Рішення

від 21.08.2020 по справі 360/2231/20

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

21 серпня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2231/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрацію Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрацію Луганської області (далі також - відповідач, УСЗН Новопсковської РДА), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрацію Луганської області щодо відмови ОСОБА_1 як учаснику війни у поновленні пільг, визначених статтею 14 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрацію Луганської області поновити ОСОБА_1 як учаснику війни пільги, визначені статтею 14 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , з 19.03.2019.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що позивач є учасником війни та має право та пільги, встановлені Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту .

24.02.2020 та 13.03.2020 позивач звертався до відповідача із заявами щодо повернення як учаснику війни пільг із оплати житлово-комунальних послуг на підставі рішення Конституційного суду від 18.12.2018 №12-р/2018 щодо надання учасникам війни пільг, передбачених статті 14 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту .

УСЗН Новопсковської РДА у листах від 27.02.2020 №16-7/8-849 та від 13.03.2020 №16-7/8-1036 зазначив, що пільги, зокрема на комунальні послуги та за користуванням житлом, надаються за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величину доходу, яка дає право на податкову соціальну пільгу. Оскільки дохід сім`ї перевищує цю величину (у 2020 році - 2940 грн.), позивач не має права на отримання пільг.

Позивач вважає, що відповідач протиправно відмовляє йому у наданні пільг, визначених статтею 14 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 18.12.2018 №12-р/2018 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) норми, які обмежували права громадян.

Враховуючи викладене, позивач вважає, що відповідач порушив його право на отримання пільг, а тому звернувся до суду з даним позовом, просить позов задовольнити повністю.

Відповідач заперечував проти задоволення вимог, про що подав відзив на уточнену позовну заяву (арк. спр. 68-70), в якому зазначив таке.

10.09.1999 позивач набув статус ветерана війни.

Відповідно до Положення про Єдиний державній автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою від 29.01.2003 року КМУ № 117 (далі- ЄДАРП), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як учасник війни, що має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни, знаходиться на обліку в Управлінні з 22.12.2003 теперішній час (справа № 4642) та користується пільгами відповідно Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (далі - Закон № 3551).

Твердження ОСОБА_2 про те, що в нього зняли пільги не відповідає дійсності, оскільки він знаходиться на обліку в ЄДАРП з 22.12.2003 по теперішній час, а пільга нараховуються за результатами обміну електронними базами даних територіальних органів Пенсійного фонду України за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу. Втручання до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги для встановлення розміру пільг Управління не має повноважень та технічних можливостей.

Що стосується виконання рішення Конституційного суду України від 18.12.2018 № 12-р/2018 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційиості) пункту 9 розділу І Закону України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України від 28.12.2014 № 76-VIII (справа про соціальний захист ветеранів війни та членів їхніх сімей), то після визнання Закону чи його окремого положення неконституційним, у цьому разі суб`єктом виконання є безпосередньо парламент України, але Верховною Радою України не врегульовано утворену прогалину в законодавстві й на практиці виникла патова ситуація, попередня норма Закону визнана неконституційною, нову не прийнято. Автоматично відновитися попередня норма Закону не може, необхідна відповідна реакція з боку Верховної Ради України й дотримання визначеної Основним Законом України законодавчої процедури. Верховна Рала України є єдиним органом законодавчої влади, що уповноважений приймати закони.

Таку правову позицію має Міністерство соціальної політики України, про що у своєму листі від 01.04.2020 за вих. № 2264/0/112-20/202 було повідомлено ОСОБА_2 , що у Верховній Раді України було зареєстровано Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо відновлення пільг у зв`язку з рішенням Конституційного Суду України № 12-р/2018 від 18.12.2018 та уточнення окремих положень яким передбачалось в Законі № 3551 відновити пільги, зокрема, учасникам війни на оплату житлово-комунальних послуг незалежно від сукупного доходу сім`ї, але зазначай законопроект 26.11.2019 повернуто суб`єкту ініціативи.

Згідно з Положенням про Міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій на внутрішньо переміщених осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12,2018 № 1175 (зі змінами), Мінветеранів є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни.

Після внесення відповідних змін до Закону № 3551 Міністерством соціальної політики України будуть внесені відповідні зміни до нормативно-правових актів.

З наведеного вбачається, що Управління не порушувало прав ОСОБА_2 та діяло в межах чинного законодавства. Натомість, у своєму позові ОСОБА_2 не надає обґрунтованих доказів порушення його прав саме Управлінням.

Просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Управлінням соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії відмовити в повному обсязі.

По справі вчинені такі процесуальні дії.

Ухвалою Луганського окружного суду від 15.06.2020 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (арк. спр. 14-15).

Ухвалою від 01.07.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрацію Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху. Запропоновано ОСОБА_1 протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали, але не пізніше наступного дня після закінчення строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), усунути зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та докази поважності причин його пропуску (арк. спр. 64-65).

Ухвалою від 10.08.2020 визнані поважними причини пропущення строку звернення до суду з адміністративним позовом та поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрацію Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії (арк. спр. 92-93).

