Ухвала

від 27.08.2020 по справі 947/23802/20

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/23802/20

Провадження № 1-кс/947/12759/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2020 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження №12019160150001706від 08.08.2019 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Приморське, Кілійського району, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, 30.05.2018 року та 28.04.2020 року, з вищою освітою, працюючого деканом факультету управління, адміністрування та інформаційної діяльності у Ізмаїльському державному гуманітарному університеті, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини даного кримінального провадження, як вони викладені у клопотанні сторони обвинувачення.

1. Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019160150001706 від 08.08.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

2. Досудовим розслідуванням встановлено, що 10.04.2017 між ПП «Коммсервіс» (ЄДРПОУ 35178952) в особі директора ОСОБА_7 та ТОВ «Кам`янський цегельний комбінат» (ЄДРПОУ 34697926), в особі ліквідатора ОСОБА_8 укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, а саме колишнього цегельного заводу (надалі Завод), який розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кам`янка, вулиця Суворова, 29.

3. Відповідно до вказаного договору, ПП «Коммсервіс» отримало у власність цілісний майновий комплекс Заводу, площею 9541,9 кв.м., який складається з ряду об`єктів та споруд, до складу яких, зокрема входить автостоянка, яка являє собою сукупність дорожніх залізобетонних плит 1П-30-18-30 у кількості 684 штуки, довжиною 3 м, шириною 1,75 м, висотою -18 см кожна.

4. У подальшому, так як ПП «Коммсервіс» фактично здійснює свою діяльність за адресою: м. Одеса, вул. Василя Стуса, 2б, директор ОСОБА_7 висловив прохання мешканцю м. Ізмаїл ОСОБА_4 , з яким він перебував у дружніх та довірливих стосунках, підшукати охорону для Заводу, а також здійснювати за нею нагляд. На що ОСОБА_4 погодився та підшукав охоронців Заводу, а саме: ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , які за вказівкою ОСОБА_4 розпочали з квітня місця 2017 року здійснювати охорону Заводу під керівництвом ОСОБА_4 . При цьому, ОСОБА_7 інших повноважень щодо Заводу ОСОБА_4 не надавав та не уповноважував його на розпорядження майном Заводу.

5. Наприкінці квітня 2018 року, точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 усвідомлюючи, що ОСОБА_7 є його знайомим та у них склались довірливі відносини, а також те, що про схоронність майна Заводу директор ПП «Коммсервіс» отримував інформацію через ОСОБА_4 , у останнього виник злочинний умисел направлений на незаконне збагачення за рахунок майна Заводу, який належитьПП «Коммсервіс».

6. Діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_4 , зловживаючи довірою ОСОБА_7 , повідомив старшому охорони ОСОБА_8 неправдиву інформацію, про те, що ПП «Коммсервіс» вирішило продати залізобетонні плити автостоянки вищезазначеного Заводу, а саме: 1П-30-18-30 у кількості 684 штуки, довжиною 3 м, шириною 1,75 м, висотою -18 см та те, що на вчинення вказаного правочину йому надані повноваження керівництвом ПП «Коммсервіс». Крім того, ОСОБА_4 висловив прохання ОСОБА_8 підшукати покупця із числа місцевих мешканців для вищезазначених залізобетонних плит.

7. В свою чергу, ОСОБА_8 , введений в оману ОСОБА_4 , вважаючи, що останній виконує волю директора Заводу ОСОБА_7 , підшукав покупця для залізобетонних плит - ОСОБА_11 , про що проінформував ОСОБА_4 .

8. У подальшому на початку травня 2018 року, точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на заволодіння чужим майном, а саме залізобетонними плитами Заводу, зустрівся із ОСОБА_12 на території Заводу, розташованого за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кам`янка, вулиця Суворова, 29, де ОСОБА_13 повідомив ОСОБА_12 , що він уповноважений власниками Заводу здійснити продаж вищезазначених залізобетонних плит.

