Ухвала

від 26.08.2020 по справі 320/6353/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 серпня 2020 року м. Київ 320/6353/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального Управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Центрального міжрегіонального Управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2020 позовну заяву залишено без руху у зв`язку із відсутністю доказів підтвердження зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання чи місця перебування позивача для визначення підсудності даної адміністративної справи Київському окружному адміністративному суду.

На виконання ухвали суду позивачем надано клопотання, в якому позивач зазначив, що останнім місцем перебування позивача було АДРЕСА_1 , що дає підстави, на його думку, для вирішення спору судом, юрисдикція якого поширюється на Київську область

Вивчивши вказане клопотання та дослідивши матеріали адміністративної справи, суд звертає увагу на наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

Відповідно до частини другої статті 26 Кодексу адміністративного судочинства України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

З аналізу вищенаведених правових норм убачається, що Кодекс адміністративного судочинства України встановлює декілька видів територіальної підсудності, в тому числі: загальну (залежно від місця проживання чи місцезнаходження відповідача) та альтернативну (за вибором позивача).

Тобто, якщо предметом адміністративного позову є оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної особи, то позивач може застосувати альтернативну підсудність.

У зв`язку з цим, у даному випадку, для застосування підсудності за вибором позивача, суд має встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) позивача та місцезнаходження відповідача.

Законом, який регулює відносини, пов`язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження, є Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" 11 грудня 2003 року № 1382-IV.

Так, згідно із вимогами абз. 3-4 ст. 3 Закону № 1382-IV:

місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік;

місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

У той же час, абзацами 8-9 Закону № 1382-IV передбачено перелік документів, до яких вносяться відомості про місце проживання, якими є - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист; документом, до якого вносяться відомості про місце перебування є довідка про звернення за захистом в Україні.

Дослідивши матеріали адміністративної справи №320/6353/20 судом встановлено, що позивачем не надано суду документів, які б підтверджували зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) позивача за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, позивач й сам зазначає, що на час звернення до суду із даним позовом, позивач знаходиться в Ісламській Республіці Іран.

Суд критично ставиться до доводів позивача про зазначення судом вказаної адреси у виконавчому листі та повістці у межах розгляду іншої адміністративної справи, оскільки суд не має можливості встановити, якими документами підтверджувалось місце проживання ОСОБА_1 під час розгляду адміністративної справи №320/3300/19.

Відтак, суд приходить до висновку, що при визначенні підсудності цієї адміністративної справи, підлягає застосуванню норма, передбачена абзацом другим частини першої статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої у разі, якщо особа не має місця проживання (перебування) в Україні, справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

Як убачається із матеріалів справи, зареєстрованим у встановленому законом порядку місцезнаходженням відповідача є м. Київ, вул. Березняківська, 4-А , у той час як позивач не має місця проживання (перебування) в Україні.

Отже, вирішення спору має здійснюватись окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ (Окружним адміністративним судом м. Києва).

Суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 318 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.

Таким чином, порушення окружним адміністративним судом правил як предметної, так і територіальної підсудності є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Наведене дає підстави стверджувати, що процесуальний закон забороняє адміністративним судам розглядати справи, які йому територіально не підсудні, і зобов`язує суд направити таку справу на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Згідно з пунктом другим частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до частин 6 та 8 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.

Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

У підсумку, враховуючи підсудність даної справи Окружному адміністративному суду міста Києва, суд вважає за необхідне передати адміністративну справу за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

у х в а л и в:

1. Адміністративну справу 320/6353/20 передати за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

2. Передачу справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

3. Копію ухвали надіслати (вручити) позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд .

Суддя Лисенко В.І.