Рішення

від 23.06.2020 по справі 369/12740/14-ц

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/12740/14-ц

Провадження № 2/369/1266/20

РІШЕННЯ

Іменем України

23.06.2020 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

секретаря Середенко Б.С., Одинцов О.С.

за участі представника позивача: Педенко Д.В.

представника позивача Демченко Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом громадської організації Об`єднання жителів забудовників та землевласників села Гатне до Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 про визнання недійсними рішень сільської ради, державних актів на право власності на земельні ділянки та скасування державної реєстрації земельних ділянок ,

в с т а н о в и в :

У грудні 2014 року Громадська організація Об`єднання жителів забудовників та землевласників села Гатне звернулась до суду з позовом до Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 про визнання недійсними рішень сільської ради, державних актів на право власності на земельні ділянки та скасування державної реєстрації земельних ділянок.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що власники земельних ділянок, розташованих на АДРЕСА_1 об`єдналися в ГО Об`єднання жителів забудовників землевласників села Гатне для колективного здійснення своїх прав. В межах вулиць Ярослава Мудрого - Володимирської - Південної - Андріївської с. Гатне Києво-Святошинського району Київської області знаходилась інша земельна ділянка із замкненою водоймою, яка була створена для накопичування та відводу поверхневого стоку, яка відповідно до листа від 20 травня 2014 року №134/164-Державного агентства водних ресурсів України відносилась до земель водного фонду. Згідно Генерального плану села Гатне, затвердженого рішенням ХХІІ сесії VI скликання Гатненської сільської ради від 10 квітня 2012 року №2, земельна ділянка в межах АДРЕСА_1 була призначена для створення зеленої зони рекреації зі збільшенням площі водойму, тобто, для загального користування нею мешканцями с. Гатне, в тому числі членами ГО Об`єднання жителів забудовників та землевласників села Гатне . В державних актах на право власності членів ГО Об`єднання жителів забудовників та землевласників села Гатне на земельні ділянки також зазначено, що земельна ділянка в межах зазначених вулиць відноситься до земель загального користування. Проте, оскаржуваними рішеннями Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, без внесення змін до Генерального плану села Гатне, земельна ділянка в межах вулиць Ярослава Мудрого - Володимирської - Південної - Андріївської у с. Гатне Києво-Святошинського району Київської області, була надана у приватну власність під забудову відповідачам. Оскільки, відповідачами проводяться роботи по інженерній підготовці території в районі земельних ділянок з підсипкою ґрунтом, такі роботи, згідно листа Державного агентства водних ресурсів України від 20 травня 2014 року за №134/154 призведуть до підтоплення на вулицях села Гатне та присадибних ділянках. Позивач просив визнати незаконними рішення Гатненської сільської ради від 27 листопада 2012 року про надання земельної ділянки у приватну власність відповідачам за №№96, 97, 100,140, 144, 150, 154, 155, 157; визнати недійсними державні акти на право власності, видані відповідачам на підставі оскаржуваних рішень сільської ради, та скасувати державну реєстрацію земельних ділянок.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області віл 06 лютого 2015 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 12 березні 2015 року про виправлення описки, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 02 червня 2015 року, у задоволенні позовних вимог ГО Об`єднання жителів забудовників та землевласників села Гатне відмовлено.

Ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 листопада 2015 року Касаційну скаргу Громадської організації Об`єднання жителів забудовників та землевласників села Гатне задоволено частково, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 лютого 2015 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 02 червня 2015 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

24 грудня 2015 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області справу прийнято до провадження.

У судовому засіданні представники позивача вимоги підтримали. Просили суд задоволити позов.

У судове засідання представник відповідачів не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений. Подав заперечення проти позову. Просив суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції від 12.06.2009 №2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі Христов проти України суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 59 Земельного кодексу України та ст. 4 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них.

Згідно з вимогами ст. ст. 60, 88 ЗК України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги і шириною уздовж урізу води (у меженний період) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як за 3 гектари 25 метрів. При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

За правилами ст. 61 ЗК України, ст. 89 Водного кодексу України у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво, будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач гаражів та стоянок автомобілів.

