Постанова

від 30.03.2021 по справі 320/6353/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/6353/20 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2021 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Ганечко О. М.,

за участю секретаря Кірієнко Н. Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м.Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м.Києві та Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2020,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДМС в м. Києві та Київській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління ДМС в м. Києві та Київській області від 28.04.2020 про відмову в задоволенні заяви про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 та зобов`язати Центральне міжрегіональне управління ДМС в м. Києві та Київській області прийняти рішення по поданій 22.11.2018 до Деснянського РВ ГУДМС України в м. Києві заяві, разом із доданими документами, громадянина Ісламської Республіки Іран ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про оформлення набуття громадянства України на підставі ч.1 ст.8 Закону України Про громадянство України , та оформити довідку про реєстрацію громадянином України.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2020 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

В судовому засіданні представник апелянта підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити. Представник позивача просила залишити рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на доводи письмового відзиву на скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.12.2019 рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/3300/19 за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області: бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви позивача від 22.11.2018 про оформлення набуття громадянства України понад встановлений законодавством строк була визнана протиправною; зобов`язано відповідача прийняти рішення по заяві разом із поданими документами позивача з підстав, визначених ч. 1 ст. 8 Закону України Про громадянство України , та оформити довідку про реєстрацію громадянином України.

28.04.2020 рішенням відповідача заявникові було відмовлено у задоволенні його заяви від 22.11.2018 року про оформлення йому набуття громадянства України за територіальним походженням.

16.07.2020 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 320/3300/19 апеляційна скарга Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 3.12.2019 року у справі № 320/3300/19 була задоволена частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.12.2019 року у справі № 320/3300/19, в частині зобов`язання Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області прийняти рішення по заяві разом із поданими документами громадянина Ісламської Республіки Іран ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з підстав, визначених ч. 1 ст.8 Закону України Про громадянство України та оформити довідку про реєстрацію громадянином України, скасовано, з прийняттям у даній частині нового рішення.

Шостий апеляційний адміністративний суд зобов`язав Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області розглянути заяву разом із поданими документами громадянина Ісламської Республіки Іран ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з підстав, визначених ч. 1 ст.8 Закону України Про громадянство України та прийняти передбачене чинним законодавством рішення.

Відповідно до рішення Центрального міжрегіонального Управління ДМС у м. Києві та Київській області від 28 квітня 2020 року, позивачеві було відмовлено у задоволенні його заяви від 22.11.2018 року про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням через не підтвердження поданими ним документами наявність фактів, з якими Закон пов`язує набуття особою громадянства України, а саме, позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження кровної спорідненості між ОСОБА_2 та заявником.

Вважаючи зазначене рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом про його скасування, оскільки вважає, що оскаржуване рішення є передчасним та таким, що підлягає скасуванню.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що відмова адміністративного органу - відповідача у справі, щодо відмови в клопотанні ОСОБА_1 про набуття громадянства України є довільною та нераціональною, оскільки Київським окружним адміністративним судом в рішенні від 03.12.2019 у справі № 320/3300/19 вже була досліджена об`єктивність та обґрунтованість доказів, що є ключовими у даному правовому спорі (п.157 рішення Європейського суду з прав людини у справі Сігма радіо телевіжн лтд. Проти Кіпру ).

Відповідачем не доведено, що ним правомірно, в межах норм законодавства, прийнято оскаржуване рішення про відмову в задоволенні заяви про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 .

Надаючи правову оцінку обставинам справи судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №360, ДМС України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Відповідно до п. 7 Положення, ДМС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи та територіальні підрозділи, у тому числі міжрегіональні.

ДМС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює у межах компетенції провадження з питань прийняття до громадянства України і про припинення громадянства України та подає відповідні документи на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства, а також забезпечує виконання рішень Президента України з питань громадянства; приймає відповідно до законодавства рішення про встановлення належності до громадянства України, оформлення набуття громадянства України та їх скасування.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб, визначаються Законом України від 18 січня 2001 року №2235-III Про громадянство України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №2235-III).

Відповідно до ст. 1, 4, 6, 9 Закону України Про громадянство України , громадянство України - правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках. Питання громадянства України регулюються Конституцією України, цим Законом, міжнародними договорами України. Громадянство України набувається, зокрема, внаслідок прийняття до громадянства.

Іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. ст. 24 Закону України Про громадянство України №2235-ІІІ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, здійснює повноваження щодо прийняття рішень про оформлення набуття громадянства України особами з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4 - 10 статті 6 цього Закону.

Відповідно до положень ч.1 ст.8 Закону України Про громадянство України № 2235-III, громадянство України набувається, зокрема, за територіальним походженням.

Особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України Про правонаступництво України , або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов`язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.

Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень , затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 № 215 визначений Порядок подання заяв та інших документів для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України (далі - Порядок №215).

22 листопада 2018 року позивач звернувся до Деснянського РВ ГУДМС України в м. Києві із заявою про набуття громадянства України згідно з ч.1 ст.8 Закону України Про громадянство України , оскільки його неповнорідна сестра ОСОБА_2 народилася на території України до 24.08.1991 року.

Разом із заявою, позивачем були подані документи, передбачені п.п.24, 30 Порядком №215.

Відповідно до п. 1-5 Порядку № 215, для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи, передбачені розділом II цього Порядку.

Заява з питань громадянства подається у письмовій формі з зазначенням дати її складання та підписується заявником.

Положеннями п. 93 Порядку №215 передбачено, що відділ міграційної служби в районі, до якого подано документи щодо оформлення набуття громадянства України, перевіряє відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

Відповідно до положень п.94 Порядку №215, управління міграційної служби в області перевіряє відповідність оформлення документів з питань громадянства вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з яким Закон пов`язує набуття особою громадянства України.

Як зазначалося, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03.12.2019 року по справі № 320/3300/19 було встановлено, що відповідачу були надані документи, за якими батьком позивача та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є одна й та особа ОСОБА_3 , що було встановлено рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 18.10.2017 у справі № 2694/1173/17 та зазначено в повному витязі Державного реєстру актів цивільного стану громадян, щодо актового запису про народження.

Тобто, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є неповнорідною сестрою позивача, яка народилась до 24.08.1991 на території, яка стала територією України.

Водночас, відповідачем під час судового розгляду справи № 320/3300/19 не було надано доказів та судом не встановлено фактів, які б свідчили про подання позивачем свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, чи приховування позивачем будь-якого суттєвого факту, за наявності якого позивач не має права набути громадянство України, а відповідач, як орган державної влади, мав право здійснити перевірку відповідної інформації в наданих заявником документах та ним були вчинені будь-які дії з метою з`ясування обставин, які стали підставою для відмови в оформленні набуття громадянства.

Тобто, видача повторного свідоцтва про народження (внесення змін до актового запису про народження) громадянки ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 від 14.11.2017 року, видане Солом`янським районним у місті Києві відділом ДРАЦС ГТУЮ у місті Києві, є фактично здійсненням правочину, який, відповідно до вимог ст.204 ЦК України, вважається правомірним та чинним, а протилежного будь-яким судовим рішенням встановлено не було.

Судом також було констатовано, що позивач, маючи усі правові підстави для отримання громадянства України за територіальним походженням, звернувся до Деснянського РВ ГУДМС у м. Києві із заявою та необхідним пакетом документів для отримання громадянства України.

Отже, судовим рішенням від 03.12.2019 року у справі № 320/3300/19 була констатована відповідність наданих позивачем документів вимогам Порядку № 215.

Згідно з ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вказане свідчить, що дії відповідача щодо відмови в задоволенні заяви про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 є протиправними а оскаржуване рішення прийнято без урахування правової позиції Київського окружного адміністративного суду від 03.12.2019 року у справі № 320/3300/19.

Верховний Суд у своїй практиці також неодноразово зазначав, що ефективний засіб правового захисту у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції. (Постанова Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 826/14016/16 СМ, від 11.02.2019 у справі № 2а-204/12 ).

Таким чином, рішення відповідача від 28 квітня 2020 року, щодо відмови позивачеві в набутті громадянства України є безпідставною та необґрунтованою, а тому, підлягає визнанню протиправним та скасуванню, та з метою належного та ефективного захисту довготривалого протиправного порушення прав заявника, необхідне зобов`язати відповідача прийняти рішення за його клопотанням з оформленням довідки про реєстрацію громадянином України.

Мотиви та доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновки суду першої інстанції не спростовують та є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи апеляційним судом не підтверджені.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права ухвалив рішення повно і всебічно з`ясувавши обставини справи.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м.Києві та Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2020 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м.Києві та Київській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2020 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. М. Ганечко

Повний текст постанови виготовлено 05.04.2021