9. В свою чергу, ОСОБА_12 , введений в оману ОСОБА_4 , вважаючи, що останній має повноваження щодо продажу вказаного майна, погодився придбати вищезазначені залізобетонні плити за ціною 900000 грн.

10. Так, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, 08.05.2018 ОСОБА_4 , попередньо домившись із ОСОБА_11 , знаходячись у с. Спаське, Татарбунарського району, Одеської області зустрівся із останнім, де ОСОБА_11 , будучи ведений в оману стосовно наявності у ОСОБА_4 повноважень щодо продажу вищезазначених залізобетонних плит Заводу, в підтвердженні укладення раніше досягнутої угоди щодо купівлі залізобетонних плит, передав ОСОБА_4 у якості авансу грошові кошти у сумі 200 000 гривень, які ОСОБА_4 звернув на свою користь.

11. Після отримання авансу від ОСОБА_11 , ОСОБА_4 повідомив останньому, що він може приступати до демонтажу залізобетонних плит, які є складовою автостоянки Заводу.

12. Так, у період з 10 по 20 травня 2018 року, ОСОБА_12 , який діяв з дозволу ОСОБА_4 , були демонтовані та вивезені з території Заводу 684 залізобетонні плити, загальною вартістю 1072676,16 грн., чим завдана матеріальна шкода ПП «Коммсервіс» у особливо великому розмірі.

13. В свою чергу, ОСОБА_4 маючи умисел на реалізацію свого злочинного плану, направленого на заволодіння шахрайським шляхом майном ПП «Коммсервіс», зловживаючи довірою ОСОБА_7 , про демонтаж та вивезення з території Заводу 684 залізобетонних плит умисно не повідомив директору ПП «Коммсервіс».

14. Після демонтування та вивезення ОСОБА_12 з території заводу 684 залізобетонних плит, останній відповідно до досягнутої раніше з ОСОБА_4 домовленості щодо купівлі зазначених плит, передав через ОСОБА_8 для ОСОБА_4 останню частину грошових коштів у сумі 700000 грн.

15. В свою чергу, ОСОБА_8 , введений в оману ОСОБА_4 , вважаючи, що останній виконує волю директора заводу ОСОБА_7 щодо продажу плит, в кінці травня 2018 року, більш точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи за місцем свого мешкання, а саме: АДРЕСА_3 , відповідно до вказівки ОСОБА_12 передав ОСОБА_4 700000 грн., які останній обернув на свою власну користь.

2. Обґрунтування даного клопотання з боку сторони обвинувачення.

16.17.08.2020року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України.

17. Так, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а також наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Про зазначене може свідчити той факт, що слідчим неодноразово викликався ОСОБА_4 для проведення його допиту, однак останній на виклики не з`являвся з причин, що він перебуває на амбулаторному лікуванні.

18. Щодо незаконного впливання на свідків у кримінальному провадженні, то як встановлено досудовим розслідуванням, ОСОБА_4 та ОСОБА_11 є мешканцями м. Ізмаїл та між ними мали місце майнові відносини, що дає підстави вважати, що ОСОБА_4 через відносини які у нього склалися із ОСОБА_11 може вплива на останнього щодо зміни ним своїх показів.

19. Відповідно до статті 178 КПК України, оцінюючи у сукупності обставини, які враховуються при застосуванні запобіжного заходу, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення; тяжкість покарання; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місті його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини та неповнолітньої дитини; наявність у підозрюваного постійного місця роботи - декан факультету управління, адміністрування та інформаційної діяльності у Ізмаїльському державному гуманітарному університеті; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_4 , а саме - 1072676,16 грн., а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються обставини скоєного кримінального правопорушення та наявність постійного місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

20. Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив особливо тяжкий злочин, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, в подальшому може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, схиляючи останніх до викривлення показів, сторона обвинувачення просить застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

3. Позиції учасників кримінального провадження.

21. Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі, таке клопотання просив задовольнити. З приводу вручення письмового повідомлення про підозру дружині ОСОБА_4 пояснив, що першочергово вживалися заходи для повідомлення останнього про необхідність з`явитися до слідчого для вручення письмового повідомлення про підозру, однак коли вказані спроби виявилися марними, стороною обвинувачення було прийнято рішення відвідати підозрюваного за встановленим його місцем проживання. По приїзду за адресою: АДРЕСА_2 , було встановлено відсутність за вказаною адресою підозрюваного, при цьому дружина останнього повідомила, що місцеперебування її чоловіка їй не відоме, в зв`язку з чим, вказане письмове повідомлення про підозру було вручено дружині ОСОБА_4 .

22. Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення поданого клопотання, обґрунтовуючи свою правову позицію наступними доводами. Так, захисник повідомив, що його підзахисний не повідомлений у встановленому законом порядку про підозру, в зв`язку з чим, останній такого процесуального статусу не набув, що само по собі виключає можливість розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу відносно особи, яка процесуального статусу підозрюваного в рамках кримінального провадження не має. Крім того, захисник зазначив, що попри відсутність у його підзахисного процесуального статусу підозрюваного в рамках даного кримінального провадження, стороною обвинувачення в будь-якому випадку не доведено існування в рамках такого кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. В тому числі, захисник звернув увагу слідчого судді на відсутності як елементу складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, об`єктивної сторони такого кримінального правопорушення (злочину), а саме, вказав на не доведення стороною обвинувачення наявності обману або зловживання довірою в діях ОСОБА_4 . Окрему увагу, захисник звернув на відсутності в матеріалах даного клопотання будь-яких доказів реального існування в рамках такого кримінального провадження ризиків, на які в своєму клопотанні посилається сторона обвинувачення, а також зазначив на не можливості застосування запобіжного заходу виходячи виключно з тяжкості можливого покарання. З огляду на низку інших процесуальних недоліків клопотання сторони обвинувачення, які більш обширно захисником були зазначені у долучених до даного клопотання письмових запереченнях, а також з урахуванням характеризуючих його підзахисного матеріалів, захисник просив відмовити в задоволенні поданого клопотання у повному обсязі.

23. Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку свого захисника, проти задоволення поданого стороною обвинувачення клопотання заперечував, зазначивши, що провину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні він не визнає.

4. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні міри запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 .

24. Ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконанняпідозрюваним,обвинуваченимпокладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому жкримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.Слідчий,прокурорне мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

25. Ч. ч. 1, 2 ст. 182 КПК України домашній арешт полягає в забороніпідозрюваному,обвинуваченомузалишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

26. Ч. ч. 1, 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки,передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

27. Ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на ньогослідчим суддею, судом обов`язки, передбаченістаттею 194 цього Кодексу.

5. Вирішення питання наявності в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

28. 17.08.2020 року відносно ОСОБА_4 складено письмове повідомлення про підозру, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах. Вказане письмове повідомлення про підозру було вручено у спосіб, передбачений для вручення повідомлень дружині ОСОБА_4 ОСОБА_14 , за місцем їх спільного проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

29. В підтвердження існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, сторона обвинувачення посилається на: заяву про вчинення кримінальне правопорушення від ОСОБА_7 ; протокол допиту та додаткового допиту потерпілого ОСОБА_7 ; протокол огляду місця події від 13.08.2019 року; висновок експерта №412ТГ від 23.10.2019 року; протоколи допитів та додаткових допитів свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та інші матеріали поданого клопотання в сукупності.

30. Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

31. Так, слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).

32. Як вбачається з долученої до клопотання заяви громадянина ОСОБА_7 про вчинення злочину, останнім зазначається, що громадянином ОСОБА_4 здійснена крадіжка майна ПП «Комсервіс». Викладені обставини, крім того, підтверджуються протоколом додаткового допиту представника потерпілого ОСОБА_7 від 27.07.2020 року, в якому останній підтвердив відомі йому обставини можливого вчинення кримінально-протиправних дій ОСОБА_4 , вказавши, крім того, на існування між ними довірливих відносин, чим на його думку й скористався ОСОБА_4 . Крім того, про існування між ними довірливих відносин ОСОБА_7 також повідомляв 20.08.2019 року, під час його першочергового допиту в якості представника потерпілого.

