Постанова

від 25.08.2020 по справі 237/5238/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

25 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 237 /5238/16-ц

провадження № 61-12310св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,

учасники справи:

позивач -ОСОБА_1 ,

відповідач - Приватне підприємство Агрофірма Пречистівське ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 29 травня 2019 року у складі колегії суддів: Принцевської В. П., Білини Т. І., Баркова В. М.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до

Приватного підприємства Агрофірма Пречистівське (далі - ПП Агрофірма Пречистівське ) про визнання недійсними договорів оренди землі, повернення земельних ділянок.

На обгрунтування позовних вимог зазначала, що вона є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5 ,84 га, кадастровий номер 1423385800 :05 :000:0205, та земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5 ,84 га, кадастровий номер 1423385800 :05 :000:0204, розташованих на території Новоукраїнської сільської ради Мар 'їнського району Донецької області.

У жовтні 2016 року відповідач надав для ознайомлення примірник договору оренди належної їй земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,84 га, кадастровий номер 1423385800:05:000:0205, розташованої на території Новоукраїнської сільської ради Мар`їнського району Донецької області, датований 05 липня 2012 року, у якому підробленим є її підпис, строк дії вказаного договору та дата його укладення.

ПП Агрофірма Пречистівське на власний розсуд та без достатніх на те правових підстав також володіє та користується належною їй, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20 грудня 2013 року, земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,84 га, кадастровий номер 1423385800 :05 :000:0204, розташованою на території Новоукраїнської сільської ради Мар 'їнського району Донецької області. Договір оренди зазначеної земельної ділянки на її вимогу відповідач для ознайомлення не надав.

Посилаючись на наведене, позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,84 га, кадастровий номер 1423385800:05:000:0205, розташованої на території Новоукраїнської сільської ради Мар`їнського району Донецької області, укладений 05 липня

2012 року між ПП Агрофірма Пречистівське та ОСОБА_1 ;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,84 га, кадастровий номер 1423385800:05:000:0204, розташованої на території Новоукраїнської сільської ради Мар`їнського району Донецької області, укладений 05 липня

2012 року між ПП Агрофірма Пречистівське та ОСОБА_2 ;

- зобов'язати ПП Агрофірма Пречистівське повернути ОСОБА_1 зазначені земельні ділянки у придатному для використання стані.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Мар'їнського районного суду Донецької області від 26 грудня

2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,84 га, кадастровий номер 1423385800:05:000:0205, розташованої на території Новоукраїнської сільської ради Мар`їнського району Донецької області, укладений 05 липня 2012 року між ПП Агрофірма Пречистівське та ОСОБА_1 , та зобов`язано ПП Агрофірма Пречистівське повернути земельну ділянку ОСОБА_1 у придатному для використання стані.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,84 га, кадастровий номер 1423385800:05:000:0204, розташованої на території Новоукраїнської сільської ради Мар`їнського району Донецької області, укладений 05 липня 2012 року між ПП Агрофірма Пречистівське та ОСОБА_2 , та зобов`язано ПП Агрофірма Пречистівське повернути земельну ділянку ОСОБА_1 у придатному для використання стані.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що договір оренди землі

від 05 липня 2012 року, укладений між ПП Агрофірма Пречистівське та ОСОБА_1 , як і договір оренди землі від 05 липня 2012 року, укладений між ПП Агрофірма Пречистівське та ОСОБА_2 (за довіреністю

ОСОБА_1 ), містять виправлення в частині зазначення дати укладення договору, які виконані кульковою ручкою поверх надрукованого тексту і не засвідчені підписами сторін договору, що не може свідчити про наявність волевиявлення орендодавця на зміну дати укладення договору з 2008 року на 2012 рік. Саме у такій редакції зазначені договори були надані для державної реєстрації та зареєстровані у Мар`їнському районному відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , тобто в установі, яка фактично проводила державну реєстрацію договорів оренди землі станом на 2008 рік, тоді як станом на 05 липня 2012 року проведення державної реєстрації договорів оренди землі відносилося до компетенції Державного агентства земельних ресурсів України. Крім того, реквізити розрахункового рахунку орендаря, зазначені в оспорюваних договорах, станом на 05 липня

2012 року були нечинним, оскільки такий рахунок закрито у вересні 2011 року, також у договорах зазначено лише місце розташування та розмір земельних ділянок, без вказівки кадастрових номерів, що відповідало положенням абзацу 2 частини першої статті 15 Закону України Про оренду землі у редакції станом

