Постанова

від 26.08.2020 по справі 926/2438/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2020 р. Справа №926/2438/19

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

Судді-доповідача Дубник О.П.

Суддів Зварич О.В.

Хабіб М.І.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Малого підприємства Рапід (далі - МП Рапід ) б/н від 13.01.2020 (вх. №01-05/262/20 від 16.01.2020),

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 23.12.2019 (суддя Дутка В.В., повний текст складено 27.12.2019)

у справі № 926/2438/19

за позовом : МП Рапід , м. Ватутіне, Черкаська область,

до відповідача : Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Атлант-2017 (ОСББ Атлант-2017), м. Чернівці,

про стягнення безпідставно збережених коштів - орендної плати в сумі 146 686,82 грн.

1. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10.02.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою МП Рапід б/н від 13.01.2020 (вх. №01-05/262/20 від 16.01.2020). З урахуванням ціни позову (146 686,82 грн), колегія суддів вирішила здійснити розгляд справи № 926/2438/19 в порядку письмового провадження без виклику сторін справи (ч. 13 ст. 8 ГПК України), про що постановлено ухвалу від 21.04.2020 р.

Відповідно до ч.1 ст.273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

У відповідності до положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX, - розділ Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4 такого змісту: " 4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Крім того, у відповідності до положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року № 731-IX, - З метою удосконалення норм Господарського процесуального кодексу України, в частині перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), внесено зміни до Пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) такого змісту: " 4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 р. № 641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 продовжено на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061) та від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) з 1 серпня до 31 серпня 2020 року.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року № 731-IX процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Відтакё розгляд справи здійснюється з урахуванням наведених норм права та в розумний термін.

Крім цього, слід зазначити, що 04.03.2020 через канцелярію суду від представника відповідача надійшов попередній орієнтований розрахунок понесених судових витрат (вх.№ 01-04/1358/20 від 04.03.2020) в розмірі 2952,00 грн, та зазначає, що докази понесення інших додаткових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката при розгляді справи у суді апеляційної інстанції, будуть подані протягом 5 днів після ухвалення постанови за наслідками апеляційного провадження.

Представником апелянта також подано клопотання (вх.№ 01-04/2924/20 від 20.05.2020) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в порядку ч.8 ст. 129 ГПК України в розмірі 8546,80 грн.

2. Короткий зміст позовних вимог.

31.10.2019 МП Рапід звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до ОСББ Атлант-2017 про стягнення безпідставно збережених коштів - орендної плати в сумі 146 686,82 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що МП Рапід є власником земельної ділянки площею 0,2 га, кадастровий номер 7310136300:09:001:0068, яка розташована по вул. Головній № 220-В у м. Чернівці та призначена для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку. 15.06.2015 між МП Рапід та Житлово-будівельним кооперативом Набережний квартал Чернівці-2 (далі ЖБК Набережний квартал Чернівці-2 ) було укладено договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для забудови суперфіцій , предметом якого є вказана земельна ділянка. На підставі акта приймання-передачі від 19.06.2015 МП Рапід передало ЖБК Набережний квартал Чернівці-2 земельну ділянку площею 0,2 га, номер 7310136300:09:001:0068, яка розташовану по вул. Головній № 220-В у м. Чернівці для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Після закінчення дії договору суперфіцію, встановленого п.3.1. цього договору, ЖБК Набережний квартал Чернівці-2 передав збудований по вулиці Головній № 220-В у м. Чернівці житловий комплекс на баланс ОСББ Атлант-2017 , що підтверджується актом приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 19.06.2017. Отже з моменту передачі на баланс ОСББ Атлант-2017 житлового комплексу, що знаходиться на належній позивачу земельній ділянці площею 0,2 га, кадастровий номер 7310136300:09:001:0068, у ОСББ Атлант-2017 виникло право користування цією земельною ділянкою. Однак відповідач, відповідно до вимог закону, не оформив право оренди вказаною земельною ділянкою, не вносив плату за користування нею, внаслідок чого зберіг в себе безпідставно набуте майно - грошові кошти у розмірі орендної плати. А відтак, посилаючись на витяг з технічної документації про нормативну оцінку земельної ділянки, позивач зазначає, що недоотримана МП Рапід сума орендної плати за фактичне користування відповідачем вказаною земельною ділянкою за період з 01.07.2017 до 01.10.2019, тобто 27 місяців, становить 146 686,82 грн та підлягає стягненню з відповідача.