33. Як вбачається з долученого до клопотання протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 13.08.2019 року, останній фактично повідомляє відомі йому обставини ймовірного вивезення з території Заводу залізобетонних плит, однак будь-які відомості відносно ОСОБА_4 останній не повідомляє.

34. Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_9 від 13.08.2019 року, останній повідомив, що на територію Заводу дійсно приїжджав ОСОБА_4 , й що через декілька днів відбулося вивезення плит з території Заводу.

35. Як вбачається з протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 13.08.2019 року, останній повідомляє, що пошуком покупця, в подальшому відповідними переговорами з продажу плит Заводу, в тому числі щодо суми відповідних грошових коштів за них, займався ОСОБА_4 .

36. Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_11 від 16.08.2019 року вбачається, що домовленість з приводу покупки плит Заводу він вів особисто з ОСОБА_4 , якому в подальшому й передав 200000 гривень в якості авансу. Крім того, останній зазначив, що подальшу суму грошових коштів у розмірі 700000 гривень він передав ОСОБА_8 , який повинен був їх передати ОСОБА_4 .

37. Обставини наявності домовленостей між ОСОБА_4 та ОСОБА_11 також підтвердив у своїх показах свідок ОСОБА_18 15.10.2019 року, й частково свідок ОСОБА_17 30.10.2019 року, який між тим зазначив, що вивезення плит з території Заводу організував ОСОБА_19 .

38. Крім того, стороною обвинувачення до клопотання долучено висновок експерта №412 ТГ від 23.10.2019 року, з якого вбачається, що ринкова вартість 684 залізобетонних дорожніх плит станом на середину травня 2018 року могла становити 1072676, 16 гривень.

39. Відтак, враховуючи наявні у слідчого судді матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey), слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

40. При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінально-протиправних дій.

41. В частині посилань сторони захисту на відомості щодо того, що ОСОБА_13 не набув в рамках даного кримінального провадження процесуального статусу підозрюваного, слідчий суддя зазначає наступне.

42. Так, відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченомустаттями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру,особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

43. Згідно ч. 1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

44. Відповідно до ч. 3 ст. 111 КПК України, повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченомуглавою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

45. Як вбачається з ч. 2 ст. 135 КПК України, у разітимчасової відсутностіособи замісцем проживанняповістка дляпередачі їйвручається підрозписку доросломучлену сім`їособи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

46. Слідчим суддею встановлено, про що вже було зазначено вище, що письмове повідомлення про підозру громадянину ОСОБА_4 було вручено його дружині ОСОБА_14 , за місцем їх спільного проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

47. Так, слідчий суддя враховує доводи прокурора в судовому засіданні, які будь-якими матеріалами спростовані не були в частині того, що за встановленим відомим місцем мешкання ОСОБА_4 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 , останнього виявлено не було, при цьому дружина ОСОБА_4 повідомила, що місце знаходження останнього їй не відоме, що може свідчити про те, що стороною обвинувачення не було встановлено місцезнаходження такої особи.

48. При цьому, слідчий суддя враховує, що в судовому засіданні з розгляду даного клопотання ОСОБА_4 підтвердив, що місцем його фактичного мешкання є: АДРЕСА_2 .

49. З огляду на викладене, враховуючи відповідні процесуальні строки, які передбачені Законом для вжиття заходів стороною обвинувачення для здійснення повідомлення особи про підозру, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення було дотримано відповідну процесуальну процедуру при здійсненні повідомлення про підозру в рамках даного кримінального провадження, а відтак громадянин ОСОБА_4 набув процесуального статусу підозрюваного в рамках кримінального провадження №12019160150001706від 08.08.2019 року.

