Постанова

від 29.07.2020 по справі 377/840/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2020 року місто Київ

справа № 377/840/19

провадження №22-ц/824/7507/2020

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Онопрієнко К.С.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Державне спеціалізоване підприємство Чорнобильська АЕС

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу Державного спеціалізованого підприємства Чорнобильська АЕС

на рішення Славутицького міського суду Київської області від 26 лютого 2020 року, ухвалене у складі судді Теремецької Н.Ф.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого підприємства Чорнобильська АЕС , третя особа: первинна профспілкова організація Державного спеціалізованого підприємства Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2019 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання незаконним та скасування наказу ДП УЗФО ЧАЕС № 427-ос від 18 вересня 2019 року про припинення трудового договору; поновлення на посаді бухгалтера 1 категорії, стягнення з ДСП Чорнобильської АЕС середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування своїх вимог позивачка посилалась на те, що вона з 1 березня 2012 року була прийнята на посаду бухгалтера 1 категорії в ДП Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС в порядку переведення з ДСП Чорнобильська АЕС .

30 вересня 2019 року позивач була звільнена займаної посади у зв`язку із скороченням відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України.

Вважає своє звільнення незаконним, оскільки звільнення відбулося без згоди Первинної профспілкової організації ДП УЗФО ЧАЕС, яка 27 серпня 209 року листом № 600-УЗФО повідомила ДП УЗФО ЧАЕС про відсутність підстав для надання згоди на звільнення позивача. Відмова ППО ДП УЗФО ЧАЕС в наданні згоди на звільнення позивача містить обгрунтування, доводи, викладені в листі, є аргументованими та заслуговують на увагу. ДП УЗФО ЧАЕС не виконано під час звільнення вимоги ч.2 ст.40, ст.49-2 КЗпП України, оскільки позивачу не було запропоновано як на момент вручення повідомлення про скорочення штату працівників від 1 липня 2019 року, так і до дня звільнення її з роботи 30 вересня 2019 року, вакантні посади на ДСП ЧАЕС з метою її подальшого працевлаштування.

Рішенням Славутицького міського суду Київської області від 26 лютого 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ № 427-ос від 18 вересня 2019 року голови Комісії з реорганізації Державного підприємства Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС" про звільнення ОСОБА_1 з посади бухгалтера 1 категорії ДП Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС" з 30 вересня 2019 року. Поновлено ОСОБА_1 з 30 вересня 2019 року на посаді бухгалтера 1 категорії на Державному спеціалізованому підприємстві Чернобильська АЕС . Стягнуто з ДСП Чернобильська АЕС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 1 жовтня 2019 року по 26 лютого 2020 року в сумі 120 679 грн.26 коп. без урахування передбачених законом податків та інших обов`язкових платежів.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. В апеляційній скарзі посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема посилається на те, що висновок суду, що у Голови комісії із реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС, яке перебувало на стадії припинення, була об`єктивна можливість запропонувати позивачці вакансії на ДСП ЧАЕС, погодитись не можна, оскільки даний висновок не узгоджується як із нормами матеріального права, так і з усталеною судовою практикою ВСУ. Законодавство України не передбачає обов`язок реорганізованого підприємства (ДП УЗФО ЧАЕС) пропонувати роботу на іншому підприємстві.

Суд дійшов висновку, що нібито посади підприємства, яке припиняється, зберігають на підприємстві - правонаступнику. Проте даний висновок не відповідає обставинам справи та спростовується наявним в матеріалах справи штатним розписом ДП УЗФО ЧАЕС, введеним у дію наказом № 114 від 26 червня 2019 року, згідно якого такого структурного підрозділу як бухгалтерія ним передбачено не було, тому і посада позивачки не була ним передбачена, а отже - скорочена.

