Постанова

від 27.08.2020 по справі 810/1870/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 810/1870/16

адміністративне провадження № К/9901/39674/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2016 року (суддя Василенко Г.Ю.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017 року (головуючий суддя Кучма А.Ю., судді: Аліменко В.О., Безименна Н.В.) у справі № 810/1870/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма Будконтракт до Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма Будконтракт (надалі позивач, Товариство) звернулося до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області (правонаступником якої є Києво-Святошинська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області) (надалі відповідач, податковий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень, якими зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість та збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість .

Київський окружний адміністративний суд постановою від 27.09.2016 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017 року, позов задовольнив. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення - рішення від 11.11.2015 року № 0001542202/4003 та № 0001532202/4004.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень, обов`язку доказування правомірності спірних рішень не виконано та не доведено належними та достатніми доказами фактів безпідставного чи неправомірного формування позивачем податкового кредиту.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове, яким відмовити у задоволення позовних вимог.

Податковий орган, зокрема, зазначає суть доктрини реальності господарської операції полягає в тому, що наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері.

Доводи касаційної скарги дослівно повторюють доводи апеляційної скарги.

Відзив на касаційну скаргу податкового органу від позивача на адресу Суду не надходив, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.

16 . 03.2018 року касаційна скарга передана на розгляд судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Юрченко В.П. в порядку пункту четвертого частини першої розділу 7 Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства у редакції Закону від 03.10.2017 № 2147.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 12.10.2015 року по 19.10.2015 року податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ Політрейд Корпорейшн за період з 01.11.2014 року по 30.11.2014 року, ТОВ Інтермагсервіс за період з 01.02.2015 року по 28.02.2015 року, ТОВ Геркос-Проф , ТОВ Гелеонтранс за період з 01.04.2015 року по 30.04.2015 року, ТОВ Латель , ТОВ Еко- Процесінг за період з 01.06.2015 року 30.06.2015 року, за результатами якої складено акт від 21.10.2015 року № 2092/10-16-22-02/14285986.

Висновками акта встановлено порушення положень п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України , внаслідок чого Товариство занизило податок на додану вартість що підлягає сплаті до бюджету у сумі 1 144 478 грн та зависило від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту на суму 70 749 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення від 11.11.2015 року:

- № 0001542202/4003, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2015 року на 27 370 грн.;

- № 0001532202/4004, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт/послуг) на суму 1 396 385 грн, з яких 1 117 108 грн за основним платежем та 279 277 грн. за штрафними санкціями.

За приписами частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариством (як покупцем) в перевіряємий період укладено ряд типових договорів поставки, а саме:

з ТОВ Політрейд Корпорейшн від 03.11.2014 № 03/11-01;

з ТОВ Інтермагсервіс від 23.02.2015 № 23/02-01;

з ТОВ Латель від 29.05.2015 № 29/05-2015;

з ТОВ ЕКО-ПРОЦЕСІНГ від 29.05.2015 № 29/05-2015;

з ТОВ ГЕЛЕОНТРАНС від 23.04.2015 № 23;

з ТОВ ГЕРКОС-ПРОФ від 23.04.2015 № 23/04-2015.

Відповідно до пункту 1.1 вказаних договорів, постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця будівельні матеріали, а також надати послуги з транспортування будівельних матеріалів на об`єкт покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити такий товар та послуги на умовах цього договору.

Найменування, кількість, асортимент, ціна за одиницю, загальна вартість товару, ціна послуг та загальна вартість договору складається з кількості, вартості будівельних матеріалів, та об`єму послуг вказаних у специфікаціях, які є невід`ємною складовою частиною цього договору, погоджених та підписаних сторонами (пункт 1.2 договорів).

Факт поставки товару постачальником засвідчується підписанням уповноваженими представниками сторін відповідних документів. На момент передачі товару покупець зобов`язаний надати постачальнику довіреність, а постачальник зобов`язаний надати покупцю відповідні документи на товар: оригінали видаткової накладної (пункт 4.6 договорів).

На підтвердження реальності виконання умов вказаних договорів та правомірності віднесення сплачених сум ПДВ в ціні товару/послуг до податкового кредиту, позивачем надано первинні документи.

Зокрема, на підтвердження виконання умов договору з ТОВ Політрейд Корпорейшн позивачем надано копії податкових накладних, копії видаткових накладних, копії рахунків фактури, копії товарно-транспортних накладних.

На підтвердження виконання умов договору з ТОВ Інтермагсервіс позивачем надано копії податкових накладних, копії видаткових накладних, копії товарно-транспортних накладних.

На підтвердження виконання умов договору з ТОВ Латель позивачем надано копію податкової накладної, копію видаткової накладної, копію товарно-транспортної накладної, копію рахунку на оплату.

На підтвердження виконання умов договору з ТОВ ЕКО-ПРОЦЕСІНГ позивачем надано копії податкових накладних, копії видаткових накладних, копії товарно-транспортних накладних, копії рахунків на оплату, копії платіжних доручень.

На підтвердження виконання умов договору з ТОВ ГЕЛЕОНТРАНС (позивачем надано копію податкової накладної, копію видаткової накладної, копію платіжного доручення, копію товарно-транспортної накладної , копію рахунку на оплату.

На підтвердження виконання умов договору з ТОВ ГЕРКОС-ПРОФ позивачем надано копію податкових накладних, копію видаткових накладних, копію товарно-транспортних накладних, копію рахунків на оплату.

Суди попередніх інстанцій дослідили надані первинні документи та встановили, що за своєю формою та змістом вони відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з частиною 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, спричинили втрату ними юридичного статусу первинних документів, податковим органом не доведено.

Щодо посилання податкового органу на те, що товарно - транспортні накладні контрагентами позивача оформлені з порушенням, Суд погоджується з доводом судів попередніх інстанцій, що правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку витрат платників податку та формування сум податкового кредиту, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно - транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно - матеріальних цінностей.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу .

В касаційній скарзі податковий орган зазначає, що ТОВ Політрейд Корпорейшн не зареєстровано податкові накладні за листопад 2014 року.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов`язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев`ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу .

З 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що оскільки податкові накладні ТОВ Політрейд Корпорейшн виписані в листопаді 2014 року , контрагент позивача не реєструючи вказані податкові накладні в ЄРПН діяв в межах закону, що діяв на час здійснення господарських операцій.

В свою чергу, із витягу з Єдиного реєстру податкових накладних № 308142 судами попередніх інстанцій встановлено, що виписані ТОВ ЕКО-ПРОЦЕСІНГ податкові накладні зареєстровані в ЄРПН .

Вказана обставина проігнорована податковим органом, який в касаційній скарзі продовжує стверджувати про відсутність реєстрації податкових накладних вказаним контрагентом.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень, обов`язку доказування правомірності спірних рішень не виконано та не доведено належними та достатніми доказами фактів безпідставного чи неправомірного формування позивачем податкового кредиту .

Доводи касаційної скарги податкового органу зводяться виключно до повторення доводів апеляційної скарги, яким надано оцінку судом апеляційної інстанції, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, митним органом не зазначено.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги

Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 344, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017 року у справі № 810/1870/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва С.С. Пасічник