50. В частині посилань сторони захисту на процесуальних порушеннях сторони обвинувачення, допущених при фактичному врученні письмового повідомлення про підозру дружині підозрюваного ОСОБА_14 , а саме щодо не роз`яснення процесуальних прав та обов`язків підозрюваного, не прийняття постанови про фіксування процесу здійснення означеної процесуальної дії, а також не повідомлення про здійснення такої фіксації, слідчий суддя зазначає наступне.

51. Так, в першу чергу, з огляду на відсутність у долучених до клопотання матеріалів відеофіксації, про яку йдеться в письмових запереченнях сторони захисту, слідчий суддя позбавлений процесуальної можливості перевірити факт роз`яснення процесуальних прав та обов`язків підозрюваного, а також повідомлення про здійснення фіксації процесуальної дії вручення письмового повідомлення про підозру.

52. Між тим, слідчий суддя зазначає, що в матеріалах даного клопотання у письмовому повідомленні про підозру наявна пам`ятка про процесуальні права та обов`язки підозрюваного, яка була вручена ОСОБА_14 , що підтверджується підписом останньої.

53. Щодо відсутності в матеріалах клопотання та матеріалах кримінального провадження №12019160150001706від 08.08.2019 року постанови про здійснення фіксації процесуальної дії у вигляді вручення повідомлення про підозру, слідчий суддя зазначає, що нормами ч. 1 ст. 107, ч. 3 ст. 110 КПК України, на які робить посилання сторона захисту не передбачено процесуального обов`язку особи, яка прийняла процесуальне рішення про здійснення фіксації процесуальної дії, за відсутності на це конкретної вказівки у Законі, приймати процесуальне рішення у вигляді постанови.

54. В частині посилань сторони захисту на відсутність в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, слідчий суддя зазначає наступне.

55. Так, в обґрунтування не доведення стороною обвинувачення об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, оскільки на думку сторони захисту не доведено факту зловживання довірою громадянином ОСОБА_4 , сторона захисту посилається на відсутність між останнім та ОСОБА_7 довірливих стосунків.

56. Між тим, як вбачається з долучених до клопотання протоколів допиту та повторного допиту в якості представника потерпілого ОСОБА_7 від 27.07.2020року та 20.08.2019 року, останній навпаки, зазначає, що саме довірливими відносинами між ними, ОСОБА_4 скористався при можливому вчиненні інкримінованих йому кримінально-протиправних дій.

57. Викладене, в сукупності з рештою письмових показів осіб, про які було зазначено в п. п. 33, 34, 35, 36 даної ухвали, знову ж таки дає підстави слідчому судді вважати про наявність на теперішній час в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

58. При цьому, слідчий суддя повторно зазначає, що на теперішній час не вирішується питання винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а лише вирішується питання ймовірності можливого вчинення останнім такого кримінального правопорушення (наявності обґрунтованої підозри).

6. Вирішення питання наявності/відсутності в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, на які своєму клопотанні посилається сторона обвинувачення.

59. З даного клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту вбачається, що в обґрунтування необхідності застосування відносно останнього міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту сторона обвинувачення посилається на необхідність запобігання в рамках такого кримінального провадження ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, при цьому відповідне обґрунтування щодо дійсної наявності таких ризиків сторона обвинувачення здійснює виключно відносно ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв`язку з чим, з огляду на положення ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя надає правову оцінку виключно можливому існуванню в рамках даного кримінального провадження двох наведених ризиків.

60. Так, в підтвердження існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України сторона обвинувачення посилається на обставини неявки підозрюваного ОСОБА_4 на відповідні виклики до слідчого, зазначаючи, що останній відповідних поважних причин для своєї неявки не мав.

61. Між тим, стороною захисту в судовому засіданні було долучено відповідні документи, якими означені доводи сторони обвинувачення в повній мірі спростовуються.

