Ухвала

від 12.08.2020 по справі 308/4438/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/4438/20

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

12.08.2020 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі :

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 ,

та учасників судового розгляду : прокурора ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/328/20, за апеляційною скаргою, яку подала представниця ТОВ «Фракталбуд» - адвокатка ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ :

ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 травня 2020 року клопотання старшого слiдчого відділу СУ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_7 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12020070000000082 відомості про кримінальне правопорушення в якому 31 березня 2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України задоволено частково : накладено арешт на об?єкт нерухомості, а саме: будівлю за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 111.1 кв. м., яка на праві приватної власності зареєстрована за товариством з обмеженою відповідальністю «ФРАКТАЛБУД» код ЄРДПОУ 40195676, юридична адреса якого Київська область, м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, будинок 194, офіс 201,шляхом заборони його відчуження. В решті заявлених у клопотанні доводів - відмовлено.

З матеріалів судового провадження вбачається, що 08 травня 2020 року старший слiдчий відділу СУ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на вищевказане майно. Відповідно до клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що23.05.2006, між директором ТзОВ «Карпатський Горизонт» ОСОБА_8 , та гр. ОСОБА_9 укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення вбудованого в житловий будинок за АДРЕСА_1 , загальною площею 111,1 кв. м., за ціною 31234 грн. У подальшому ОСОБА_8 , зазначені кошти на рахунки ТзОВ «Карпатський Горизонт» не вніс та не повідомив інших співучасників товариства, таким чином привласнивши їх. Передбачені ч. 5 ст. 214 КПК України, відомості про кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ч. ч. 1, 4 вищевказаної норми процесуального закону старшим слідчим відділу СУ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_7 , внесені 31 березня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за №12020070000000082, з визначенням правової кваліфікації - ч. 2 ст. 191 КК України. Під час досудового розслідування також встановлено, що здійснюючи досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні за № 12016070110000224, відомості про кримінальне правопорушення в якому 14.05.2016 року внесені до ЄРДР, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, було з`ясовано, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_2 , будучи в 2006 році директором товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатський Горизонт», зареєстованого за адресою с. Синевір, 15 Міжгірського району, володіючи з моменту заснування даної юридичною особи, часткою у статутному капіталі в розмірі 25%, діючи на підставі статуту, здійснюючи керівництво поточною діяльністю ТзОВ «Карпатський Горизонт» та будучи службовою особою, маючи у правомірному володінні об`єкт нерухомості, а саме приміщення за адресою АДРЕСА_1 , 23.05.2006 року, зловживаючи службовим становищем умисно, з метою особистого збагачення, уклав договір купівлі - продажу між ТзОВ «Карпатський Горизонт» та гр. ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцем АДРЕСА_3 , який власноручно підписав від імені директора ТзОВ «Карпатський Горизонт», про продаж нежитлового приміщення вбудованого в житловий будинок за АДРЕСА_1 загальною площею 111,1 кв. м., за ціною 31234 (тридцять одна тисяча двісті тридцять чотири) грн. 00 коп. Продавши майно та отримавши кошти, ОСОБА_8 не вніс їх на рахунки ТзОВ «Карпатський Горизонт», та не повідомив про відчуження обєкта нерухомості інших співучасників товариства. Внаслідок вчинених дій ОСОБА_8 , який, будучи директором ТзОВ «Карпатський Горизонт» привласнив отримані кошти в сумі 31234 (тридцят одна тисяча двісті тридцять чотири) грн. 00 коп., за продаж об`єкта нерухомості, який перебував на балансі товариства, спричинені збитки ТзОВ «Карпатський Горизонт» на вищезазначену суму. Постановою процесуального керівника у кримінальному провадженні винесено постанову про виділення з матеріалів кримінального провадження № 12016070110000224 від 14.05.2016 року за ч. 1 ст.190 КК України матеріалів, які підтверджують вчинення кримінального правопрушення передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070000000082. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна № 894540821101,нерухоме майно, що розташоване за адресою м.Ужгород, вул. Корзо, 14, загальною площею 111.1 кв. м., на праві приватної власності зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю «ФРАКТАЛБУД», код ЄРДПОУ 40195676. 31 березня 2020 року постановою старшого слідчого відділу СУ ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_7 , будівлю за адресою м. Ужгород, вул. Корзо, 14, загальною площею 111.1 кв. м., визнано речовим доказом у кримінальному провадженні. У клопотанні слідчий також зазначає, що вищеописаний об`єкт нерухомості, що знаходиться за адресою м. Ужгород, вул. Корзо, 14, загальною площею 111.1 кв. м., є об`єктом злочинного посягання, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки право власності на даний об`єкт нерухомості, протиправно, було відчужено з балансу ТОВ «Карпатський Горизонт», на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФРАКТАЛБУД», а отримані кошти директором ТОВ «Карпатський Горизонт» привласнено. Клопотання слідчого також обґрунтовується тим, що незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт на вказане вище майно може негативно вплинути на кримінальне провадження, унеможливить встановлення всіх важливих обставин події вчиненого кримінального правопорушення, розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також може призвести до їх втрати, що сприятиме уникненню осіб, винних у вчиненні кримінального правопорушення, від передбаченої законом кримінальної відповідальності, а також з метою забезпечення заявленого в майбутньому цивільного позову в рамках даного кримінального провадження, на даний час в органу досудового розслідування виникла підстава накласти арешт на зазначений у клопотанні об`єкт нерухомості, в якості превентивних заходів, а також з метою забезпечення збереження речових доказів. Окрім того, у клопотанні вказується на те, що вказане майно має значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні та може бути використане як доказ факт та обставин, що підлягають з`ясуванню під час досудового розслідування у кримінальному провадженні. З метою забезпечення арешту майна просить клопотання розглянути за відсутності його власників.