Правовими підставами позову зазначає ст.ст. 42, 93, 96, Земельного кодексу України, ст.ст. 21, 23 Закону України Про оренду землі , ст.ст. 1, 4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , ст. 1212 Цивільного кодексу України.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 23.12.2019 у задоволенні позову відмовлено.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не надано суду належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження того, що у відповідача виникло зобов`язання зі сплати на користь позивача орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою площею 0,2 га., кадастровий номер 7310136300:09:001:0068, яка розташована по вул. Головній, 220-В у м. Чернівці, внаслідок чого недоотримана сума орендної плати склала 146686,82 грн. Крім того, позивачем не доведено наявності підстав для сплати на його користь з боку відповідача грошових коштів в сумі 146686,82 грн та відповідно - не доведено наявності порушеного відповідачем права позивача, за захистом якого останній звернувся до суду.

Місцевий господарський суд, в оскаржуваному рішенні зазначає, що відповідач, не набув право власності на об`єкт нерухомості, доказів передачі земельної ділянки площею 0,2 га, кадастровий номер 7310136300:09:001:0068 у користування відповідачу суду не надано, а відтак, оскільки відповідач не вступив у користування спірною земельною ділянкою, обов`язок сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору відсутній. Крім того, позивач не звертався до відповідача з пропозицією укладення договору користування земельної ділянки, а відповідач, в свою чергу, не ухилявся від укладання договору користування земельною ділянкою.

4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи.

4.1. В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт вказує, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам закону, а висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції ухвалюючи рішення про відмову в позові, виходив з того, що відповідач не є власником багатоквартирного будинку, а земельна ділянка площею 0,2 га, кадастровий номер 7310136300:09:001:0068, що розташована по вулиці Головній №220-В у м. Чернівці, не передавалась йому у користування і межі цієї земельної ділянки для використання відповідачем не встановлювались, крім того, позивач не звертався до відповідача з пропозицією укласти договір користування спірною земельною ділянкою і не довів використання відповідачем цієї земельної ділянки.

Однак апелянт вважає, що такі висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи. Апелянт зазначає, що відповідно до укладеного між МП Рапід та ЖБК Набережний квартал Чернівці-2 договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для забудови суперфіцій 19.06.2015 МП Рапід передало ЖБК Набережний квартал Чернівці-2 за актом приймання-передачі вказану земельну ділянку для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

19.06.2017 на підставі акта приймання-передачі ЖБК Набережний квартал Чернівці-2 передав на баланс ОСББ Атлант-2017 по вулиці Головній № 220-В у м. Чернівці житловий комплекс, площа забудови якого становить 1270 м.кв. Відповідно до інформаційної довідки про юридичну особу, засновниками (учасниками) ОСББ Атлант-2017 є співвласники 59 квартир. А тому, відповідно до ч.3 ст.415 ЦК України особа, до якої перейшло право власності на будівлі споруди, набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі (споруди).

Апелянт стверджує, що особи, які придбали квартири у ЖБК Набережний квартал Чернівці-2 в будинку № 220-В по вулиці Головній у м. Чернівці, є засновниками ОСББ Атлант-2017 , то до цього об`єднання і перейшло право користування земельною ділянкою.

Крім того, пунктом 6.1. договору суперфіцію передбачено, що у разі продажу землекористувачем об`єктів нерухомості, споруджених на переданій суперфеціаром земельній ділянці, до його покупця - нового власника за домовленістю із суперфеціаром може перейти право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, які були визначені в даному договорі.