62. Так, захисником підозрюваного адвокатом ОСОБА_5 було долучено заяви про відкладення проведення слідчих (розшукових) дій у вигляді допитів ОСОБА_4 з відповідними додатками, а також супровідний лист старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області, датований 04.08.2020 року, з якого вбачається, що заяви про відкладення проведення допиту за участю ОСОБА_4 розглянуті та задоволені у повному обсязі.

63. Відтак, враховуючи викладені фактичні обставини, слідчий суддя не може посилатися на вказане обґрунтування сторони обвинувачення в підтвердження існування в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду.

64. Між тим, на думку слідчого судді, все ж, означений ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду) в мінімізованому ступені, проте наявний в рамках даного кримінального провадження.

65. Разом з тим, такий ризик обґрунтовується виключно ступенем тяжкості можливого покарання, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_4 у випадку подальшого доведення його вини у встановленому законом порядку перед судом, а саме усвідомленням останнім можливих негативним для себе наслідків, в зв`язку з ймовірно допущеними ним діями (інкримінованим кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 4 ст. 190 КК України).

66. В свою чергу долучені стороною захисту характеризуючі підозрюваного матеріали, а також його процесуальна поведінка в рамках такого кримінального провадження, зокрема і його прибуття за першим викликом до слідчого судді, свідчить про те, що існування такого ризику є незначним.

67. Що стосується обґрунтування сторони обвинувачення в частині існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого незаконного впливу з боку підозрюваного ОСОБА_4 на свідка ОСОБА_11 , оскільки такі особи проживають в одному населеному пункті м. Ізмаїл, й між ними склалися відповідні відносини, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

68. Як вбачається з фактичних обставин даного кримінального провадження, відомості за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені 08.08.2019 року.

69. Свідок ОСОБА_11 в рамках даного кримінального провадження, будучи попередженим про кримінальну відповідальність, в тому числі, за завідомо неправдиві покази, був допитаний 16.08.2019 року.

70. Протягом часу здійснення досудового розслідування в рамках даного кримінального провадження, до моменту набуття ОСОБА_4 процесуального статусу підозрюваного, останньому було відомо про наявність даного кримінального провадження, що підтверджується як матеріалами даного клопотання (заявами про перенесення проведення слідчих (розшукових) дій), так і доводами прокурора та захисника підозрюваного в судовому засіданні.

71. Натомість, слідчий суддя зазначає, що матеріали даного клопотання не містять будь-яких належних доказів, які б свідчили як про те, що підозрюваний ОСОБА_4 вживав будь-які спроби, спрямовані на встановлення контактного спілкування зі свідком ОСОБА_11 , так і про те, що останній здійснював спроби незаконного тиску на таку особу.

72. Якщо виходити з обґрунтування сторони обвинувачення, то означений ризик можна інкримінувати підозрюваному ОСОБА_4 по відношенню до будь-якої особи, яка проживає в м. Ізмаїл та має будь-яке відношення до Заводу або ж ПП «Коммсервіс».

73. З огляду на викладене, враховуючи час, протягом якого триває досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження та позитивну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя не може визнати обґрунтованими доводи сторони обвинувачення в частині існування в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді незаконного впливу з боку підозрюваного на свідка ОСОБА_11 .

74. В частині формального посилання сторони обвинувачення на існування в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя вважає, що оскільки у клопотанні відсутнє будь-яке обґрунтоване мотивування щодо того, яким чином, в якій формі та з огляду на які наявні фактичні обставини підозрюваний ОСОБА_4 може здійснити такі дії, існування такого ризику стороною обвинувачення жодним чином доведено не було.

7. Вирішення питання можливості/не можливості застосування в рамках даного кримінального провадження більш м`якого запобіжного заходу.

75. Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, після тримання під вартою, домашній арешт є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

76. При цьому, ризик, це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України. Між тим, чинний КПК України не вимагає надання відповідних доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема й у випадку застосування відносно нього більш м`якого запобіжного заходу, однак перед слідчим суддею повинна бути доведена наявність реальної можливості здійснити підозрюваним такі дії в майбутньому, в зв`язку з чим, слідчим суддею повинен бути обраний такий запобіжний захід, який в повній мірі буде здатним запобігти можливому прояву означених дій з боку підозрюваного.