Статтею 83 ЗК України передбачено, що землі водного фонду, до яких належать і прибережні захисні смуги, не можуть передаватися у приватну власність.

Згідно зі ст. 38 ЗК України, до земель житлової та громадської забудов, належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовують для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, іншій об`єктів загального користування.

За приписами ст. 39 ЗК України, використання земель житлової ті громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

При розгляді справи судом встановлено, що рішенням Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 16 червня 2012 року за №20 Про віднесення територій с. Гатне до категорії земель житлової та громадська забудови було віднесено до категорії земель житлової та громадської забудови наступні території: масив парники ( АДРЕСА_2 ); АДРЕСА_1 ; територія, що обмежена вулицями АДРЕСА_3 ; територія по АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 .

Рішенням Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 27 листопада 2012 року за №96 Про передачу у власність земельної ділянки громадянці України ОСОБА_10 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_4 затверджено проект землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки у власність громадянки ОСОБА_10 та передано у власність останньої земельну ділянку загальною площею - 0,1200 га (рілля) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд АДРЕСА_4 . На підставі зазначеного рішенні 21 грудня 2012 року па ім`я ОСОБА_10 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №932046, кадастровий номер 3222481601:01:051:5078.

Рішенням Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 27 листопада 2012 року за №97 Про передачу у власність земельної ділянки громадянину України ОСОБА_11 для будівництва и обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_4 затверджено проект землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_11 та передано у власність останнього земельну ділянку загальною площею - 0,1200 га (рілля) для будівництва та обслуговування жилого будинку, (господарських будівель і споруд АДРЕСА_4 . На підставі зазначеного рішення 21 грудня 2012 року на ім`я ОСОБА_11 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЙ №932047, кадастровий номер 3222481601:01:051:5079.

Рішенням Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 27 листопада 2012 року за №100 Про передачу у власність земельної ділянки громадянці України ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_4 затверджено проект землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки у власність громадянки ОСОБА_1 та передано у власність останньої земельну ділянку загальною площею - 0,1193 га (рілля) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд АДРЕСА_4 . На підставі зазначеного рішення 20 грудня 2012 року на ім`я ОСОБА_1 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЙ №932032, кадастровий номер 3222481601:01:051:5067.

Рішенням Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 17 грудня 2012 року за №140 Про передачу у власність земельної ділянки громадянину України ОСОБА_14 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_11 та передано у власність останнього земельну ділянку загальною площею - 0,0630 га (рілля) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд АДРЕСА_1 . На підставі зазначеного рішення 24 грудня 2012 року на ім`я ОСОБА_14 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЙ №932783, кадастровий номер 3222481601:01:051:5101.

Рішенням Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 17 грудня 2012 року за №144 Про передачу у власність земельної ділянки громадянці України ОСОБА_7 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки у власність громадянки ОСОБА_7 та передано у власність останньої земельну ділянку загальною площею - 0,1204 га (рілля) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд АДРЕСА_1 . На підставі зазначеного рішення 24 грудня 2012 року на ім`я ОСОБА_7 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЙ №946994, кадастровий номер 3222481601:01:051:5096.

Рішенням Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 17 грудня 2012 року за №150 Про передачу у власність, земельної ділянки громадянці України ОСОБА_13 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_4 затверджено проект землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки у власність громадянки ОСОБА_13 та передано у власність останньої земельну ділянку загальною площею - 0,1161 га (рілля) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд АДРЕСА_4 . На підставі зазначеного рішення 24 грудня 2012 року на ім`я ОСОБА_13 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЙ №310763, кадастровий номер 3222481601:01:051:5095.

Рішенням Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 17 грудня 2012 року за №154 Про передачу у власність земельної ділянки громадянину України ОСОБА_12 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_12 та передано у власність останнього земельну ділянку загальною площею - 0,1231 га (рілля) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд АДРЕСА_1 . На підставі зазначеного рішення 24 грудня 2012 року на ім`я ОСОБА_12 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЙ № 947000, кадастровий номер 3222481601:01:051:5102.