В ухвалі слідчий суддя вказує на те, що зазначений у клопотанні об`єкт нерухомості відповідає критеріям ст. 98 КПК України, оскільки є предметом, що міг бути об`єктом кримінально-протиправних дій або ж річчю, що набута кримінально-протиправним шляхом або отримана юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. В даному випадку слідчий суддя взяв до уваги, зокрема, ту обставину, що в рамках даного кримінального провадження згідно витягу з ЄРДР розслідуються обставини привласнення коштів директором ТзОВ «Карпатський горизонт» ОСОБА_8 без повідомлення інших учасників товариства саме за продаж вказаного слідчим у клопотанні об`єкту нерухомості за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна № 894540821101,нерухоме майно, що розташоване за адресою м.Ужгород, вул. Корзо, 14, загальною площею 111.1 кв. м. Під час розгляду клопотання слідчим суддею не отримано жодних доказів того, що в рамках даного кримінального провадження слідчий діяв у спосіб, що не передбачений чинним КПК. Вивчивши додані до клопотання матеріали слідчий суддя прийшов до переконання, що стороною кримінального провадження слідчим надано обґрунтування доцільності накладення арешту на нерухоме майно та додано документи на підтвердження права власності на нього. Відтак, слідчий суддя прийшов до висновку, що з метою належного забезпечення потреби досудового розслідування, зокрема, для збереження речових доказів, а також для можливості органом досудового розслідування провести всі необхідні слідчі дії з вказаним речовим доказом, слід застосувати арешт вказаного в клопотанні майна і таке втручання у права та інтереси власника майна буде виправданим. Разом з тим слідчий суддя взяв до уваги те, що за період проведення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні нікому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) не повідомлено, не встановлено потерпілого у кримінальному провадженні у розумінні ст. 55 КПК України, тобто фізичної особи/юридичної особи, якій внаслідок незаконних дій гр. гр. ОСОБА_9 та/або ОСОБА_8 завдано майнової шкоди, не пред`явлено цивільного позову. Також суд врахував доводи представника власника майна про те, що ТОВ «ФРАКТАЛБУД» придбало майно у ТОВ «ФАВОРИТ ПРЕМІУМ» (код ЄДРПОУ 39521514),за договором купівлі-продажу від 28.04.2016 за реєстраційним номером 1091, сплатило його вартість згідно договору та не є учасниками даного кримінального провадження, Тому суд вважає, що накладення арешту в повному обсязі на вищевказане нежитлове приміщення вбудоване в житловий будинок за АДРЕСА_1 загальною площею 111.1 кв. м. у даному випадку не відповідатиме вимогам співмірності. Відтак, слідчий суддя прийшов до висновку, що накладення часткового арешту на вказане нерухоме майно, а саме в частині заборони відчуження майна з метою його збереження зможе в повній мірі забезпечити завдання кримінального провадження.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 вказує на те, що ухвала є незаконною та необґрунтованою і підлягає скасуванню. Зазначає, що дане кримінальне провадження розпочато ще у 2016 році та протягом більше як чотирьох років не було здійснено жодної процесуальної дії; а після звернення ТОВ «Фракталбуд» із заявами про закриття кримінального провадження та клопотаннями до суду про скасування арешту на майно було відкрито кримінальне провадження за № 12020070000000082. Стверджує, що при винесенні ухвали не враховано, що обставини щодо необхідності арешту майна ТОВ «Фракталбуд» вже були досліджені Ужгородським міськрайонним судом, а саме, ухвалою від 30.04.2020 Ужгородського міськрайонного суду задоволено клопотання представника ТОВ «Фракталбуд» про зняття арешту з майна ТОВ «Фракталбуд», в якій скасовуючи арешт, суд виходив з тих обставин, що обтяження на майно ТОВ «Фракталбуд» діяли тривалий час і були обтяжливими для товариства, тоді як представниками органів досудового розслідування не надано жодного доказу та документального підтвердження актуальності і доцільності обмеження права приватної власності ТОВ «Фракталбуд» як третьої особи. Адвокат ОСОБА_6 також вказує на те, що в матеріалах клопотання відсутні будь-які документи, які говорять про звернення до Національної поліції України фізичних або юридичних осіб, яким діями ОСОБА_8 заподіяно матеріальні збитки, так як вказаний вид злочину відноситься до майнових та передбачає наявність потерпілої сторони. Також в ухвалі зазначено, що в рамках кримінального провадження розслідуються обставини привласнення коштів директором ТОВ «КАРПАТСЬКИЙ ГОРИЗОНТ», однак суд приходить до висновку про те, що нерухоме майно, яке належить ТОВ «Фракталбуд» відповідає критеріям ст. 98 КПК України та судом саме на це майно накладено арешт. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно відмовити.

Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Апеляційна скарга розглядається за відсутності представниці ТОВ «Фракталбуд» - адвокатки ОСОБА_6 , неявка якої з урахуванням положень ст. 405 КПК України не перешкоджає її розгляду. При цьому враховується, що про час та місце розгляду апеляційної скарги адвокатка ОСОБА_6 повідомлена відповідно до вимог закону й заяви про відкладення розгляду апеляційної скарги та даних про поважність причин своєї неявки не подала, а подала клопотання про залишення апеляційної скарги без розгляду.

За змістом конституційних норм та положень кримінального процесуального законодавства тягар доведеності обґрунтованості тверджень клопотань про необхідність накладення арешту на майно, покладений на органи досудового розслідування, - ініціаторів клопотань та прокурора.

Відповідно до ст. 23 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором. Захист здійснюється підозрюваним або обвинуваченим, його захисником або законним представником. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів із метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладеним арешт у кримінальному провадженні, зокрема, шляхом витребування необхідної інформації в Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частина 3 ст. 170 КПК України передбачає, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання про арешт майна, слідчий суддя в ухвалі повинен зазначити заборону відчуження, розпорядження або користування та вказівку на таке майно. При цьому заборона використання майна чи заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у тих випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Відповідно до ст. 171 КПК України зклопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 172 КПК Українислідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Колегія суддів вважає, що при розгляді клопотання про накладення арешту на будівлю за адресою м. Ужгород, вул. Корзо, 14, загальною площею 111.1 кв. м., яка на праві приватної власності зареєстрована за Товариством з обмеженою відповідальністю «ФРАКТАЛБУД», код ЄРДПОУ 40195676, юридична адреса: Київська область, м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, будинок 194 офіс 201,шляхом заборони її відчуження, слідчим суддею належним чином були враховані вимоги Конституції України, дотримані вимоги кримінального процесуального закону та принцип верховенства права, закладений у Європейській Конвенції з захисту прав людини та основоположних свобод та Рішеннях Європейського Суду з прав людини, ретельно перевірені доводи клопотання й постановлено судове рішення, яке з огляду на вказані норми права визнається законним та обґрунтованим.

Так, перевіривши доводи клопотання та викладені у судовому рішенні висновки, колегія судів погоджується з висновком слідчого судді про те, що вказаний об`єкт нерухомості відповідає критеріям передбаченим ст. 98 КПК України, оскільки є предметом, що міг бути об`єктом кримінально-протиправних дій або ж річчю, що набута кримінально-протиправним шляхом або отримана юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а відповідно й можливості його використання стороною обвинувачення як доказу в кримінальному провадженні, у зв`язку з чим, із метою належного забезпечення потреб досудового розслідування, зокрема, для збереження речового доказу, а також для забезпечення можливості органу досудового розслідування провести всі необхідні слідчі дії з вказаним речовим доказом, на таке необхідно накласти арешт шляхом заборони його відчуження.

При оцінці доводів апеляційної скарги та прийнятті судового рішення, колегія суддів враховує те, що вказане вище майно (будівля за адресою м. Ужгород, вул. Корзо, 14, загальною площею 111.1 кв. м., яка на праві приватної власності зареєстрована за Товариством з обмеженою відповідальністю «ФРАКТАЛБУД»), на яке накладений арешт, відповідає зазначеним у ст. 98 КПК України критеріям і може мати значення для встановлення обставин кримінального провадження; що органом досудового розслідування доведено існування передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України ризиків та достатність підстав вважати, що такі ризики мають місце.

Колегія суддів також вважає, що матеріали судового провадження, приєднані до клопотання докази не спростовують викладені у судовому рішенні висновки про те, що накладення арешту в повному обсязі на вищевказане нежитлове приміщення вбудоване в житловий будинок за АДРЕСА_1 загальною площею 111.1 кв. м., у даному випадку не відповідатиме вимогам співмірності.

Застосування найменш обтяжливого способу арешту вищевказаного об`єкту нерухомості, на переконання колегії суддів, не перешкоджатиме його використанню власником у своїх потребах, зокрема, не створюватиме для нього шкідливі наслідки, не порушуватиме право особи мирно володіти майном.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що у кримінальному провадженні слідчим суддею обґрунтовано накладено арешт на будівлю за адресою м. Ужгород, вул. Корзо, 14, загальною площею 111.1 кв. м., яка на праві приватної власності зареєстрована за Товариством з обмеженою відповідальністю «ФРАКТАЛБУД», шляхом заборони її відчуження, що не буде перешкоджати повному і всебічному проведенню досудового розслідування, та не буде порушувати право власника на мирне володіння своїм майном.