Висновок суду про те, що нібито суду не надано будь-яких переконливих доказів в обґрунтування того, що у зв`язку зі скороченням посади позивача її неможливо було перевести за її згодою на іншу роботу на ДСП ЧАЕС, яке стало правонаступником у період з 1 липня 2019 року, спростовується наявними в матеріалах справи доказами (випискою з ЄДРПОУ), що правонаступником ДП УЗФО ЧАЕС стало ДСП ЧАЕС лише 13 січня 2020 року, в той час як звільнення позивачки із ДП УЗФО ЧАЕС відбулось ще 30 вересня 2019 року, тобто після виведення позивачки поза штат, коли на ДП УЗФО ЧАЕС не було жодних вакансій, які б Голова комісії мав можливість запропонувати позивачці.

Висновок суду першої інстанції про те, що підприємство, яке виконує функції підприємства, що реорганізується, зобов`язане працевлаштувати працівника реорганізованого підприємства, суперечить самій правовій природі дискреційного права юридичної особи на власний розсуд визначати свою організаційну структуру та штатний розпис, враховуючи положення ч.3 ст.64 ГК України.

Переведення інших працівників на підставі п.5 ч.1 ст.36 КЗпП України на ДСП ЧАЕС супроводжувалось їх одночасним звільненням (припиненням дії трудового договору) із ДП УЗФО ЧАЕС і стало можливим виключно внаслідок дотримання декількох умов у сукупності: неможливість збереження трудових відносин із ДП УФО ЧАЕС в результаті його припинення, через що була відсутня інша робота за відповідними професією чи спеціальністю на тому самому підприємстві - ДП УЗФО ЧАЕС; відсутності ідентичних посад у штатному розписі на ДСП ЧАЕС, до якого було приєднано ДП УЗФО ЧАЕС, через що дію трудового договору неможливо було продовжити на підставі ч.4 ст.36 КЗпП України; самостійного працевлаштування на інші посади до ДСП ЧАЕС працівників ДП УЗФО ЧАЕС, які також як і позивач, отримували повідомлення про скорочення штату працівників, проте вжили додаткових самостійних заходів із працевлаштування.

Також апелянт посилається на те, що судом не була надана належна оцінка всім аргументам, наведеним учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, що свідчить про необґрунтованість судового рішення, яке призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи. Відповідно до ч.2 п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9, працівник, який незаконно був звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де зберігалось його попереднє місце роботи.

Судом неправильно застосовано норми матеріального права. Зокрема, норма ст.49-2 ч.3 КЗпП України отримала необґрунтовано розширене трактування, , адже обов`язок пропонувати іншу роботу обмежений законодавством лише межами одного підприємства. Оскільки на моменту вручення позивачці повідомлення про припинення трудового договору у ДП УЗФО ЧАЕС були відсутні будь-які можливості перевести позивачку з її згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві ( через відсутність будь-яких вакансій на підприємстві, що реорганізується), тому така можливість не була їй запропонована об`єктивно.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Хом`як В.П. просив рішення як законне і обґрунтоване залишити без змін.

В судове засідання представник третьої особи - первинної профспілкової організації ДСП Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС" не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений, причини своєї неявки суду не повідомив, у зв`язку з чим колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у його відсутність відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України.

В судовому засіданні представник відповідача ДСП Чорнобильська АЕС Борисов О.О. апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити.

Представник позивача адвокат Хом`як В.П. проти доводів пеляційної скарги заперечував і просив рішення як законне і обґрунтоване залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом установлено, що відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 з 1 березня 2012 року була прийнята на роботу на ДП УЗФО Чорнобильської АЕС бухгалтером першої категорії в бухгалтерію в порядку переводу з ДСП Чорнобильська АЕС .

