Постанова

від 26.10.2020 по справі 913/1/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2020 р. справа №913/1/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Попков Д.О. суддів Пушай В.І., Пелипенко Н.М. секретар судового засідання Акімова К.К. за участю представників: від позивача Гребенар О.В. (адвокат, ордер серії АР №1018289 від 30.06.2020р.); від відповідача не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Луганського обласного управління АТ Ощадбанк , м.Сєвєродонецьк Луганської області на рішення господарського суду Луганської області ухваленого 20.08.2020р. (повний текст підписано 25.08.2020р.) у м. Харкові у справі №913/1/20 (суддя Зюбанова Н.М.) за позовом Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Луганського обласного управління АТ Ощадбанк , м.Сєвєродонецьк Луганської області до Приватного підприємства Піраміда-Бест , м. Кадіївка Луганської області про стягнення 284594,45грн.

В С Т А Н О В И В:

І.Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції:

1. Акціонерне товариство Державний ощадний банк України в особі філії Луганського обласного управління АТ Ощадбанк , м. Сєвєродонецьк Луганської області (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом до Приватного підприємства Піраміда-Бест , м. Кадіївка Луганської області (далі - Відповідач) з вимогами про стягнення 284594,45грн., у тому числі:

- 135517,94грн. процентів за користування кредитом за договором відновлювальної кредитної лінії №90 від 02.10.2012р., нарахованих за період з 21.08.2015р. по 31.10.2019р.;

- 18479,73грн. - 3% річних, нарахованих за прострочення сплати кредиту за період з 21.08.2015р. по 31.10.2019р.;

- 11910,47грн. - 3% річних, нарахованих за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 21.08.2015р. по 31.10.2019р.;

- 75728,26грн. інфляційної індексації за прострочення сплати кредиту, нарахованої період з жовтня 2015р. по жовтень 2019р.;

- 42958,05грн. інфляційної індексації за прострочення сплати процентів за користування кредитом, нарахованої період з жовтня 2015р. по жовтень 2019р.

2. Ухвалою Господарського суду Луганської області від 03.01.2020р. було відкрито провадження у справі №913/1/20 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.

У ході розгляду справи ухвалою Господарського суду Луганської області від 02.03.2020р. зупинено провадження у справі №913/1/20 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду подібної справи №912/1120/16, тоді як ухвалою від 27.07.2020р. провадження у справі було поновлено.

3. Рішенням Господарського суду Луганської області від 20.08.2020р. (повний текст підписано 25.08.2020р.) у справі №913/1/20 позовні вимоги Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Луганського обласного управління АТ Ощадбанк були задоволені частково - стягнуто з Приватного підприємства Піраміда-Бест на користь Позивача 3715,26грн. процентів за користування кредитом, 18479,73грн. 3% річних за прострочення сплати кредиту, 12,82грн. 3% річних за прострочення сплати процентів за кредитом, 70915,05грн. інфляційної індексації за прострочення сплати кредиту та 14239,05грн. інфляційної індексації за прострочення сплати процентів за користування кредитом.

4. Означене рішення суду обґрунтоване доведеністю матеріалами справи факту неналежного виконання Приватним підприємством Піраміда-Бест зобов`язань за договором відновлювальної кредитної лінії №90 від 02.10.2012р., внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість з процентів за користування кредитом, 3% річних та інфляційної індексації за періоди, які є наступними щодо подібних позовних вимог, розглянутих Господарського суду Луганської області у рішенні від 23.11.2015р. у справі №913/849/15, яке наразі Відповідачем не виконано.

Своєю чергою, частковість задоволення позовних вимог зумовлена:

- щодо процентів за користування кредитом, то суд посилаючись на правову позицію Великою Палатою Верховного Суду, викладену в постанові від 04.02.2020р. у справі №912/1120/16, зазначив про обґрунтованість позовних вимог в цій частині лише на суму 3715,26грн. (за період з 21.08.2015р. по 01.10.2015р.), оскільки строк кредитування за договором відновлюваної кредитної лінії №90 від 02.10.2012р. встановлений саме до 01.10.2015р. включно (п.2.3.2 договору);

- щодо 3% річних, нарахованих за прострочення сплати процентів за користування кредитом, суд зазначив, що ці вимоги також є обґрунтованими лише в частині нарахування на задоволені судом 3715,26грн. процентів за користування кредитом, тобто на суму 12,82грн. (3715,26 х 3% /365 х 42 дні (з 21.08.2015р. по 01.10.2015р.);