на 05 липня 2008 року, та очевидно свідчить про те, що укладення оспорюваних договорів відбулося саме у 2008 році. Ураховуючи, що порушення принципу свободи договору, що є суттєвим недоліком, який має наслідком дефектність укладеного правочину, суд першої інстанції дійшов висновку, що договори оренди землі від 05 липня 2012 року, укладені між ПП Агрофірма Пречистівське та ОСОБА_1 та між ПП Агрофірма Пречистівське та ОСОБА_2 , підлягають визнанню недійсними на підставі частини третьої статі 203, частини першої статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), у зв`язку з відсутністю у позивача волевиявлення на їх укладення. Зважаючи на те, що підписання ОСОБА_1 договору оренди землі

від 05 липня 2012 року в інтересах батька ОСОБА_2 не обумовлене зазначенням будь-яких даних, у тому числі номеру довіреності, дати її видання, особи, яка видала довіреність, які дають змогу ідентифікувати її, і відповідач не надав доказів її наявності на дату укладення договору, суд вважав доведеним факт того, що станом на 05 липня 2012 року ОСОБА_1 не мала необхідної правосуб`єктності для укладення договору від імені ОСОБА_2 . Позивач вважала, що спірні правовідносини виникли з 05 липня 2008 року, а тому сам по собі факт отримання ОСОБА_1 орендної плати не є визначальним для обчислення строків позовної давності, початок перебігу якої має визначатися моментом коли їй стало відомо про порушення її прав та охоронюваних законом інтересів. З огляду на задоволення вимог про визнання недійсними оспорюваних правочинів, суд вважав обгрунтованими і похідні від них вимоги про зобов`язання ПП Агрофірма Пречистівське повернути спірні земельні ділянки ОСОБА_1 у придатному для їх використання стані.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Донецького апеляційного суду від 29 травня 2019 року апеляційну скаргу ПП Агрофірма Пречистівське задоволено, рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 26 грудня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що висновки суду першої інстанції про те, що договори оренди землі від 05 липня 2012 року, укладені між ПП Агрофірма Пречистівське та ОСОБА_1 , та між ПП Агрофірма Пречистівське та ОСОБА_2 , містять виправлення в частині зазначення дати їх укладення грунтуються на припущеннях, оскільки на підтвердження зазначених доводів позивач не надала примірників договорів оренди землі, які б містили відмінну дату від тієї, яка зазначена у примірниках договорів, наданих відповідачем. Допустимим доказом вчинення виправлень у оспорюваних договорах може бути лише висновок експерта, однак сторони не заявляли клопотання про призначення експертного дослідження. Крім того, суд першої інстанції не звернув увагу та не надав оцінки тому факту, що з вимогам про визнання недійсними договорів оренди землі позивач звернулася лише у грудні 2016 року, а до вказаного моменту не мала претензій до орендаря щодо виконання ним умов договорів та регулярно отримувала орендну плату.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У липні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій вона просила скасувати постанову Донецького апеляційного суду

від 29 травня 2019 року та залишити в силі рішення Мар'їнського районного суду Донецької області від 26 грудня 2019 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що для встановлення наявності виправлень в оспорюваних правочинах необхідні спеціальні знання, натомість суд першої інстанції правильно встановив, що наявні у договорах виправлення є візуально помітними неозброєним оком і та полягають у тому, що поверх дати укладення договорів 08 кульковою ручкою нанесено нову дату укладення 12 , а тому їх ідентифікацію міг здійснити суд на підставі наявних у матеріалах справи доказів. Ураховуючи що договір оренди землі визначає права та обов`язки його сторін щодо строкового платного володіння і користування земельною ділянкою, внесені у договори виправлення надають орендарю право володіти та користуватися земельною ділянкою понад попередньо погоджений строк та обмежують правомочності орендодавця щодо розпорядження належною йому земельною ділянкою і є недопустимими, оскільки спотворюють його зміст та свідчать про наявність дефекту волевиявлення орендодавця. Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність позивачем того, що належні їй земельні ділянки орендар використовує на підставі договорів оренди землі укладених у 2008 році, згідно з умовами яких вона отримувала орендну платувід ПП Агрофірма Пречистівське . Поза увагою апеляційного суду залишився і встановлений судом першої інстанції факт відсутності у ОСОБА_1 необхідного обсягу цивільної правосуб`єктності на укладення договору оренди землі від імені ОСОБА_2 , зокрема довіреності діяти від його імені, на підставі якої вона уклала договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,84 га, кадастровий номер 1423385800:05:000:0204, розташованої на території Новоукраїнської сільської ради Мар`їнського району Донецької області.