Рішенням Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 17 грудня 2012 року за №155 Про передачу у власність земельної ділянки громадянину України ОСОБА_9 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 , Гатненської сільської ради затверджено проект землеустрок щодо відведення зазначеної земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_9 та передано у власність останнього земельну ділянку загальнок площею - 0,1191 га (рілля) для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд АДРЕСА_1 . На підставі зазначеного рішення 24 грудня 2012 року на ім`я ОСОБА_9 було видано державний акти право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3222481601:01:051:5094.

Рішенням Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 17 грудня 2012 року за № 157 Про передачу у власність земельних ділянок громадянам України ОСОБА_6 та ОСОБА_5 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель споруд в АДРЕСА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення зазначених земельних ділянок у власність громадянам ОСОБА_6 та ОСОБА_5 передано у власність останнім земельні ділянки загальною площею - 0,0600 га (рілля) та 0,1200 га (рілля) відповідно для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд АДРЕСА_1 . На підставі зазначеного рішення 24 грудня 2012 року на ім`я ОСОБА_5 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЙ №310785, кадастровий номер 3222481601:01:051:5107 та на ім`я ОСОБА_6 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЙ №310780, кадастровий номер 3222481601:01:051:5107.

Згідно ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад та надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 34 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Статтею 46 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні вирішення відповідно до Закону питань регулювання земельних відносин, відноситься до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад та здійснюються на сесіях цих рад шляхом прийняття рішень.

Також, ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно зі ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Аналіз норм ЦК України вказує на те, що право власності - це сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням власником належним йому майном на свій розсуд і в своїх інтересах, усунення третіх осіб від протиправного втручання у сферу його володіння цим майном, а також обов`язки власника не порушувати прав та законних інтересів інших осіб.

Відповідно до ст.81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Так, спірні земельні ділянки з таким цільовим призначенням передбачені генеральним планом, що підтверджується викопіюванням з проекту генерального плану місця розташування спірних земельних ділянок.

Рішеннями Гатненської сільської ради було змінено цільове призначення земельних ділянок і дані рішення про зміну цільового призначення спірних земельних ділянок позивачами не оскаржувалося, а тому рішення про передачу земель з цільовим призначенням для житлової та громадської забудови є законними та не підлягають скасуванню.

В своєму позові позивач посилається на те, що Гатненська сільська рада незаконно змінила цільове призначення земельних ділянок. Однак відповідно до рішення Гатненської сільської ради вищевказані землі за своїм основним цільовим призначенням відносяться до категорії земель житлової та громадської забудови. Позивач вказує, що дані рішення є незаконними, оскільки сільська рада не мала на це права, однак відповідно до статті 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Також позивач посилається на те, що відповідно зі статтею 186-1 ЗК України проекти землеустрою щодо земельних ділянок водного фонду підлягають погодженню з центральним органом виконавчої влади, проте, як вбачається з вищевикладеного Гатненською сільської радою на підставі ст. 122 ЗК України було змінено цільове призначення земельних ділянок, тому наявність такого погодження не потрібна, так як вищевказані земельні ділянки не відносилися до земель водного фонду.

Також слід зазначити що, пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі Федоренко проти України від 30 червня 2006 року суд акцентував увагу на Рішення Європейського суду з прав людини від 24 червня 2003 року у справі Stretch v. United Kingdom ( Стретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії ), виходячи зі змісту пунктів 32-35 якого звертаючись із заявою до уповноважених органів та, виконуючі визначені чинним законодавством умови, та, дотримуючись відповідного порядку, відповідач мав право очікувати про набуття майнового права в значенні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції.

У вказаному рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що наявність порушень з боку органу публічної влади при передачі майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила. Оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчиненні з боку публічного органу, а не громадянина, в такому випадку мало місце непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та відповідно відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції.