1 липня 2019року позивачу було вручено повідомлення про скорочення штату працівників № 35 від 1 липня 2019 року, в якому їй повідомлено, що відповідно до наказу ДАЗВ від 14 березня 2019 року № 42-19 зі змінами та доповненнями Про припинення державного підприємства Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС" припинено ДП УЗФО в результаті реорганізації шляхом приєднання до ДСП ЧАЕС. Тому в ДП УЗФО здійснюється скорочення штату працівників через реорганізацію підприємства. Посада, яку вона займає, відсутня в штатному розписі ДСП ЧАЕС і підлягає скороченню. Також повідомлено про те, що у підрозділах ДСП Чорнобильська АЕС відсутні вакантні посади, які б могли бути запропоновані їй для подальшого працевлаштування. У разі виникнення підходящої за кваліфікацією вакансії до закінчення двомісячного терміну попередження, вона буде запропонована їй у відповідності до чинного законодавства.

Наказом голови Державного агентства України з управління зоною відчуження від 14 березня 2019 року № 42-19 Про припинення державного підприємства Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС", в редакції наказів від 20 березня 2019 року № 50-19, від 26 березня 2019 року № 61-19, від 16 квітня 2019 року № 76-19, від 5 травня 2019 року №88-19, від 10 червня 2019 року № 116-19, припинено Державне підприємство Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС", код ЄДРПОУ 36359955 в результаті реорганізації шляхом його приєднання о Державного спеціалізованого підприємства Чорнобильська АЕС , код ЄДРПОУ 14310862; установлено, що ДСП ЧАЕС є правонаступником майна, прав і обов`язків ДП УЗФО ЧАЕС; утворено Комісію з реорганізації та затверджений План заходів з реорганізації ДП УЗФО Чаес.

29 березня 2019 року головою Комісії з реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС на виконання вимог ч.2 ст.49-4 КЗпП України і ч.3 ст.22 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності направлено на адресу голови ППО ДП УЗФО ЧАЕС ОСОБА_3 та голови ППО ЧАЕС ОСОБА_2 лист № 01-19/345 Про заплановане наступне вивільнення .

Наказом голови Державного агентства України з управління зоною відчуження № 78-19 від 17 квітня 2019 року затверджено Положення про Комісію з реорганізації (ліквідації) підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління ДАЗВ, в якій визначено повноваження Комісії з реорганізації (ліквідації) підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління ДАЗВ, та голови Комісії.

Наказом першого заступника генерального директора (з планування та зняття х експлуатації) ДСП ЧАЕС від 30 травня 2019 року № 705 Щодо введення в дію та втрати чинності штатних розписів з 30 травня 2019 року введено в дію на ДСП ЧАЕС штатні рописи таких підрозділів: адміністративно-господарського цеху, складського господарства, транспортного цеху, відділу організації харчування, відділення забезпечення фізичного захисту та охорони об`єктів зони відчуження та м.Славутич, до яких перейшли всі завдання та функції, що виконували структурні підрозділи ДП УЗФО ЧАЕС.

Листом в.о. генерального директора ДСП ЧАЕС від 6 червня 2010 року № 2124/24020000-2019, адресованого заступнику голови Атомпрофспілки ОСОБА_4 та голові ППО ДСП ЧАЕС ОСОБА_2 Щодо змін організаційної структури управління ДСП ЧАЕС , в зв`язку з припиненням ДП УЗФО ЧАЕС в результаті реорганізації шляхом його приєднання до ДСП ЧАЕС, ДСП ЧАЕС були передані додаткові завдання та функції, частина яких є новими, тому для забезпечення їх виконання необхідне створення в організаційній структурі управління ДСП ЧАЕС нових структурних підрозділів, а частина завдань та функцій, аналогічних переданим з ДП УЗФО ЧАЕС, вже виконується підрозділами, і створення нових підрозділі для забезпечення їх виконання не потрібне.

13 червня 2019 року головою Комісії з реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС видано наказ № 105 Про зміни в організації виробництва і праці , яким доручено директору ДП УЗФО ЧАЕС підготувати новий штатний розпис підприємства за виключенням штату і чисельності працівників підрозділів підприємства, яке буде вивільнено, та надати ДАЗВ підготовлений штатний розпис для його подальшого погодження. Після введення в ді нового штатного розпису забезпечити персональне вручення працівникам під підпис письмових повідомлень про скорочення відповідних посад та наступне їх звільнення у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників.

