Постанова

від 03.12.2020 по справі 910/7234/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2020 р. Справа№ 910/7234/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Коротун О.М.

при секретарі судового засідання : Кубей В.І.

за участю представників сторін:

від ВДВС: Цапенко С.М.;

від позивача: Дараган О.Ю.,

від відповідача: не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу Головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко С.М.

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.08.2020 року (повний текст ухвали складено 25.08.2020 року)

у справі № 910/7234/19 (суддя Котков О.В.)

за позовом Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарен-Інвест"

про зобов`язання виконати умови договору та стягнення 1 818,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.09.2019 року у справі № 910/7234/19 позовні вимоги задоволено частково. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Дарен-Інвест" виконати умови договору купівлі-продажу (товару) № 56/1-18 від 20.03.2018 року. Передати Державному підприємству "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України", оплачений згідно рахунку на оплату по замовленню № 1855 від 02.07.2018 року товар, а саме: вата мед. н/стер., ролик "Екобинт", 50 г., 10 шт.; етанол 70, 100 мл., 100 флак.; масло імерсійне, 100 мл., 1 фл.; шприц ін`єкційний одноразового застосування, 2 мл. (0,6х25 мм. луер.економ.) 500 шт.; шприц ін`єкційний одноразового застосування, 5 мл. (0,7х38 мм. луер.економ.) 500 шт.; шприц одноразовий двухкомпонентний "Helmject" 10 мл. з голкою 21Gх1 1/2, 300 шт. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарен-Інвест" на користь Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України" 878,52 грн пені, 332,41 грн штрафу та 3199,99 грн судового збору. В іншій частині в позові відмовлено.

28.10.2019 року на виконання вищезазначеного рішення Господарського суду міста Києва було видано відповідні накази.

15.07.2020 року до Господарського суду міста Києва надійшла скарга № 14/192/Б від 15.07.2020 року на рішення головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України", про:

- визнання постанови головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко С.М. від 30.06.2020 року № 60520079 про закінчення виконавчого провадження протиправною;

- скасування постанови головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко С.М. від 30.06.2020 року № 60520079 про закінчення виконавчого провадження;

- зобов`язання головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко С.М. відновити виконавче провадження № 60520079 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 28.10.2019 року по справі № 910/7234/19.

Подана скарга, зокрема, була мотивована тим, що головним державним виконавцем Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенком С.М. передчасно та протиправно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки органом виконання рішень не вжито усіх, передбачених законом заходів з примусового виконання рішення суду та задоволення майнового інтересу стягувача, зокрема не вчинялося дій щодо звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника за межі України до виконання зобов`язань за рішенням.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2020 року скаргу № 14/192/Б від 15.07.2020 року на рішення головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України" - задоволено частково. Визнано незаконною та скасовано постанову головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко С.М. від 30.06.2020 року № 60520079 про закінчення виконавчого провадження.

Зобов`язано головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенка С.М. вжити всі належні та передбачені Законом України "Про виконавче провадження" заходи з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 28.10.2019 року у справі № 910/7234/19. В іншій частині скарги відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Головний державний виконавець Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко С.М. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу від 04.08.2020 року в даній справі повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального та матеріального права, зокрема ст.ст. 26, 63 Закону України Про виконавче провадження .

Так, скаржник вказав, що у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

30.06.2020 року державним виконавцем направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення керівником юридичної особи до Солом`янського УП ГУ НП України в м. Київ.

Таким чином, за твердженням скаржника, державний виконавець при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження у справі діяв в рамках чинного законодавства України, відтак підстав для задоволення скарги не було, а відтак спростовуються висновки суду першої інстанції щодо незаконності дій головного державного виконавця Відділу Цапенко С.М. та невжитті всіх заходів вчинені в рамках виконавчого провадження №60520079.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2020 року справу № 910/7234/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Майданевич А.Г., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2020 року апеляційну скаргу Головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко С.М. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.08.2020 року у справі № 910/7234/19 залишено без руху.