Зважаючи на викладене, здійснюючи публічно-правові функції в сфері надання земельної ділянки у власність відповідно до положень Земельного кодексу України сільська рада діяла як суб`єкт владних повноважень і повинна була приймати рішення в межах чинного на час законодавства. Тому відповідачі мали обґрунтовані очікування щодо дотримання суб`єктом владних повноважень при прийнятті ним рішення вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, тобто, розраховував на те, що суб`єкт владних повноважень діятиме на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, які встановлені ст.19 ЗК України. Принципом земельного законодавства є забезпечення раціонального використання та охорони землі.

Згідно ст. 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до ст.21 ЗК України, порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.

Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, щодо регулювання земельних відносин і з вказаних питань рада в межах своїх повноважень приймає акти у формі рішень( ст.59 вказаного Закону).

Як встановлено в судовому засіданні, рішенням Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 16 червня 2012 року за №20 Про віднесення територій с. Гатне до категорії земель житлової та громадської забудови було віднесено до категорії земель житлової та громадської забудови наступні території: масив, в тому числі спірні земельні ділянки.

Зазначене рішення ради не скасоване та є чинним.

В подальшому рішенням Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 27 листопада 2011 року, спірні земельні ділянки були надані у приватну власність під забудову наступним громадянам: ОСОБА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3222481601:01:051:5067, рішення сільської ради №100; ОСОБА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 3222481601:01:051:5095, рішення сільської ради №150; ОСОБА_5 , кадастровий номер земельної ділянки 3222481601:01:051:5107, рішення сільської ради №157; ОСОБА_6 , кадастровий номер 3222481601:01:051:5106, рішення сільської ради №157; ОСОБА_7 , кадастровий номер 3222481601:01:051:5096, рішення сільської ради №144; ОСОБА_8 , кадастровий номер земельної ділянки 3222481601:01:051:5101, рішення сільської ради №140; ОСОБА_9 , кадастровий номер земельної ділянки 3222481601:01:051:5094, рішення сільської ради №155; ОСОБА_10 , кадастровий номер земельної ділянки 3222481601:01:051:5078, рішення сільської ради №96; ОСОБА_11 , кадастровий номер земельної ділянки 3222481601:01:051:5079, рішення сільської ради №97; ОСОБА_12 , кадастровий номер земельної ділянки 3222481601:01:051:5102, рішення сільської ради №154.

Згідно ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Стаття 153 ЗК України визначає, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до положень пункту 3 розділу Х Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року за №55-XII, яка належить до актів конституційного законодавства, та положень статті 19 Закону України Про міжнародні договори України від 29 червня 2004 року за №1906-IV, в Україні закріплено принцип пріоритету загальновизнаних норм міжнародного права перед нормами внутрішньодержавного права, відповідно до яких, в разі, якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, - то застосовуються правила міжнародного договору.

07.07.1997 року Верховною Радою України прийнято закон України за №475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції , які відповідно до положень статті 9 Конституції України стали частиною національного законодавства України.

В свою чергу, відповідно до положень Протоколу №1 до цієї Конвенції, не можуть застосовуватися норми внутрішньодержавних нормативно-правових актів (за винятком норм конституційних актів), що суперечать цим положенням.

Крім того, відповідно до положень статті 27 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, до якої Україна приєдналась згідно указу Президії Верховної Ради Української РСР Про приєднання Української Радянської Соціалістичної Республіки до Віденської конвенції про право міжнародних договорів від 14 квітня 1986 року за № 2077-XI, яка також є частиною внутрішнього законодавства України, не можна посилатись на положення внутрішнього права України, як на виправдання для невиконання умов Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року і протоколів до неї.

Згідно положень статті 32 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, юрисдикція Європейського суду з прав людини поширюється на всі питання тлумачення і застосування цієї Конвенції та протоколів до неї.

Вищезазначені тлумачення містяться у рішеннях, що постановляє Європейський суд з прав людини. Відповідно до положень статті 46 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Україна, як сторона цієї Конвенції, зобов`язалась виконувати рішення Європейського суду з прав людини.

Положеннями статті 19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року за №3477-IV, Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року та практику Європейського суду з прав людини визнано джерелом права в Україні та покладено на суди обов`язок при здійсненні судочинства застосовувати у своїх рішеннях тлумачення Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, які надані Європейським судом з прав людини.

