроводження цього Договору:

- з боку Покупця: фахівець відділу із закупівель ДТЕК Запорізька ТЕС ОСОБА_1 ;

- з боку Постачальника: директор ТОВ НІКА-ЕЛЕКТРО Заскока Світлана ОСОБА_2 .

На виконання умов Договору позивач (Постачальник) поставив відповідачу (Покупцю) Товар в кількості та асортименті, погодженому у Специфікації, на загальну суму 147168,36 грн., а відповідач вказаний Товар прийняв, що підтверджується підписаною між ними видатковою накладною № 360 від 25.06.2019 (а.с. 31).

Вказаний товар був отриманий уповноваженим представником Покупця спеціалістом Голуб О.А. на підставі довіреності № 26/ДнЭ/2019 від 05.11.2018, засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи (а.с. 32-33).

На оплату вказаного Товару позивачем був виписаний рахунок № 433 від 25.06.2019 на суму 147168,36 грн.

До матеріалів справи позивачем надана податкова накладна № 227 від 25.06.2019, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних разом з квитанцією про прийняття її органом податкової служби України (а.с. 34-36).

Позивач в позові вказує, що вартість поставленого товару в сумі 147168,36 грн. не сплачена в повному обсязі, у зв`язку з чим просить стягнути вказану суму боргу з відповідача.

Оскільки відбулося несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, позивач намагається стягнути з відповідача пеню в сумі 7358,42 грн. на підставі п. 7.14. Договору. Так, вказаним пунктом Договору встановлено, що у разі прострочення оплати Товару, Покупець, за письмовою вимогою Постачальника, сплачує Постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення оплати від вартості невчасно оплаченого Товару, однак не більше 5% від вартості невчасно оплаченого Товару.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов`язання з боку відповідача, в зв`язку з чим намагається стягнути з нього три проценти річних за період з 25.08.2019 по 16.04.2020 в сумі 2854,66 грн. та інфляційні витрати за період з вересня 2019 по березень 2020 в сумі 2959,54 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до положень ст.ст. 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Предметом спору в даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за поставлений товар в сумі 147168,36 грн., пені в сумі 7358,42 грн., трьох відсотків річних в сумі 2854,66 грн. та інфляційних витрат в сумі 2959,54 грн. за договором про закупівлю товару № 3196-ДЭ-ЗаТЭС від 17.05.2019.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положенням ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, згідно ч. 1 статті 627 Цивільного кодексу України.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, на підставі ч. 1 статті 628 Цивільного кодексу України.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, та обставини справи між позивачем та відповідачем виникли правовідносини поставки товару.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати увстановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона -постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що відповідач товар прийняв (про що свідчить наявна в матеріалах справи підписана з боку відповідача видаткова накладна № 360 від 25.06.2019), його не повернув, а тому повинен здійснити за нього оплату за умовами договору.

Порядок здійснення оплати за товар між сторонами узгоджено в розділі 4 Договору, а саме в п. 4.1., яким передбачено, що розрахунки проводяться шляхом оплати Покупцем поставленого Покупцю Товару на 60 (шістдесятий) календарний день з дати поставки відповідного Товару на підставі отриманого Покупцем рахунку та за умови надання Постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 5 цього Договору.

З аналізу змісту п. 5.5. Договору вбачається, що датою поставки Товару є дата підписання видаткових накладних.

В матеріалах справи містяться товарно-супровідні документи на Товар, які Постачальник надає Покупцю одночасно з Товаром, а саме: видаткова накладна № 360 від 25.06.2019, рахунок-фактура № 433 від 25.06.2019.

Факт поставки Товару відповідачу на суму 147168,36 грн. підтверджується підписаною між сторонами видатковою накладною № 360 від 25.06.2019.

Таким чином, в силу умов п. 4.1. Договору строк оплати Товару припадає на 24.08.2019 (60-й календарний день з дати поставки товару дати підписання видаткової накладної № 360 від 25.06.2019), втім оскільки це вихідний день в силу приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України та умов п. 4.7. Договору строк оплати товару настав 27.08.2019 (враховуючи що 25.08.2019 та 26.08.2019 вихідні дні).

До матеріалів справи позивач надав досудову вимогу на адресу відповідача, в якій просив останнього перерахувати суму основного боргу 147168,36 грн. за договором № 3196-ДЭ-ЗаТЭс від 17.05.2019 на поточний рахунок, яка залишена без відповіді.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Стаття 80 (ч. 3, 4, 8) ГПК України визначає, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які стверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав належним чином свої зобов`язання, а саме поставив товар відповідачу на загальну суму 147168,36 грн., що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною № 360 від 25.06.2019.