- щодо інфляційної індексації, нарахованої за прострочення сплати кредиту, місцевий суд перевіривши наданий Позивачем розрахунок за період з вересня 2015р. по жовтень 2019р., зазначив про невірність визначення останнім періоду, який має брати свій початок з жовтня 2015р., оскільки прострочення, яке виникло 21.08.2015р., виключає можливість застосування індексу інфляції за повний місяць (серпень);

- щодо інфляційної індексації за прострочення сплати процентів за користування кредитом, місцевий суд зазначив, що у зв`язку з тим, що вимоги про стягнення процентів, нарахованих Позивачем поза межами строку кредитування після 01.10.2015р. судом відхилені, також є необґрунтованими й вимоги про стягнення інфляційної індексації, нарахованої в сумі 42958,05грн. за період з вересня 2015р. по жовтень 2019р., за винятком тих, що нараховані на 973,05грн. процентів, прострочених з 24.09.2015р., тобто у межах строку кредитування (973,05 х 148,05% (середній індекс інфляції з жовтня 2015р. по жовтень 2019р.) = 1440,61 - 973,05 = 467,55грн.).

ІІ. Короткий зміст вимог та узагальнених доводів апеляційної скарги:

5. Акціонерне товариство Державний ощадний банк України в особі філії Луганського обласного управління АТ Ощадбанк , не погодившись з прийнятим рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог, звернувся з апеляційною скаргою до Східного апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Луганської області від 20.08.2020р. у справі №913/1/20 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

6. Підставами для задоволення апеляційних вимог Скаржник зазначає:

6.1. порушення місцевим судом норм процесуального права, а саме ст.ст.86, 236 Господарського процесуального кодексу України, оскільки судом не в повному обсязі та неправильно встановлені дійсні обставини, які мають значення для справи, а також не застосовані норми матеріального права, а саме ст.ст.536, 599, 631, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, а отже не враховано, що оскільки Позичальник не виконав зобов`язання щодо погашення кредиту та своєчасної сплати процентів за користування кредитом, що було підтверджено виписками по рахункам Позичальника, то зобов`язання за кредитним договором не припинилось і банк правомірно посилаючись на п.2.7.2 кредитного договору нарахував проценти за період з 21.08.2015р. по 31.10.2019р. Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду у справах №904/889/18 від 22.01.2019р., №922/409/17 від 05.03.2019р. та №910/9167/19 від 19.05.2020р.;

6.2. судом першої інстанції при ухвалені рішення враховано, що банк має право на нарахування інфляційних втрат на суму процентів, які стягнуті рішення Господарського суду Луганської області від 23.11.2015р. у справі №913/849/15, проте залишено поза увагою право банку на нарахування 3% річних на суму процентів, які стягнуті вищевказаним рішенням суду, і як наслідок відмовлено в цій частині без посилання на норму права, яка забороняє нарахування цих 3% річних на проценти за користування кредитом, які вже стягнуті рішенням суду.

ІІІ. Узагальнені доводи та заперечення Відповідача:

7. Приватним підприємством Піраміда-Бест в межах визначеного апеляційним судом строку відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст.263 Господарського процесуального кодексу України подано не було.

IV. Щодо процедури апеляційного провадження:

8. У відповідності до вимог ст.32 та ч.1 ст.260 Господарського процесуального кодексу України за протоколом автоматизованого розподілу від 21.09.2020р. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Стойка О.В., Пелипенко Н.М.

9. Ухвалою від 23.09.2020р. вказана судова колегія відкрила апеляційне провадження у справі №913/1/20, а ухвалою від 06.10.2020р. після проведення підготовчих дій призначила розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Луганського обласного управління АТ Ощадбанк у судовому засіданні на 26.10.2020р. о 14:30 з повідомленням учасників справи.

10. Розпорядженням керівника апарату Східного апеляційного господарського суду від 26.10.2020р. Щодо повторного автоматичного розподілу справ у зв`язку із знаходженням у відпустці члена судової колегії, судді Стойки О.В., відповідно п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду її було замінено на суддю Пушая В.І., що також вбачається з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2020р. у справі №913/1/20.

11. Враховуючи викладене в п.п.8-10 цієї постанови, та відсутність визначених ст.ст.38, 39 Господарського процесуального кодексу України підстав для відводу/самовідводу члені судової колегії, сформована судова колегія Східного апеляційного господарського суду у складі Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Пушай В.І. та Пелипенко Н.М. відповідає вимогам суду, створеним відповідно до закону у розумінні п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.

12. Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась у протоколі судового засідання та за допомогою відеозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог ст.ст.222, 223 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п.17.7. його Перехідних положень в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 цього Кодексу.