Підставою для винесення цього наказу, як зазначено в його преамбулі, став проведений аналіз виробничих можливостей подальшої господарської діяльності ДП УЗФО ЧАЕС шляхом приєднання до ДСП ЧАЕС, наказ № 705 від 30 травня 2019 року, яким було затверджено погоджений ДАЗВ штатний розпис ДСП ЧАЕС , та протокол № 4 засідання Комісії з реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС від 11 червня 2019 року.

Згідно протоколу № 4 засідання Комісії з реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС від 11 червня 2019 року, на засіданні вказаної комісії розглядався проект наказу Про зміни в організації виробництва і праці , за результатами засідання якої вирішено, зокрема:адати ДП УЗФО ЧАЕС та ППО ДП УЗФО ЧАЕС штатний розпис та перелік вакансій ДСП ЧАЕС, доопрацювати проект Про зміни в організації виробництва і праці з урахуванням отриманих письмових зауважень членів Комісії (за їх наявності); за результатами поіменного голосування прийняти за основу проект наказу ДП УЗФО ЧАЕС Про зміни в організації виробництва і праці , за умови його доопрацювання з урахуванням письмових зауважень членів Комісії .

19 червня 2019 року головою Комісії з реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС, до складу якої ввійшло чотири підрозділи: відділ організації харчування; адміністративно-господарський цех; транспортний цех; відділ забезпечення фізичного захисту та охорони об`єктів зони відчуження та м.Славутича. Також 19 червня 2019 року головою Комісії з реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС було затверджено та погоджено з головою ДАЗВ штатний розпис ДП УЗФО ЧАЕС, до складу якого ввійшли вказані структурні підрозділи, тобто ті підрозділи, які були включені до штатного розпису ДСП ЧАЕС, введеного в дію з 30 травня 2019 року. Підрозділу бухгалтерії та посади, яку займав позивач - бухгалтер 1 категорії в зазначеному штатному розписі не передбачено.

Наказом голови Комісії з реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС № 114 від 26 червня 2019 року введено в дію вказаний штатний розпис ДП УЗФО ЧАЕС з 26 червня 2019 року.

27 червня 2019 року головою Комісії з реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС видано наказ № 116 Про заходи в зв`язку з припиненням ДП УЗФО ЧАЕС та приєднанням до ДСП ЧАЕС".

Згідно змісту даного наказу, надано доручення відповідним особам підготувати список № 1 персоналу, який підлягає переведенню до ДСП ЧАЕС через приєднання внаслідок реорганізації, шляхом виключення із особового складу ДП УЗФО ЧАЕС та включення до особового складу ДСП ЧАЕС, та список № 2 персоналу, який підлягає звільненню з ДП УЗФО ЧАЕС внаслідок скорочення; забезпечити вручення персонально кожному працівнику повідомлення про скорочення та ознайомити під підпис з інформацією про наявні на ДСП ЧАЕС вакансії для можливого працевлаштування; працівникам, які підлягають скороченню, у разі надання згоди працювати на будь-якій із запропонованих вакансій, подавати відповідні заяви про прийняття на роботу на ДСП ЧАЕС до спливу 2-х місячного терміну.

Дія трудових договорів частини працівників ДП УЗФО, а саме працівників адміністративно-господарського цеху, транспортного цеху, відділу організації харчування, відділення забезпечення фізичного захисту та охорони об`єктів зони відчуження та м.Славутич, які були зазначені в Списку №1, була продовжена на ДСП ЧАЕС відповідно до ч.4 ст.36 КЗпП України та ці працівники зараховані до штату ДСП ЧАЕС.

