Ухвала

від 04.08.2020 по справі 910/7234/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про часткове задоволення скарги на дії державного виконавця

м. Київ

04.08.2020Справа № 910/7234/19

За позовом Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарен-Інвест"

про зобов`язання виконати умови договору та стягнення 1 818,78 грн.

Щодо розгляду скарги № 14/192/Б від 15.07.2020 року На рішення головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України"

Суддя Котков О.В.

Представники учасників процесу:

від позивача (скаржника) Неміровський В.В. (представник за довіреністю);

від відповідача (боржника) не з`явилися;

органу державної виконавчої служби Дубровін С.І. (підписант).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.09.2019 року (суддя Приходько І.В.) у справі № 910/7234/19 позовні вимоги задоволено частково; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Дарен-Інвест" виконати умови договору купівлі-продажу (товару) № 56/1-18 від 20.03.2018, а саме: передати Державному підприємству "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України", за адресою: м. Київ, вул. Антона Цедіка, 14, оплачений згідно рахунку на оплату по замовленню № 1855 від 02 липня 2018 року товар, а саме: вата мед. н/стер., ролик "Екобинт", 50 г., 10 шт.; етанол 70, 100 мл., 100 флак.; масло імерсійне, 100 мл., 1 фл.; шприц ін`єкційний одноразового застосування, 2 мл. (0,6х25 мм. луер.економ.) 500 шт.; шприц ін`єкційний одноразового застосування, 5 мл. (0,7х38 мм. луер.економ.) 500 шт.; шприц одноразовий двухкомпонентний "Helmject" 10 мл. з голкою 21Gх1 1/2, 300 шт.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарен-Інвест" на користь Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України" 878 грн. 52 коп. пені, 332 грн. 41 коп. штрафу та 3199 грн. 99 коп. судового збору; в іншій частині в позові відмовлено.

28.10.2019 року на виконання вищезазначеного рішення Господарського суду міста Києва було видано відповідні накази.

15 липня 2020 року до Господарського суду міста Києва надійшла скарга № 14/192/Б від 15.07.2020 року "На рішення головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)" Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України", в якій скаржник просить суд:

- визнати постанову головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко С.М. від 30.06.2020 року № 60520079 про закінчення виконавчого провадження протиправною;

- скасувати постанову головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко С.М. від 30.06.2020 року № 60520079 про закінчення виконавчого провадження;

- зобов`язати головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко С.М. відновити виконавче провадження № 60520079 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 28.10.2019 року по справі № 910/7234/19.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.07.2020 року вказану скаргу передано на розгляд судді Приходько І.В.

Розпорядженням керівника апарату № 05-23/783 від 15.07.2020 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/7234/19, у зв`язку з відпусткою судді Приходько І.В.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2020 року вказану скаргу передано на розгляд судді Коткова О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2020 року прийнято до провадження справу № 910/7234/19 для розгляду скарги № 14/192/Б від 15.07.2020 року "На рішення головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)" Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України", розгляд скарги призначено на 28.07.2020 року.

28.07.2020 року через відділ діловодства суду від органу державної виконавчої служби надійшли матеріали виконавчого провадження № 60520079, оформлені супровідним листом № 116880 від 27.07.2020 року.

В судовому засіданні 28.07.2020 року судом оголошувалася перерва.

В судовому засіданні 04.08.2020 року представник скаржника підтримав доводи скарги та просив суд її задовольнити.

Представник органу державної виконавчої служби проти задоволення скарги заперечив та надав відзив на скаргу.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що скарга № 14/192/Б від 15.07.2020 року На рішення головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України" підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 року Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.

Акт державного органу - це юридична форма рішень цього органу, які спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, породжують певні правові наслідки і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Частиною 1 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Подана скарга мотивована тим, що головним державним виконавцем Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенком С.М. передчасно та протиправно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки органом виконання рішень не вжито усіх, передбачених законом заходів з примусового виконання рішення суду та задоволення майнового інтересу стягувача, зокрема не вчинялося дій щодо звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника за межі України до виконання зобов`язань за рішенням.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 02.09.2019 року у справі № 910/7234/19 зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Дарен-Інвест" виконати умови договору купівлі-продажу (товару) № 56/1-18 від 20.03.2018, а саме: передати Державному підприємству "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України", за адресою: м. Київ, вул. Антона Цедіка, 14, оплачений згідно рахунку на оплату по замовленню № 1855 від 02 липня 2018 року товар, а саме: вата мед. н/стер., ролик "Екобинт", 50 г., 10 шт.; етанол 70, 100 мл., 100 флак.; масло імерсійне, 100 мл., 1 фл.; шприц ін`єкційний одноразового застосування, 2 мл. (0,6х25 мм. луер.економ.) 500 шт.; шприц ін`єкційний одноразового застосування, 5 мл. (0,7х38 мм. луер.економ.) 500 шт.; шприц одноразовий двухкомпонентний "Helmject" 10 мл. з голкою 21Gх1 1/2, 300 шт.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарен-Інвест" на користь Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України" 878 грн. 52 коп. пені, 332 грн. 41 коп. штрафу та 3199 грн. 99 коп. судового збору; в іншій частині в позові відмовлено.

28.10.2019 року на виконання вищезазначеного рішення Господарського суду міста Києва було видано відповідні накази.