13. У судовому засіданні 26.10.2020р. уповноважений представник Скаржника підтримав свої вимоги і доводи, викладені у апеляційній скарзі, надав додаткові пояснення з розглядуваних питань.

Уповноважений представник Відповідача у судове засідання, попри належне повідомлення, не з`явився, про причини неявки не повідомив, що, за висновком судової колегії, враховуючи повідомлення його належним чином та достатність матеріалів справи, не перешкоджає розгляду справи по суті.

14. Згідно із вимогами ст.269 Господарського процесуального кодексу України справа переглядається апеляційним судом за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

V. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:

15. Як встановлено місцевим судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 02.10.2012р. між Публічним акціонерним товариством Державний ощадний банк України (Банк) в особі керуючого ТВБВ №10012/0125 1 типу філії - Луганське облуправління управління АТ Ощадбанк та Приватним підприємством Піраміда-Бест (Позичальник) було укладено договір відновлюваної кредитної лінії №90 (договір - а.с.а.с.8-13), відповідно до п.2.1 якого Банк зобов`язується надати на умовах цього договору, а Позичальник зобов`язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит, сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором.

16. Згідно з п.2.2 договору кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 01.10.2015р.

У п.2.3 договору сторони погодили суму максимального ліміту кредитування і визначили його в розмірі 170000,00грн.

17. Відповідно до п.2.7.1 договору проценти за користування кредитом розраховуються Банком на основі процентної ставки у розмірі 22% річних , яка може бути встановлена в іншому розмірі в порядку, визначеному цим договором.

17.1. Проценти нараховуються методом факт/факт на фактичну суму заборгованості Позичальника за кредитом та за термін фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі кредиту включно, та до повного погашення заборгованості за цим договором. При нарахуванні процентів день видачі кредиту приймається до розрахунку як 1 (один) повний день користування кредитом, а день повернення кредиту (його частини) до розрахунку процентів не включається (п.2.7.2 договору).

17.2. Нараховані за період з першого дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по останній день повернення Позичальником кредиту проценти повинні бути сплачені Позичальником не пізніше п`ятого числа місяця, наступного за звітним, а в разі дострокового погашення кредиту - одночасно з погашенням кредиту. Перший раз Позичальник сплачує проценти не пізніше 05.11.2012р. (п.2.7.3 договору).

18. Рішенням Господарського суду Луганської області від 23.11.2015р. у справі №913/849/15 (а.с.а.с.16-20) було стягнуто з Приватного підприємства Піраміда-Бест на користь Позивача за договором відновлювальної кредитної лінії №90 від 02.10.2012р. прострочений борг по кредиту в сумі 146760,19грн., прострочені відсотки по кредиту в сумі 28660,46грн., прострочену комісію за резервування в сумі 115,24грн., пеню за несвоєчасну сплату комісії в сумі 4,35грн., 3% річних по простроченому основному боргу в сумі 3537,74грн., 3% річних по прострочених відсотках в сумі 342,14грн., інфляційні втрати по простроченому основному боргу в сумі 67810,86грн. та інфляційні втрати по прострочених відсотках в сумі 5594,65грн.

Судом під час розгляду означеної справи встановлено факт перерахування Банком Позичальнику кредитних коштів за договором відновлювальної кредитної лінії №90 від 02.10.2012р. та прострочення останнім повернення за цим договором 146760,19грн. кредиту за період з 31.10.2013р. по 20.08.2015р. та 28660,46грн. відсотків по кредиту за період з 08.09.2014р. по 20.08.2015р.

18.1. Матеріали справи містять наказ Господарського суду Луганської області від 07.12.2015р. у справі №913/849/15 (а.с.21) про примусове виконання рішення суду від 23.11.2015р. у цій справі.

18.2. Станом на 01.11.2019р. рішення Господарського суду Луганської області від 23.11.2015р. у справі №913/849/15 виконано не було, що підтверджується долученими Позивачем до матеріалів справи виписками по рахункам Відповідача за період з 01.01.2017р. по 31.10.2019р. (а.с.а.с.22-35).

19. Вказані в п.п.15-18 цієї постанови обставини підтверджуються матеріалами справи та сторонами не оспорюються.