Доводи апеляційної скарги про те, що дане кримінальне провадження розпочато ще у 2016 році та протягом більше як чотирьох років не було здійснено жодної процесуальної дії; а після звернення ТОВ «Фракталбуд» із заявами про закриття кримінального провадження та клопотаннями до суду про скасування арешту на майно було відкрито кримінальне провадження за №12020070000000082, - апеляційний суд із урахуванням наведеного вище, відхиляє як такі, що не спростовують висновків слідчого судді про накладення арешту на вищевказане майно шляхом заборони його відчуження. При оцінці доводів апеляційної скарги про те, що у кримінальному провадженні протягом більше як чотирьох років не було здійснено жодної процесуальної дії та прийнятті судового рішення, колегія суддів зазначає, що вказані доводи не підтверджені будь-якими доказами (документами), що апелянт не посилається на те, що органом досудового розслідування були відкриті матеріали кримінального провадження і такі надавались сторонам на ознайомлення.

Із вищевказаних підстав, апеляційний суд відхиляє і доводи апеляційної скарги про те, що обставини щодо необхідності арешту майна ТОВ «Фракталбуд» вже були досліджені Ужгородським міськрайонним судом, а саме, ухвалою від 30.04.2020 Ужгородського міськрайонного суду задоволено клопотання представника ТОВ «Фракталбуд» про зняття арешту з майна ТОВ «Фракталбуд», в якій скасовуючи арешт суд виходив з тих обставин, що обтяження майна ТОВ «Фракталбуд» діяли тривалий час і були обтяжливими для ТОВ «Фракталбуд», тоді як представниками органів досудового розслідування не надано жодного доказу та документального підтвердження актуальності і доцільності обмеження права приватної власності на майно ТОВ «Фракталбуд» як третьої особи.

Як такі, що жодним чином не впливають на висновки слідчого судді, апеляційний суд відхиляє і доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах клопотання відсутні будь-які документи, які свідчать про звернення до Національної поліції України фізичних або юридичних осіб, яким діями ОСОБА_8 заподіяно матеріального збитку, так як вказаний вид злочину відноситься до майнових та передбачає наявність потерпілої сторони; що в ухвалі зазначено, що в рамках кримінального провадження розслідуються обставини привласнення коштів директором ТОВ «КАРПАТСЬКИЙ ГОРИЗОНТ», однак суд приходить до висновку про те, що нерухоме майно, яке належить ТОВ «Фракталбуд» відповідає критеріям ст. 98 КПК України та судом саме на це майно накладено арешт.

На інші дані, які б могли вплинути на законність та обґрунтованість судового рішення, та які б могли слугувати безумовною підставою для його скасування, в апеляційній скарзі не вказується, і такі в матеріалах судового провадження відсутні.

При оцінці доводів апеляційної скарги та прийнятті судового рішення колегія суддів також враховує і подане апелянтом клопотання про залишення апеляційної скарги без розгляду, оскільки вищевказаний об`єкт нерухомості 18.05.2020 передано до статутного капіталу ТОВ «К.Л.М.-Груп», у зв`язку з чим, ТОВ «Фракталбуд» на даний час не є власником майна.

З урахуванням вищевикладеного, доводи апеляційної скарги про незаконність ухвали слідчого судді, колегія суддів відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.

Отже, вищенаведене свідчить про те, що слідчим суддею дотримані вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання та прийнятті рішення про накладення арешту на майно шляхом заборони його відчуження.

За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а тому, з урахуванням положень ч. 3 ст. 407 КПК України, ухвала слідчого судді як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни.

При прийнятті рішення колегія суддів враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги ; положення ст. ст. 220, 317 цього ж Кодексу про те, що саме за клопотанням учасників процесу сторони обвинувачення чи захисту (прокурора, потерпілого, обвинуваченого чи його захисника) апеляційний суд визначає необхідність дослідження тих чи інших доказів для з`ясування фактичних обставин справи; що апелянтом не надано будь-яких доказів, які б спростовували висновки слідчого судді й будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу не заявлялось, а навпаки, подано клопотання про залишення апеляційної скарги без розгляду.

Керуючись ст. ст. 170-173, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу, яку подала представниця ТОВ «Фракталбуд» - адвокатка ОСОБА_6 , залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 травня 2020 року,якою частково задоволено клопотання про арешт майна залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: