Ухвала

від 29.10.2020 по справі 420/6354/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 жовтня 2020 року

Київ

справа №420/6354/19

адміністративне провадження №К/9901/26461/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів - Шишова О. О., Яковенка М. М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2020 року у справі №420/6354/19 за позовом Приватного підприємства Віадук до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

у с т а н о в и в :

Зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 15 липня 2020 року, у відкритому судовому засіданні, повний текст постанови складено 16 липня 2020 року, а касаційну скаргу направлено 12 жовтня 2020 року, тобто з пропуском установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження.

Головне управління ДПС у Одеській області, в особі представника Пояркової К. М., подало клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що вперше касаційна скарга у цій справі подавалася у строки установлені процесуальним законом, проте ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2020 року скарга повернута, як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2020 року у справі №420/6354/19.

Крім того, відповідач просить врахувати ситуацію з ростом чисельності випадків захворювання на гостру респіраторну хворобу, спричинену коронавірусом COVID-19 серед працівників Головного управління ДПС у Одеській області та встановлення на всій території України карантину. На підтвердження вказаних обставин до матеріалів касаційної скарги додано світлокопію результату аналізу ОСОБА_1 .

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.

Судом встановлено, що вперше касаційну скаргу у цій справі відповідачем подано в межах строків, проте ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2020 року повернута, оскільки скаржником у касаційній скарзі не наведено конкретної підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Як вбачається з відомостей реєстраційної картки поштового повідомлення (провадження №К/9901/20574/20) ухвалу Верховного Суду від 31 серпня 2020 року про повернення вперше поданої касаційної скарги у цій справі скаржником отримано 07 вересня 2020 року, проте повторно цю касаційну скаргу направлено до суду поштою лише 12 жовтня 2020 року, тобто більше ніж через місяць з дня отримання копії ухвали про повернення вперше поданої касаційної скарги, що свідчить про необґрунтоване зволікання з боку скаржника щодо повторного звернення до касаційного суду з цією касаційною скаргою.

Посилання скаржника на установлення карантину на території України з метою попередження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19 є необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній з 02 квітня 2020 року до 16 липня 2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

17 липня 2020 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18 червня 2020 року № 731-IX, яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України (далі - Закон № 731-IX).

Вказаним Законом законодавець по-іншому врегулював питання процесуальних строків під час дії карантину, які були продовжені на строк дії карантину Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30 березня 2020 року № 540-ІХ, який набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Так, Законом № 731-IX пункт 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 року, N48, ст. 436) викладено в такій редакції: 3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином .

В той же час, з огляду на приписи, зокрема, статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Відтак, відповідач в особі свого керівника, який, в силу наданих йому повноважень, має можливість безпосереднього впливу на процес організації діяльності податкового органу, повинен забезпечити належний рівень здійснення претензійно - позовної роботи з урахуванням, окрім іншого, структурних особливостей установи, обсягу навантаження на працівників та перерозподілу їх службових обов`язків, кадрових питань та пов`язаних із цим факторів, а тому зазначені відповідачем підстави для поновлення строку касаційного оскарження не можна визнати поважними, оскільки вони не пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги і не надають права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень.

Ураховуючи те, що клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не обґрунтовано неможливістю учинення конкретної процесуальної дії у зв`язку із обмеженнями, впровадженими у зв`язку із карантином, Суд визнає неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень у справі №420/6354/19.

Суд звертає увагу скаржника, що для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі посилання повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.

Відповідно до частини третьої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.

Крім цього, в порушення вимог частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору та про підстави звільнення від сплати судового збору суд не повідомлено.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду сплачується 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір в редакції, чинній на час звернення позивача до суду, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, розмір судового збору складав 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, розмір судового збору складав 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік визначено, що станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921,00 грн.

Позов у цій справі заявлено юридичною особою у 2019 році, який містить вимоги майнового характеру у загальному розмірі 1110800,49 грн.

Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 33324,02 грн ((1110800,49 грн х 1,5 %) х 200%).

До касаційної скарги додано платіжне доручення від 18 серпня 2020 року №2670 про сплату судового збору на суму 28815,00 грн.

Отже, скаржнику необхідно доплатити 4509,02 грн.

Частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження вказавши інші підстави та надавши належні докази на підтвердження поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження та документу про сплату судового збору.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Печерському районі/Печерський район/22030102; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код ЄДРПОУ: 38004897; код банку отримувача: 899998; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) ; призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(дата оскарження справи) по справі

---

(номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 330-332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2020 року у справі №420/6354/19 - залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О. О. Шишов

М. М. Яковенко