Інша частина працівників ДП УЗФО ЧАЕС на виконання наказу голови Комісії з реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС від 27 червня 2019 року № 116 Про заходи в зв`язку з припиненням ДП УЗФО ЧАЕС та приєднанням до ДСП ЧАЕС" була включена до списку № 2 персоналу ДП УЗФО ЧАЕС, який підлягає звільненню внаслідок скорочення, до якого внесено, зокрема, бухгалтера 1 категорії - бухгалтера ОСОБА_1

12 серпня 2019 року до Первинної профспілкової організації ДП Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС" надійшло подання Голови Комісії з реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 .

Подання було розглянуте 27 серпня 2019 року на засідання ПК ППО ДП Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС" та прийнято рішення не надавати згоди на звільнення ОСОБА_1 , яка хоч і не є членом ППО ДП УЗФО ЧАЕС, але є членом трудового колективу ДП УЗФО ЧАЕС. Така відмова обґрунтована порушенням роботодавцем п.3.4 Галузевої угоди, п.п.4.1, 4.4 Колективного договору, ч.2 ст.40, ч.ч.2, 3 ст.49-2, ст.49-4 КЗпП України.

Наказом голови Комісії з реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС № 427-ос від 18 вересня 2019 року Про припинення трудового договору бухгалтера першої категорії бухгалтерії ОСОБА_1 з 30 вересня 2019 року звільнено у зв`язку зі скороченням, на підставі п.1 ст.40 КЗпП України.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, ДП УЗФО ЧАЕС припинило свою діяльність як юридична особа 13 січня 2020 року.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем порушено встановлений законом порядок звільнення позивача, а саме не виконано обов`язок по працевлаштуванню позивача та не запропоновано іншої наявної вакантної посади на ДСП ЧАЕС, як на підприємстві - правонаступнику, до якого перейшли всі права та обов`язки ДП УЗФО ЧАЕС, в тому числі і обов`язки у трудових правовідносинах, не встановлено факту неможливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на цьому підприємстві і факту відмови позивача від переведення на іншу роботу.

При цьому судом установлено, що ДСП ЧАЕС є правонаступником майна, прав і обов`язків ДП УЗФО ЧАЕС, в тому числі до правонаступника переходять обобв`язки у трудових відносин, в тому числі обов`язок щодо працевлаштування працівника ( переведення працівника на іншу роботу). ДСП ЧАЕС, як правонаступник, з 1 липня 2019 року прийняло на себе основні функції підприємства ДП УЗФО ЧАЕС ще до внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення ДП УЗФО ЧАЕС.

Встановлена можливість реорганізації підприємства шляхом приєднання до іншого підприємства, яке виконує функції підприємства, що реорганізується, не виключає, а включає зобов`язання роботодавця по працевлаштуванню працівника реорганізованого підприємства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1, ч.2 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Звільнення з підстав, зазначених у п.1 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно із ч.1, 2, 3 ст.49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках зміни в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

За обставинами справи встановлено, що відповідно до наказу Державного агентства України з управління зоною відчуження від 14 березня 2019 року № 42-19 з наступними змінами припинено ДП УЗФО ЧАЕС, у якому працювала позивачка ОСОБА_1 на посаді бухгалтера 1 категорії, внаслідок його приєднання до ДСП ЧАЕС. ДСП ЧАЕС є правонаступником всіх прав і обов`язків ДП УЗФО ЧАЕС. Внаслідок реорганізації посада позивачки виключена із штатного розпису.

Відповідно до вимог ст.49-2 КЗпП України 1 липня 2019 року вручено повідомлення про наступне вивільнення у зв`язку з скороченням штату працівників, та у повідомленні вказано про те, що вакантні посади на підприємстві відсутні.

Судом установлено, що з моменту вручення 1 липня 2019 року позивачу повідомлення про майбутнє вивільнення, в якому було зазначено про відсутність вакантних посад, які могли бути запропоновані їй для подальшого працевлаштування у підрозділах ДСП ЧАЕС, та до моменту її звільнення, Комісією з реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС в особі голови позивачу не було запропоновано жодної наявної вакансії на ДСП ЧАЕС.

