Рішення

від 20.08.2020 по справі 913/1/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2020 року м. Харків Справа № 913/1/20

Провадження №1/913/1/20

За позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", м. Сєвєродонецьк Луганської області

до відповідача Приватного підприємства "Піраміда-Бест", м. Кадіївка Луганської області

про стягнення 284594 грн. 45 коп.

Суддя Зюбанова Н.М.

Без виклику представників сторін

Суть спору: про стягнення 135517 грн. 94 коп . процентів за користування кредитом (за період з 21.08.2015 по 31.10.2019), 18479 грн. 73 коп . 3% річних за прострочення сплати кредиту (за період з 21.08.2015 по 31.10.2019), 11910 грн. 47 коп . 3% річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом (за період з 21.08.2015 по 31.10.2019), 75728 грн. 26 коп . інфляційних втрат (з жовтня 2015 року по жовтень 2019 року) за прострочення сплати кредиту та 42958 грн. 05 коп. інфляційних втрат (з жовтня 2015 року по жовтень 2019 року) за прострочення сплати процентів за користування кредитом за договором відновлювальної кредитної лінії від 02.10.2012 № 90.

Так, відповідно до інформації з веб-порталу УДППЗ "Укрпошта " (ukrposhta.ua), (www.ukrposhta.com) зазначеним підприємством не здійснюється пересилання пошти до м. Кадіївка відповідно до Указу Президента України від 14.11.2014 № 875/2014 "Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 "Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях " та розпорядження КМ України від 07.11.2014 № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення".

Згідно з рекомендаціями, зазначеними в інформаційному листі ВГС України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції" (в редакції ІЛ ВГС України від 01.12.2014 № 01-06/2052/14) та через неможливість повідомлення відповідача шляхом відповідних засобів зв`язку, таке повідомлення судом здійснювалось через розміщення на сторінці господарського суду Луганської області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет ( www.court.gov.ua/sudy/).

У ході розгляду справи з 02.03.2020 по 22.06.2020 провадження зупинялось до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду подібної справи № 912/1120/16 за заявою ТОВ Спільного Українсько-Російського підприємства Орма-Олімп до ТОВ Спільного Українсько-Польського підприємства "АЙ.ТІ.ДЖІ-ІНВЕСТ", при розгляді якої вирішувалось питання права для формування єдиної правозастосовної практики в частині отримання банками процентів як плати за користування кредитом після настання строку погашення кредиту.

Також строки розгляду справи продовжувались на підставі п. 4 розділ X ГПК України "Прикінцеві положення", який передбачає, що під час дії карантину строки, на які зупиняється провадження, продовжуються на строк дії такого карантину.

Дослідивши матеріали справи, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, суд встановив, що спір між сторонами виник з наступних причин.

Так, в обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору відновлюваної кредитної лінії від 02.10.2012 № 90, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 23.11.2015 у справі № 913/849/15 стягнуто з відповідача прострочений борг по кредиту в сумі 146760 грн. 19 коп., прострочені відсотки по кредиту в сумі 28660 грн. 46 коп., прострочену комісію за резервування в сумі 115 грн., 24 коп., пеню за несвоєчасну сплату комісії в сумі 4 грн. 35 коп., 3% річних по простроченому основному боргу в сумі 3537 грн. 74 коп., 3% річних по прострочених відсотках в сумі 342 грн. 14 коп., інфляційні втрати по простроченому основному боргу в сумі 67810 грн. 86 коп., інфляційні втрати по прострочених відсотках в сумі 5594 грн. 65 коп., судовий збір в сумі 3792 грн. 37 коп.

Як зазначає позивач, станом на 01.11.2019 рішення суду не виконане, тому, посилаючись на п. 2.7.2 договору відновлюваної кредитної лінії № 90 від 02.10.2012, він просить суд стягнути проценти за користування кредитом.

За умовами цього договору позивач зобов`язався надати, а позичальник - отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит, сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 01.10.2015 .

За умовами п. 2.3 договору погоджено суму максимального ліміту кредитування і визначено його в розмірі 170000 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 2.7.1 договору проценти за користування кредитом розраховуються банком на основі процентної ставки у розмірі 22% річних , яка може бути встановлена в іншому розмірі в порядку, визначеному цим договором.