У відзиві на касаційну скаргу, що надійшов до Верховного Суду у серпні

2019 року, ПП Агрофірма Пречистівське просило відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 та залишити без змін постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на її законність та обгрунтованість. Зазначило, що обставини справи підтверджують волевиявлення ОСОБА_1 на укладення договорів оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,84 га, кадастровий номер 1423385800 :05 :000:0205, та земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,84 га, кадастровий номер 1423385800:05:000:0204, розташованих на території Новоукраїнської сільської ради Мар`їнського району Донецької області, оскільки позивач у ході розгляду справи не заперечувала, що підпис у оспорюваних договорах виконаний нею, сторони досягли згоди щодо терміну дії договору (15 років), договори оренди землі зареєстровані відповідним органом Державного агентства земельних ресурсів України, що підтверджено повідомленням Міськрайонного управління у Мар`їнському районі та місті Вугледарі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області. Договори оренди землі, які були укладені між ПП Агрофірма Пречистівське та ОСОБА_1 , у тому числі і за довіреністю від імені ОСОБА_2 , є вчиненим 05 липня 2012 року, їх державна реєстрація, з якою сторони пов`язали початок перебігу строку дії зазначених договорів, відбулася також 05 липня 2012 року. У цьому контексті, встановлення фактів укладення оспорюваних договорів 05 липня 2008 року чи 05 липня 2012 року не стосується волевиявлення сторін на їх укладення.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з місцевого суду.

Справа надійшла на адресу суду касаційної інстанції та передана 27 серпня

2019 року для розгляду колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлені судами фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5 ,84 га, кадастровий номер 1423385800 :05 :000:0205, а також власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5 ,84 га, кадастровий номер 1423385800 :05 :000:0204, розташованих на території Новоукраїнської сільської ради Мар 'їнського району Донецької області.

05 липня 2012 року між ПП Агрофірма Пречистівське та ОСОБА_1 укладений договір оренди належної їй земельної ділянки, за умовами якогоорендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 5,8447 гадля вирощування товарної сільськогосподарської продукції, яка знаходиться на території Новоукраїнської сільської ради Мар'їнського району Донецької області, строком на 15 років з переважним правом орендаря на його продовження на новий строк.

Відповідно до пункту 41 зазначеного договору, він набирає чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації.

Договір оренди землі від 05 липня 2012 року, укладений між ПП Агрофірма Пречистівське та ОСОБА_1 , зареєстрований у Мар`їнському районному відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах 05 липня 2012 року за № 142330004001820.

Також 05 липня 2012 року між ПП Агрофірма Пречистівське та

ОСОБА_2 , від імені якого за довіреністю діяла ОСОБА_1 , укладений договір оренди належної йому земельної ділянки, за умовами якогоорендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 5,8447 гадля вирощування товарної сільськогосподарської продукції, яка знаходиться на території Новоукраїнської сільської ради Мар'їнського району Донецької області, строком на 15 років з переважним правом орендаря на його продовження на новий строк.

Відповідно до пункту 41 зазначеного договору, він набирає чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації.

Договір оренди землі від 05 липня 2012 року, укладений між ПП Агрофірма Пречистівське та ОСОБА_2 , від імені якого за довіреністю діяла ОСОБА_1 , зареєстрований у Мар`їнському районному відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах 05 липня 2012 року за № 142330004001851.

Позивач стверджувала, що договори оренди землі між нею та ПП Агрофірма Пречистівське та між ОСОБА_2 та ПП Агрофірма Пречистівське були укладені 05 липня 2008 року, після чого, без її на те згоди, до зазначених договорів внесено виправлення щодо дати їх укладення - з 2008 року на

2012 рік.

Позиція Верховного суду та нормативно-правове обгрунтування

Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги ОСОБА_1 висновків суду апеляційної інстанцій не спростовують.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (частина четверта статті 124 ЗК України).

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі та за бажанням сторін може бути посвідчений нотаріально. Договір оренди землі набирає чинності з моменту його державної реєстрації (статті 14 , 17 Закону України Про оренду землі ).