4.2. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вважає, що рішення Господарського суду Чернівецької області законним та обґрунтованим і таки, що прийнято з повним з`ясуванням обставин справи, з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Відповідач зазначає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що відповідач не є власником об`єкту нерухомого майна, а земельна ділянка площею 0,2 га, кадастровий номер 7310136300:09:001:0068, що розташована по вулиці Головній №220-В у м. Чернівці у користування відповідача не передавалась. Відповідач не мав жодних правовідносин з позивачем. Натомість, позивач на підставі Договору від 18.06.2015 надав право користування спірною земельною ділянкою ЖБК Набережний квартал Чернівці-2 . Місцевим господарським судом вірно встановлено, що межі спірної ділянки для обслуговування багатоквартирного будинку не встановлювались. Крім того, відповідачем не укладено відповідного договору оренди землі з позивачем, у зв`язку з тим, відповідач не вступив у користування спірною земельною ділянкою, а тому обов`язок сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, за відсутності укладеного договору відсутні.

5. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 769356 від 16.08.2006, МП "Рапід" є власником земельної ділянки площею 0,2 га., кадастровий номер 7310136300:09:001:0068, яка розташована по вул. Головній, 220-В у м.Чернівці та призначена для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (а.с.14-15).

18.06.2015 року між МП "Рапід" та ЖБК "Набережний квартал Чернівці - 2" укладено договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), предметом якого є земельна ділянка площею 0,2 га., кадастровий номер 7310136300:09:001:0068, яка розташована по вул. Головній, 220-В у м.Чернівці (а.с.16-18).

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що строк дії договору становить два роки.

Відповідно до акту приймання передачі від 19.06.2015 року МП "Рапід" передало ЖБК "Набережний квартал Чернівці - 2" земельну ділянку площею 0,2 га, кадастровий номер 7310136300:09:001:0068, розташовану по вул.Головній, 220-В у м. Чернівці для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (а.с.19).

Згідно з актом приймання передачі житлового комплексу або його частин з балансу на баланс від 19.06.2017, після закінчення строку дії договору, ЖБК "Набережний квартал Чернівці - 2" передав збудований по вул. Головній, 220-В у м. Чернівці житловий комплекс на баланс ОСББ Атлант-2017 (а.с.24-25).

Спір у даній справі виник у зв`язку з тим, що позивач вважає, що з моменту передачі на баланс ОСББ Атлант-2017 житлового комплексу, що знаходиться на належній позивачу земельній ділянці площею 0,2 га. у відповідача виникло право користування цією земельною ділянкою на тих самих умовах (оренди), яке мав ЖБК "Набережний квартал Чернівці - 2" . Проте, відповідач за період з 01.07.2017 до 01.10.2019 не сплачував орендну плату за фактичне користування вказаною земельною ділянкою, внаслідок чого недоотримана сума орендної плати склала 146686,82 грн, що змусило позивача звернутися до суду за захистом свого порушеного права в порядку ст.1212 ЦК України.

6. Норми права та мотиви, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови, висновки суду.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи і заперечення, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується із таким висновком місцевого господарського суду, зважаючи на таке.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Предметом позову в цій справі є стягнення на підставі статей 1212, 1214 ЦК України з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої ним орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав, земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені.

За змістом статей 74, 77, 86 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Разом з цим, довести зазначені обставини сторона має доказами, наділеними такими обов`язковими ознаками, як: належність, допустимість, достовірність.

Так, відповідно до статі 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини справи, які входять до предмету доказування.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України визначене поняття допустимість доказів , яке полягає в тому, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ст. 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку " об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання відповідає за своїми зобов`язаннями коштами і майном об`єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов`язки, виступає позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до частини 1 статті 413 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій) і таке право виникає на підставі договору.