Згідно із п. 2.7.3 договору нараховані за період з першого дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по останній день повернення позичальником кредиту проценти повинні бути сплачені позичальником не пізніше п`ятого числа місяця, наступного за звітним, а в разі дострокового погашення кредиту - одночасно з погашенням кредиту. Перший раз позичальник сплачує проценти не пізніше 05.11.2012.

На виконання кредитного договору банк перерахував кредитні кошти позичальнику, що встановлено судом у рішенні у справі № 913/849/15, яке набрало законної сили, за позовом між тими ж сторонами і з вимогами про стягнення боргу за цим же договором кредитної лінії № 90 від 02.10.2012.

Крім цього, цим судовим актом встановлені юридичні факти прострочення у поверненні відповідачем 146760 грн. 19 коп. простроченого боргу по кредиту та 28660 грн. 46 коп. відсотків по кредиту за період з 01.08.2015 по 20.08.2015, припинення погашення кредиту з квітня 2014 року.

Таким чином, ці факти одержання кредиту та прострочення у його поверненні не підлягають доведенню на підставі ст. 73 ГПК України.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань, позивач звернувся з цим позовом до суду та заявив позовні вимоги по процентах, 3% річних та інфляційних втратах за періоди, які є наступними щодо подібних позовних вимог, розглянутих судом у справі № 913/849/15.

Відповідачем відзив на позовну заяву не наданий, позов не оспорений, тому суд розглядає справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Оцінивши обставини справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими не повністю, а позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як звісно, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами існують кредитні правовідносини, які у відповідності до ст. 345 ГК України здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

За змістом ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Таким чином, виконанням договору є вчинення дій щодо встановлення, зміни або припинення цивільних прав і обов`язків. Права і обов`язки, які виникають із таких дій, становлять зміст цивільно-правового зобов`язання.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Позивач просить суд стягнути з відповідача 135517 грн. 94 коп. процентів за користування кредитом за період з 21.08.2015 по 31.10.2019, хоча строк кредитування сторонами встановлений до 01.10.2015 (включно).

В обґрунтування позову про нарахування банком процентів за користування кредитом по день повного погашення боргу позивач посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 13.12.2018 у справі № 913/11/18.

При виборі і застосуванні норми право до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, що передбачено ст. 236 ГПК України.

Як було вказано вище, провадження у справі суд зупиняв до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/1120/16, де вирішувалось питання права, необхідне для формування єдиної практики в частині отримання банками процентів після настання строку погашення кредиту.

Так, у постанові від 04.02.2020 по цій подібній справі Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 13.12.2018 у справі № 913/11/18 з посиланням на наступне:

- у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому вказала, що зі спливом строку кредитування припинилося право позивача нараховувати проценти за кредитом;

- у постановах Великої Палати Верховного Суду уже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно;

- зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.

- натомість, наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу;

- разом з тим Велика Палата Верховного Суду відзначили, що тлумачення умов укладеного сторонами справи договору щодо наслідків порушення відповідачем строків повернення позичених коштів має здійснюватися у системному взаємозв`язку з положеннями чинного законодавства, які регулюють загальні засади та умови настання цивільно-правової відповідальності, в тому числі за порушення грошового зобов`язання, враховуючи, що за пунктом 22 частини першої статті 92 Конституції України засади цивільно-правової відповідальності визначаються виключно законами України.

З огляду на викладене суд не приймає правову позицію позивача з посиланням на результати розгляду справи № 913/11/18 та позов в частині 135517 грн. 94 коп. процентів за користування кредитом за період з 21.08.2015 по 31.10.2019 вважає обґрунтованим на суму 3715 грн 26 коп. (за період з 21.08.2015 по 01.10.2015), оскільки строк кредитування за договором відновлюваної кредитної лінії № 90 від 02.10.2012 встановлений до 01.10.2015 (включно (п. 2.3.2 договору)).

Щодо заявлених до стягнення 11910 грн. 47 коп. 3% річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом (за період з 21.08.2015 по 31.10.2019), то ці вимоги також є обґрунтованими лише в частині нарахування на задоволені судом 3715 грн 26 коп. процентів за користування кредитом: 3715,26 х 3% : 365 х 42 дні (з 21.08.2015 по 01.10.2015) = 12 грн 82 коп.;

Також позивач просить стягнути з відповідача за прострочення сплати кредиту 18479 грн. 73 коп . 3% річних (за період з 21.08.2015 по 31.10.2019) та 75728 грн. 26 коп. інфляційних втрат (з жовтня 2015 року по жовтень 2019 року).