77. Як встановлено слідчим суддею, в рамках даного кримінального провадження дійсно існує обґрунтована підозра за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

78. Крім того, в рамках даного кримінального провадження встановлено існування, хоча й в мінімальному вигляді, проте ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду.

79. Відтак, в цілому стороною обвинувачення було доведено існування обставин, визначених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 194 КПК України.

80. Між тим, що стосується обставини, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, то в поданому клопотанні не просто відсутнє належне обґрунтування не можливості застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, але й попросту відсутнє хоча б якесь обґрунтування в цій частині.

81. Натомість як вбачається з долучених стороною захисту в судовому засіданні характеризуючих підозрюваного ОСОБА_4 матеріалів, останній являється одруженою особою, яка на утриманні має двох малолітніх дітей, 30.05.2018 року та 28.04.2020 року, що з огляду на відомості в частині того, що підозрюваний має постійне місце проживання, де останній мешкає разом зі своєю сім`єю, безумовно свідчить про наявність у ОСОБА_4 міцних соціальних зв`язків.

82. Крім того, стороною захисту були долучені відомості в частині наявності у підозрюваного ОСОБА_4 офіційного місця праці, й відповідно постійного джерела доходу.

83. Так, згідно долученої стороною захисту характеристики відносно ОСОБА_4 за місцем вимоги (Ізмаїльський державний гуманітарний університет), останній виявив себе талановитим науковцем, зарекомендував себе позитивно, як фахівець у певній галузі освіти. Ділові якості проявив на найвищому рівні, постійно прагне до самовдосконалення. За характером спокійний та врівноважений, має тільки позитивні відгуки від колег викладачів університету та студентів.

84. В цілому, слідчий суддя враховує, що підозрюваний ОСОБА_4 є особою, раніше не судимою, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, натомість на теперішній час лише підозрюється у можливому вчиненні кримінального правопорушення, натомість вина такої особи будь-яким чином не доведена.

85. З огляду на викладене у сукупності, на думку слідчого судді, достатнім запобіжним заходом відносно підозрюваного ОСОБА_4 , який достатнім чином гарантує належну процесуальну поведінку підозрюваного та забезпечить досягнення мети запобіжного заходу, буде запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

8. Правова оцінка решті доводів сторони захисту.

86. Окремо слідчий суддя надає правову оцінку доводам сторони захисту, які містяться в письмових запереченнях на клопотання, а також були повідомлені в ході свого виступу захисником підозрюваного адвокатом ОСОБА_5 .

87. Так, щодо посилання захисника на те, що заява про вчинення кримінального правопорушення стосувалася кримінально-правової кваліфікації, передбаченої ст. 185 КК України, при цьому відомості до ЄРДР були внесені за ч. 4 ст. 190 КК України, в зв`язку з чим, якщо першочергово кримінальне провадження було розпочато за ст. 185, то в матеріалах кримінального провадження повинна бути постанова про перекваліфікацію, слідчий суддя зазначає, що згідно наявних у слідчого судді матеріалів, будь-які відомості в частині внесення до ЄРДР в рамках кримінального провадження №12019160150001706від 08.08.2019 року відомостей за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК України, матеріали такого клопотання не містять.

88. Натомість, з наявного витягу з кримінального провадження №12019160150001706від 08.08.2019 року вбачається, що відомості до ЄРДР були внесені 08.08.2019 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

89. За таких обставин, оскільки прийняти процесуальне рішення про перекваліфікацію кримінально-протиправних дій можливо виключно в тому випадку, коли першочергово досудове розслідування здійснюється за однією статтею КК України, між тим наявні підстави для здійснення досудового розслідування за іншою статтею КК України, з огляду на відсутність у слідчого судді будь-яких відомостей в частині того, що дійсно, в рамках даного кримінального провадження досудове розслідування здійснювалося за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення (долучених до клопотання матеріалах), передбаченого ст. 185 КК України, слідчий суддя не може визнати обґрунтованими доводи сторони захисту в частині того, що в рамках даного кримінального провадження повинна бути постанова про відповідну перекваліфікацію.