Втім, відповідач не розрахувався з позивачем у встановлений Договором строк за поставлений згідно його умов товар на суму 147168,36 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що позивачем доведено факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань за Договором щодо не здійснення оплати за поставлений товар, а також доведено порушення відповідачем строку оплати товару, встановленого умовами Договору, а наявність заборгованості в розмірі 147168,36 грн. підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною № 360 від 25.06.2019. Відповідач доказів сплати боргу не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

Позивач також нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 7358,42 грн. за ставкою 5% від вартості невчасно оплаченого товару на підставі п. 7.14. Договору.

Пунктом 7.14. Договору встановлено, що у разі прострочення оплати Товару, Покупець, за письмовою вимогою Постачальника, сплачує Постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення оплати від вартості невчасно оплаченого Товару, однак не більше 5% від вартості невчасно оплаченого Товару.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно із ч. 6. ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що зі змісту розрахунку пені, виконаного позивачем, вбачається, що останній нарахував пеню за період з 25.08.2019 по 22.02.2020 в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на суму 20490,67 грн., проте оскільки вказана пеня перевищує 5 % від вартості невчасно оплаченого товару просить стягнути з відповідача пеню в сумі 7358,42 грн. (5% від суми 147168,36 грн.).

Враховуючи викладене, суд правомірно розглянув вимоги про стягнення пені в заявленому позивачем розмірі, а саме у сумі 7358,42 грн.

Також позивач нарахував та просив стягнути з відповідача 3 % річних за період з з 25.08.2019 по 16.04.2020 в сумі 2854,66 грн. та інфляційні витрати за період з вересня 2019 по березень 2020 в сумі 2959,54 грн.

Відповідно до положень ст. 625 Цивільного кодексу України правовими наслідками порушення грошового зобов`язання є нарахування процентів річних від простроченої суми та інфляційних втрат. Так, згідно частини другої наведеної норми боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень статей 524, 533, 625 Цивільного кодексу України, грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов`язання зі сплати коштів.

Інфляційні нарахування на суму боргу та сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), які передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування утримуваними ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї. Період нарахування вказаних платежів законодавством не обмежений та здійснюється протягом всього часу існування прострочки виконання грошового зобов`язання.

Отже, кредитор вправі вимагати стягнення з боржника в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Перевіривши розрахунок 3% річних, наданий позивачем, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про її перерахунок, оскільки позивачем допущена помилка, а саме неправильно визначений початок періоду прострочення. Зокрема позивачем не враховано, що строк оплати Товару припадає на 24.08.2019 (60-й календарний день з дати поставки товару дати підписання видаткової накладної № 360 від 25.06.2019), втім оскільки це вихідний день в силу приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України та умов п. 4.7. Договору строк оплати товару настав 27.08.2019 (враховуючи що 25.08.2019 та 26.08.2019 вихідні дні), а прострочка виникла з 28.08.2019.

Таким чином, апеляційним судом встановлено, що сума 3% річних та інфляційних втрат підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі - 2814,84 грн. 3% річних та - 2959,54 грн грн. інфляційних втрат.

З огляду на викладене, Господарський суд Запорізької області повно та всебічно розглянув дану справу, правомірно встановив та визначив розмір пені за прострочення оплати відповідачем за поставлений товар, трьох відсотків річних та інфляційні витрати, з урахуванням граничного строку настання обов`язку з оплати за спірним договором.

Проте, скаржником у своїй апеляційній скарзі не зазначено ані у чому полягає незаконність рішення суду першої інстанції, ані які норми матеріального та процесуального законодавства судом було порушено при прийнятті оскаржуваного рішення.

До того ж колегія суддів зауважує, що відповідач під час розгляду даної справи в суді першої інстанції не надавав жодних заперечень, пояснень, доказів на спростування позовних вимог ТОВ НІКА EJIEKTPO . Також, не скористався процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву, попри те, що про існування даної справи був обізнаний, ухвалу про відкриття позовного провадження також отримав, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення останньому копії ухвали від 27.04.2020, яке міститься в матеріалах справи.

Колегія суддів зауважує, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин та застосував норми матеріального права при ухваленні оскаржуваного рішення.

Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним рішення.

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги та вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника у справі.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269-270, 275, 276, 281-282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 30.06.2020 у справі 908/1014/20 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений 20.11.2020р.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя Е.В. Орєшкіна