В той же час, наявність вакансій, які могли та повинні бути запропоновані позивачу на ДСП ЧАЕС підтверджуються звітами про вакансії на ДСП ЧАЕС згідно штатного розпису за період з 2 липня 2019 року по 16 вересня 2019 року, які направлялися голові Комісії з реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС..

Судом установлено, що позивач відповідає кваліфікаційним вимогам о вказаних посад, зазначених у посадових та робочих інструкціях цих посад, чинних в період з дня вручення позивачу повідомлення про скорочення штату працівників і до дня звільнення.

Зазначені обставини свідчать про те, що у Комісії з реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС в особі голови була об`єктивна можливість за відсутності вакансій на ДП УЗФО ЧАЕС, яке перебувало на стадії припинення, запропонувати позивачу вакансії на ДСП ЧАЕС, на які вона могла бути переведена за її згодою До того ж іншим працівникам пропонувалася робота у ДСП ЧАЕС, та надалі вони були переведені на роботу у ДСП ЧАЕС.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що позивачці могли бути запропоновані лише вакантні посади, які були наявні у ДП УЗФО ЧАЕС, та відповідач не повинен був пропонувати вакантні посади, наявні у ДСП ЧАЕС, не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.36 КЗпП України ( в редакцій чинній на час виникнення спірних правовідносин) зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору. У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття. Приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трулового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників ( п.1 ч.1 ст.40).

Як убачається з матеріалів справи єдиною підставою для зміни організаційної структури ДП УЗФО ЧАЕС, яке призвело до скорочення чисельності штату працівників, був наказ Державного агентства України з управління зоною відчуження від 15 лютого 2019 року № 27-19, згідно з яким виключено ДП УЗФО ЧАЕС із структур, що належать до сфери управління ДАЗВ та наказ цього Агенства від 14 березня 2019 року № 42-19, яким припинено ДП УЗФО ЧАЕС в результаті реорганізації шляхом його приєднання до ДСП ЧАЕС та встановлено, що ДСП ЧАЕС є правонаступником майна, прав і обов`язків ДП УЗФО ЧАЕС.

Таким чином, ДСП ЧАЕС стало правонаступником ДП УЗФО ЧАЕС. Інших змін в організаційній структурі ДП УЗФО ЧАЕС, не пов`язаних з приєднанням цього підприємства до ДСП ЧАЕС, не відбулося. Зміни в організації виробництва і праці, з якими пов`язане скорочення чисельності або штату працівників відбулися внаслідок приєднання ДП УЗФО ЧАЕС до ДСП ЧАЕС.

При зміні власника підприємства, а також його реорганізації (злиття, приєднання, поділ, перетворення) трудові відносини, за згодою працівника, продовжуються. При реорганізації юридична особа припиняється, але її права та обов`язки в порядку правонаступництва переходять до ново (іншої) юридичної особи. При цьому до правонаступника переходять обов`язки не тільки в частині майнових прав, а й трудових відносин, в тому числі обов`язок щодо працевлаштування працівників ( переведення працівника на іншу роботу). Роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Оскільки позивачці не було запропоновано вільних вакантних посад, які були наявні у відповідача, як на час вручення попередження про майбутнє вивільнення, так і на час звільнення суд першої інстанції дійшов правильних висновків про незаконність звільнення позивачки, поновив її на роботі та стягнув середній заробіток.

Згідно із ст.104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття. Приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступника.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, о суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, є безпідставними, оскільки суд не приймав рішення по вимогам, які не заявлялися.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають.

Обґрунтовуючи судове рішення, крім іншого, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене на повно з`ясованих обставинах з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують..

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого підприємства Чорнобильська АЕС - залишити без задоволення.

Рішення Славутицького міського суду Київської області від 26 лютого 2020 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Постанова складена 21 серпня 2020 року.

Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна

Судді: Л.Д. Поливач

А.М. Стрижеус