20. Враховуючи не виконання Відповідачем наразі рішення Господарського суду Луганської області від 23.11.2015р. у справі №913/849/15 та несплату заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії №90 від 02.10.2012р. за наданим кредитом, Акціонерне товариство Державний ощадний банк України в особі філії Луганського обласного управління АТ Ощадбанк звернулось до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з останнього процентів за користування кредитом за період з 21.08.2015р. по 31.10.2019р., 3% річних, нарахованих за прострочення сплати кредиту за період з 21.08.2015р. по 31.10.2019р., 3% річних, нарахованих за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 21.08.2015р. по 31.10.2019р., інфляційної індексації за прострочення сплати кредиту за період з жовтня 2015р. по жовтень 2019р. та інфляційної індексації за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з жовтня 2015р. по жовтень 2019р. - тобто за періоди, які є наступними щодо подібних позовних вимог, розглянутих судом у справі №913/849/15.

21. З огляду на характер та зміст заявлених та задоволених судом позовних вимог, розгляд означеного спору судом першої інстанції здійснювався, насамперед, у світлі приписів, регламентуючих кредитні правовідносини.

Своєю чергою, місцевий суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Луганської області від 23.11.2015р. у справі №913/849/15 має преюдиціальне значення для розглядуваної справи, а встановлені таким судовими рішеннями факти повторного доведення не потребують.

VІ. Оцінка апеляційного суду:

22. За змістом ст.ст.4, 5 Господарського процесуального кодексу України, ст.15 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України правомірність і обґрунтованість задоволення позовних вимог вимагає наявності та доведеності наступної сукупності елементів: наявність у Позивача захищуваного суб`єктивного права/охоронюваного законом інтересу, порушення (невизнання або оспорювання) такого права/інтересу з боку визначеного Відповідача та належність (адекватність характеру порушення та відповідність вимогам діючого законодавства) застосованого способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних елементів, що становлять предмет доказування для Позивача, унеможливлює задоволення позову.

23. Сутність розглянутого місцевим судом спору полягає у спонуканні Відповідача до примусового виконання порушених (несплачених та прострочених у виконанні) зобов`язань зі сплати процентів за користування кредитом, наданого Позивачем в межах договору відновлювальної кредитної лінії №90 від 02.10.2012р., прострочення сплати якого (як і процентів за користування кредитом) встановлено рішенням Господарського суду Луганської області від 23.11.2015р. у справі №913/849/15, та стягненні нарахованих відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України на суму несвоєчасно виконаних грошових зобов`язань 3% річних та інфляційної індексації, за періоди, що є наступними розглянутих судом у справі №913/849/15.

24. Виходячи з правової природи договору відновлювальної кредитної лінії №90 від 02.10.2012р. та спірних правовідносин, останні регламентуються, насамперед, відповідними нормами Цивільного кодексу України щодо кредитного договору.

Викладене зумовлює погодження із доводами місцевого суду щодо визначення норм матеріального права, у світлі яких має вирішуватися питання відносно розглядуваного спору.

25. Враховуючи встановлену ст.204 Цивільного кодексу України та неспростовану в межах цієї справи в порядку ст.215 цього Кодексу презумпцію правомірності договору відновлювальної кредитної лінії №90 від 02.10.2012р., апеляційний суд вважає його належною у розумінні ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України та ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України підставою для виникнення та існування обумовлених таким правочином кореспондуючих прав і обов`язків сторін.

26. Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

27. Згідно з ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

28. Наявне чинне судове рішення Господарського суду Луганської області від 23.11.2015р. у справі №913/849/15, яке за обґрунтованим висновком місцевого суду має преюдиціальне за змістом ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України значення для розгляду означеної справи, належним чином підтверджує факт порушення Відповідачем грошового зобов`язання у вигляді прострочення повернення наданого Позивачем кредиту (сплати процентів за користування кредитом) за договором відновлювальної кредитної лінії №90 від 02.10.2012р. у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України.

При цьому, сам факт прийняття означеного судового рішення діючим законодавством не віднесений до обставин, що припиняють чи змінюють правову природу грошового зобов`язання, а отже - жодною мірою не звільняє боржника від відповідальності за порушення грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора на отримання коштів, передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, нарахування яких припиняється лише із припиненням відповідного грошового зобов`язання.

Означене також узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.10.2019р. у справі №905/587/18, від 01.10.2019р. у справі №910/12604/18 та від 04.09.2019р. у справі №905/342/18.

29. Згідно з ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 означеного Кодексу). Кредитний договір укладається у письмовій формі, а недодержанням письмової форми договору зумовлює його нікчемність (ст.1055 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.1056-1 Цивільного кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Так, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України).