Положеннями частини першої статті 16 Закону України Про оренду землі передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України 2004 року, у редакції на дату звернення позивача до суду з позовом, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частиною першою статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом , але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом , такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

ОСОБА_1 обгрунтовувала позовні вимоги в частині визнання недійсними оспорюваних нею договорів оренди землі посилаючись на те, що:

- підпис у договір оренди землі від 05 липня 2012 року, укладеному між нею та ПП Агрофірма Пречистівське , виконаний від її імені, є підробленим, а до умов договору після його підписання внесено виправлення щодо строку його дії та дати укладення зазначеного правочину;

- земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,84 га, кадастровий номер 1423385800:05:000:0204, розташованою на території Новоукраїнської сільської ради Мар`їнського району Донецької області, належною їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 12 грудня 2013 року,ПП Агрофірма Пречистівське володіє та користується без достатніх на те правових підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів оренди землі, повернення земельних ділянок, апеляційний суд виходив з того, що позивач не заперечує факт наявності укладених між нею, у тому числі в інтересах ОСОБА_2 , договорів оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,84 га, кадастровий номер 1423385800 :05 :000:0205, та земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,84 га, кадастровий номер 1423385800:05:000:0204, розташованих на території Новоукраїнської сільської ради Мар`їнського району Донецької області, її волевиявлення на їх укладення посвідчується її підписами у тексті зазначених правочинів, виконання яких нею особисто позивач у ході судового розгляду справи не оспорювала, та не надала допустимих доказів на підтвердження здійснення виправлень у оспорюваних договорах, зокрема не довела існування відмінних від оспорюваних договорів оренди землі, укладених між нею, у тому числі в інтересах ОСОБА_2 , та ПП Агрофірма Пречистівське , датованих

2008 роком.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Матеріально-правовий зміст обов`язку подавати докази полягає в тому, що у випадку його невиконання суб`єктом доказування і неможливості отримання доказів суд має право визнати факт, на який посилалася заінтересована сторона, неіснуючим, чи навпаки, як це має місце при використанні презумпції, існуючим, якщо інше не доказано другою стороною.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно із частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Ураховуючи наведене, а також виходячи із загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), суд зобов`язаний оцінити належність допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності за правилами статті 89 цього Кодексу.

Установивши, що позивач у ході судового розгляду справи не заперечувала належності їй підпису в оспорюваних договорах оренди землі, як і в цілому наявності правовідносин між нею та ПП Агрофірма Пречистівське , що виникли з договорів орендиземельних ділянок, кадастрові номери 1423385800:05:000:0204 та 1423385800:05:000:0205, розташованих на території Новоукраїнської сільської ради Мар`їнського району Донецької області, апеляційний суд обгрунтовано виходив, що ОСОБА_1 не довела відсутності її волевиявлення на укладення оспорюваних нею договорів. У цьому контексті, апеляційний суд додатково вказав на те, що поведінка позивача після укладення оспорюваних нею договорів була спрямована на їх фактичне виконання, зокрема отримання орендної плати та відсутність будь-яких претензій щодо дати їх укладення до грудня 2016 року (дати звернення до суду із зазначеним позовом).

Твердження заявника про те, що перевіряючи законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд не надав належної оцінки встановленим судом першої інстанції обставинам відсутності доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 у встановленому законом порядку уповноважив її на укладення від його імені договору оренди земельної ділянки площею 5,84 га, кадастровий номер 1423385800:05:000:0204, з ПП Агрофірма Пречистівське , не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки як правильно зазначив апеляційний суд, ОСОБА_2 за життя не оспорював дійсність укладеного ОСОБА_1 в його інтересах договору оренди землі, після його смерті зазначену земельну ділянку успадкувала позивач, яка безпосередньо і підписала договір оренди з ПП Агрофірма Пречистівське .

Посилання заявника на те, що наявність виправлень у даті укладення оспорюваних договорів спотворює їх зміст та істотно впливає на обсяг прав орендаря щодо розпорядження земельними ділянками є необгрунтованими, оскільки у договорах оренди землі від 05 липня 2012 року, сторони обумовилипочаток перебігу строку дії не лише фактом їх підписанням, а і їх державною реєстрацією, що узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17 (провадження № 14-338цс19). Зважаючи на те, що договори оренди були зареєстровані у Мар`їнському районному відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах 05 липня 2012 року, вони набрали чинності з цієї дати.

Зважаючи на те, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договорів оренди землі від 05 липня 2012 року, передбачених статтею 15 Закону України Про оренду землі , у редакції від 07 серпня 2011 року, Верховний Суд вважає обгрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про відсутність підстав, визначених частиною першою статті 215 ЦК України, для визнання їх недійсними.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Аналізуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції є законним та обгрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 400, 401, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного суду від 29 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. І. Усик

І. Ю. Гулейков

О. В. Ступак