За ст. 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

За приписами ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 року по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005 року по справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до змісту рішення від 20 липня 2004 року Європейського суду з прав людини "Шмалько проти України" право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Окрім того, у п.п. 18, 23 рішення Європейського суду від 12.05.2011 у справі "Ліпісвіцька проти України" однозначно визначено про те, що судове рішення та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні, у зв`язку з чим виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом, а його тривалість має досягати цілей, зазначених в п. 1 ст. 6 Конвенції щодо права кожної особи на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Сукупний аналіз рішень Європейського суду у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України" достеменно засвідчує його однозначну позицію про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 124 Конституції України.

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України, рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2019 року у справі № 910/7234/19, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та має бути виконане.

В силу ч.ч. 1, 2 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону.

За змістом ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження", під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

07.11.2019 року постановою головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенка С.М. відкрито виконавче провадження № 60520079 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 28.10.2019 року у даній справі.

22.11.2019 року головним державним виконавцем Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенком С.М. складено акт про невиконання боржником рішення суду.

03.12.2019 року головним державним виконавцем Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенком С.М. винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100,00 грн.

26.05.2020 року головним державним виконавцем Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенком С.М. складено акт про невиконання боржником рішення суду та винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 10 200,00 грн.

30.06.2020 року головним державним виконавцем Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенком С.М. направлено повідомлення № 106005 від 30.06.2020 року про вчинення кримінального правопорушення до Солом`янського УП ГУ НП України в м. Києві та винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Згідно з ч. 7 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Частинами п`ятою та шостою статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Відповідно до ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

За змістом ч. 1, 2 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до податкових органів. Податкові органи зобов`язані протягом трьох робочих днів з дня одержання відповідної вимоги виконавця надати виконавцю необхідні документи та інформацію.

Проте, докази подання державним виконавцем запитів щодо перевірки інформації про майно чи доходи боржника в матеріалах справи, як і в наданих до суду матеріалах виконавчого провадження відсутні.

Крім того, відповідно до ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією. Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку.

Проте, у матеріалах справи відсутні докази застосування державним виконавцем в період з 07.11.2019 року по 30.06.2020 року усіх можливих (передбачених законом) заходів примусового виконання, в тому числі направлення відповідних запитів щодо розшуку майна боржника.

При цьому, згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дарен-Інвест" не знаходиться в стані припинення.

Докази звернення державним виконавцем безпосередньо до керівника боржника, виклик для пояснень щодо невиконання рішення суду, вжиття заходів щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника та вчинення інших, наданих державному виконавцю дій, спрямованих на реальне, своєчасне виконання рішення суду, у матеріалах справи також відсутні.

Тобто, в даному випадку дії головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенка С.М. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження не можуть вважатися правомірними та такими, що відповідали вимогам Закону України "Про виконавче провадження", оскільки здійснені головним державним виконавцем дії для виконання наказу суду не є вичерпними, головним державним виконавцем не в повному обсязі реалізовано надані йому права та обов`язки та не застосовано усі можливі, передбачені законом, заходи для досягнення необхідного позитивного результату - виконання судового наказу.

Відтак суд дійшов висновку, що всупереч приписам Закону України "Про виконавче провадження" головним державним виконавцем Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенком С.М. не було належним чином вжито необхідних заходів щодо своєчасного і повного виконання наказу Господарського суду міста Києва від 28.10.2019 року № 910/7234/19.

За змістом ст. 343 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Таким чином, дії головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенка С.М. щодо винесення постанови від 30.06.2020 року про закінчення виконавчого провадження № 60520079, суперечать положенням Закону України Про виконавче провадження , у зв`язку з чим, суд дійшов висновку визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко С.М. від 30.06.2020 року № 60520079 про закінчення виконавчого провадження.

Суд звертає увагу, що органом державної виконавчої служби не спростовано обставин, викладених у скарзі, не надано суду жодних належних, достатніх та допустимих доказів про інші обставини ніж ті, що встановлені в ході розгляду даної скарги.

Щодо вимог скаржника про зобов`язання головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко С.М. відновити виконавче провадження № 60520079 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 28.10.2019 року по справі № 910/7234/19, суд зазначає таке.

Статтею 41 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.

Так, вказані норми Закону України "Про виконавче провадження" передбачають спеціальний порядок відновлення виконавчого провадження у разі скасування постанови виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу, згідно з яким виконавче провадження підлягає відновленню не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення про скасування постанови, з огляду на що суд дійшов висновку, що станом на дату звернення скаржника зі скаргою та на дату розгляду скарги права скаржника в цій частині не є порушеними, у зв`язку з чим скарга в цій частині не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 233, 235, 255, 339, 342, 345 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Скаргу № 14/192/Б від 15.07.2020 року На рішення головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України" - задовольнити частково.

2. Визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко С.М. від 30.06.2020 року № 60520079 про закінчення виконавчого провадження.

3. Зобов`язати головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенка С.М. вжити всі належні та передбачені Законом України Про виконавче провадження заходи з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 28.10.2019 року у справі № 910/7234/19.

4. В іншій частині скарги відмовити.

Ухвала набирає законної сили 04 серпня 2020 року.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст.ст. 254, 255 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 25 серпня 2020 року.

Суддя О.В. Котков