Згідно до частини 1 статті 102-1 Земельного кодексу України право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України.

Судом першої інстанції встановлено, що власник земельної ділянки МП Рапід передав у користування ЖБК "Набережний квартал Чернівці - 2" земельну ділянку площею 0,2 га, кадастровий номер 7310136300:09:001:0068.

Відповідно до ст. 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку.

Статтею 5 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку передбачено, що спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Відповідно до статті 9 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку однією з форм здійснення управління багатоквартирним будинком є об`єднання співвласників багатоквартирного будинку. Згідно статті 1 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Колегія суддів вважає помилковим твердження апелянта, що до ОСББ Атлант-2017 , перейшло право користування земельною ділянкою, оскільки ОСББ Атлант-2017 не є власником об`єкту нерухомого майна, а земельна ділянка площею 0,2 га, кадастровий номер 7310136300:09:001:0068, що розташована по вул.Головній, 220-В у м.Чернівці у користування ОСББ Атлант-2017 не передавалась.

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 №76 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 927/11207) визначено, що балансоутримувачем, зокрема є юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Суд першої інстанції вірно встановив, що відповідач не мав жодних правовідносин з позивачем, а позивач на підставі Договору від 18.06.2015р. надав право користування спірною земельною ділянкою ЖБК "Набережний квартал Чернівці 2". Умови п. 6.1. договору суперфіцію, що у разі продажу землекористувачем об`єктів нерухомості, споруджених на переданій суперфеціаром земельній ділянці, до його покупця - нового власника за домовленістю із суперфеціаром може перейти право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, які були визначені в даному договорі, не мають жодного правового наслідку для відповідача.

Позивач не довів використання відповідачем земельної ділянки площею 0,2 га. Крім того, межі спірної ділянки для використання ОСББ "Атлант 2017" для обслуговування багатоквартирного будинку не встановлювались.

Правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України.

Згідно положень ст.120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладання (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Зважаючи на ці положення, новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

У зв`язку з тим, що відповідачем не укладено договору оренди землі з позивачем, відповідач не вступив у користування спірною земельною ділянкою, обов`язок сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору відсутній.

А відтак, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильно встановлених місцевим господарським судом обставин по справі та його висновки, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

8. Судові витрати.

У зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд на підставі ст. 129 ГПК України дійшов до висновку про покладення на апелянта витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

04.03.2020 через канцелярію суду від представника відповідача надійшов попередній орієнтований розрахунок понесених судових витрат (вх.№ 01-04/1358/20 від 04.03.2020) в розмірі 2952,00 грн, та зазначає, що докази понесення інших додаткових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката при розгляді справи у суді апеляційної інстанції, будуть подані протягом 5 днів після ухвалення постанови за наслідками апеляційного провадження.

Суд апеляційної інстанції не отримував заперечень апелянта щодо такого розрахунку витрат на правову допомогу. Відповідно до ч. 4 ст.263 ГПК України до відзиву додаються докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Заява відповідача про попередній орієнтований розрахунок понесених судових витрат на правничу допомогу міститься у відзиві на апеляційну скаргу. Докази надіслання відзиву долучено (фіскальні чеки від 02.03.20 р.).

В підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представник відповідача до відзиву на апеляційну скаргу долучив копію укладеного з АО Західна правозахисна група договору про надання правової (правничої) допомоги № 5 від 13.11.2019, копію виданого на підставі зазначеного договору ордеру серії ЧЦ № 37419 від 24.02.2020 на надання правової допомоги адвокатом Зайцевою Оленою Олександрівною, копію акту наданих послуг б/н від 28.02.2020 на суму 2 952 грн, копію рахунку-фактури № ФЛ_ЗП-0002 від 24.02.2020 на суму 2 952 грн. та копію платіжного доручення №558 від 24.02.2020 про платіж, здійснений ОСББ Атлант-2017 згідно договору №5 від 13.11.2019, АО Західна правозахисна група на суму 2 952 грн.

Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Приймаючи до уваги те, що справа №926/2438/19 в суді апеляційної інстанції розглядалася порядку письмового провадження без виклику сторін справи за наявними у справі матеріалами відповідно до ч.13 ст.8 ГПК України, та представником відповідача у відзиві на апеляційну скаргу б/н від 28.02.2020 (вх.№ 01-04/1357/20 від 04.03.2020) заявлено клопотання про стягнення судових витрат, які відповідач поніс і очікує понести в суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає про дотримання строків подання вказаного клопотання, встановлених ч.8 ст. 129 ГПК України.

За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України до судових витрат, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що між ОСББ Атлант-2017 (Клієнт) і АО Західна правозахисна група в особі голови об`єднання Зайцевої О.О. було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 5 від 13.11.2019, на підставі якого АО Західна правозахисна група зобов`язалося здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а Клієнт зобов`язався оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору.

Згідно вказаного договору на підставі ордера серії ЧЦ № 37419 від 24.02.2020 адвокат Зайцева О.О. надає правову допомогу ОСББ Атлант-2017 у Західному апеляційному господарському суді у справі № 926/2438/19 за позовом МП Рапід про стягнення орендної плати в сумі 146686,82 грн.

Пунктами 4.1, 4.2, 4.3, 4.9 договору про надання правової (правничої) допомоги № 5 від 13.11.2019 передбачено, що отримання винагороди адвокатом відбувається у формі гонорару, який підлягає оплаті у безготівковому порядку на рахунок Адвокатського об`єднання у складі вартості послуг за узгодженими сторонами тарифами згідно з Додатком № 1 до договору на підставі виставленого рахунку-фактури затвердженого зразка (додаток № 3).

Як вбачається з копії рахунку-фактури № ФЛ_ЗП-002 від 24.02.2020 вартість послуг наданих за договором № 5 про надання правової (правничої) допомоги складає 2 952 грн.

24.02.2020 ОСББ Атлант-2017 здійснено платіж на рахунок АО Західна правозахисна група , згідно договору № 5 від 13.11.2019, в сумі 2 952 грн, що підтверджується платіжним дорученням №558.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Статтею 126 ГПК України урегульовано, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат суд бере до уваги:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи :

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, слід звернути увагу на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, в якій зазначено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, у розуміння положень ч.5 ст.126 ГПК України, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу з власної ініціативи.

Однак, позивач не скористався правом на подачу клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, також не надано заперечень щодо співмірності таких.

Пунктом 3 частини 4 статті 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (крім судового збору), у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати на оплату послуг адвоката підлягають відшкодуванню лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату або адвокатському об`єднанню стороною, котрій такі послуги надавались, оплата послуг адвоката підтверджується відповідними фінансовими документами, і якщо такі послуги надавались адвокатом, а не будь-яким представником.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, як розподілити між сторонами судові витрати.

За змістом пункту 2 частини 5 статті 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Враховуючи вище наведене, та приймаючи до уваги відмову у задоволенні апеляційної скарги Малого підприємства Рапід , колегія суддів зазначає, що судові витрати, з урахуванням положень ст. 129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись ч. 13 ст. 8, ст.ст. 12, 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу МП Рапід б/н від 13.01.2020 (вх. №01-05/262/20 від 16.01.2020) залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернівецької області від 23.12.2019 у справі № 926/2438/19- без змін.

2.Судові витрати за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на Мале підприємство Рапід .

3. Стягнути з Малого підприємства Рапід (20250, Черкаська область, м. Ватутіне, вул. Транспортна, 7, код ЄДРПОУ 14206952) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Атлант-2017 (58032, м. Чернівці, вул. Головна, 220-В, код ЄДРПОУ 41282350) 2 952 грн витрат на оплату професійної правничої допомоги.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5.Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий-суддя О.П.Дубник

Судді О.В.Зварич

М.І.Хабіб