Апелянтом протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху було усунено недоліки.

Відтак, скаржником були усунені недоліки поданої апеляційної скарги.

Північний апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко С.М. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.08.2020 року у справі № 910/7234/19 своєю ухвалою від 09.11.2020 року.

01.12.2020 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого позивач просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду без змін.

Крім того, представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу, зокрема зазначив, що дії головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко С.М. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження не можуть вважатися правомірними та такими, що відповідали вимогам закону, оскільки здійснені дії для виконання наказу суду не є вичерпними, головним державним виконавцем не в повному обсязі реалізовано надані йому права та обов`язки та не застосовано усі можливі, передбачені законом, заходи для досягнення необхідного позитивного результату - виконання судового наказу. Також, представник позивача зазначив, що в апеляційній скарзі відсутня дата її підписання та реєстраційний індекс документа, а також додані до апеляційної скарги копії з копій документів належним чином не засвідчені.

Представник апелянта в судовому засіданні 03.12.2020 року підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, а ухвалу господарського суду скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні 03.12.2020 року заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а ухвалу господарського суду без змін.

Відповідач своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на апеляційну скаргу не надав, що згідно з ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Представник відповідача у судове засідання 03.12.2020 року не з`явився. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином, зокрема, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 року.

Враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на обмежений ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України строк для перегляду ухвали місцевого господарського суду, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність здійснення перевірки ухвали Господарського суду міста Києва в апеляційному порядку за відсутності представника відповідача, якій був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 04.08.2020 року підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко С.М. - задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вбачається з матеріалів справи,

Відповідно до ст. 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

За змістом ст. 343 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження").

В силу ч.ч. 1, 2 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону.

За змістом ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження", під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст. 63 Закону України Про виконавче провадження за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу , в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.11.2019 року постановою головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенка С.М. було відкрито виконавче провадження № 60520079 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 28.10.2019 року у даній справі на підставі ст.ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України Про виконавче провадження .

22.11.2019 року головним державним виконавцем Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенком С.М. складено акт про невиконання боржником рішення суду.

03.12.2019 року головним державним виконавцем Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенком С.М. винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100,00 грн на підставі 63, 75 Закону України Про виконавче провадження .

Відповідно до ч. 5 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Згідно з ч. 7 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному ст. 56 цього Закону.

Частинами 5 та 6 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Відповідно до ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

За змістом ч. 1, 2 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до податкових органів. Податкові органи зобов`язані протягом трьох робочих днів з дня одержання відповідної вимоги виконавця надати виконавцю необхідні документи та інформацію.

Крім того, відповідно до ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією. Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку.

В подальшому 26.05.2020 року головним державним виконавцем Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенком С.М. складено акт про невиконання боржником рішення суду та винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 10 200,00 грн.

30.06.2020 року головним державним виконавцем Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенком С.М. направлено повідомлення № 106005 від 30.06.2020 року про вчинення кримінального правопорушення до Солом`янського УП ГУ НП України в м. Києві.

Крім того, 30.06.2020 року головним державним виконавцем Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенком С.М. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження".

Доводи заявника, що державний виконавець в період з 07.11.2019 року по 30.06.2020 року не вжив усіх можливих (передбачених законом) заходів примусового виконання, в тому числі направлення відповідних запитів щодо розшуку майна боржника, тощо, є безпідставними, оскільки такі доводи не відповідають дійсності.

Так, матеріалами справи підтверджено, що виконавцем виконавчі дії були вчинені відповідно до вимог чинного законодавства, враховуючи особливості виконання рішення немайнового характеру (ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження"), а саме з метою забезпечення виконання вимог рішень суду виконавцем, зокрема, 22.11.2019 року за місцем реєстрації боржника державним виконавцем складено акт про невиконання боржником рішення суду; винесена постанова про накладення штрафу на боржника в сумі 5000,00 грн, яка направлена сторонам виконавчого провадження; 26.05.2020 року державним виконавцем складено акт про невиконання боржником рішення суду; винесено постанову про накладення подвійного розміру штрафу на боржника за невиконання рішення суду, яка направлена сторонам виконавчого провадження; 30.06.2020 року направлено повідомлення на підставі ст. 63 Закону України Про виконавче провадження про вчинення кримінального правопорушення.