30. Своєю чергою, судова колегія зазначає, що апеляційна скарга Позивача зводиться (п.6.1. цієї постанови) до обґрунтування правомірності одночасного стягнення Банком нарахувань, передбачених умовами договору відновлювальної кредитної лінії №90 від 02.10.2012р. (процентів), а також 3% річних та інфляційної індексації за періоди після закінчення встановленої умовами договору дати кредитування, посилаючись на інтерпретацію положень ст.ст.536, 569, 625, 631, 1048 та 1054 Цивільного кодексу України та практику їх застосування Верховним Судом в постановах у справах №904/889/18 від 22.01.2019р., №922/409/17 від 05.03.2019р. та №910/9167/19 від 19.05.2020р.

У відповідності до ч.4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У той час, виходячи з положень ст.ст.302, 303 Господарського процесуального кодексу України та ст.ст.13, 36 Закону України Про судоустрій та статус суддів можна зробити висновок про пріоритетність висновків Великої Палати Верховного Суду із застосування норм права відносно правових позицій колегії або палат цього суду, про що також зазначено у постанові Верховного Суду від 08.09.2020р. у справі №925/819/17.

31. Так, в означеному випадку місцевий суд обґрунтовано застосував до розглядуваних правовідносин хронологічно актуальний підхід Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 04.02.2020р. у справі №912/1120/16, релевантний фактичним обставинам наявності в договорі відновлювальної кредитної лінії №90 від 02.10.2012р. положення про можливість нарахування процентів до моменту фактичного повернення суми кредиту, який полягає в неможливості одночасної кваліфікації одного і того ж самого періоду часу як правомірного використання наданого кредиту (для нарахування процентів в порядку ст.1048 Цивільного кодексу України) та неправомірного - тобто прострочення грошового зобов`язання (для нарахування 3% річних та інфляційної індексації в порядку ст.625 Цивільного кодексу України). При цьому, Скаржником не обґрунтовано у чому саме полягає неправильність та/або невірне застосування означеної правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.02.2020р. у справі №912/1120/16, в розглядуваній справі.

32. Стосовно іншого доводу апеляційної скарги (п.6.2. цієї постанови), судова колегія зазначає, що усі проведені місцевим судом розрахунки позовних вимог є вірними та являються логічним наслідком як зазначених в п.28 цієї постанови позицій Верховного Суду, так і позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.02.2020р. у справі №912/1120/16. Таким чином, посилання Скаржника на неправомірну відмову суду першої інстанції в задоволенні позовних вимог щодо 3% річних, нарахованих за прострочення сплати процентів за користування кредитом, стягнутих рішенням Господарського суду Луганської області від 23.11.2015р. у справі №913/849/15, відхиляються, адже місцевий суд обґрунтував за змістом оскаржуваного рішення правомірність задоволення лише 12,82грн. з заявлених 11910,47грн. саме належним чином визначення бази нарахування - процентами, які можуть бути нарахованими в межах строку кредитування - 3715,26грн. Своєю чергою, наведена мотивація позовної заяви не дозволяє суду здійснити відокремлення іншої бази нарахування (Позивачем не було виділені заявлені до стягнення 3% річних, нараховані на суму процентів, що відносно яких вже існує рішення про стягнення, від сум 3% річних які він нараховує на проценти, що намагається стягнути цим же позовом), тоді як розрахунок позовних вимог не підписаний особою, щодо якої представлено доказі на здійснення представництва інтересів позивача в суді, а отже - дає підстави для висновку про недоведеність таких позовних вимог.

33. Відтак, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які (доводи і вимоги апеляційної скарги) в даному випадку не підтверджують ухвалення переглядуваного рішення із порушеннями визначених ст.277 Господарського процесуального кодексу України підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Луганського обласного управління АТ Ощадбанк залишається без задоволення, а переглядуване рішення без змін.

34. За змістом ст.129 Господарського процесуального кодексу України такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок Скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.74, 76, 78, 129, 269, 270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Луганського обласного управління АТ Ощадбанк , м. Сєвєродонецьк Луганської області на рішення Господарського суду Луганської області від 20.08.2020р. (повний текст підписано 25.08.2020р.) у справі №913/1/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Луганської області від 20.08.2020р. (повний текст підписано 25.08.2020р.) у справі №913/1/20 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести на рахунок Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Луганського обласного управління АТ Ощадбанк , м. Сєвєродонецьк Луганської області.

4. Постанова набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту, з урахуванням порядку подання касаційної скарги, передбаченого п.17.5. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 26.10.2020р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено та підписано 27.10.2020р.

Головуючий, суддя-доповідач Д.О. Попков

Суддя В.І. Пушай

Суддя Н.М. Пелипенко

Надіслано судом до ЄДРСР - 27.10.2020р.