Ухвалою від 21.08.2020 клопотання Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрацію Луганської області про витребування доказів та відкладення судового засідання у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрацію Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії- залишено без задоволення (арк. спр. 104-105).

Ухвалою від 21.08.2020 у задоволенні заяву Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрацію Луганської області про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрацію Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовлено (арк. спр. 106-107).

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності (арк. спр. 61, 84, 85).

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки сторони про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином, відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, судом встановлено таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 10.09.1999 Управлінням соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрацію Луганської області, та має право та пільги, встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (арк.спр. 11).

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача із заявами щодо виконання рішення Конституційного суду від 18.12.2018 №12-р/2018 щодо надання учасникам війни пільг, передбачених ст.14 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (арк. спр. 32, 34, 36).

УСЗН Новопсковської РДА у листах від 27.02.2020 №16-7/8-849, від 10.04.2020 № 16-7/9-996, від 13.03.2020 №16-7/8-1036, від 14.05.2020 № 16-7/8-1812 зазначило, що пільги, зокрема на комунальні послуги та за користуванням житлом, надаються за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величину доходу, яка дає право на податкову соціальну пільгу. Оскільки дохід сім`ї перевищує цю величину, позивач не має права на отримання пільг (арк. спр. 9, 10, 33, 35, 37, 39).

Позивач вважає, що відповідач протиправно відмовляє у поновленні пільг, оскільки норми, які обмежували право учасників війни на пільги, визначені ст.14 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , рішенням Конституційного Суду України від 18.12.2018 №12-р/2018, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

На думку суду, відповідач не довів правомірності своїх дій, виходячи з наступного.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначається Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-ХІІ (далі також - Закон №3551-ХІІ).

Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII статтю 14 Закону №3551-XII доповнено частиною 6 (підпункту 1 пункту 9 розділу I Закону України від 28.12.2014 №76-VIII), за змістом якої 50-процентна пільга на оплату житлово-комунальних послуг надається за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Підпункт 1 пункту 9 розділу I Закону України від 28.12.2014 №76-VIII набрав чинності з 01.01.2015, норми цього Закону, в частині врахування середньомісячного сукупного доходу сім`ї при наданні пільг набули чинності з 01.07.2015.

Рішенням Конституційного Суду України в справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 9 розділу I Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII (справа про соціальний захист ветеранів війни та членів їхніх сімей) від 18.12.2018 №12-р/2018 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема: підпункт 1 пункту 9 розділу I Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII; частину 6 статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-ХІІ.

Пунктом 2 цього Рішення встановлено, що визнані неконституційними положення законів України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-ХІІ - втрачають чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Конституційний Суд України зазначив, що встановлення пільг ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", є одним із засобів реалізації державою конституційного обов`язку щодо забезпечення соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей. Держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності. Невиконання державою соціальних зобов`язань щодо ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність вказаного Закону, підриває довіру до держави (абзац 2 пункту 5).

Конституційний Суд України вважає, що соціальний захист ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", спрямований на забезпечення їм достатнього життєвого рівня. Обмеження або скасування пільг для ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" без рівноцінної їх заміни чи компенсації є порушенням зобов`язань держави щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну, та членів їхніх сімей. У разі зміни правового регулювання набуті вказаними особами пільги чи інші гарантії соціального захисту повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації. Обмеження або скасування таких пільг, інших гарантій соціального захисту можливе лише у разі запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту (абзац 3 пункту 5).

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Пунктом 3 Рішення Конституційного Суду України від 18.12.2018 №12-р/2018 (справа про соціальний захист ветеранів війни та членів їхніх сімей) встановлено, що в зв`язку з тим, що, зокрема: підпункт 1 пункту 9 розділу I Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII; частина 6 статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-ХІІ - втрачають чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, застосуванню підлягатиме, зокрема, частина 1 статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII у редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII.

Отже, положення Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-ХІІ, визнані неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 18.12.2018 №12-р/2018, втратили чинність 18.03.2019.

Таким чином, з 19.03.2019 застосуванню підлягають положення частини 1 статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-ХІІ, в редакції, чинній до внесення змін Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII.

Отже, з 19.03.2019 позивач має право на пільги, передбачені ст.14 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , а тому, суд вважає, що відповідач допускає протиправну бездіяльність, відмовляючи ОСОБА_1 як учаснику війни у поновленні пільг, визначених статтею 14 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту з 19.03.2019.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 840,80 грн (арк. спр. 4).

Таким чином, на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрацію Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрацію Луганської області щодо відмови ОСОБА_1 як учаснику війни у поновленні пільг, визначених статтею 14 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту .

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрацію Луганської області поновити ОСОБА_1 як учаснику війни пільги, визначені статтею 14 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту з 19.03.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрацію Луганської області (ідентифікаційний код 03196995, місцезнаходження: 92300, Луганська область, Новопсковський район, смт. Новопсков, вул. Українська, буд. 65) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Борзаниця