Ухвала

від 20.08.2020 по справі 237/1871/17

МАР`ЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 237/1871/17

Номер провадження 2-зз/237/4/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.20 року м. Курахове

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Ліпчанського С. М.,

при секретарі: Бахтіяровій Н. В.,

за участю:

заявника ОСОБА_1 ,

представника зацікавленої особи Васильчук Г. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Курахове заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу, -

ВСТАНОВИВ:

На адресу Мар`їнського районного суду Донецької області надійшла заява про скасування заходів забезпечення позову.

В обґрунтування поданої заяви заявником зазначено, що 19 серпня 2019 року Мар`їнським районним судом Донецької області було ухвалено про забезпечення позову.

Заявник ОСОБА_1 (відповідач за позовом) вважає, що заходи забезпечення позову були призначені до невизначеного часу, а саме до скасування мораторію на продаж земельних ділянок, що унеможливлювало виконання даної ухвали в часі, оскільки не було встановлено кінцевої дати виконання ухвали. Заявник зазначає, що оскільки розгляд справи закінчено, а земельна ділянка не може бути майном, яким може бути забезпечено виконання зобов`язання, оскільки вона не може бути примусово відчужена через мораторій на продаж землі, заявник просить скасували заходи забезпечення позову. Також заявник повідомляє, що на сьогоднішній день нею було погашено борг у сумі 15681,7 гривень. У доповненнях до заяви ОСОБА_1 зазначає, що мораторій на продаж земельних ділянок унеможливлює виконання даної ухвали в часі, оскільки не було встановлено кінцевої дати виконання ухвали. Окремо як на підставу задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову заявник посилається на те, що за результатами кінцевого розгляду цивільної справи Мар`їнським районним судом Донецької області було ухвалено рішення про задоволення позовних вимог, яке було скасовано судом апеляційної інстанції, що свідчить про те, що арешт повинен бути скасований.

ОСОБА_1 у судовому засіданні подану нею заяву про скасування заходів забезпечення підтримала у повному обсязі та просила її задовольнити з підстав, що наведені в заяві.

Представник зацікавленої особи (представник позивача по справі) у судовому засіданні проти задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову заперечувала у повному обсязі.

Суд, дослідивши заяву про скасування заходів забезпечення позову та долучені до неї матеріали, приходить до висновку про відсутність правових підстав для скасування заходів забезпечення позову з огляду на наступне.

Ухвалою Мар`їнського районного суду Донецької області від 19 серпня 2019 року за заявою позивача було застосовано заходи заьбепзечення позову та накладено арешт на грошові кошти, що належать або підлягають сплаті ОСОБА_1 і знаходяться у орендаря ТОВ Бугстройторг та накладено арешт на земельну ділянку, загальною площею 6,8799 га, кадастровий номер 1423381500:08:000:0068 яка належить ОСОБА_1 .

Заходи забезпечення позову були застосовані судом для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду. Метою забезпечення позову є вжиття судом, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Таким чином, вжите судом забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб саме в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника), покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, його метою є хоча і негайні, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області від 10 лютого 2020 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу було задоволено у повному обсязі та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики у розмірі 25 000 гривень.

Як вбачається з рішення Донецького апеляційного суду від квітня 2020 року вказане рішення суду першої інстанції дійсно було скасовано, водночас в межах розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову керівне значення необхідно надавати саме підставами скасування рішення суду першої інстанції - процесуальні порушення, та кінцевому результату апеляційного перегляду рішення суду за яким позовні вимоги були задоволені та, як було вирішено і судом першої інстанції, стягнуто зх. відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики у розмірі 25000 гривень.

Відповідно до ч. 1ст. 158 ЦПК Українисуд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову роз`яснено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Тобто, скасування заходів забезпечення позову судом, який їх застосував, можливе, якщо відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів або змінилися обставини, що зумовили його застосування.

Відповідач по справі зазначає, що нею було частково сплачені заборгованість перед відповідачем та сплачено 15681,70 гривень.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до частин 5, 6 вказаної статті докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч.1 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. У разі неможливості самостійно надати докази, учасник справи, відповідно до ч.1 ст. 84 ЦПК України , вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Відповідачем не долучено до клопотання про скасування заходів забезпечення позову будь-яких відомостей про сплату грошових коштів, присуджених до сплати рішенням суду апеляційної інстанції, тобто відповідачем не доведено перед судом факту виконання рішення суду, в той час як заходи забезпечення позову були застосовані саме для того, щоб гарантувати виконання рішення суду.

З приводу доводів відповідача про не скасування судом апеляційної інстанції заходів забезпечення суду під час ухвалення постанови за наслідками апеляційного перегляду необхідно зазначити, що в силу ч. 9 ст. 158 ЦПК України скасувати заходи забезпечення позову суд зобов`язаний саме у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, в той час як судом апеляційної інстанції позовні вимоги було задоволено, що свідчить про неспроможність доводів відповідача в цій частині.

Стосовно посилань відповідача на невизначеність дії у часі ухвали суду від 19 серпня 2019 року про забезпечення позову суд зазначає, що вказані обставини не знайшли свого підтвердження у ході розгляду заяви про скасування заходів забезпечення суду, оскільки в ухвалі суду від 19 серпня 2019 року зазначено, що арешт на земельну ділянку накладено до моменту скасування мораторію на продаж земельних ділянок або до моменту повного виконання ОСОБА_1 боргових зобов`язань перед ОСОБА_2 . Про вказаний строк дії арешту на земельну ділянку вказує також і сам відповідач у своїй заяві про скасування заходів забезпечення позову.

Інші доводи відповідача зводяться до переоцінки частково ухвали суду від 19 серпня 2019 року та незгоди з прийнятим судовим рішенням, що свідчить про намагання відповідача, якій було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за скаргою на ухвалу суду про забезпечення позову, скасувати заходи такого забезпечення через інститут скасування забезпечення позову, поклавши в основу такого скасування підстави, що притаманні саме для апеляційного перегляду рішення, не зазначаючи інших підстав, характерних саме для визначеного ст. 158 ЦПК України інституту скасування заходів забезпечення позову, а саме: відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів або змінилися обставини, що зумовили його застосування.

Керуючись ст.ст. 149-158 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, накладених ухвалою Мар`їнського районного суду Донецької області від 19.08.2019 року - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було поставлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 25 серпня 2020 року.

Суддя С.М. Ліпчанський