В той же час, Законом України "Про виконавче провадження" не встановлено чіткого строку виконання рішень відповідних категорій.

Нормами ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" визначені засади виконавчого провадження. Пунктом 7 ч. 1 ст. 2 Закону передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням розумності строків виконавчого провадження.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань в рамках наданих повноважень з обрання альтернатив, запропонованих законом, з урахуванням, що кожна з них є законною, виходячи із цілей та принципів діяльності, з урахуванням конкретних обставин справи.

Це надає можливість виконавцю здійснювати вибір варіанта рішення відповідно до власних міркувань, не обмежуючись чітко визначеним варіантом вирішення для конкретної ситуації. Але таке рішення має бути обрано відповідно до закону.

За змістом положень ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" вирішення питання щодо необхідності вчинення тих чи інших виконавчих дій, виявлення майна боржника, віднесено до повноважень виконавця, який самостійно вирішує черговість та необхідність вжиття таких заходів виконавчого провадження.

При цьому, здійснюючи оцінку правомірності вжиття (невжиття) державним/приватним виконавцем заходів примусового виконання рішення (ст. 10 Закону), суд не повинен втручатися в повноваження виконавця, який самостійно визначає обсяг заходів виконавчого провадження (виконавчих дій), які необхідно вчинити з метою виконання того чи іншого рішення суду, з урахуванням фактичних обставин виконавчого провадження.

Звертаючись із скаргою Державне підприємство "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України" вказувало на неправомірні дії державного виконавця при винесені постанови про закриття виконавчого провадження , однак, апеляційним судом не встановлено будь-яких порушень з боку державного виконавця при винесенні спірної постанови, останню винесено у відповідності до вимог Закону України Про виконавче провадження .

Тобто, в даному випадку державний виконавець діяв в межах Закону України "Про виконавче провадження", відповідно наданих прав та повноважень, не порушуючи права учасників виконавчого провадження.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку що дії головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенка С.М. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження не можуть вважатися правомірними та такими, що відповідали вимогам Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, беручи до уваги проведені ВДВС виконавчі дії, які передували винесенню оскаржуваної постанови, накладення штрафу, відсутність доказів виконання рішення суду боржником, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, тощо, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що викладені в апеляційній скарзі доводи скаржника є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

При цьому, доводи та заперечення позивача викладені у його відзиві на апеляційну скаргу спростовуються висновками суду апеляційної інстанції у даній постанові.

Частиною 1 ст.255 Господарського процесуального кодексу України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на зазначені вище встановлені апеляційним судом обставини, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 04.08.2020 року у справі №910/7234/19 та відмови в задоволенні скарги Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України" на рішення головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко С.М. (постанова від 30.06.2020 року №60520079).

Згідно з ст. 344 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Враховуючи наведене, з позивача на користь скаржника слід стягнути 2 102,00 грн - у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко С.М. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.08.2020 року у справі № 910/7234/19 задовольнити.

3. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.08.2020 року у справі № 910/7234/19 скасувати.

В задоволенні скарги Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України" на рішення головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко С.М. (постанова від 30.06.2020 року №60520079) - відмовити.

4. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на позивача.

Стягнути з Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України" (0357, м. Київ, вул. А. Цедіка, 14, код ЄДРПОУ 200015794) на користь Головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко С.М. (03186, м. Київ, пр.-т. Повітрофлотський, 76-А, ідентифікаційний код 35008087 ) 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок) судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи № 910/7234/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді А.Г. Майданевич

О.М. Коротун

Дата складення повного тексту 14.12.2020 року.