90. В частині доводів сторони захисту, щодо того, що у витягу з ЄРДР потерпілим вбачається ОСОБА_7 , тоді як у повідомленні про підозру потерпілим значиться юридична особа ПП «Коммсервіс», слідчий суддя також не може визнати обґрунтованими означені доводи захисника, виходячи з наступного.

91. Як вбачається з наявних у слідчого судді матеріалів, відомості за фактом можливого вчинення в рамках кримінального провадження №12019160150001706від 08.08.2019 року кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України були внесені за заявою ОСОБА_7 .

92. Як вбачається з витягу з ЄРДР в рамках кримінального провадження №12019160150001706від 08.08.2019 року, в графі «ПІБ потерпілого, заявника» - значиться ОСОБА_7 , що відповідає дійсності, оскільки останній дійсно являється заявником в рамках такого кримінального провадження.

93. При цьому, з решти долучених до клопотання матеріалів, зокрема й тих, на які посилається сторона захисту, потерпілим в рамках даного кримінального провадження є юридична особа ПП «Коммсервіс», при цьому громадянин ОСОБА_7 являється представником потерпілого ПП «Коммсервіс», в якості кого останній двічі допитувався в рамках даного кримінального провадження.

94. Що стосується доводів сторони захисту про не можливість проведення допиту громадянина ОСОБА_7 в якості представника потерпілого, оскільки допит такої особи повинен здійснюватися в якості свідка, слідчий суддя також не може погодитися з такими міркуваннями сторони захисту, оскільки як вже було зазначено, потерпілою особою в рамках даного кримінального провадження є юридична особа, між тим згідно п. 1 ч. 2 ст. 65 КПК України, в рамках кримінального провадження не можуть бути допитані в якості свідків, зокрема, представники потерпілих.

95. Посилання сторони захисту щодо недопустимості протоколу допиту в якості свідка 13.08.2019 року громадянина ОСОБА_8 , оскільки його слова є засобом ухилитися від відповідальності слідчий суддя розглядає як необґрунтовані, оскільки у слідчого судді відсутні будь-які відомості щодо можливої причетності до інкримінованих підозрюваному ОСОБА_4 дій, громадянина ОСОБА_8 .

96. В тому числі, слідчий суддя в аспекті даного питання зазначає, що дане кримінальне провадження не здійснюється відносно громадянина ОСОБА_8 , останній в рамках такого кримінального провадження виступає в якості свідка, при цьому відповідні показання останній надавав в рамках кримінального провадження, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів.

9. Висновки слідчого судді.

97. Дослідивши подане стороною обвинувачення клопотання та долучені до нього матеріали, в тому числі матеріли, які надійшли з боку сторони захисту в сукупності, вислухавши думку учасників судового засідання, а також належним чином врахувавши норми діючого законодавства, слідчий суддя приходить до переконання, що правові підстави для задоволення поданого клопотання та застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у слідчого судді відсутні, натомість в рамках даного кримінального провадження відносно підозрюваного ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням на останнього відповідних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 17.10.2020 року, в межах двомісячного строку досудового розслідування в рамках такого кримінального провадження.

98. Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне вказати стороні обвинувачення на неприпустимості здійснення у своєму клопотанні за відсутності відповідного судового рішення, посилання на факт вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а також на факту встановлення його вини.

99. За таких обставин та враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 176-178,179,181,184,193,194,196 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенніклопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження №12019160150001706від 08.08.2019 року відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти напідозрюваного ОСОБА_4 ,строкомдо17.10.2020 року, в межах строків досудового розслідування, наступні обов`язки:

1)прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 2 ст. 179 КПК України, у разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 .

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1