Порядок виконання та припинення зобов`язання регулюється ЦК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В частині 3% річних ці вимоги цілком обґрунтовані та судом задовольняються.

За приписами ч. 2 п. 3.1 п. 3 постанови пленуму ВГС України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань № 14 від 17.12.2013 інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Періодом, за який розраховуються інфляційні є прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція, дефляція.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за несвоєчасне погашення кредиту за період з вересня 2015 року по жовтень 2019 року в сумі 75728 грн 26 коп., суд зазначає про невірність визначення цього періоду, який має брати свій початок з жовтня 2015 року, оскільки прострочення, яке виникло 21.08.2015, виключає можливість застосування індексу інфляції за повний місяць (серпень), про що суд вказав вище.

Розрахунок цих вимог наступний: 146760,19х148,05 % (середній індекс інфляції з жовтня 2015 року по жовтень 2019 року) = 217279,24 - 146760,19 = 70519,05 грн ., які є обґрунтованими та судом задовольняються.

Щодо решти інфляційних втрат, нарахованих на прострочені проценти за користування кредитом, які були стягнуті судом раніше рішенням у справі № 913/849/15, то за загальний період з вересня 2015 року по жовтень 2019 року він також є невірним з подібних підстав, що й вище наведений, тому суд здійснив власний розрахунок інфляційних втрат за допомогою програми Законодавство , а саме: 28660,46 х 148,05 % (середній індекс інфляції з жовтня 2015 року по жовтень 2019 року) = 42431,96 - 28660,46 = 13771,50 грн.

У зв`язку з тим, що вимоги про стягнення процентів, нарахованих позивачем поза межами строку кредитування після 01.10.2015 судом відхилені, також є необґрунтованими й вимоги про стягнення інфляційних втрат, нарахованих у сумі 42958 грн 05 коп. за період з вересня 2015 року по жовтень 2019 року, за винятком тих, що нараховані на 973 грн 05 коп. процентів, прострочених з 24.09.2015, тобто у межах строку кредитування: 973,05 х 148,05 % (середній індекс інфляції з жовтня 2015 року по жовтень 2019 року) = 1440,61 - 973,05 = 467,55 грн.

Усього інфляційні втрати на прострочені проценти за користування кредитом складають 14239 грн 05 коп . (за період з жовтня 2015 по жовтень 2019 року).

У задоволенні решти інфляційних втрат слід відмовити за необґрунтованістю.

За таких обставин позов задовольняється частково на суми 16693 грн. 22 коп. строкових процентів по кредиту за період з 01.04.2019 по 14.04.2019, 1588240 грн. 70 коп. прострочених процентів по кредиту з 07.08.2015 по 31.03.2019, 253410 грн. 62 коп. 3% річних по простроченому боргу за кредитом за період з 07.08.2015 по 14.04.2019, 147216 грн. 45 коп. 3% річних по прострочених процентах з 07.08.2015 по 14.04.2019, 1095603 грн. 92 коп. інфляційних втрат по простроченому боргу за період з серпня 2015 по березень 2019 року та 553293 грн. 61 коп. інфляційних втрат по прострочених процентах з жовтня 2015 року по березень 2019 року.

Витрати по судовому збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог на суму 54816 грн. 88 коп. відповідно до ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 , 232-233, 236-241 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1 . Позов ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" до ПП "Піраміда-Бест" про стягнення 284594 грн. 45 коп. задовольнити частково.

2 . Стягнути з Приватного підприємства "Піраміда-Бест", м. Кадіївка Луганської області, проспект 50 років Жовтня, б. 1, кв. 2, ідент. код 36965289 на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Енергетиків, б. 36, ідент. код 09304612 - 3715 грн. 26 коп. процентів за користування кредитом, 18479 грн. 73 коп. 3% річних за прострочення сплати кредиту, 12 грн. 82 коп. 3% річних за прострочення сплати процентів за кредитом, 70915 грн. 05 коп. інфляційних втрат за прострочення сплати кредиту, 14239 грн. 05 коп. інфляційних втрат за прострочення сплати процентів за користування кредитом та 1610 грн. 42 коп. судового збору, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3 . У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно зі ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення виготовлене 25.08.2020.

Суддя Н.М.Зюбанова