Згідно зі ст.1 Першого протоколу Конвенції, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі Федоренко проти України від 30 червня 2006 року визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути існуючим майном або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні виправданими очікуваннями щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Виходячи зі змісту пунктів 32-35 рішення Європейського суду з прав людини Стретч проти Сполученого Королівства від 24 червня 2003 року майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади.

За висновком Європейського Суду з прав людини в зазначеній справі наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила . Оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, в такому випадку мало місце непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції .

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно з вимогами ч.2 ст. 27 ЦПК України всі наявні докази для підтвердження своїх вимог та заперечень сторони повинні надати до початку розгляду справи по суті.

Проаналізувавши матеріали справи, суд не вбачає підстав для задоволення позову, оскільки Позивачем не доведено фактів порушення законодавства з боку Відповідачів - фізичних осіб та сільської ради, більш того при прийнятті оскаржуваних рішень Гатненська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області в межах наданих їй законом повноважень, не порушуючи права та інтереси Позивачів; більш того відсутні належні та допустимі докази віднесення спірних земельних ділянок до категорії земель водного фонду, у зв`язку із чим у разі задоволення позову суд би допустив непропорційне втручання у право власника на мирне володіння своїм майном та порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, яка є частиною національного законодавства України.

Також, слід зазначити, що зважаючи на позицію Верховного Суду України викладену у Постанові Пленуму Про судове рішення у цивільній справі №14 від 18 грудня 2009 року, оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Проте, позивачем не конкретизовано яким чином спірні рішення ради та правовстановлюючі документи Відповідачів на земельні ділянки порушують його особисті права та не доведено, яким чином будуть порушені права позивача після забудови спірних земельних ділянок, а обмежились лише власними припущеннями, загальними вило словами, не подаючи суду належні та допустимі докази на підтвердження цим обставинам.

Натомість доводи позивачів спростовуються висновком експертів №5-05/10 за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи від 5 жовтня 2018 року. А саме, недобудований дренажний колектор, який розташований між вулицями Ярослава Мудрого, Південна та Лугова в с. Гатне Києво-Святошинського району Київської області є об`єктом нового будівництва станом на час проведення експертизи.

Недобудований дренажний колектор, який розташований між вулицями Ярослава Мудрого, Південна та Лугова в с. Гатне Києво-Святошинського району Київської області не є гідротехнічною спорудою станом на час проведення експертизи у відповідності до даних, що містяться в матеріалах справи №369/12740/14-ц, та даних, отриманих в результаті огляду: об`єкт не введений в експлуатацію належним чином, не може експлуатуватися та, відповідно, не може виконувати свого функціонального призначення згідно з п.12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; об`єкт є незакінченим будівництвом, що не відповідає вимогам п.3.148 ДБН В.2.4-1-99 Меліоративні системи та споруди , які висуваються до осушувальних систем щодо сполучення між її елементами; інженерний задум та склад дренажної системи в недобудованій частині є невідомим; невідомо, до якої меліоративної системи за значенням (загальнодержавного значення, міжгосподарської або внутрішньогосподарської), відноситься об`єкт.

У відповідності до п.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Згідно частини 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вимог ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необхідність відмови у позовних вимогах.

Зважаючи на вищенаведене, з огляду на позицію, викладену у Постанові Пленуму Верховного суду України Про судове рішення у цивільній справі № 14 від 18 грудня 2009 року, відповідно до ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 3, 13, 14, 19, 41, 121 Конституції України, ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ст.ст. 3, 15, 16, 321, 393 ЦК України, ст. ст. 20, 153 Земельного кодексу України 2001 року, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд-

в и р і ш и в :

У задоволенні позову громадської організації Об`єднання жителів забудовників та землевласників села Гатне до Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 про визнання недійсними рішень сільської ради, державних актів на право власності на земельні ділянки та скасування державної реєстрації земельних ділянок відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 03 липня 2020 року.

Суддя