Ухвала

від 31.08.2020 по справі 420/6354/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 420/6354/19

адміністративне провадження № К/9901/20574/20

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2020 у справі за позовом Приватного підприємства "Віадук" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Одеській області подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2020.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Як передбачено пунктом 4 частини 2 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Отже, аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанції було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Окрім того, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення у ній норми права, щодо правильного застосування якої є висновок Верховного Суду, безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга. Обов`язковою умовою є те, що ця норма матеріального права повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанцій в межах підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.

В касаційній скарзі Головне управління ДПС в Одеській області, як одну з підстав касаційного оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2020, вказує пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, посилаючись на те, що суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржувані судові рішення без урахування висновку Верховного Суду, викладеного в постановах від 10.06.2020 у справі №1.380.2019.004752 та від 05.06.2018 у справі №803/1420/17.

Однак, скаржник не вказує, які саме норми матеріального права неправильно застосовані та/або які норми процесуального права (та у якій конкретно постанові) порушені/застосовані судом апеляційної інстанції інакше, ніж Верховним Судом у зазначених постановах .

Одночасно, як на підставу касаційного оскарження Головне управління ДПС в Одеській області посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Разом з тим слід відзначити, що зміст пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України в системному зв`язку із іншими нормами КАС України (зокрема, щодо повноважень суду касаційної інстанції та самої суті касаційного перегляду рішень судів попередніх інстанцій) свідчить про те, що підставою касаційного оскарження судових рішень може бути відсутність висновку Верховного Суду саме щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Водночас, окрім посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, в касаційній скарзі не вказано, яку норму матеріального права застосовано неправильно (чи порушено норму (і яку саме) процесуального права), щодо застосування якої Верховний Суд не зробив висновок, а отже не викладені в розумінні наведених законодавчих приписів підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, що, в свою чергу, не узгоджується з положеннями частини 4 статті 328 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2020 у справі за позовом Приватного підприємства "Віадук" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

СуддяС.С. Пасічник